На яку дату платник податку повинен збільшити доходи, якщо з метою розрахунків за придбані товари (роботи, послуги) ним видано простий вексель за пред’явленням, який не було надано для оплати?

Коротка відповідь : Після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку – емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.

Повна відповідь : Відповідно до ст. 4 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2374-III ”Про обіг векселів в Україні” зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2374) видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов’язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов’язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов’язання щодо платежу за векселем.Отже, у платника податку - покупця у разі видачі простого векселя припиняються зобов’язання щодо оплати товарів за договором поставки та виникають зобов’язання щодо сплати зобов’язань за векселем.
Згідно з Женевською конвенцією 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, (далі – Уніфікований закон), переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред’явленням; у визначений строк від пред’явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними (ст. 33 Уніфікованого закону). Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред’явленням підлягає оплаті при його пред’явленні. Він повинен бути пред’явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу (ст. 70 Уніфікованого закону). Згідно зі ст. 77 Уніфікованого закону до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, це стосується положення щодо строку платежу, позовної давності. Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді у складі інших доходів, враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ). При цьому сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ є безповоротною фінансовою допомогою. Згідно з п. 138.16 ст. 138 ПКУ датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу. З урахуванням зазначеного, після закінчення трьох років із дня терміну платежу за векселем сума заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою, тому платник податку – емітент повинен включити суму такої заборгованості до складу доходів за підсумками звітного податкового періоду, у якому така заборгованість визнана безповоротною фінансовою допомогою.