Якщо гра в більярд здійснюється безкоштовно, проте справляється плата за прокат шарів для гри в більярд, чи можна класифікувати таку діяльність як гральний бізнес та чи необхідно отримувати торговий патент?

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 розділу ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV (далі – ПКУ), платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому порядку торгові патенти та провадять діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей). Відповідно до пп. 14.1.46 ст. 14 розділу І ПКУ діяльність у сфері розваг – це господарська діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що полягає у проведенні лотерей, а також розважальних ігор, участь в яких не передбачає одержання її учасниками грошових або майнових призів (виграшів), зокрема більярд, кегельбан, боулінг, настільні ігри, дитячі відеоігри тощо. Відповідно до п.п. 267.3.6. п. 267.3 ст. 267 розділу ХІІ ПКУ ставка збору за здійснення діяльності у сфері розваг на квартал становить: для використання столів для більярда, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярда, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - розмір мінімальної заробітної плати за кожний стіл для більярда. Виходячи з наведеного, діяльність, пов’язана з використанням більярдних столів, що використовуються для спортивних аматорських змагань за наявності рішення органу місцевого самоврядування про проведення спортивних змагань із більярду, не підлягає патентуванню. Всі інші види діяльності, пов’язані з використанням столів для більярду, в тому числі тих, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них та передані в подальше використання (у тому числі оренду) крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, можливі за наявності торгових патентів.