ПКУ. РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ (ст. 133 - 142)
РОЗДІЛ III. ПОДАТОК НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ
133.1. Платниками податку - резидентами є:
133.1.1. суб’єкти господарювання - юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
{Абзац перший підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 та цим розділом.
{Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Юридичні особи - платники єдиного податку четвертої групи є платниками податку з доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
{Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 4577-IX від 21.08.2025}
{Підпункт 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 в редакції Закону № 652-VIII від 17.07.2015}
{Підпункт 133.1.2 пункту 133.1 статті 133 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
133.1.3. Управитель фонду операцій з нерухомістю, який здійснює діяльність відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо операцій і результатів діяльності із довірчого управління, що здійснюється таким управителем через фонд;
133.1.4. фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.
{Пункт 133.1 статті 133 доповнено підпунктом 133.1.4 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
133.1.5. юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
Місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:
а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;
б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;
в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.
У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:
управління банківськими рахунками іноземної компанії;
ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;
управління персоналом іноземної компанії.
Іноземна компанія має право самостійно визнати себе податковим резидентом України з 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо іноземною компанією буде подано заяву про визнання податковим резидентом України в період з 1 до 31 грудня календарного року, першим податковим (звітним) періодом буде рік, наступний за роком, в якому була подана заява.
Іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України на підставі відповідної заяви до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та за результатами відповідної перевірки контролюючого органу. Відмова іноземною компанією від податкового резидентства прирівнюється до ліквідації юридичної особи. Оподаткування доходу, що виплачується у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства, здійснюється на рівні акціонерів або інших осіб, які мають право на отримання такого доходу.
Порядок взяття на облік та зняття з обліку іноземної компанії, а також порядок проведення перевірки контролюючого органу у зв’язку з відмовою іноземною компанією від податкового резидентства встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Іноземна компанія, що отримала статус платника податку - резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.
Юридична особа, визнана нерезидентом України відповідно до міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування, автоматично визнається платником податку - нерезидентом.
{Пункт 133.1 статті 133 доповнено підпунктом 133.1.5 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
133.2. Платниками податку - нерезидентами є:
133.2.1. юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;
133.2.2. нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому цим розділом.
{Підпункт 133.2.2 пункту 133.2 статті 133 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
133.3. Нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нерезидент, який розпочав господарську діяльність через своє постійне представництво до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
{Абзац перший пункту 133.3 статті 133 в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}
Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.
{Пункт 133.3 статті 133 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 364-VIII від 23.04.2015}
{Пункт 133.3 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
133.4. Не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
133.4.1. Неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:
{Абзац перший підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 липня 2017 року, див. пункт 1 розділу II Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 цього пункту;
{Абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1667-VIII від 06.10.2016, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2628-VIII від 23.11.2018 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 липня 2017 року, див. пункт 1 розділу II Закону № 2628-VIII від 23.11.2018}
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;
{Абзац четвертий підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законами № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2628-VIII від 23.11.2018 - застосовується до податкових періодів, починаючи з 1 липня 2017 року, див. пункт 1 розділу II Закону № 2628-VIII від 23.11.2018, № 466-IX від 16.01.2020}
внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.
{Підпункт 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації створення юридичної особи та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації створення юридичної особи.
{Підпункт 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 3603-IX від 23.02.2024}
Установи та організації, які під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу подали документи про внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій і за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств вважаються неприбутковими організаціями з дня державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.
{Підпункт 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}
133.4.2. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
{Підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1667-VIII від 06.10.2016}
133.4.3. У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених цим пунктом, а для релігійної організації - вимог, визначених абзацом другим підпункту 133.4.1 і підпунктом 133.4.2 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
{Абзац перший підпункту 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток.
{Підпункт 133.4.3 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015; в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
133.4.4. Встановлення контролюючим органом відповідно до положень цього Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені підпунктом 133.4.2 цього пункту, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.
{Підпункт 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1667-VIII від 06.10.2016; в редакції Закону № 4112-IX від 04.12.2024}
133.4.4-1. Виплата компенсацій та інших виплат (у тому числі тих, що є додатковим благом) на користь працівників благодійної організації не є підставою для виключення такої благодійної організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій, за умови що такі компенсації та інші виплати пов’язані з реалізацією цілей і завдань такої благодійної організації і передбачені її установчими документами та/або організаційно-розпорядчими документами та не суперечать Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації". Розмір таких компенсацій та інших виплат у податковому (звітному) році не повинен перевищувати 25 відсотків суми понесених адміністративних витрат такої благодійної організації за податковий (звітний) рік.
{Пункт 133.4 статті 133 доповнено підпунктом 133.4.4-1 згідно із Законом № 4143-IX від 17.12.2024}
133.4.5. Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.
133.4.6. До неприбуткових організацій, що відповідають вимогам цього пункту і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:
громадські об’єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
спілки, асоціації та інші об’єднання юридичних осіб;
житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання;
сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об’єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.
133.4.7. Для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених підпунктом 133.4.3 цього пункту.
{Пункт 133.4 статті 133 доповнено підпунктом 133.4.7 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Статтю 133 доповнено пунктом 133.4 згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015}
133.5. Не є платниками податку суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу, крім випадків, передбачених абзацами другим, третім і четвертим підпункту 133.1.1 та підпункту 133.1.4 пункту 133.1 цієї статті.
{Статтю 133 доповнено пунктом 133.5 згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 466-IX від 16.01.2020, № 4577-IX від 21.08.2025}
133.6. Національний банк України здійснює розрахунки з Державним бюджетом України відповідно до Закону України "Про Національний банк України".
{Статтю 133 доповнено пунктом 133.6 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Стаття 134. Об’єкт оподаткування
134.1. Об’єктом оподаткування є:
134.1.1. прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
{Абзац перший підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 1914-IX від 30.11.2021}
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
зменшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:
збільшення від’ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);
зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу.
{Абзац восьмий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020; в редакції Закону № 4112-IX від 04.12.2024}
Якщо у платника податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період перевищує 40 мільйонів гривень, такий платник податку визначає об’єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.
{Абзац дев'ятий підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020; в редакції Закону № 4112-IX від 04.12.2024}
Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об’єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.
{Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 доповнено абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
При визначенні об’єкта оподаткування згідно з цим підпунктом не враховуються витрати за результатами операцій, здійснених платником податку з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави). У разі якщо такі витрати визнані платником податку у податковому (звітному) періоді відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, при визначенні об’єкта оподаткування здійснюється коригування фінансового результату до оподаткування з урахуванням положень пункту 140.6 статті 140 цього Кодексу.
{Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 4112-IX від 04.12.2024}
{Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
134.1.2. дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
134.1.3. дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;
134.1.4. дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;
{Підпункт 134.1.4 пункту 134.1 статті 134 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
134.1.5. дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
{Підпункт 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
134.1.6. дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.
{Пункт 134.1 статті 134 доповнено підпунктом 134.1.6 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
134.1.7. скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 цього Кодексу.
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1-134.1.6 цього пункту.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії;
{Пункт 134.1 статті 134 доповнено підпунктом 134.1.7 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
134.1.8. операції резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, що підлягають оподаткуванню згідно з пунктом 135.2 статті 135, пунктом 137.10 статті 137 та пунктом 141.9-1 статті 141 цього Кодексу.
{Пункт 134.1 статті 134 доповнено підпунктом 134.1.8 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
Стаття 135. База оподаткування
135.1. Базою оподаткування є грошове вираження об’єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
135.2. Базою оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є грошове вираження об’єкта оподаткування, розрахованого за правилами, визначеними цим пунктом та підпунктом 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу. У разі здійснення операцій, які є об’єктом оподаткування, у формі, відмінній від грошової, базою оподаткування є вартість такої операції, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
Така база оподаткування операцій резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах визначається виходячи з вартості операції без зменшення на суму утриманого податку на доходи нерезидента.
135.2.1. База оподаткування визначається як сума:
135.2.1.1. дивідендів, які виплачуються на користь власника корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах) у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі, за винятком дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента та в результаті якого збільшується статутний капітал емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Положення цього підпункту не застосовуються до сум, які для цілей оподаткування прирівнюються до дивідендів відповідно до абзаців четвертого - шостого підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
135.2.1.2. коштів та/або вартості майна, які повертаються (яке повертається) або виплачуються (передається) (в тому числі сума дивідендів, які нараховувалися, але не виплачувалися) власнику корпоративних прав (акцій, часток, паїв), який не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у зв’язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи - емітента таких корпоративних прав (акцій, часток, паїв), ліквідацією такої юридичної особи - емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах власних корпоративних прав (акцій, часток, паїв) у сумі, що перевищує:
а) вартість внеску, здійсненого засновником, акціонером або учасником до статутного капіталу юридичної особи, що є платником податку. Вартість внеску до статутного капіталу, здійсненого за рахунок дивідендів, які нараховуються на користь акціонера/учасника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв) без фактичної виплати на користь акціонера/учасника, за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента, для цілей застосування цієї норми вважається (визначається) такою, що дорівнює нулю (крім випадків, якщо сума прибутку, за рахунок якого нараховані такі дивіденди, була оподаткована податком на прибуток або з суми таких дивідендів було сплачено авансовий внесок з податку на прибуток). Якщо внесок був здійснений у формі, відмінній від грошової (крім випадку нарахування дивідендів на користь акціонера/учасника юридичної особи - емітента у вигляді акцій (часток, паїв), за умови що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів/учасників у статутному капіталі емітента), вартість такого внеску визначається на підставі установчих документів, а якщо таке визначення не здійснюється, то вважається, що вартість такого внеску дорівнює нулю;
б) вартість придбання акцій (часток, паїв). Вартість придбання акцій (часток, паїв) враховується для розрахунку суми перевищення у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких акцій (часток, паїв) здійснювалися на території України (у тому числі якщо переказ коштів було ініційовано з рахунку, відкритого в українському банку, а його завершення відбулося за кордоном або якщо переказ коштів було ініційовано за кордоном, а його завершення (зарахування коштів) відбулося на рахунок, відкритий в українському банку). Якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження акцій (часток, паїв) здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, вважається, що вартість придбання таких акцій (часток, паїв) дорівнює нулю, крім випадків, якщо вартість відповідної операції була врахована при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Для цілей цього підпункту суми коштів та/або вартість майна (у тому числі вартість внеску, вартість придбання акцій (часток, паїв), що виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна власнику корпоративних прав.
Положення цього підпункту не застосовуються до операцій з повернення (виплати, передачі) коштів та/або майна на користь власника корпоративних прав - фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами пункту 170.2 статті 170 цього Кодексу;
135.2.1.2-1. коштів та/або вартості майна, які виплачуються (яке передається) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у зв’язку з погашенням або зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах цінних паперів власної емісії (крім акцій, зазначених у підпункті 135.2.1.2 цього пункту) в сумі, що перевищує вартість придбання таких цінних паперів (у тому числі при їх первинному розміщенні). Вартість придбання цінних паперів враховується для розрахунку суми перевищення у разі, якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження таких цінних паперів здійснювалися на території України (у тому числі якщо переказ коштів було ініційовано з рахунку, відкритого в українському банку, а його завершення відбулося за кордоном або якщо переказ коштів було ініційовано за кордоном, а його завершення (зарахування коштів) відбулося на рахунок, відкритий в українському банку). Якщо розрахунки у грошовій формі між сторонами купівлі-продажу, іншого відчуження цінних паперів здійснювалися не на території України або якщо розрахунки здійснювалися у формі, відмінній від грошової, вважається, що вартість придбання таких цінних паперів дорівнює нулю, крім випадків, якщо вартість відповідної операції була врахована при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток та/або об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Для цілей цього підпункту суми коштів та/або вартість майна, що виражені в іноземній валюті, перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, визначеним Національним банком України на день виплати (передачі) коштів та/або майна особі.
Положення цього підпункту не застосовуються до операцій з виплати коштів та/або передачі майна на користь фізичної особи, якщо вартість таких операцій враховується при визначенні об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб за правилами пункту 170.2 статті 170 цього Кодексу;
135.2.1.3. коштів та/або вартості майна, які сплачуються (повертається) в межах спільної діяльності в сумі, що перевищує суму коштів та/або вартість майна, наданих (наданого) у спільну діяльність.
Положення цього підпункту не застосовуються до коштів та/або вартості майна, що сплачуються (повертається) резиденту Дія Сіті - платнику податку на особливих умовах.
Для цілей цього підпункту вартістю майна, наданого у спільну діяльність, є його грошова оцінка, визначена за погодженням між учасниками спільної діяльності та відображена в первинних документах та/або в договорі про спільну діяльність;
135.2.1.4. коштів, сплачених протягом податкового (звітного) періоду на виконання боргових зобов’язань (у значенні пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу) у вигляді процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів на користь осіб, які не є резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах.
Положення цього пункту не застосовуються до сум процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів, виплачених на користь:
а) нерезидентів (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні). Оподаткування таких операцій з нерезидентами регулюється нормами підпункту 135.2.1.5 цього підпункту;
135.2.1.5. коштів, сплачених протягом податкового (звітного) періоду на виконання боргових зобов’язань (у значенні пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу) у вигляді процентів (у тому числі тих, що були включені до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів:
а) пов’язаній особі - нерезиденту; або
б) нерезиденту, якщо сукупна сума боргових зобов’язань (у значенні пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу, включаючи нараховані, але не виплачені проценти, штрафи та пені) резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах перед всіма нерезидентами перевищує суму його власного капіталу більш як у 3,5 раза.
Таке перевищення визначається за результатами податкового (звітного) року, виходячи з суми боргових зобов’язань, зазначених в абзаці першому цього підпункту, та суми власного капіталу, яка для цілей цього підпункту визначається як середнє арифметичне значення співвідношення таких боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець податкового (звітного) року.
Під час розрахунку такого перевищення не враховуються:
суми, отримані від міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна або щодо якої Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам;
суми кредитів (позик), отриманих під державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України;
суми боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, які зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
{Абзац шостий підпункту "б" підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
в) нерезидентам, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також нерезидентам, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
{Абзац перший підпункту "в" підпункту 135.2.1.5 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
Положення цього підпункту не застосовуються до сум коштів, сплачених протягом податкового (звітного) періоду на користь міжнародної фінансової організації, членом якої є Україна або щодо якої Україна зобов’язалася забезпечувати правовий режим, який надається іншим міжнародним фінансовим організаціям чи резидентам, або на користь іноземного банку, який не є нерезидентом, визначеним у підпункті "в" цього підпункту;
135.2.1.6. вартості майна (робіт, послуг), наданого (наданих) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості (у тому числі безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), за винятком:
а) наданого (наданих) неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 і 135.2.1.8-1 цього підпункту;
б) розповсюдженого (розповсюджених) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах (у тому числі із залученням третіх осіб) під час проведення рекламних (маркетингових) заходів, за умови що звичайна ціна одиниці товару (робіт, послуг), що використовується в рекламному (маркетинговому) заході як окрема одиниця розповсюдження, не перевищує розміру двох прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановлених законом на 1 січня податкового (звітного) року;
в) якщо вартість такого майна (робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 цього Кодексу та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 цього Кодексу;
г) додаткових благ, що надаються резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах на користь спеціалістів резидента Дія Сіті, якщо такі додаткові блага не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб через відсутність персоніфікованого обліку;
ґ) суми пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення та страхових платежів, передбачених підпунктами "в" і "г" підпункту 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу.
{Підпункт 135.2.1.6 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 4113-IX від 04.12.2024}
безоплатно наданим майном вважається також майно, нестача якого виявлена під час інвентаризації, за умови що балансова вартість такого відсутнього майна станом на дату проведення інвентаризації перевищує 5 відсотків сукупної балансової вартості відповідної однорідної групи майна, щодо якого проводиться інвентаризація (крім списання нестачі у межах норм природного убутку), та платник податку не звернувся до відповідних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення чи притягнення винних осіб до відповідальності або не вжив заходів до стягнення суми компенсації із зберігача, страхової компанії тощо у зв’язку з такою нестачею;
однорідна група майна означає сукупність майна, що об’єднується за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо. Якщо платником податку визначено однорідну групу майна відповідно до облікової політики підприємства, використовуються відповідні положення облікової політики підприємства;
135.2.1.7. фінансової допомоги: наданої особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, якщо така фінансова допомога не підлягає поверненню; наданої пов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, незалежно від наявності умови про повернення; наданої непов’язаній особі (фізичній або юридичній), яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, якщо фінансова допомога не була повернута протягом 12 календарних місяців, починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому була видана сума фінансової допомоги, або якщо до закінчення зазначеного 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою була визнана безнадійною згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу або була припинена внаслідок прощення боргу, за винятком:
а) суми фінансової допомоги, наданої неприбутковим організаціям, оподаткування операцій з якими регулюється підпунктами 135.2.1.8 та 135.2.1.8-1 цього підпункту;
б) суми фінансової допомоги, яка підлягає поверненню, наданої відповідно до положень колективного договору або за рішенням органу управління платника податку фізичній особі, яка є спеціалістом резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах і водночас не є пов’язаною з таким платником податку особою, з урахуванням норм підпункту 137.10.4.5 підпункту 137.10.4 пункту 137.10 статті 137 цього Кодексу;
в) суми фінансової допомоги, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 цього Кодексу та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 цього Кодексу;
г) суми заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах фізичній особі, що була прощена таким резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, яка підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу або не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із статтею 165 цього Кодексу та/або не оподатковується згідно з пунктом 170.7 статті 170 цього Кодексу;
ґ) сум, які визначені як безповоротна фінансова допомога відповідно до абзаців четвертого - шостого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
д) членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, на одну організацію;
135.2.1.8. наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, в розмірі, що перевищує 0,5 відсотка суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік, крім неприбуткової організації, до якої застосовуються положення підпункту 135.2.1.8-1 цього підпункту;
135.2.1.8-1. наданої безповоротної фінансової допомоги та/або вартості безоплатно наданого платником податку майна (робіт, послуг) протягом податкового (звітного) року неприбутковій організації, що визначена пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу і є національним закладом вищої освіти відповідно до Закону України "Про вищу освіту", в розмірі, що перевищує 1 відсоток суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), відображеного у фінансовій звітності платника податку за попередній звітний (податковий) рік;
135.2.1.9. коштів та/або вартості майна (в тому числі необоротних активів), сплачених (переказаних) та/або наданого (наданих) нерезиденту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні), у зв’язку з:
135.2.1.9.1. переказом коштів на рахунки нерезидентів для виконання боргових зобов’язань за кредитами та позиками (у тому числі процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені), якщо такі кредити (позики) не були зараховані на рахунки в українських банках або не були спрямовані на оплату майна, яке знаходиться на території України або було імпортоване на митну територію України;
135.2.1.9.2. погашенням зобов’язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів на користь нерезидентів - пов’язаних осіб та/або нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), та/або нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
{Підпункт 135.2.1.9.2 підпункту 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
135.2.1.9.3. вкладенням в об’єкти інвестицій (зокрема створення юридичних осіб за кордоном; відкриття філій, інших відокремлених підрозділів платника податку за кордоном; створення та/або утримання постійного місця діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність платника податку за кордоном; придбання майна, в тому числі (але не виключно) необоротних активів, корпоративних прав та цінних паперів і їх похідних іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, розташоване за межами України), якщо такі об’єкти інвестицій розташовані за межами території України, за винятком:
а) сплати членських (вступних) та/або цільових внесків до іноземних (міжнародних) організацій та установ у сумі, що не перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, на одну організацію;
б) придбання майна (в тому числі необоротних активів), що знаходиться за кордоном, якщо воно імпортується (ввозиться) на митну територію України до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, про перевищення строків розрахунків, визначених законодавством, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату його придбання;
в) придбання майна з метою подальшого продажу без його ввезення на митну територію України виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів в оплату придбання такого майна;
г) майна, що знаходиться на митній території України (у тому числі корпоративних прав та цінних паперів і їх похідних емітентів - резидентів України), якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах отримує його до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів в оплату його придбання;
ґ) вкладення в об’єкти інвестицій, що є нематеріальними активами;
135.2.1.9.4. придбанням робіт (послуг), за винятком:
а) придбання робіт (послуг), якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах отримує результати робіт (послуг) до моменту здійснення оплати або протягом 365 календарних днів, або в інші строки, передбачені висновком центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, про перевищення строків розрахунків, визначених законодавством, з дня перерахування коштів (у тому числі отриманих за договором комісії, доручення або з інших аналогічних підстав) за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
б) придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном виключно за умови, що зарахування коштів від такого подальшого продажу на рахунки, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів з дня перерахування коштів за кордон в оплату придбання робіт (послуг);
в) придбання електронних послуг (у тому числі за моделями хмарних послуг IaaS, PaaS, SaaS), оплата яких здійснюється у вигляді фіксованого платежу за надання таких послуг на умовах передплати (підписки). У разі якщо придбання робіт (послуг) передбачає їх поетапне надання/виконання, строки розраховуються для кожного етапу окремо.
При визначенні бази оподаткування за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 135.2.1.9 цього підпункту, вартість таких операцій, виражена в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату сплати (переказу) коштів та/або передачі (надання) майна нерезиденту;
135.2.1.10. вартості майна (робіт, послуг), наданих особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, за договором, який передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг), крім продажу (надання) майна (робіт, послуг) після отримання оплати або за умови, що зарахування коштів від такого продажу (надання) на рахунки резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, відкриті в українських банках, здійснюється протягом 365 календарних днів, наступних за днем:
а) митного оформлення продукції, якщо предметом операції є експорт (вивезення з України) майна;
б) передачі ризиків, пов’язаних з правом власності на майно, якщо предметом операції є реалізація майна на території України або майна, що перебуває за кордоном, без його ввезення та вивезення;
в) оформлення в письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання, якщо предметом операції є надання робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та/або інших майнових або немайнових прав;
г) отримання від особи, яка за дорученням резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах здійснює реалізацію його майна (робіт, послуг) шляхом надання доступу через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей з використанням інформаційних технологій і систем для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями, звіту про обсяги та вартість реалізованих за дорученням резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах майна (робіт, послуг), крім випадків, якщо у рахунках (квитанціях), наданих такою особою покупцям (замовникам), визначено перелік майна (робіт, послуг) та їх фактичного постачальника. Для цілей цього підпункту база оподаткування визначається виходячи з вартості реалізації майна (робіт, послуг), але не нижче їх звичайної ціни. У разі якщо вартість майна (робіт, послуг) визначена в іноземній валюті, вона перераховується у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату передачі майна (надання робіт, послуг). Положення цього підпункту не поширюються на операції резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах з платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими організаціями, визначеними пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу;
135.2.1.11. коштів та/або вартості майна (робіт, послуг), перерахованих (переданого) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, який провадить діяльність за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента (уповноваженої ним особи) в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів, за винятком:
а) суми коштів та/або вартості майна (робіт, послуг), які були надані (було надане) нерезидентом для виконання договору та повертаються нерезиденту (або уповноваженій таким нерезидентом особі);
б) вартості майна, робіт, послуг, які були закуплені за дорученням та за рахунок нерезидента за кошти, отримані безпосередньо для здійснення такої закупівлі, крім випадків, якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах має ознаки постійного представництва такого нерезидента;
в) суми коштів від продажу майна (за винятком корпоративних прав та цінних паперів), робіт, послуг, наданих нерезидентом для продажу, крім випадків, якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах має ознаки постійного представництва такого нерезидента;
г) суми коштів, сплачених нерезидентом (безпосередньо або через повіреного) за придбання на території України цінних паперів або корпоративних прав (у тому числі суми коштів або вартість майна, за рахунок яких здійснювався внесок), кошти від продажу яких повертаються платником податку - резидентом на користь нерезидента;
135.2.1.12. роялті, сплаченого особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, протягом податкового (звітного) року в обсязі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за даними фінансової звітності (без врахування доходу від роялті) за рік, що передує звітному. Для платників податку, зареєстрованих протягом звітного (податкового) року (новостворених), у яких відсутня фінансова звітність за попередній звітний рік, 4 відсотки чистого доходу розраховуються за даними фінансової звітності за поточний рік. Положення цього підпункту не застосовуються до: сум роялті, які оподатковуються відповідно до підпункту 135.2.1.13 цього підпункту (крім випадків, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні); сум роялті, нарахованих (виплачених) фізичній особі, за умови що з цієї суми утримано (сплачено) податок на доходи фізичних осіб;
135.2.1.13. роялті, сплаченого на користь:
а) нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, або які є резидентами цих держав (територій), а також на користь нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
{Підпункт "а" підпункту 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
б) нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності стосовно яких вперше виникли у резидента України. У разі виникнення розбіжностей щодо визначення контролюючим органом та платником податку особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такий контролюючий орган зобов’язаний звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку;
в) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі, резидентом якої він є;
г) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, крім випадків, якщо бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;
ґ) інститутів спільного інвестування. Положення цього підпункту не застосовується у разі, якщо відповідні операції здійснюються нерезидентом через його постійне представництво в Україні;
135.2.1.14. коштів та/або вартості майна, виплачених (переданого) як внесок засновника та/або учасника до статутного капіталу особи, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах; як внесок у спільну діяльність особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у довірче управління особі, що не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах;
135.2.1.15. коштів та/або вартості майна (крім податку на додану вартість, якщо він застосовується), виплачених (переданого) у зв’язку з придбанням майна, робіт, послуг (крім роялті) у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний (податковий) період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим цього підпункту, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату виплати коштів та/або передачі майна як попередньої оплати за майно (роботи, послуги) постачальник не був платником єдиного податку, положення цього підпункту застосовуються до таких операцій за результатами податкового (звітного) періоду, в якому резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах отримав майно (роботи, послуги), за умови що на дату такого отримання постачальник є платником єдиного податку;
135.2.1.16. коштів, переказаних з рахунків резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах в українських банках на рахунки такого платника, відкриті за кордоном.
У разі здійснення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах операцій з переказу (виплати) коштів, розміщених на рахунках, відкритих за кордоном, такі операції не підлягають оподаткуванню відповідно до пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9-1 (крім підпунктів 141.9-1.2.15 і 141.9-1.3) статті 141 цього Кодексу, за умови що такі кошти були оподатковані відповідно до абзацу першого цього підпункту;
135.2.1.17. коштів та/або вартості майна, сплачених (переданого) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах та є пов’язаною особою та/або особою - платником податку на прибуток підприємств, прибуток якого звільнений від оподаткування в рахунок погашення зобов’язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів.
Положення цього підпункту не застосовуються до операцій, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 135.2.1.9.2 цього підпункту, та операцій з фізичними особами, дохід яких підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV цього Кодексу.
{Статтю 135 доповнено пунктом 135.2 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
136.1. Базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.
136.1-1. Базова (основна) ставка податку становить 25 відсотків для цілей:
а) оподаткування прибутку фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу;
б) оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до статті 39-2 цього Кодексу;
в) застосування положень пункту 57.1-1 статті 57 цього Кодексу для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
{Статтю 136 доповнено пунктом 136.1-1 згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023 - набирає чинності з 1 січня 2024 року; в редакції Закону № 4015-IX від 10.10.2024}
136.2. Під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
136.2.1. 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;
136.2.2. 0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
136.3. Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів і прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.
{Пункт 136.3 статті 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 3553-IX від 16.01.2024}
136.4. Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
{Абзац перший пункту 136.4 статті 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
136.4.1. 10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
{Підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
136.4.2. 18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю.
{Пункт 136.4 статті 136 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 3325-IX від 10.08.2023}
136.5. Податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, та на операції резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах, визначені як об’єкт оподаткування у підпункті 134.1.8 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, є частиною податку на прибуток.
{Пункт 136.5 статті 136 в редакції Закону № 1946-IX від 14.12.2021}
136.6. Під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей встановлюється ставка податку на дохід від суми доходів, визначених підпунктом 134.1.4 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, у розмірі 30 відсотків з урахуванням положень пункту 48 підрозділу 4 розділу XX цього Кодексу.
{Статтю 136 доповнено пунктом 136.6 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
136.7. До об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу, застосовується базова (основна) ставка податку.
{Статтю 136 доповнено пунктом 136.7 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
136.8. Під час провадження діяльності резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах відповідно до Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" ставка податку встановлюється у розмірі 9 відсотків бази оподаткування, визначеної відповідно до положень пункту 135.2 статті 135, пункту 137.10 статті 137 та пункту 141.9-1 (крім підпунктів 141.9-1.2.16, 141.9-1.2.17, 141.9-1.3, 141.9-1.4) статті 141 цього Кодексу.
{Статтю 136 доповнено пунктом 136.8 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4112-IX від 04.12.2024}
Стаття 137. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств та сплати
{Назва статті 137 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
137.1. Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.
137.2. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.
137.3. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.
{Пункт 137.3 статті 137 із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII від 24.12.2015}
137.4. Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:
137.4.1. виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року.
{Абзац перший підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу;
137.4.2. у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду;
137.4.3. якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації.
{Пункт 137.4 статті 137 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
137.5. Річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;
{Підпункт "в" пункту 137.5 статті 137 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
г) фізичних осіб - підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;
{Пункт 137.5 статті 137 доповнено підпунктом "г" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
ґ) суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу;
{Пункт 137.5 статті 137 доповнено підпунктом "ґ" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
д) суб’єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному статтею 39-2 та цим розділом;
{Пункт 137.5 статті 137 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
е) юридичних осіб - платників єдиного податку четвертої групи щодо доходів (прибутків), отриманих при здійсненні операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, та доходів, отриманих від емітента корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, що засвідчують його право власності на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, та розрахованих за правилами бухгалтерського обліку.
{Пункт 137.5 статті 137 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом № 4577-IX від 21.08.2025}
{Пункт 137.5 статті 137 в редакції Закону № 909-VIII від 24.12.2015}
{Пункт 137.6 статті 137 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
137.7. Нерезидент щороку може отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку у паперовій або електронній формі у порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.7 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
137.8. Платники податку на дохід: суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
137.9. Сума податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії, зменшується на суму корпоративного податку або аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого контрольованою іноземною компанією. Сума, на яку може бути зменшений податок на прибуток підприємства, визначається як загальна сума податку, що фактично сплачена контрольованою іноземною компанією за результатами відповідного податкового (звітного) періоду, пропорційна частці контролюючої особи в такій контрольованій іноземній компанії, відображеній у звіті про контрольовані іноземні компанії.
Сума зменшення податку на прибуток підприємств не може перевищувати суму податкового зобов’язання юридичної особи щодо прибутку такої контрольованої іноземної компанії.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.9 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
137.10. Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах
137.10.1. Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах самостійно визначають суму податку, що підлягає сплаті до бюджету. Податок, що підлягає сплаті до бюджету резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах, визначається з урахуванням положень, передбачених пунктом 135.2 статті 135, цим пунктом та пунктом 141.9-1 статті 141 цього Кодексу. Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах не визначають окремо об’єкт оподаткування, передбачений підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу.
Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах за кожною окремою операцією відповідно до пункту 135.2 статті 135, цього пункту та пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, зменшується на суму податку на доходи нерезидента, нарахованого (сплаченого) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах за відповідною операцією згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому сума зменшення не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до пункту 135.2 статті 135, цього пункту та пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу.
137.10.2. У разі здійснення оподатковуваної операції у відмінній від грошової форми резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах зобов’язаний самостійно перевірити відповідність ціни договору звичайній ціні та визначити базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни. Якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах не визначив базу оподаткування на рівні не нижче звичайної ціни, контролюючий орган самостійно визначає різницю між звичайною ціною та договірною (контрактною) вартістю операції, що підлягає оподаткуванню, а також податкові зобов’язання платника податку.
137.10.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Для зареєстрованого у встановленому законом порядку резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) кварталом, в якому:
137.10.3.1. такий платник податку набув статусу резидента Дія Сіті, якщо заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах подана до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті згідно з абзацом першим підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 цього Кодексу;
137.10.3.2. такий платник податку подав заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах згідно з абзацом другим підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 цього Кодексу;
137.10.3.3. стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про втрату статусу резидента Дія Сіті в порядку, передбаченому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (якщо до прийняття уповноваженим органом рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що визнано протиправним та скасовано судом, такий резидент підлягав оподаткуванню як резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах);
137.10.3.4. стосовно такого платника податку до реєстру Дія Сіті внесено запис на підставі рішення суду, що набрало законної сили, про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженого органу про повернення заяви про набуття статусу резидента Дія Сіті або про відмову в набутті статусу резидента Дія Сіті (якщо разом із заявою про набуття статусу резидента Дія Сіті подано заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах).
137.10.4. Податкові зобов’язання визначаються у податковій декларації, що подається за результатами податкового (звітного) року, протягом якого за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, відбулася одна з таких подій:
137.10.4.1. сплачено кошти готівкою або з рахунків в українських банках, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманців, відкритих в емітентах електронних грошей (у тому числі у зв’язку з наданням фінансової допомоги, яка не підлягає поверненню, переказом коштів на рахунки платника податку за кордоном) та/або надано (передано ризики, пов’язані з правом власності, або результати виконання робіт, надання послуг) майно (у тому числі товари), роботи, послуги;
{Підпункт 137.10.4.1 підпункту 137.10.4 пункту 137.10 статті 137 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
137.10.4.2. зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються зобов’язання платника податку за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу;
137.10.4.3. сплив 12-місячний строк починаючи з місяця, наступного за календарним місяцем, в якому видано поворотну фінансову допомогу, яка залишилася неповернутою на кінець такого 12-місячного строку, або до закінчення 12-місячного строку заборгованість за такою фінансовою допомогою визнано безнадійною згідно з підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, або припинено внаслідок прощення боргу;
137.10.4.4. сплив 365-денний строк (або строк, визначений у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) з дня виплати коштів та/або передачі майна (у тому числі за кордон), якщо такі кошти чи майно залишаються неповернутими або платник податку не отримав у рахунок сплачених коштів майно чи результати виконаних робіт (наданих послуг), або в оплату наданих майна, робіт, послуг кошти (не провів залік зустрічних вимог, внаслідок якого припиняється зобов’язання платника податку із сплати коштів або вивезення майна за кордон);
137.10.4.5. припинено трудові відносини або розірвано гіг-контракт з фізичною особою, яка отримала фінансову допомогу від платника податку відповідно до положень колективного договору або за рішенням вищого органу управління платника податку, якщо на дату припинення трудових відносин чи розірвання гіг-контракту сума коштів, отримана як фінансова допомога, залишається неповернутою (повністю або частково);
137.10.4.6. проведено інвентаризацію, за результатами якої виявлено нестачу товарів;
137.10.4.7. сплачено лізингові платежі за договором фінансового лізингу з нерезидентом (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу), якщо об’єкт лізингу, що знаходиться за кордоном, не ввезено в Україну протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу;
137.10.4.8. за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, здійснено перехід права власності на майно або складено акт чи інший документ відповідно до вимог законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
137.10.4-1. При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 135.2.1.7 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 та підпункту 141.9-1.2.6 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, відлік 12-місячного строку зупиняється, якщо заборгованість за виданою платником податку фінансовою допомогою не погашено у зв’язку з:
а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 12-місячного строку. У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;
б) дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), наявність яких підтверджено документами, виданими компетентним органом відповідної держави. У такому разі відлік 12-місячного строку зупиняється на період дії таких обставин.
137.10.4-2. При визначенні податкових зобов’язань за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпунктів 135.2.1.9.3, 135.2.1.9.4 і 135.2.1.10 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 та підпунктів 141.9-1.2.7 і 141.9-1.2.8 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється, якщо заборгованість, що виникла внаслідок сплати резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) не погашається у зв’язку з:
а) невиконанням боржником своїх зобов’язань і зверненням резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах до суду з вимогою про стягнення такої заборгованості до закінчення спливу 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством). У такому разі податкові зобов’язання визначаються за результатами податкового (звітного) періоду, протягом якого сплив тримісячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду;
б) дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), наявність яких підтверджено документами, виданими компетентним органом відповідної держави. У такому разі відлік 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) зупиняється на період дії таких обставин.
137.10.5. Якщо резиденту Дія Сіті - платнику податку на особливих умовах повністю або частково повернуті (у тому числі після завершення 12-місячного строку або 365-денного строку (строку, визначеного у висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, на перевищення строків розрахунків, визначених законодавством) кошти або майно, раніше надані платником податку за результатами здійснення операції, за якою резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету, сплачений податок у відповідній сумі відображається резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах як зменшення податкових зобов’язань у податковій декларації за податковий (звітний) період, в якому резиденту Дія Сіті - платнику податку на особливих умовах повернуто кошти або майно.
Для цілей цього підпункту повернення резиденту Дія Сіті - платнику податку на особливих умовах коштів або майна включає також:
а) погашення заборгованості, що виникла за операціями із сплати резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах коштів (надання майна, виконання робіт, надання послуг) особам, які не є резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах, за якими резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету;
б) повернення коштів (майна), що були сплачені (передане) у зв’язку із вкладенням в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України, а також одержання коштів (майна) від продажу (іншого відчуження) таких об’єктів інвестицій або як компенсації (відшкодування) їх вартості, за умови що під час здійснення операцій з вкладення коштів (майна) в такі об’єкти інвестицій резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах визначив суму податкових зобов’язань та сплатив відповідну суму до бюджету.
Кошти та/або майно вважаються повернутими резиденту Дія Сіті, якщо кошти зараховані на відкриті в українських банках рахунки резидента Дія Сіті, а майно передане резиденту Дія Сіті на митній території України або ввезене на митну територію України.
У разі якщо суми коштів та/або вартість майна, що повертаються резиденту Дія Сіті - платнику податку на особливих умовах, виражені в іноземній валюті, вони перераховуються у гривні за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, за яким розраховувалася база оподаткування під час визначення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах податкових зобов’язань.
137.10.6. Якщо договір фінансового лізингу з нерезидентом не передбачає ввезення предмета лізингу, що знаходиться за кордоном, на митну територію України протягом 365 календарних днів з дня здійснення першого лізингового платежу, виплата лізингових платежів (у частині суми, що відшкодовує вартість об’єкта фінансового лізингу) прирівнюється до операції із здійснення інвестицій в об’єкти інвестицій, розташовані за межами території України.
137.10.7. Якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах здійснює зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу, внаслідок чого припиняються його зобов’язання, за операціями, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу, здійснення такого зарахування зустрічних вимог, відступлення права вимоги чи переведення боргу прирівнюється до об’єкта оподаткування.
137.10.8. Платник податку, який був резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах починаючи з:
а) першого числа року, наступного за податковим (звітним) роком, в якому резидент Дія Сіті не відповідав вимогам пункту 4 частини першої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", незалежно від дати внесення до реєстру Дія Сіті запису про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті;
б) першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату платником податку статусу резидента Дія Сіті з інших підстав, передбачених Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". При цьому такий платник податку подає річну декларацію з податку на прибуток резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах за податковий (звітний) період, що закінчується останнім днем кварталу, в якому до реєстру Дія Сіті внесено запис про втрату ним статусу резидента Дія Сіті.
137.10.9. У разі якщо запис про втрату платником податку, що був резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, статусу резидента Дія Сіті було здійснено за результатами судового оскарження платником податку рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті, що не було скасовано, такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податку на прибуток підприємств на загальних підставах з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому уповноваженим органом прийнято рішення про втрату статусу резидента Дія Сіті.
При цьому такий платник податку зобов’язаний у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію (декларації) з податку на прибуток підприємств за відповідні звітні періоди, нарахувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальних підставах без застосування штрафних санкцій та сплатити його у строки, визначені статтею 57 цього Кодексу.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.10 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
137.11. Платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.13 статті 141 цього Кодексу.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.11 згідно із Законом № 2720-IX від 03.11.2022}
137.12. Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця. Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому пунктом 141.14 статті 141 цього Кодексу.
{Статтю 137 доповнено пунктом 137.12 згідно із Законом № 4015-IX від 10.10.2024}
Стаття 138. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів
138.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Абзац другий пункту 138.1 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Абзац другий пункту 138.1 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
{Абзац четвертий пункту 138.1 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
{Пункт 138.1 статті 138 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Пункт 138.1 статті 138 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
138.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;
{Абзац другий пункту 138.2 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;
{Абзац третій пункту 138.2 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Абзац четвертий пункту 138.2 статті 138 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму вигід від відновлення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Абзац пункту 138.2 статті 138 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
{Абзац пункту 138.2 статті 138 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
138.3. Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування
138.3.1. Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2-138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
{Абзац перший підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
{Підпункт 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
{Підпункт 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}
138.3.2. Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:
витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;
на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Термін "невиробничі основні засоби", "невиробничі нематеріальні активи" означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
{Абзац п'ятий підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
Для цілей розрахунку різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до пункту 140.2 статті 140 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний вести окремий облік процентів, що були капіталізовані (підлягали включенню до собівартості необоротного активу) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
138.3.3. Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів (крім випадку застосування виробничого методу нарахування амортизації):
|
Групи |
Мінімально допустимі строки корисного використання, років |
|
група 1 - земельні ділянки |
- |
|
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом |
15 |
|
група 3 - будівлі |
20 |
|
споруди |
15 |
|
передавальні пристрої |
10 |
|
група 4 - машини та обладнання |
5 |
|
З них: |
|
|
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 20000 гривень |
2 |
|
група 5 - транспортні засоби |
5 |
|
група 6 - інструменти, прилади, інвентар, меблі |
4 |
|
група 7 - тварини |
6 |
|
група 8 - багаторічні насадження |
10 |
|
група 9 - інші основні засоби |
12 |
|
група 10 - бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України |
- |
|
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні активи |
- |
|
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди |
5 |
|
група 13 - природні ресурси |
- |
|
група 14 - інвентарна тара |
6 |
|
група 15 - предмети прокату |
5 |
|
група 16 - довгострокові біологічні активи |
7 |
Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.
У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.
{Підпункт 138.3.3 пункту 138.3 статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 466-IX від 16.01.2020}
138.3.4. Строки нарахування амортизації нематеріальних активів:
|
Групи |
Строк дії права користування |
|
група 1 - права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище) |
Відповідно до правовстановлюючого документа |
|
група 2 - права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо) |
Відповідно до правовстановлюючого документа |
|
група 3 - права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті |
Відповідно до правовстановлюючого документа |
|
група 4 - права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті |
Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років |
|
група 5 - авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передач (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті |
Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки |
|
група 6 - інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо) |
Відповідно до правовстановлюючого документа |
Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років.
138.4. Вимоги пунктів 138.1-138.3 цієї статті не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
{Статтю 138 доповнено пунктом 138.4 згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
Стаття 139. Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень)
139.1. Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат
139.1.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
139.1.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов’язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
139.2. Резерв сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
139.2.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).
139.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Положення абзаців другого і третього цього підпункту не застосовуються державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, облікова політика яких у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності не погоджена з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до законодавства.
{Підпункт 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
{Пункт 139.2 статті 139 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
139.3. Резерви банків та небанківських фінансових установ
139.3.1. Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог підпунктів 139.3.2-139.3.4 цього пункту.
{Підпункт 139.3.1 пункту 139.3 статті 139 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
139.3.2. Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених підпунктами 139.3.3 та 139.3.4 цього пункту.
139.3.3. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених підпунктом 2 цього підпункту, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
{Підпункт 139.3.3 пункту 139.3 статті 139 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1791-VIII від 20.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
139.3.4. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
{Підпункт 1 підпункту 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
2) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
{Підпункт 3 підпункту 139.3.4 пункту 139.3 статті 139 виключено на підставі Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
4) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
{Підпункт 4 підпункту 139.2.4 пункту 139.2 статті 139 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
139.3.5. Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням банками та небанківськими фінансовими установами резервів (забезпечень), у тому числі за наданими зобов’язаннями з кредитування, гарантіями, поручительствами, акредитивами, акцептами, авалями, крім резервів, зазначених у попередніх підпунктах цього пункту, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 139.1 цієї статті.
Стаття 140. Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій
140.1. Оподаткування процентів за борговими зобов’язаннями
Під борговими зобов’язаннями для цілей даного пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення.
Капіталізовані проценти, що збільшили собівартість необоротних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності враховуються при розрахунку суми перевищення відповідно до пункту 140.2 цієї статті у періоді нарахування амортизації відповідних об’єктів основних засобів.
{Пункт 140.1 статті 140 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
140.2. Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.
Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.
Для цілей цього пункту об’єкт оподаткування визначається згідно із статтею 134 цього Кодексу з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу, крім:
від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
різниці, визначеної цим пунктом.
Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого цього пункту, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.
Для цілей цього пункту до суми процентних витрат, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму таких процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму таких капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.
У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу "витягнутої руки”, положення цього пункту застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу "витягнутої руки". Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.
Норми цього пункту не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.
Коригування, передбачені цим пунктом, не здійснюються щодо:
а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу "витягнутої руки" згідно із статтею 39 цього Кодексу;
б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;
в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.
Норми цього пункту не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.
{Пункт 140.2 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020 з урахуванням змін, внесених Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
140.3. Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті.
{Пункт 140.3 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
140.4. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
140.4.1. на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування);
140.4.2. на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягає виплаті на його користь від контрольованої іноземної компанії в межах, що не перевищує суму, на яку збільшувався об’єкт оподаткування відповідно до підпункту 134.1.7 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
У разі якщо платник податку зобов’язаний зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, зазначених у цьому підпункті, а також відповідно до положень підпункту 140.4.3 цього пункту, коригування відповідно до положень цього підпункту не здійснюється;
140.4.3. на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів (у тому числі контрольованих іноземних компаній) та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 відсотків протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).
{Абзац перший підпункту 140.4.3 пункту 140.4 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024}
Якщо у попередніх податкових (звітних) періодах (з урахуванням строків, встановлених статтею 102 цього Кодексу) дивіденди фактично сплачувалися нерезидентом на користь резидента в період до досягнення таким резидентом календарного року безперервного володіння участю в капіталі нерезидента і такий дохід підлягав оподаткуванню, резидент має право подати уточнюючу податкову декларацію за відповідні попередні податкові (звітні) періоди та застосувати положення цього підпункту після досягнення одного року безперервного володіння часткою в капіталі відповідного нерезидента, якщо виконуються інші умови, за яких дозволяється коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованого доходу у вигляді дивідендів;
140.4.4. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років.
Великі платники податків зменшують фінансовий результат до оподаткування на частину суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років до повного його погашення у такому порядку.
Великі платники податків мають право зменшувати фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду (прибуток, збиток або нульове значення) не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.
Сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не погашена позитивним значенням об’єкта оподаткування податкового (звітного) року, зменшує фінансовий результат до оподаткування (прибуток, збиток або нульове значення) майбутніх податкових (звітних) періодів у розмірі не більше 50 відсотків такої непогашеної суми до її повного погашення.
Якщо непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років становить не більше 10 відсотків позитивного значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, обрахованого відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, така сума від’ємного значення зменшує фінансовий результат до оподаткування цього податкового (звітного) періоду в повному обсязі.
Положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4-2 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Для цілей цього підпункту погашеними вважаються суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об’єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об’єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 цього Кодексу без урахування непогашеного від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
{Підпункт 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
140.4.5. платником податку - правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:
приєднання, злиття, перетворення - у періоді затвердження передавального акта;
поділу, виділу - у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.
При проведенні реорганізації від’ємне значення об’єкта оподаткування податкового (звітного) періоду, що обліковувалося у платника податку, що припиняється, на дату затвердження передавального акта або розподільчого балансу, зменшує фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника в сумі, що не перевищує суму власного капіталу платника податку, що припиняється, станом на кінець попереднього податкового (звітного) року та за умови, що платник податку, що припиняється, та платник податку - правонаступник були пов’язаними особами більше ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення приєднання (злиття);
140.4.6. на суму уцінки, врахованої у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
140.4.7. на суму субсидій, отриманих платником податку - суб’єктом кінематографії України для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
140.4.8. на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Пункт 140.4 статті 140 доповнено підпунктом 140.4.8 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
{Пункт 140.4 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законами № 903-VIII від 23.12.2015, № 909-VIII від 24.12.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2176-VIII від 07.11.2017, № 2245-VIII від 07.12.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:
140.5.1. на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;
{Підпункт 140.5.1 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
140.5.2. на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу.
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;
{Підпункт 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
140.5.2-1. на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування підпункту 39.2.2.12 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог цього підпункту інші коригування, передбачені підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту щодо такої операції, не застосовуються.
Обов’язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого цим підпунктом, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених підпунктами 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції;
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.2-1 згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
140.5.3. на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації;
140.5.4. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у:
{Абзац перший підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;
{Абзац другий підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
{Абзац четвертий підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 і підпункті 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), придбаних у нерезидентів, визначених абзацами третім і четвертим цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
{Підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".
{Абзац підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу шостого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом сьомим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
{Підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
{Підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 652-VIII від 17.07.2015; в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Підпункт 140.5.5 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
140.5.5-1. на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:
нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;
нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2-1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
{Абзац третій підпункту 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 в редакції Закону № 3813-IX від 18.06.2024}
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
{Підпункт 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
При цьому, якщо ціна реалізації товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг є нижчою за ціну, визначену відповідно до принципу "витягнутої руки", встановленого статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", та вартістю реалізації.
У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзацу п’ятого цього підпункту, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку операцію за результатами аналізу відповідно до статті 39 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому абзацом першим підпункту 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом шостим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
{Підпункт 140.5.5-1 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року.
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.5-1 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
140.5.6. на суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 відсотки чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за рік, що передує звітному (крім суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", а після втрати ним чинності - крім суб’єктів у сфері аудіовізуальних медіа, які здійснюють діяльність як суб’єкт у сфері лінійного аудіального медіа-сервісу або як суб’єкт у сфері лінійного аудіовізуального медіа-сервісу відповідно до Закону України "Про медіа"), а для банків - в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу від операційної діяльності (за вирахуванням податку на додану вартість) за рік, що передує звітному.
{Абзац перший підпункту 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3813-IX від 18.06.2024, № 4113-IX від 04.12.2024}
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму витрат по нарахуванню роялті (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу) на користь нерезидента (у тому числі нерезидента, зареєстрованого у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу), якщо такі операції не мають ділової мети. Обов’язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.
{Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3813-IX від 18.06.2024}
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо:
операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки", відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, але без подання звіту.
У випадку незастосування вимог цього підпункту на підставі абзаців третього та четвертого цього підпункту фінансовий результат до оподаткування збільшується у порядку, передбаченому підпунктом 140.5.2-1 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються.
{Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року;
{Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
140.5.7. на суму витрат по нарахуванню роялті у повному обсязі, якщо роялті нараховані на користь:
{Підпункт 1 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
2) нерезидента, який не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) роялті, за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам.
Для цілей застосування цього підпункту у випадках, коли резиденти - суб’єкти кінематографії України сплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами за використання або за надання права на використання аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), а також об’єктів авторського права та/або суміжних прав, що використовуються при виробництві (створенні) аудіовізуальних творів (у тому числі фільмів), такі нерезиденти вважаються бенефіціарними (фактичними) отримувачами (власниками) щодо таких роялті;
{Підпункт 2 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017}
3) нерезидента щодо об’єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України.
У разі виникнення розбіжностей між контролюючим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об’єкт інтелектуальної власності, такі контролюючі органи зобов’язані звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності, для отримання відповідного висновку.
Вимоги цього підпункту не застосовуються до випадків нарахування суб’єктом кінематографії роялті за використання об’єктів права інтелектуальної власності (фільмів, літературних творів, музичних творів, творів образотворчого мистецтва, фотографічних творів, фонограм, відеограм), крім випадків, коли резидент України - суб’єкт кінематографії, у якого виникли майнові авторські та суміжні права внаслідок створення (виготовлення) ним вказаних творів, якщо він у подальшому передав чи здійснив відчуження майнових авторських або суміжних прав нерезиденту та здійснює нарахування роялті за використання цього об’єкта;
{Підпункт 3 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017}
4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню у відношенні роялті в державі, резидентом якої він є;
5) особи, яка сплачує податок у складі інших податків, крім фізичних осіб, які оподатковуються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу;
6) юридичної особи, яка відповідно до цього Кодексу звільнена від сплати цього податку чи сплачує цей податок за ставкою, іншою, ніж встановлена цим Кодексом базова (основна) ставка.
{Абзац перший підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023}
Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку у випадках нарахування роялті на користь правовласників як винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав";
{Підпункт 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
{Абзац дев'ятий підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Абзац десятий підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Абзац одинадцятий підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
{Абзац дванадцятий підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
140.5.8. на суму відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, перекласифіковані у фінансові зобов’язання відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
140.5.9. на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
{Абзац перший підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Вимоги цього підпункту не поширюються на сплату банком обов’язкових зборів відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також на сплату платниками податку інших платежів, здійснення яких є обов’язковою умовою для проведення професійної діяльності відповідно до законодавства України.
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020}
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або до Переліку лікарських засобів, що закуповуються за договорами керованого доступу, затверджених Кабінетом Міністрів України, та
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020; в редакції Закону № 4505-IX від 18.06.2025}
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, та/або коштів місцевих бюджетів, та/або за кошти суб’єктів господарювання державної або комунальної форми власності, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020; в редакції Закону № 4505-IX від 18.06.2025}
Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону;
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом згідно із Законом № 532-IX від 17.03.2020}
Положення абзацу першого цього підпункту не застосовується до безоплатно поставлених (переданих) суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти, нематеріальних активів, які створені, модернізовані та/або придбані за рахунок коштів державного бюджету в рамках виконання проектів інформатизації та/або програм електронного урядування, та/або отримані за результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3603-IX від 23.02.2024}
{Підпункт 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 в редакції Законів № 652-VIII від 17.07.2015, № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
140.5.10. на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту;
{Абзац перший підпункту 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 1914-IX від 30.11.2021}
на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років роботодавцем, який є платником податку на прибуток, якщо така компенсація відповідно до цього Кодексу не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи - платника податку на доходи фізичних осіб;
{Підпункт 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.10 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
140.5.11. на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства;
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.11 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 140.5.12 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
140.5.13. на суму витрат, понесених платником податку у поточному звітному періоді за рахунок раніше отриманих субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат відповідно до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", але не більше суми такої субсидії, здійснених при виробництві (створенні) фільму та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.13 згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017}
140.5.14. на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.14 згідно із Законом № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Підпункт 140.5.15 пункту 140.5 статті 140 виключено на підставі Закону № 1117-IX від 17.12.2020}
140.5.16. на суму витрат, пов’язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранту, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.16 згідно із Законом № 962-IX від 04.11.2020}
140.5.17. на суму вартості майна, робіт, послуг (крім роялті), придбаного (придбаних) резидентом Дія Сіті - платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах у платників єдиного податку протягом податкового (звітного) року, в розмірі, що перевищує 20 відсотків суми витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за попередній річний звітний період. При цьому до витрат від будь-якої діяльності, визначених за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включаються витрати, пов’язані з операційною, фінансовою та інвестиційною діяльністю.
Резиденти Дія Сіті - платники податку на прибуток підприємств на загальних підставах, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), у поточному календарному році розрахунок частки вартості майна (робіт, послуг), придбаного (придбаних) у платників єдиного податку, передбаченої абзацом першим цього підпункту, проводять на підставі показників Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за поточний річний звітний період.
У разі якщо на дату отримання майна, робіт, послуг постачальник не є платником єдиного податку, такі майно, роботи, послуги вважаються придбаними у платника єдиного податку, за умови що на дату здійснення попередньої оплати постачальник був платником єдиного податку.
{Пункт 140.5 статті 140 доповнено підпунктом 140.5.17 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
140.6. Заборона врахування при визначенні об’єкта оподаткування витрат за операціями, здійсненими з метою надання неправомірної вигоди
140.6.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, визнаних платником податку у бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, якщо у платника податку за сукупністю умов здійснення операції є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення такої операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).
Фінансовий результат до оподаткування збільшується за податковий (звітний) період, у якому витрати були визнані платником податку у бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Для цілей застосування цього підпункту при розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України".
140.6.2. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, визнаних платником податку у бухгалтерському обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, якщо контролюючий орган не враховує (не визнає) таку суму витрат, внаслідок того, що відповідно до законодавства встановлено, що операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди.
Обов’язок щодо здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого цим підпунктом, покладається на контролюючий орган. При цьому:
при визначенні загальної суми витрат, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) при обчисленні податкового зобов’язання платника податку, контролюючий орган враховує результати коригування платником податку фінансового результату до оподаткування відповідних податкових (звітних) періодів на різницю, передбачену підпунктом 140.6.1, а також вимоги підпункту 140.6.3 цього пункту щодо відповідної операції;
загальна сума витрат, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) при визначенні податкового зобов’язання платника податку, обчислюється за кожний податковий (звітний) період, в якому такі витрати мали вплив на об’єкт оподаткування, за весь проміжок часу, починаючи з податкового (звітного) періоду, в якому результати здійсненої операції були відображені у бухгалтерському обліку платника податку, до податкового (звітного) періоду (включно), в якому відповідно до законодавства встановлено, що відповідна операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди.
140.6.3. При застосуванні положень підпунктів 140.6.1 і 140.6.2 цього пункту до операцій, які здійснювалися із залученням основних засобів та/або нематеріальних активів, фінансовий результат до оподаткування кожного з податкових (звітних) періодів, у якому здійснювалося таке залучення, збільшується на суму амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів, розраховану відповідно до положень пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу. Таке коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється виключно у разі, якщо у відповідному податковому (звітному) періоді на зазначену суму амортизації зменшено фінансовий результат до оподаткування за правилами пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу. При цьому сума нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування згідно з абзацом другим пункту 138.1 статті 138 цього Кодексу, не враховується при визначенні суми витрат для цілей підпунктів 140.6.1 і 140.6.2 цього пункту.
{Статтю 140 доповнено пунктом 140.6 згідно із Законом № 4112-IX від 04.12.2024}
Стаття 141. Особливості оподаткування окремих видів діяльності та операцій
141.1. Особливості оподаткування страховика
141.1.1. Страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу.
Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в підпункті 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.
141.1.2. Об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об’єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами перестрахування до об’єкта оподаткування, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до підпунктів 136.2.1 і 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, не включаються.
{Підпункт 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.1.3. Фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:
на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);
{Абзац другий підпункту 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, розрахованих за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
{Підпункт 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2628-VIII від 23.11.2018}
{Підпункт 141.1.3 пункту 141.1 статті 141 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.1.4. Фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:
на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).
{Абзац другий підпункту 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 в редакції Закону № 2888-IX від 12.01.2023}
{Підпункт 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.1.5. Коригування фінансового результату до оподаткування у зв’язку із створенням та використанням страховиками інших резервів (забезпечень), ніж зазначені у пункті 141.1 цієї статті, здійснюється у порядку, встановленому пунктом 139.1 статті 139 цього Кодексу.
{Підпункт 141.1.5 пункту 141.1 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.2. Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів
{Абзац перший пункту 141.2 статті 141 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.2.1. Фінансовий результат до оподаткування збільшується:
на суму від’ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
{Абзац другий підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
на суму від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за податковий (звітний) період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Абзац третій підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016; із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
141.2.2. Фінансовий результат до оподаткування зменшується:
на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Абзац другий підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
141.2.3. Платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.
141.2.4. Якщо за результатами звітного періоду отримано від’ємний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума збитків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах, перевищує загальну суму прибутків від таких операцій), сума такого від’ємного значення загального фінансового результату за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів зменшує загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів наступних податкових (звітних) періодів, що наступають за податковим (звітним) періодом виникнення зазначеного від’ємного значення фінансового результату.
{Підпункт 141.2.4 пункту 141.1 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
141.2.5. Якщо за результатами звітного періоду платником податку отримано позитивний загальний фінансовий результат від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (загальна сума прибутків від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів перевищує загальну суму збитків від таких операцій з урахуванням суми від’ємного фінансового результату від таких операцій та/або від’ємного загального результату переоцінки цінних паперів, не врахованих у попередніх податкових (звітних) періодах), сума позитивного загального фінансового результату від операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів збільшує фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податку.
{Підпункт 141.2.5 пункту 141.1 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
141.2.6. Положення цього пункту не поширюються на:
1) операції платників податку з розміщення, погашення, викупу та наступного продажу, конвертації цінних паперів власного випуску, а також векселедавців, заставодавців та інших осіб, що видали неемісійний цінний папір, під час видачі та погашення таких цінних паперів;
2) операції РЕПО, операції з врахування векселів, інші операції з цінними паперами, які відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку визнаються кредитними;
141.3. Оподаткування прибутку, отриманого платником податку в умовах дії угоди про розподіл продукції, здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених розділом XVIII цього Кодексу.
141.4. Особливості оподаткування нерезидентів
141.4.1. Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є:
а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
б) дивіденди, які сплачуються резидентом;
г) фрахт та доходи від інжинірингу;
ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;
{Підпункт "ґ" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
д) доходи від продажу чи іншого відчуження нерухомого майна або неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості чи подільного об’єкта незавершеного будівництва, розташованого чи який після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта буде розташований на території України, що належать нерезиденту;
{Підпункт "д" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 2600-IX від 20.09.2022}
е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:
цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб - резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "а" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;
акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "а" підпункту 141.4.11 пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу, що відповідають таким умовам:
а) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та
б) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Абзац п'ятий підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалась за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
{Абзац шостий підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1117-IX від 17.12.2020}
Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзаців четвертого та шостого підпункту "е" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзаців п’ятого та шостого підпункту "е" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;
{Абзац підпункту "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 786-IX від 14.07.2020}
{Підпункт "е" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;
ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;
з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;
{Підпункт "з" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;
і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);
ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;
й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;
{Підпункт "й" підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2176-VIII від 07.11.2017; в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
{Підпункт 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 доповнено підпунктом "к" згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
Не є доходами для цілей цього пункту субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні".
{Підпункт 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 доповнено абзацом згідно із Законом № 821-IX від 21.07.2020}
141.4.2. Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
{Абзац перший підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1525-IX від 03.06.2021}
У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу "витягнутої руки", або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:
СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.
{Абзац восьмий підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 виключено на підставі Закону № 786-IX від 14.07.2020}
У разі якщо нерезидент набуває право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім - шостим підпункту "е" підпункту 141.4.1 цього пункту, у іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні відповідно до норм цього пункту, нерезидент, який набуває право власності, зобов’язаний утримати податок з прибутку від відчуження інвестиційного активу, виплаченого на користь іншого нерезидента, за ставкою в розмірі 15 відсотків та за його рахунок, задекларувати та перераховувати до бюджету України податок під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країною резиденції особи, на користь яких здійснюється виплата, що набрали чинності.
{Абзац дев’ятий підпункту 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 786-IX від 14.07.2020}
Такий нерезидент - покупець зобов’язаний не пізніше дати здійснення першої оплати за інвестиційний актив, що придбавається, стати на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням української юридичної особи, акції, корпоративні права якої формують вартість інвестиційного активу, що є предметом такого правочину. Взяття на облік таких нерезидентів здійснюється в порядку, встановленому пунктом 64.5 статті 64 цього Кодексу.
Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті "е" підпункту 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.
{Підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 466-IX від 16.01.2020}
141.4.3. Прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу, з урахуванням того, що:
базою оподаткування є прибуток, який розраховується як різниця між номінальною вартістю безпроцентних (дисконтних) цінних паперів, сплаченою або нарахованою їх емітентом, та ціною їх придбання на первинному чи вторинному фондовому ринку;
з метою здійснення податкового контролю придбання або продаж зазначених у цьому підпункті цінних паперів може здійснюватися від імені та за рахунок нерезидента виключно його постійним представництвом або резидентом, який працює від імені, за рахунок та за дорученням такого нерезидента;
зазначені резидент або постійне представництво нерезидента несуть відповідальність за повноту та своєчасність нарахування та внесення до бюджету податків, що справляються під час виплати нерезиденту доходів від володіння процентними або безпроцентними (дисконтними) цінними паперами. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, встановлює порядок надання резидентами або постійними представництвами нерезидента розрахунку податкових зобов’язань нерезидентів та звітів про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.
{Абзац четвертий підпункту 141.4.3 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
Резиденти, які працюють від імені, за рахунок та за дорученням нерезидента на ринку процентних або безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських зобов’язань, самостійно подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок (звіт) про справляння та внесення до відповідного бюджету податків, встановлених цим пунктом.
141.4.4. Сума фрахту, що сплачується нерезиденту резидентом, у тому числі фізичною особою - підприємцем, фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єктом господарювання (юридичною особою чи фізичною особою - підприємцем), який обрав спрощену систему оподаткування, або іншим нерезидентом, який провадить господарську діяльність через постійне представництво за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому:
{Абзац перший підпункту 141.4.4 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;
особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування.
141.4.5. Страховики або інші резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:
{Абзац перший підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів "Зелена карта", а також за договорами страхування пасажирських перевезень цивільної авіації - за ставкою 0 відсотків;
у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього підпункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;
{Абзац третій підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
під час укладання договорів страхування або перестрахування безпосередньо із страховиками та перестраховиками - нерезидентами, які відповідають вимогам щодо перестрахування у страховиків (перестраховиків) - нерезидентів, установленим Національним банком України (у тому числі через або за посередництвом страхових та/або перестрахових брокерів), а також під час укладання договорів перестрахування з розміщення ризиків в іноземних ядерних пулах за дорученням членів ядерного страхового пулу - за ставкою 0 відсотків;
{Абзац четвертий підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 в редакції Законів № 1797-VIII від 21.12.2016, № 2888-IX від 12.01.2023}
в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього підпункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.
{Абзац п'ятий підпункту 141.4.5 пункту 141.4 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 141.4.6 пункту 141.4 статті 141 виключено на підставі Закону № 1525-IX від 03.06.2021}
141.4.7. Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
Постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, відповідно до принципу "витягнутої руки". Оподатковуваний прибуток постійного представництва має відповідати прибутку незалежного підприємства, що здійснює таку саму або аналогічну діяльність у таких самих або аналогічних умовах і діє в повній незалежності від нерезидента, постійним представництвом якого воно є.
{Абзац другий підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Обсяг оподатковуваного прибутку постійного представництва розраховується відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.
{Абзац третій підпункту 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 466-IX від 16.01.2020}
{Підпункт 141.4.7 пункту 141.4 статті 141 в редакції Закону № 2245-VIII від 07.12.2017}
{Підпункт 141.4.8 пункту 141.4 статті 141 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
141.4.9. {Абзац перший підпункту 141.4.9 пункту 141.4 статті 141 виключено на підставі Закону № 466-IX від 16.01.2020}
Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим розділом.
Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.
Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:
податок на капітал/майно та приріст капіталу;
податки на реалізацію (продаж);
інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.
Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.
{Абзац десятий підпункту 141.4.9 пункту 141.4 статті 141 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.4.10. Не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами у вигляді процентів, або доходу (дисконту) або прибутку від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями (крім прибутку нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження державних цінних паперів або облігацій місцевих позик, або боргових цінних паперів, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями), або у вигляді інших доходів за державними цінними паперами, що виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом, або у вигляді процентів, сплачених нерезидентам за отримані державою або до бюджету Автономної Республіки Крим чи міського бюджету позики (кредити або зовнішні запозичення), що відображаються в Державному бюджеті України або місцевих бюджетах чи віднесені до витрат Національного банку України, або за кредити (позики), що отримані суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.
{Пункт 141.4 статті 141 доповнено підпунктом 141.1.10 згідно із Законом № 482-VIII від 22.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016; в редакції Законів № 2146-VIII від 07.09.2017, № 466-IX від 16.01.2020; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1016-IX від 01.12.2020}
141.4.11. Доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковуються за ставкою в розмірі 5 відсотків у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів з одночасно дотриманням таких умов:
а) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені ним шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
б) кошти, надані нерезидентом за позикою або фінансовим кредитом, залучені з метою надання (прямо або опосередковано) резиденту позики або фінансового кредиту;
в) нерезидент, якому виплачуються проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачуються через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.
{Пункт 141.4 статті 141 доповнено підпунктом 141.1.11 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.4.12. Резиденти Дія Сіті - платники податку на особливих умовах, які здійснюють на користь нерезидентів виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, не утримують податок з таких доходів за правилами, встановленими підпунктом 141.4.2 цього пункту, якщо суми таких доходів підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 підпункту 141.9-1.2 та підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 цієї статті за ставкою, передбаченою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.
{Пункт 141.4 статті 141 доповнено підпунктом 141.1.12 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
141.5. Особливості оподаткування діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор
{Абзац перший пункту 141.5 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
141.5.1. Суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 цього Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу.
{Абзац перший підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 цього Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
{Абзац другий підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3325-IX від 10.08.2023}
{Пункт 141.5 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.6. Особливості оподаткування інститутів спільного інвестування та суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення
141.6.1. Звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників інституту спільного інвестування, доходи від здійснення операцій з активами інституту спільного інвестування, доходи, нараховані за активами інституту спільного інвестування, та інші доходи від діяльності інституту спільного інвестування (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Для цілей цього підпункту під активами інституту спільного інвестування розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (в тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
{Підпункт 141.6.1 пункту 141.6 статті 141 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022}
141.6.2. Звільняються від оподаткування суми коштів у вигляді внесків, які надходять до платників податку, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону, від вкладників пенсійних фондів, вкладників пенсійних депозитних рахунків та осіб, які уклали договори страхування відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також осіб, які уклали договори страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника недержавного пенсійного фонду відповідно до зазначеного Закону.
{Пункт 141.7 статті 141 виключено на підставі Закону № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.8. Особливості оподаткування суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей.
Дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, від операцій з випуску та проведення лотерей підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною у пункті 136.6 статті 136 цього Кодексу.
Прибуток суб’єктів, що здійснюють випуск та проведення лотерей, від здійснення іншої діяльності, яка не пов’язана із випуском та проведенням лотерей, нараховується та сплачується за правилами цього розділу за базовою (основною) ставкою податку.
Нарахований суб’єктами, що здійснюють випуск та проведення лотерей, податок на дохід за ставкою, визначеною в пункті 136.6 статті 136 цього Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.8 згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016}
141.9. Особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.
141.9.1. Платник податку зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;
сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;
загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до підпункту 141.9.2 або 141.9.3 пункту 141.9 статті 141 цього Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;
різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
141.9.2. Для платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, дорівнює або перевищує 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на прибуток підприємств;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
рентна плата за спеціальне використання води;
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
141.9.3. Для платника податків, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:
податок на прибуток підприємств у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;
єдиний податок платника єдиного податку четвертої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);
єдиний податок платника єдиного податку третьої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну) у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;
рентна плата за спеціальне використання води у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до підпункту 14.1.262 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу;
20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.
У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.
141.9.4. У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису.
141.9.5. При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.
У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.
Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.9 згідно із Законом № 1914-IX від 30.11.2021}
141.9-1. Особливості оподаткування резидентів Дія Сіті - платників податку на особливих умовах
141.9-1.1. Резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах сплачує податок на прибуток підприємств за ставками, визначеними відповідно до пунктів 136.1 та 136.8 статті 136 цього Кодексу.
141.9-1.2. Об’єктом оподаткування резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах є операції з:
141.9-1.2.1. виплати дивідендів власнику корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах) у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.2. виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі з повернення (виплати, передачі) внесків та/або інших сум власнику корпоративних прав (крім власника корпоративних прав, який є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах) у зв’язку з виходом такого власника із складу учасників/акціонерів юридичної особи - емітента таких корпоративних прав, ліквідацією такої юридичної особи - емітента, зворотним викупом резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах власних акцій (часток, паїв) у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.2 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.2-1. виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у зв’язку з погашенням або зворотним викупом цінних паперів власної емісії (крім акцій, зазначених у підпункті 135.2.1.2 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу) в сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.2-1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.3. виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі з повернення внесків або суми, що перевищує суму внесків, особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах та яка надала майно у спільну діяльність, у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.3 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.4. виплати процентів (у тому числі включених до суми основного боргу (тіла кредиту), комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені, що пов’язані із залученням та/або використанням коштів на користь осіб, які не є резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах, у сумі та за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.4, 135.2.1.5 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу.
Положення цього підпункту не застосовуються до:
а) орендних (лізингових) платежів, крім процентів та комісій за договорами фінансового лізингу;
б) платежів у рахунок погашення заборгованості резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах за отримане ним майно (роботи, послуги), включаючи суми, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності як фінансові витрати, крім процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, визначених абзацом першим цього підпункту;
в) платежів у рахунок повернення одержаної суми позики, кредиту та/або іншого запозичення;
141.9-1.2.5. передачі майна (надання робіт, послуг) (передачі ризиків, пов’язаних з правом власності, або передачі результатів робіт, послуг) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, без висування вимог щодо компенсації його (їх) вартості, у тому числі з безоплатної передачі майна (робіт, послуг) у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.6 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.6. виплати (надання) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, фінансової допомоги в сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.7, 135.2.1.8, 135.2.1.8-1 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.7. виплати (переказу), що здійснюється у грошовій формі та/або у відмінній від грошової формі на користь нерезидента (крім випадків здійснення таких операцій нерезидентом через його постійне представництво в Україні) у зв’язку з:
а) погашенням боргових зобов’язань (у тому числі процентів, комісій, інших винагород, відшкодувань, штрафів, пені) за кредитами (позиками), що не зараховані на рахунки в українських банках або не спрямовані на оплату майна, що знаходиться на території України або імпортоване на митну територію України;
б) погашенням зобов’язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до вимог цивільного законодавства та цивільно-правових договорів;
в) вкладенням в об’єкти інвестицій (у тому числі придбанням майна), розташовані за межами території України;
г) придбанням робіт (послуг) у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.9 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.8. передачі майна (виконання робіт, надання послуг) особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, за договором, що передбачає виплату компенсації вартості такого майна (робіт, послуг) у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.10 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.9. виплати коштів та/або передачі майна (виконання робіт, надання послуг) резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, який провадить діяльність за рахунок та за дорученням нерезидента, на користь такого нерезидента (уповноваженої ним особи) в межах відповідного договору комісії, доручення, агентського договору чи аналогічних договорів у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.11 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.10. виплати роялті особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктами 135.2.1.12, 135.2.1.13 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.11. виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку із здійсненням внеску до статутного капіталу або у спільну діяльність, в довірче управління, якщо отримувачем таких коштів та/або майна є особа, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.14 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.12. виплати у грошовій формі та/або відмінній від грошової формі у зв’язку з придбанням майна (робіт, послуг) у платників єдиного податку в сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.15 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.13. переказу коштів з рахунків резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах в українських банках на рахунки такого платника, відкриті за кордоном, у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.16 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу;
141.9-1.2.14. переказу (сплати) коштів та/або передачі майна особі, яка не є резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах, у зв’язку з погашенням зобов’язань за визнаними штрафами, пенею, неустойкою, відшкодуванням збитків, компенсацією неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до вимог цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 135.2.1.17 підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу. Положення цього підпункту не застосовуються до операцій, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 141.9-1.2.7 цього підпункту;
141.9-1.2.15. господарські операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки", у сумі, визначеній за правилами, встановленими підпунктом 141.9-1.3 цього пункту.
141.9-1.2.16. операція, якщо за сукупністю умов її здійснення у платника податку є підстави вважати, що наявні обставини (факти) свідчать про здійснення операції з метою надання неправомірної вигоди службовій особі (у тому числі службовій особі іноземної держави).
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.
Для цілей застосування цього підпункту при розгляді обставин (фактів), пов’язаних з відповідною операцією, що можуть свідчити про її здійснення з метою надання неправомірної вигоди службовій особі, платник податку враховує фактичні дії сторін операції та фактичні обставини здійснення операції відповідно до її суті, а для операції, пов’язаної із службовою особою іноземної держави, також керується переліком, оприлюдненим на офіційному веб-сайті Національного антикорупційного бюро України відповідно до пункту 12 частини першої статті 16 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України";
{Підпункт 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 доповнено підпунктом 141.9-1.2.16 згідно із Законом № 4112-IX від 04.12.2024}
141.9-1.2.17. операція, якщо відповідно до законодавства встановлено, що така операція здійснена від імені та/або в інтересах платника податку з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 369, 369-2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди.
Об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за такою операцією оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу.
{Підпункт 141.9-1.2 пункту 141.9-1 статті 141 доповнено підпунктом 141.9-1.2.17 згідно із Законом № 4112-IX від 04.12.2024}
141.9-1.3. Порядок визначення бази оподаткування під час здійснення контрольованих операцій, умови яких не відповідають принципу "витягнутої руки"
Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах здійснює контрольовані операції, визначені статтею 39 цього Кодексу, умови яких не відповідають принципу "витягнутої руки", база оподаткування податком на прибуток підприємств за такими операціями, що оподатковується за ставкою, визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 цього Кодексу, визначається окремо на рівні:
перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованого (реалізованих) майна (робіт, послуг);
перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаного (придбаних) майна (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки".
У разі якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим - четвертим цього підпункту як база оподаткування за окремою контрольованою операцією:
а) була оподаткована податком на доходи нерезидента відповідно до пункту 141.4 цієї статті, відповідна сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи нерезидента зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 підпункту 141.9-1.2 цього пункту за базовою (основною) ставкою;
б) у попередніх податкових (звітних) періодах була включена до бази оподаткування, визначеної згідно з підпунктом 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу, сума податку, нарахована (сплачена) в попередніх податкових (звітних) періодах на таку суму (її частину) за ставкою, визначеною пунктом 136.8 статті 136 цього Кодексу, зараховується у зменшення суми податку, що підлягає сплаті за такою контрольованою операцією відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 підпункту 141.9-1.2 цього пункту за базовою (основною) ставкою.
Загальна сума, на яку може бути зменшено податок відповідно до підпунктів "а" і "б" цього підпункту, не може перевищувати суму такого податку, розраховану за базовою (основною) ставкою від бази оподаткування, визначеної згідно з абзацами другим - четвертим цього підпункту.
У разі якщо сума (її частина), визначена згідно з абзацами другим - четвертим цього підпункту як база оподаткування за контрольованою операцією, в наступних звітних (податкових) періодах підлягатиме включенню до бази оподаткування за операціями, що підлягають оподаткуванню відповідно до підпункту 141.9-1.2 (крім підпункту 141.9-1.2.15) цього пункту за ставкою, визначеною згідно з пунктом 136.8 статті 136 цього Кодексу, така сума (її частина) враховуватиметься у зменшення бази оподаткування, що розраховується відповідно до підпункту 135.2.1 пункту 135.2 статті 135 цього Кодексу, за такими операціями.
141.9-1.4. Якщо резидент Дія Сіті - платник податку на особливих умовах є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 цього Кодексу.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.9-1 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
141.10. Для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма заяви, порядок її подання та розгляду контролюючим органом встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
141.10.1. Заява про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах подається засобами електронного зв’язку в електронній формі (у тому числі до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті у порядку, встановленому Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні") з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
141.10.2. Юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 цього пункту, вважаються резидентами Дія Сіті - платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
141.10.3. Юридична особа, яка внесена до реєстру Дія Сіті, але не подала заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах, вважається резидентом Дія Сіті - платником податку на загальних підставах.
141.10.4. Для відмови від оподаткування як резидента Дія Сіті - платника податку на особливих умовах резидент Дія Сіті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою засобами електронного зв’язку заяву в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.10 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
141.11. У разі здійснення резидентом Дія Сіті - платником податку на особливих умовах операції, що підлягає оподаткуванню одночасно з двох чи більше підстав, передбачених підпунктами 141.9-1.2.1-141.9-1.2.14 підпункту 141.9-1.2 пункту 141.9-1 цієї статті, оподаткування здійснюється один раз за максимальною базою оподаткування. Якщо така операція підлягає оподаткуванню також відповідно до підпункту 141.9-1.2.15 цієї статті, також застосовуються норми підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 цієї статті.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.11 згідно із Законом № 1946-IX від 14.12.2021}
141.12. Особливості оподаткування операцій з першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
Платники податку на прибуток підприємств, що здійснюють операції з першого продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, поряд з нормами, встановленими цим Кодексом, мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
141.12.1. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу (виручки), що була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
141.12.2. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості.
141.12.3. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу (виручки) від операцій із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах зменшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості.
141.12.4. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах збільшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.12 згідно із Законом № 2600-IX від 20.09.2022}
141.13. Особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
141.13.1. Платники податку, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.13.2 цього пункту.
Для цілей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі під пунктом обміну іноземної валюти розуміється структурний/відокремлений підрозділ, що відкривається платником податку, який згідно із Законом України "Про валюту і валютні операції" має право здійснювати торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, з метою здійснення торгівлі іноземною валютою у готівковій формі.
141.13.2. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) еквівалентному шестистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті (крім міста Києва), чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 1 січня року, що передує поточному року;
б) еквівалентному семистам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у місті Києві;
в) еквівалентному двомстам євро згідно з офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України на перше число першого місяця календарного кварталу, в якому відбувається сплата авансового внеску, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших, крім передбачених підпунктами "а" та "б" цього підпункту, населених пунктах або за межами населених пунктів.
{Підпункт 141.13.2 пункту 141.13 статті 141 в редакції Закону № 4015-IX від 10.10.2024 }
141.13.3. Авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до цього пункту, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
{Абзац другий підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3474-IX від 21.11.2023}
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюються положення статті 43 цього Кодексу.
141.13.4. Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою підпунктом 141.13.1 цього пункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного підпунктом 141.13.1 цього пункту, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 цього Кодексу.
141.13.5. Національний банк України до 10 числа (включно) поточного місяця подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про пункти обміну іноземної валюти, внесені до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця, із зазначенням їх місцезнаходження та суб’єкта господарювання, від імені якого відповідний пункт обміну іноземної валюти має право здійснювати торгівлю іноземною валютою у готівковій формі. Інформація подається в порядку, визначеному Національним банком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.13 згідно із Законом № 2720-IX від 03.11.2022}
141.14. Особливості оподаткування діяльності з роздрібної торгівлі пальним
141.14.1. Платники податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, сплачують щомісяця не пізніше двадцятого числа поточного місяця авансовий внесок з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця, у розмірі, визначеному підпунктом 141.14.2 цього пункту.
Терміни "роздрібна торгівля пальним", "місце роздрібної торгівлі пальним" вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".
141.14.2. Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств сплачується за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця:
а) у розмірі 60 тисяч гривень за кожне місце, крім випадків, передбачених підпунктами "б" і "в" цього підпункту;
б) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація виключно скрапленого газу, - у розмірі 30 тисяч гривень за кожне місце;
в) для місця роздрібної торгівлі пальним, на якому здійснюється реалізація кількох видів пального і при цьому частка реалізації скрапленого газу в літрах, приведених до температури 15 °C у загальному обсязі реалізованого протягом попереднього місяця пального, становить 50 і більше відсотків, - у розмірі 45 тисяч гривень за кожне місце.
141.14.3. Авансові внески з податку на прибуток підприємств, сплачені відповідно до цього пункту, є невід’ємною частиною податку на прибуток.
Сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за базовою (основною) ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного (податкового) року, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, сума такого перевищення не переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів.
Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток не підлягає поверненню платнику податку як надміру та/або помилково сплачені податкові зобов’язання, не може бути зарахована в рахунок інших податків і зборів (обов’язкових платежів) та на неї не поширюється дія положення статті 43 цього Кодексу.
141.14.4. Грошове зобов’язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим у момент виникнення такого зобов’язання, який визначається за календарною датою, встановленою підпунктом 141.14.1 цього пункту для граничного строку сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств до відповідного бюджету.
У разі якщо платник податку не сплачує узгоджену суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств протягом строку, визначеного підпунктом 141.14.1 цього пункту, такий платник податків притягається до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 124 цього Кодексу.
141.14.5. Для цілей застосування цього пункту скрапленим газом слід вважати пропан або суміш пропану з бутаном, скраплений газ природний, інші гази, за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 11 00 00, 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00 та/або обліковуються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового за умовним кодом 2711 у літрах, приведених до температури 15 °С.
{Статтю 141 доповнено пунктом 141.14 згідно із Законом № 4015-IX від 10.10.2024}
Стаття 142. Звільнення від оподаткування
142.1. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".
{Абзац другий пункту 142.1 статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 344-IX від 05.12.2019}
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
Підприємства та організації, на які поширюється дія цього пункту, реєструються у відповідному контролюючому органі в порядку, передбаченому для платників цього податку.
142.2. На період підготовки до зняття і зняття з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему звільняється від оподаткування прибуток Чорнобильської АЕС, якщо такі кошти використовуються на фінансування робіт з підготовки до зняття і зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 142.2 статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Статтю 142 доповнено пунктом 142.2 згідно із Законом № 364-VIII від 23.04.2015}
142.3. Звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду "Укриття" для реалізації міжнародної програми - Плану здійснення заходів на об’єкті "Укриття" відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду "Укриття" в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до цього Кодексу.
{Абзац другий пункту 142.3 статті 142 із змінами, внесеними згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020}
{Статтю 142 доповнено пунктом 142.3 згідно із Законом № 364-VIII від 23.04.2015}
142.4. Звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку - учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.
У разі якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні передбаченого цим пунктом звільнення, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником податку у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. Повідомлення про відмову у наданні звільнення від оподаткування надається контролюючим органом у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.
Застосування визначених цим пунктом правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:
здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;
не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.
Не мають права застосовувати визначені цим пунктом правила оподаткування учасники індустріального парку - юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:
1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;
2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - учасника індустріального парку) спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України. Платник податку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік зазначає інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.
У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування визначених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм цього Кодексу.
У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься (має міститися) в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.
Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.
У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.
Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку - учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності, передбаченої абзацом першим цього пункту, контрольовані операції, визначені статтею 39 цього Кодексу, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:
перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);
перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки".
Якщо платник податку - учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до статті 39-2 цього Кодексу.
Об’єкти оподаткування, визначені абзацами шістнадцятим-дев’ятнадцятим цього пункту, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.
{Статтю 142 доповнено пунктом 142.4 згідно із Законом № 2330-IX від 21.06.2022 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу ІІ Закону № 2330-IX від 21.06.2022}
