О возврате излишне уплаченных таможенных платежей после отмены судом решения о корректировке таможенной стоимости товаров

   
   
   
   
   
   Державна фіскальна служба України за результатами розгляду листа Міністерства фінансів України від 02.07.2016 N 31-11320-07-10/19153 про надходження численних скарг на дії/бездіяльність митниць щодо повернення надмірно сплачених митних платежів після скасування судом рішення про коригування митної вартості товарів, зазначає, що правові позиції ДФС з цього питання неодноразово доводились митницям ДФС, зокрема у доповідній записці від 26.03.2015 N 256/99-99-10-02-04-18, а також у листі ДФС від 29.03.2016 N 10672/7/99-99-11-04-02-17.
   
   З метою однозначного застосування митницями норм законодавства України з питань державної митної справи додатково повідомляємо.
   
   При розгляді заяв платників податків щодо виконання рішень суду та повернення надмірно сплачених до держбюджету митних платежів митниці повинні керуватися, в першу чергу, частиною 5 статті 124 Конституції України та статтями 254, 255 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
   
   Додатково звертаємо увагу, що на сьогодні суди при вирішенні справ щодо оскарження рішень про коригування митної вартості товарів враховують висновок Верховного Суду України (від 15.04.2014 N 21-21а14, від 25.11.2014 N 21-207а14), в якому, зокрема, вказано, що в разі незгоди з рішенням чи дією митних органів щодо визначення, призначення, заявлення, з'ясування достовірності, коригування та/чи інших дій щодо митної вартості; митного контролю і митного оформлення декларант (суб'єкт господарювання, підприємство) може піддати ці дії чи рішення судовому контролю.
   
   Якщо суд визнає рішення і дії митних органів із зазначених питань протиправними, зобов'яже вчинити певні дії відповідно до вимог митного законодавства і коли у рішенні суду буде констатована неправильність чи хибність рішень чи дій митних органів, які зумовили (призвели, потягли) помилкову та/або надмірну сплату сум митних платежів, ці платежі повертаються декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України і статті 45 Бюджетного кодексу України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком повернення та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
   
   Процедура та порядок повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету коштів регулюються статтею 45 Бюджетного кодексу України; статтею 301 Митного кодексу України; статтею 43 Податкового кодексу України, а також:
   
   наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 N 618 "Про затвердження Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за N 1097/14364 (далі - Порядок N 618);
   
   наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 N 1146 "Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за N 1679/28124 (прийнятого на заміну наказу Держмитслужби, Державного казначейства України від 20.07.2007 N 611/147, який втратив чинність 25.02.2014).
   
   Однак, як свідчить практика, у більшості випадків митниці формально підходять до розгляду заяв платників податків про повернення коштів, сплачених до бюджету на підставі скасованих в судовому порядку рішень органів доходів і зборів й відмовляють у підготовці висновку з таких підстав:
   
   питання повернення коштів не було предметом розгляду судової справи про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості або визначення коду товару;
   
   митницею подано касаційну скаргу на судові рішення у справі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості;
   
   повернення коштів з державного та місцевого бюджетів здійснюється на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року N 845.
   
   Такий підхід до питання повернення надмірно сплачених коштів призводить до виникнення іншої категорії спорів, пов'язаної з оскарженням бездіяльності.
   
   У цій категорії справ за наявності рішень судів, якими визнано протиправними та скасовано спірні рішення митниці про коригування митної вартості товарів та заяви платника податків, поданої до Митниці у встановленому порядку, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ доходить висновку, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеними вище порядками, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.
   
   Крім того, говорячи про те, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ВСУ зазначає таке.
   
   Вимога позивача зобов'язати митний орган прийняти висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, може бути вказівкою на спосіб відновлення порушеного права.
   
   З огляду на висновки судів остання категорія спорів може мати судову перспективу за умови наявності передбачених законодавством підстав для неповернення таких коштів (про що безпосередньо має бути зазначено у листі митниці), в іншому випадку, такі справи не мають судової перспективи.
   
   Рішення митниці щодо судової перспективи справи має прийматися з урахуванням обґрунтованих пропозицій юридичного підрозділу митниці та підрозділу митниці, уповноваженого на здійснення контролю митної вартості та адміністрування митних платежів.
   
   Також повідомляємо, що відповідно до вимоги частини третьої статті 257 КАСУ у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених КАСУ.
   
   Тобто питання щодо зупинення виконання рішення суду першої/апеляційної інстанції може бути вирішено шляхом подання відповідного клопотання про зупинення виконання рішення суду за умови задоволення останнього.
   
   Таким чином, враховуючи приписи статей 254, 255, 257 КАСУ рішення суду, що набрало законної сили підлягає обов'язковому виконанню.
   
   Також доцільно враховувати, що у вказаних вище правових висновках ВСУ, зокрема прямо зазначено, що сума надміру сплачених коштів повертається декларанту у разі якщо, після сплати декларантом податків і зборів згідно з митної вартістю товарів, визначеною митним органом, приймається рішення про застосування митної вартості, що була заявлена декларантом.
   
   З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, згідно з вимогами пункту 4 розділу 5 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів має право проводити перевірки у порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, а саме шляхом проведення документальних перевірок.
   
   Рішення про правильність визначення митної вартості товарів у таких випадках зазначається в акті про проведення перевірки, в якому також, в разі відповідного результату, фіксуються відомості щодо надмірно сплачених коштів.
   
   Проведення перевірки щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митниці, ініціюється також у разі прийняття рішення, що судова справа є перспективною.
   
   Здійснення таких перевірок передбачено пунктом 4 частини п'ятої статті 54 та пунктом 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України, пунктом 4 розділу III Порядку N 618.
   
   Митним кодексом України, зокрема статтею 345 встановлено право органів доходів і зборів здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо, в тому числі, правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.
   
   Органами доходів і зборів, відповідно до статті 4 розділу 34-1 Митного кодексу України є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.
   
   Контролюючими органами відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено органи доходів і зборів, зокрема центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику та його територіальні органи.
   
   Крім того, згідно зі статтею 546 Митного кодексу України, митниця також є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
   
   Відповідно до пункту 41.3 статті 41 Податкового кодексу України повноваження і функції контролюючих органів визначаються Податковим кодексом, Митним кодексом та законами України, а розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів - законодавством України.
   
   Таким чином, митниця є органом доходів і зборів та контролюючим органом, й відповідно до вищевказаних норм і положень законодавства має всі законодавчі підстави здійснювати перевірки правильності митного оформлення.
   
   Крім того, діють чинні порядки проведення перевірок, зокрема:
   
   наказ Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N 727 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за N 1300/27745;
   
   наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 N 1204 "Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за N 124/28254 (зі змінами);
   
   наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014 N 23 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку оформлення документів у ході проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, а також реалізації їх матеріалів".
   
   Водночас митницям ДФС необхідно вжити інших заходів щодо повернення сум можливої переплати митних платежів на підставі згаданих судових рішень, зокрема, спрямувати запити в податкову інспекцію за місцем реєстрації платника податків щодо використання/ невикористання ним права зменшення своїх податкових зобов'язань відповідних податкових періодів, визначених згідно з V розділом Податкового кодексу України, які стосуються оскаржених в судовому порядку митних оформлень товарів.
   
   Також звертаємо увагу, що оформлення митницею висновку про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів відповідно до вимог Порядку N 618 здійснюється на підставі оформлених додаткової митної декларації або аркуша коригування, про що інформувалися митниці ДФС листом від 15.12.2014 N 15182/7/99-99-24-02-02-17.
   
   
   
   В. о. заступника Голови