Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


  • Щодо оподаткування операцій за договором управління майном

Щодо оподаткування операцій за договором управління майном



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
   
   ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у м. КИЄВІ
   
   ЛИСТ
   
   № 14225/10/26-15-12-05-11 від 24.06.2016

   
   
   Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист «_», щодо оподаткування операцій за договором управління майном та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
   
   Правові засади операцій по управлінню майном регламентуються Цивільним кодексом України від 16.01.2003 № 435–IV, із змінами і доповненнями (далі – ЦКУ).
   
   Згідно з п. 1 ст. 1029 ЦКУ, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов’язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
   
   Пунктом 3 ст. 1030 ЦКУ встановлено, що майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, передане в управління, має обліковуватися в управителя на окремому балансі, і щодо нього ведеться окремий облік. Розрахунки, пов’язані з управлінням майном, здійснюються на окремому банківському рахунку.
   
   При цьому, пунктом 5 ст. 1033 ЦКУ визначено, що Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.
   
   Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 1031 ЦКУ).
   
   Управитель має право на плату, встановлену договором, а також на відшкодування необхідних витрат, зроблених ним у зв’язку з управлінням майном (п. 1 ст. 1042 ЦКУ). При цьому, вигоди від майна, що передане в управління, належать установникові управління (п. 1 ст. 1034 ЦКУ).
   
   Пунктом 1.7 розділу I Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів», із змінами і доповненнями (далі – Порядок), визначено, що управитель майна це – особа (в розумінні пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755–VI, із змінами і доповненнями (далі – ПКУ), для цілей оподаткування розділу V «Податок на додану вартість» ПКУ, крім осіб, визначених у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
   
   Відповідно до п. 64.6 ст. 64 ПКУ, на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого пп. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
   
   У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
   
   Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
   
   Заяву про взяття на облік такий платник податків зобов’язаний подати протягом 10 календарних днів після реєстрації договору або угоди або після набрання ним чинності, якщо відповідно до законодавства реєстрація договору не проводиться.
   
   Для взяття на облік договору управління майном управитель майна подає одночасно із реєстраційною заявою платника ПДВ до контролюючого органу за своїм основним обліком документи, визначені п. 4.7 розд. IV Порядку.
   
   Після взяття на облік договорів управління майном відомості про них включаються до Реєстру договорів управління майном (п. 3.5 розд. III Порядку).
   
   Відповідно до пп. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, для цілей оподаткування платником ПДВ є особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.
   
   Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.
   
   Пунктом 185.1 ст. 185 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
   
   При цьому, операції з надання товарів у межах договорів довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари та не пов’язані з купівлею чи продажем таких товарів, не вважаються постачанням товарів (підпункти 14.1.191 та 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
   
   Отже, операції з передачі та повернення майна в межах договору управління майном, які не передбачають передачі прав власності на таке майно, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
   
   Разом з цим, операції по управлінню майном, які здійснюються управителем за плату та в інтересах установника управління в межах договору управління майном, є операцією з поставки товарів/послуг, що оподатковується ПДВ за ставкою, зазначеною в пп. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ.
   
   Щодо оподаткування податком на прибуток операцій за договорами управління майном, то розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 71–VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»), який набрав чинності з 01.01.2015, передбачено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
   
   При цьому, діюча редакція розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.
   
   Тобто, починаючи з 01.01.2015 розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.
   
   Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.
   
   Згідно з п. 52.5 ПКУ, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
   
   Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).
   
   Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).
   
   Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
   
   Таким чином, з питань відображення в бухгалтерському обліку операцій за договором управління майном та порядку нарахування амортизації на основні засоби, які отримані за договором управління майном, доцільно звертатися до Міністерства фінансів України.
   
   Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
   
   Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
   
   Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
   
   
   
   Заступник начальника Е.М.Пруднікова

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам