Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».

Як штрафують за відсутність контрольних стрічок РРО

Податківці, які перевіряли розрахунки із використанням РРО, установили відсутність контрольних стрічок за три місяці. Хочуть нараховувати штраф за кожну стрічку відповідно до кількості робочих днів. Чи законні такі розрахунки?

ВІДПОВІДЬ: Такий розрахунок штрафів неправомірний. Пояснімо.

Контрольна стрічка є нічим іншим, як копіями розрахункових документів, послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій (ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, далі — Закон про РРО). Усі, хто працює з РРО, зобов’язані роздруковувати (та/або створювати в електронній формі) контрольні стрічки та зберігати їх протягом трьох років (ст. 3 Закону про РРО).

Відповідальність за нероздрукування та незберігання контрольної стрічки — штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) — п. 5 ст. 17 Закону про РРО. Згадану норму не залишила поза увагою ДПА України. У п. 2.2.19 Оглядового листа від 06.07.2009 р. № 14083/7/23-7017/572 зазначено, що за разі відсутності контрольної стрічки штраф застосовують за кожну стрічку. Цим листом перевіряючі, судячи із усього, у вашому випадку й керуються. Не утруднюючись складними розрахунками, штрафи за відсутність стрічок обчислюють відповідно до кількості робочих днів підприємства. Такі санкції часто виходять захмарними. Однак насправді застосування цього механізму нарахування штрафів не виправдане.

По-перше, кількість контрольних стрічок, яких не вистачає, не повинна обчислюватися згідно з кількістю робочих днів. Контрольна стрічка друкується в єдиному робочому циклі з розрахунковими документами без повторного її використання (п. 4 р. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, далі — Наказ № 417). Тому кількість стрічок напряму залежить від кількості розрахункових операцій та надрукованих чеків, а не від кількості робочих днів.

Тож визначити точний перелік стрічок надто складно. Тому й визначати штраф відповідно до кількості стрічок, які чітко не пораховані, не вийде. Скажімо, Херсонський окружний адміністративний суд у постанові від 18.02.2011 р. по справі № 2-а-5577/10/2170, визнавши неправомірним штраф, зазначив, що податківці не мали фізичної можливості визначити кількість відсутніх контрольних стрічок, оскільки невідомо, яка кількість чеків уміщується на кожній стрічці.

Однак із кожного правила є свої винятки. У такому випадку йдеться про портативні (переносні) РРО. Деякі з них друкують стрічку безпосередньо перед друком фіскального звітного чека (п. 4 р. ІІІ Наказу № 417). При цьому, справді, кількість контрольних стрічок, як правило, збігатиметься із кількістю робочих днів.

По-друге, сума штрафу насправді взагалі не залежить від кількості стрічок. Такий висновок вимальовується, якщо уважно прочитати п. 5 ст. 17 Закону про РРО, у котрому мовиться про відповідальність у разі невиконання друку контрольної стрічки чи незберігання її протягом установленого строку. Ця стаття передбачає один штраф — 170 грн за відсутність контрольної стрічки як такої. Якщо штраф потрібно було застосовувати кратно кількості стрічок, санкція була б приблизно такою: «…за кожен випадок невиконання друку чи зберігання стрічки». Наприклад, ст. 118 ПКУ передбачає відповідальність у сумі 340 грн «за кожен випадок неподання або затримки повідомлення про відкриття або закриття рахунків банком». А ст. 120 ПКУ встановлює штраф «за кожен випадок неподання податкових декларацій» тощо.

У судовій практиці також можемо знайти багато підтверджень згаданому міркуванню. Так, ВАСУ вважає, що закон не ставить застосування фінсанкцій у залежність від кількості днів незберігання контрольних стрічок (ухвала від 17.03.2014 р. № К/800/42793/13).

Водночас, як часто трапляється, є й судові рішення, де висвітлена протилежна думка. Зокрема, у постанові ВАСУ від 07.03.2013 р. № К/9991/7845/11 зазначає, що невиконання друку контрольних стрічок — це низка тотожних закінчених порушень, за кожне з яких потрібно штрафувати.

На жаль, не поставив іще крапки над «і» стосовно цього питання Верховний Суд України, постанови якого обов’язкові не лише для судів, але й для державних органів (ст. 244² Кодексу адміністративного судочинства України).

Доречно згадати, що ситуація зі стрічками подібна до ситуації із Z-звітами. За нероздрукування та незберігання Z-звіту передбачено штраф у сумі 340 грн (п. 4 ст. 17 Закону про РРО). Цей штраф податківці знову-таки намагалися множити на кількість нероздрукованих звітів. Але Верховний Суд висловив протилежну думку (постанова від 16.04.2013 р. № 21-89а13). Він наголосив, що невиконання друку Z-звіту є продовжуваним порушенням, а його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій — триваючим. При цьому, посилаючись на ст. 61 Конституції України, суд дійшов висновку, що ні хто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності становлять єдине продовжуване чи триваюче правопорушення.

Тож і відповідальність повинна наставати як за одне порушення, тобто лише 340 грн.

Погодьтеся, така ж сама логіка цілком застосовна й щодо порушень, пов’язаних із нероздрукуванням (нестворенням в електронній формі) та незберіганням контрольних стрічок. До речі, ВАСУ в постанові від 07.08.2013 р. № К/800/33829/13, керуючись згаданим вище рішенням Верховного Суду, дійшов схожого висновку: нероздрукування та незберігання стрічок нічим не відрізняється від таких же порушень, пов’язаних із Z-звітами.

Отже, ми переконані, що за вказане вами порушення має застосовуватись один штраф у розмірі 170 грн незалежно від кількості відсутніх контрольних стрічок.

Олександр АНДРЕЙКО,

юрист, м. Львів