08.11.14
Печатать
Чем отличается увольнение работника по соглашению сторон и по собственному желанию?
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін, визначена ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України). Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника, в тому числі за власним бажанням, регламентовано у статті 38 КЗпП України.
Можна виділити основні відмінності між цими підставами для припинення трудового договору:
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Сама по собі згода власника задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за ч. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В цьому випадку звільнення буде вважатися проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).
На сьогоднішній день звільнення за ініціативою робітника - найбільш поширена підстава припинення трудових відносин. Звільнення за угодою сторін менш поширене з причин необізнаності особливостей і можливостей, які надає звільнення за угодою сторін, як працівників, так і більшості роботодавців. Це може бути просто знахідкою в деяких ситуаціях.
Наприклад, при звільненні у випадку порушення працівником трудової дисципліни або при невідповідності працівника займаній посаді. Для працівника запис у трудовій книжці про звільнення за угодою сторін в цій ситуації є найбільш вигідним, а роботодавець у даному випадку більш захищений від оскарження працівником його звільнення.
Головний спеціаліст
з питань правової роботи облпрофради
Матвєєва Н.Є.
Можна виділити основні відмінності між цими підставами для припинення трудового договору:
1. Порядок ініціювання розірвання трудового договору
| ч.1 ст. 36 КЗпП України | ст. 38 КЗпП України |
|---|---|
| У разі звільнення за угодою сторін, законодавство не містить обмежень щодо строку повідомлення та наявності поважних причин для припинення трудових відносин. Таким чином, трудовий договір може бути припинено у будь-який строк, стосовно якого досягли домовленості працівник та роботодавець. Такий строк може бути як меншим, так і перевищувати встановлений для звільнення за власним бажанням двотижневий період. | При звільненні за ініціативою працівника (у загальному випадку) умовою розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, є письмове попередження працівником про це роботодавця за два тижні до запланованої дати звільнення. |
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Сама по собі згода власника задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за ч. 1 ст. 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В цьому випадку звільнення буде вважатися проведеним з ініціативи працівника (ст. 38 КЗпП України).
2. Можливість відкликання заяви працівника про звільнення:
| ч.1 ст. 36 КЗпП України | ст. 38 КЗпП України |
|---|---|
| При досягненні домовленості про припинення трудового договору анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це роботодавця і працівника. Тобто якщо роботодавець і працівник домовились про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. | Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення за власним бажанням не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору,роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Так, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору особам, запрошеним на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками цих підприємств (ст. 24 КЗпП України). |
3. Документальне оформлення звільнення:
| ч.1 ст. 36 КЗпП України | ст. 38 КЗпП України |
|---|---|
| Ініціатором звільнення може бути як працівник шляхом подання роботодавцеві відповідної заяви, так і роботодавець шляхом направлення працівникові повідомлення про запропоноване звільнення за угодою сторін. Чинне законодавство не вимагає письмового оформлення цих документів (заяви працівника або повідомлення роботодавця). Це може бути усна домовленість. При цьому достатньо оформлення роботодавцем наказу про звільнення за угодою сторін. Згоду працівника фіксується шляхом ознайомлення з наказом під розпис. | Вимагає від працівника обов'язкового письмового повідомлення роботодавця шляхом подання працівником письмової заяви про звільнення. Звільнення працівника оформлюється наказом роботодавця. |
4. Строки отримання допомоги по безробіттю:
| ч.1 ст. 36 КЗпП України | ст. 38 КЗпП України |
|---|---|
| Звільнення працівника за угодою сторін дає йому право отримувати у центрі зайнятості за місцем проживання допомогу по безробіттю, починаючи з 8-го дня (ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття»). | Звільнення працівника за власним бажанням, окрім звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору, не дає права в перші три місяці з моменту реєстрації у центрі зайнятості отримувати допомогу по безробіттю.(ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття»). |
На сьогоднішній день звільнення за ініціативою робітника - найбільш поширена підстава припинення трудових відносин. Звільнення за угодою сторін менш поширене з причин необізнаності особливостей і можливостей, які надає звільнення за угодою сторін, як працівників, так і більшості роботодавців. Це може бути просто знахідкою в деяких ситуаціях.
Наприклад, при звільненні у випадку порушення працівником трудової дисципліни або при невідповідності працівника займаній посаді. Для працівника запис у трудовій книжці про звільнення за угодою сторін в цій ситуації є найбільш вигідним, а роботодавець у даному випадку більш захищений від оскарження працівником його звільнення.
Головний спеціаліст
з питань правової роботи облпрофради
Матвєєва Н.Є.
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Блоги 
