02.04.14
Печатать
Особенности отражения дополнительных благ в бухгалтерском учете
На сьогоднішній день додаткові блага фізичної особи є однією з найдискусійніших тем як у бухгалтерському, так і в податковому обліку. Серед бухгалтерів, як правило, відсутня єдина думка стосовно коректного відображення в обліку додаткових благ та оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).
Метою даної статті є спроба формування єдиного підходу до оподаткування та відображення додаткових благ у бухгалтерському обліку.
Підпунктом 14.1.47 Податкового Кодексу України (далі по тексту – ПКУ) передбачено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Існує перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Найпоширенішими є наступні виплати:
• витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;
• позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства;
• матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання;
• платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей;
• вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань;
• вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.
Слід звернути увагу, що додаткові блага також можуть бути базою утримання та нарахування ЄСВ згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Розглянемо способи відображення ПДФО із додаткових благ, що не є базою утримання та нарахування ЄСВ в бухгалтерському обліку на прикладі Таблиці 1.
Оскільки додаткове благо є доходом фізичної особи, то й утримання ПДФО з суми додаткового блага повинно проводитися за рахунок співробітника. Тому доцільно для відображення утримання ПДФО з суми додаткового блага в бухгалтерському обліку використовувати рахунок 66.
У разі якщо фізична особа, що отримує додаткове благо, не є співробітником компанії, то компанія не зможе використати рахунок 66 для обліку ПДФО. Проте слід пам’ятати, що підприємство по відношенню до фізичної особи є податковим агентом і зобов’язане утримувати ПДФО при виплатах у грошовій та натуральній формі.
Таким чином, при відображенні додаткових благ в бухгалтерському обліку слід, насамперед, аналізувати конкретну сутність транзакції та наявність зв’язку між фізичною особою і підприємством з метою дотримання стандартів бухгалтерського обліку та чинного податкового законодавства України.
Метою даної статті є спроба формування єдиного підходу до оподаткування та відображення додаткових благ у бухгалтерському обліку.
Підпунктом 14.1.47 Податкового Кодексу України (далі по тексту – ПКУ) передбачено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Існує перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Найпоширенішими є наступні виплати:
• витрати на відрядження, а саме: добові (у повному обсязі), вартість проїзду, витрати на наймання житлового приміщення;
• позики, видані працівникам для поліпшення житлових умов, на індивідуальне будівництво, заведення домашнього господарства;
• матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання;
• платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей;
• вартість придбаних роботодавцем проїзних квитків, що персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у разі потреби для виконання виробничих завдань;
• вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.
Слід звернути увагу, що додаткові блага також можуть бути базою утримання та нарахування ЄСВ згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Розглянемо способи відображення ПДФО із додаткових благ, що не є базою утримання та нарахування ЄСВ в бухгалтерському обліку на прикладі Таблиці 1.
Таблиця 1
| Фізична особа: | Дебет (Дт) | Кредит (Кт) |
|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 |
| 1) є працівником підприємства | 661 "Розрахунки за виплатами працівникам" | 6411 "Розрахунки за ПДФО" |
| 2) є працівником підприємства, якому підприємство компенсує ПДФО, що утримане із додаткового блага | 661 "Розрахунки за виплатами працівникам" | 6411 "Розрахунки за ПДФО" |
| 15,23,91,92,93 | 661 "Розрахунки за виплатами працівникам" | |
| 3) не є працівником підприємства | 15,23,91,92,94 | 6411 "Розрахунки за ПДФО" |
Оскільки додаткове благо є доходом фізичної особи, то й утримання ПДФО з суми додаткового блага повинно проводитися за рахунок співробітника. Тому доцільно для відображення утримання ПДФО з суми додаткового блага в бухгалтерському обліку використовувати рахунок 66.
У разі якщо фізична особа, що отримує додаткове благо, не є співробітником компанії, то компанія не зможе використати рахунок 66 для обліку ПДФО. Проте слід пам’ятати, що підприємство по відношенню до фізичної особи є податковим агентом і зобов’язане утримувати ПДФО при виплатах у грошовій та натуральній формі.
Таким чином, при відображенні додаткових благ в бухгалтерському обліку слід, насамперед, аналізувати конкретну сутність транзакції та наявність зв’язку між фізичною особою і підприємством з метою дотримання стандартів бухгалтерського обліку та чинного податкового законодавства України.
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Комментарии
Комментирование новости отключено 
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)