Применение п. 3.4 ст. 3 Закона «О налоге с доходов физических лиц»

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
   
   ЛИСТ
   
   від 17.10.2008 р. N 10155/6/0716
   
   Щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб"

   
   Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист від 15.09.2008 р. N 1574/04 щодо застосування п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) і повідомляє.
   
   Згідно із п. 3.4 ст. 3 Закону при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою.
   
   Водночас відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" нарахування є одним із основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності працедавця в момент їх виникнення доходів найманих працівників та витрат підприємства на оплату праці. При цьому підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність виключно у грошовій одиниці України.
   
   Щодо безпосередньо оподаткування доходів, одержаних від податкових агентів не у грошовому вигляді, в тому числі у вигляді додаткових благ, то вартість наданих платникам податку податковим агентом таких доходів включається до загального місячного оподатковуваного доходу таких платників податку і підлягає оподаткуванню за ставкою 15 % (п. 7.1 ст. 7 Закону).
   
   У податковому розрахунку ф. N 1ДФ сума (вартість) нарахованого додаткового блага відображається у графі 3а, а сума виплаченого (виданого) доходу у вигляді додаткового блага - в графі 3.
   
   Заступник Голови
   С. Лекарь