Все сайты
Коротка відповідь : Фізична особа, яка вважає, що контролюючий орган не правильно визначив суму грошового зобов’язання по платі за землю, має право на адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу протягом 30 календарних дні, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Повна відповідь : Відповідно до п. 286.5 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному ст. 58 ПКУ. Згідно із п. 56.1 ст. 56 розділу ІІ ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.56.2 ст. 56 розділу ІІ ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Згідно із п. 56.12 ст. 56 ПКУ якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Відповідно до п. 8.4 п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.10 № 1001, тридцятиденний термін для оскарження поширюється, у тому числі на: а) суми грошового зобов'язання по платі на землю, нарахованій органами державної податкової служби фізичним особам; б) рішення про: розподіл суми грошових зобов'язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації; погашення грошових зобов'язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації; встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов'язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб; поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об'єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов'язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою. У разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст.56 ПКУ). Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених ПКУ, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (п.56.4 ст.56 ПКУ). Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п.56.5 ст.56 ПКУ). Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка вважає, що контролюючий орган не правильно визначив суму грошового зобов’язання по платі за землю, має право на адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу протягом 30 календарних дні, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.