Все сайты
Порядок укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюється Законом №959, загальними положеннями законодавства, регламентуючими договірні відносини ( ст. 202–236, ст. 638–649 ЦК), а також ст. 382 и 383 ГК, які установлюють спеціальні вимоги до зовнішньоекономічних договорів (контрактів).
Відповідно ст. 382 ГК форма зовнішньоекономічного договору (контракту) визначається правом місця його укладення. Місце укладення договору (контракту) визначається відповідно до законів України. Форма зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо земельних ділянок, будівель та іншого нерухомого майна, розташованого на території України, визначається законами України.
Згідно із ст.. 6 Закону №959 суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.
Положенням №201, яке розроблено відповідно до статті 6 Закону № 959 та пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 17 липня 1995 р. № 523 "Про стан виконання Указу Президента України від 18 червня 1994 року № 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами", до однією із умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України, відноситься: назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.
Згідно ч. 5 ст. 6 Закону № 959 зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.