Относительно применения трансфертного ценообразования

   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист про надання роз’яснення щодо застосування трансфертного ціноутворення та в межах компетенції повідомляє.
   
   Верховною Радою України 17 липня 2015 року прийнято Закон України № 609 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансферного ціноутворення" (далі - Закон № 609), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
   
   Законом № 609 змінено критерії, відповідно до яких операції визначаються контрольованими, зокрема, збільшено пороговий показник для визнання операції контрольованою.
   
   Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є (п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу):
   
   а) господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - нерезидентами;
   
   б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів-нерезидентів.
   
   Для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими також є господарські операції, що впливають на об'єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України (п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу).
   
   Вказані господарські операції визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:
   
   річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
   
   обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
   
   Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
   
   Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджений наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П(С)БО15).
   
   Відповідно до п. 7 П(С)БО15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:
   
   дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
   
   чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
   
   інші операційні доходи;
   
   фінансові доходи;
   
   інші доходи.
   
   До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.
   
   До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства.
   
   Таким чином, дохід від операційних та неопераційних курсових різниць включається в обсяг доходу платника податків та операція не вважатиметься контрольованою, якщо сума доходів за відповідний податковий (звітний) рік не перевищує 50 млн. грн. та обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не перевищує 5 мільйонів гривень за відповідний податковий (звітний) рік.
   
   Крім того, відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   
   Заступник начальника
   

Е.М. Пруднікова