Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


22.11.14
2077 10 Печатать

Крестовый антикоррупционный поход

   Заміховська Зоя, молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»
   Санжаровська-Гурлач Лідія, Старший юрист ЮК «Правовий Альянс»
   Бежевець Олексій, Партнер ЮК «Правовий Альянс»

   
   Боротьба з корупцією є тим нульовим кілометром, з якого має розпочатися побудова нової європейської України. Попри те, що внутрішній запит на священну війну з корупцією виник в Україні вже досить давно, її активну фазу слід все ж таки пов’язувати з євроінтеграційними процесами нашої держави. Саме взяті зобов’язання перед Європою стали передумовою для прийняття депутатами 14 жовтня 2014 р. Закону України № 1700-VII «Про запобігання корупції». Даний закон набув чинності 26 жовтня 2014 р. та буде ведений у дію через 6 міс з дня набрання чинності (вже з 27 квітня 2015 р.). З моменту введення в дію закон замінить собою чинний на сьогодні Закон України від 07.04.2011 р. № 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції».
   Безсумнівно, новий антикорупційний закон вплине на діяльність фармацевтичних компаній в Україні, адже вони зобов’язані адаптувати свої внутрішні політики, інструкції та бізнес-процеси до нових законодавчих вимог та правил. Нижче пропонуємо вашій увазі огляд найважливіших нововведень та їхнього значення для учасників фармацевтичного ринку.
   
   ЩО ТАКЕ КОРУПЦІЯ?
   
   Для того щоб боротися з правопорушеннями та убезпечити себе від настання відповідальності за порушення законодавчих вимог, контролюючим органам та суб’єктам господарювання потрібно розуміти, проти чого боротися. До прийняття закону № 1700-VII у них не існувало єдиного підходу до окремих ключових понять, якими оперує антикорупційне законодавство, що нерідко породжувало зайвий пресинг бізнесу з боку державних органів або ж внаслідок існування «білих плям» у законодавстві дозволяло уникати недобросовісним суб’єктам господарювання відповідальності.
   
   Закон покликаний усунути ці протиріччя шляхом суттєвого розширення базового термінологічного апарату та введення нових підходів до регулювання відносин, що пов’язані з запобіганням та протидією корупції. Зокрема, буде введено нове поняття «правопорушення, пов’язане з корупціє­ю», що за своєю суттю є відмінним від поняття «корупційного правопорушення», яке наразі є чинним.
   
   Звертаємо увагу, що корупційним правопорушенням визнається діяння, що містить ознаки корупції, вчинене суб’єктом відповідальності, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
   
   Натомість правопорушенням, пов’язаним з корупцією, визначатиметься діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене суб’єктом відповідальності, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
   
   Таким чином, впроваджується механізм притягнення суб’єктів до відповідальності за недотримання вимог, заборон та обмежень закону № 1700-VII навіть за умови відсутності складу корупційного правопорушення.
   
   Законодавець також приділив окрему увагу питанню неправомірної вигоди, яке продовжує залишатися полем битви для суб’єктів господарювання та контролюючих органів.
   
   У редакції закону № 3206, який залишається чинним до 27 квітня 2015 р., поняття неправомірної вигоди сформульовано через окреслення, що слід включати до її складу. Так, під неправомірною вигодою розуміють грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Як бачимо, перелік таких вигод є вичерпним.
   
   Закон № 1700-VII використовує той самий спосіб ідентифікації поняття, однак, на відміну від чинного на сьогодні нормативно-правового акта, не обмежує його певними видами наданих благ, а навпаки, включає до його складу будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
   
   Для того щоб боротися з правопорушеннями та убезпечити себе від настання відповідальності за порушення законодавчих вимог, контролюючим органам та суб’єктам господарювання потрібно розуміти, проти чого боротися. До прийняття закону № 1700-VII у них не існувало єдиного підходу до окремих ключових понять, якими оперує антикорупційне законодавство, що нерідко породжувало зайвий пресинг бізнесу з боку державних органів або ж внаслідок існування «білих плям» у законодавстві дозволяло уникати недобросовісним суб’єктам господарювання відповідальності.
   
   Закон покликаний усунути ці протиріччя шляхом суттєвого розширення базового термінологічного апарату та введення нових підходів до регулювання відносин, що пов’язані з запобіганням та протидією корупції. Зокрема, буде введено нове поняття «правопорушення, пов’язане з корупціє­ю», що за своєю суттю є відмінним від поняття «корупційного правопорушення», яке наразі є чинним.
   
   Звертаємо увагу, що корупційним правопорушенням визнається діяння, що містить ознаки корупції, вчинене суб’єктом відповідальності, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
   
   Натомість правопорушенням, пов’язаним з корупцією, визначатиметься діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене суб’єктом відповідальності, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
   
   Таким чином, впроваджується механізм притягнення суб’єктів до відповідальності за недотримання вимог, заборон та обмежень закону № 1700-VII навіть за умови відсутності складу корупційного правопорушення.
   
   Законодавець також приділив окрему увагу питанню неправомірної вигоди, яке продовжує залишатися полем битви для суб’єктів господарювання та контролюючих органів.
   
   У редакції закону № 3206, який залишається чинним до 27 квітня 2015 р., поняття неправомірної вигоди сформульовано через окреслення, що слід включати до її складу. Так, під неправомірною вигодою розуміють грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Як бачимо, перелік таких вигод є вичерпним.
   
   Закон № 1700-VII використовує той самий спосіб ідентифікації поняття, однак, на відміну від чинного на сьогодні нормативно-правового акта, не обмежує його певними видами наданих благ, а навпаки, включає до його складу будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.
   
   ПОДАРУНОК: ЖЕСТ ДОБРОЇ ВОЛІ ЧИ СТИМУЛ ДО ВЧИНЕННЯ ДІЙ?
   
   Наразі існують також питання у ставленні до можливості вручення подарунків, а також до визначення цього поняття як такого. Насамперед слід наголосити, що в законі № 1700-VII було нарешті закріплено термін «подарунок», під яким запропоновано розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
   
   Законодавець також дещо відкоригував обмеження щодо одержання подарунків особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняними до них особами. Таким суб’єктам відповідальності забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки від фізичних та юридичних осіб не лише для себе, а й для близьких їм осіб. При цьому за законом № 3602 одержання подарунка заборонено в разі його здійснення за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами. Після введення в дію закону № 1700-VII для легітимізації заборони необхідно, щоб подарунок надавався у зв’язку зі здійсненням відповідальними особами діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. Таким чином, для підтвердження порушення встановленої заборони буде достатнім довести, що подарунок не було б надано, якби обдарований не займав відповідну посаду.
   
   Ліміти вартості, які встановлені для отримання дозволеного подарунка, так само матимуть місце після введення в дію закону № 1700-VII, однак їх розмір зазнає суттєвих змін. Одноразова вартість дозволеного до отримання подарунка становитиме не більше 1 мінімальної заробітної плати, встановленої на день його прийняття, а сукупна вартість подарунків, отриманих з одного джерела протягом року, не більше 2 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року.
   
   При цьому окремо звертаємо увагу, що з 27 квітня 2015 р. будь-які рішення, прийняті, зокрема, посадовою особою юридичної особи публічного права на користь особи, від якої вона чи її близькі особи отримали подарунок, вважатимуться такими, що прийняті в умовах конфлікту інтересів, та, як наслідок, підлягатимуть скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або ж матимуть підстави для визнання незаконними у судовому порядку.
   
   КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ
   
   Сфера розмежування приватних інтересів суб’єкта відповідальності та його службових обов’язків у законі № 1700-VII потребує окремої уваги. Так, в залежності від настання суперечності між приватними та службовими/представницькими інтересами особи закон № 1700-VII розділяє поняття «конфлікт інтересів» на 2 окремі категорії: потенційний та реальний конфлікт інтересів. У разі, якщо в особи є приватний інтерес у сфері, у якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання відповідних повноважень, має місце потенційний конфлікт інтересів. Реальний конфлікт інтересів наявний тоді, коли суперечність між зазначеними інтересами впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
   
   У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів за новими правилами особа матиме повідомити про це не пізніше наступного робочого дня з дня, коли дізналася/мала дізнатися про наявність у неї такого конфлікту, безпосереднього керівнику або в разі його відсутності — Національне агентство з питань запобігання корупції (далі — Національне агентство) чи інший визначений законом орган. Нагадаємо, що закон № 3206 наразі залишається чинним, не передбачає таких конкретних вимог щодо часу повідомлення та обмежується вказівкою на невідкладність відповідного повідомлення. Крім того, адресат такого повідомлення поки що обмежується лише безпосереднім керівником.
   
   СЛІД ТАКОЖ ЗАЗНАЧИТИ, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНУ № 1700-VII, НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО БУДЕ УПОВНОВАЖЕНЕ НАДАВАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО ВИПАДКІВ, КОЛИ У СУБ’ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ВИНИКАТИМЕ СУМНІВ ЩОДО НАЯВНОСТІ У ЙОГО ДІЯХ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ. ПРОАКТИВНІ ДІЇ ЩОДО ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ
   
   Обов’язок попереджати настання корупційних правопорушень та активно протидіяти в разі виявлення ознак корупції не є новим для юридичної особи. Однак, завдяки закону № 1700-VII вказаний обов’язок з абстрактного імперативу перейде у конкретний перелік дій, що мають вчинятися для запобігання корупції. Зокрема, серед іншого, керівники, засновники (учасники) кожної юридичної особи будуть зобов’язані забезпечити регулярну оцінку корупційних ризиків у діяльності такої юридичної особи та здійснювати необхідні антикорупційні заходи. Відповідно до закону № 1700-VII для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
   
   Окремі ж юридичні особи, а саме: ті, що є учасниками попередньої кваліфікації та процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», а також державні, комунальні підприємства й господарські товариства (у яких державна або комунальна частка перевищує 50%), в яких середньооблікова чисельність працівників за звітний (фінансовий) рік перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період перевищує 70 млн грн. матимуть в обов’язковому порядку затвердити власну антикорупційну програму. Така програма представлятиме собою комплекс правил, стандартів і процедур щодо виявлення, протидії та запобігання корупції у діяльності юридичної особи. Положення антикорупційної програми необхідно буде включити до трудових договорів, правил внутрішнього розпорядку та, за бажанням юридичної особи, й до інших договорів, які укладатимуться такою особою.
   
   Контроль за дотриманням вказаної програми працівниками та засновниками (учасниками) юридичної особи здійснюватиме спеціальний уповноважений з антикорупційної програми. Для відповідної особи має бути запроваджена окрема посада та дотримані спеціальні кваліфікаційні вимоги. Зокрема, уповноваженим з антикорупційної програми зможе бути лише особа віком не молодше 30 років, яка має повну вищу економічну або юридичну освіту і здатна за своїми діловими та моральними якостями, професійним рівнем, станом здоров’я виконувати відповідні обов’язки.
   
   ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КОРУПЦІЙНІ ТА ПОВ’ЯЗАНІ З НИМИ ПРАВОПОРУШЕННЯ
   
   Загальновизнаним є той факт, що внаслідок існування розгалужених корупційних схем майже в усіх сферах економіки Україна щороку втрачає мільярди гривень. Зменшення рівня корупції було названо справою честі очільниками всіх органів державної влади. Як наслідок, закономірним видається намір законотворця збільшити відповідальність за вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень.
   
   Зокрема, відповідно до ст. 1725 Кодексу про адміністративні правопорушення у разі порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків накладатиметься штраф від 1700 грн. до 3400 грн. з конфіскацією такого подарунка (замість штрафу в розмірі від 425 грн. до 850 грн). У разі вчинення такого порушення повторно буде встановлено штраф від 3400 грн. до 6800 грн. (замість штрафу в розмірі від 850 грн. до 1700 грн).
   
   Крім того, буде збільшено й розмір штрафу за неповідомлення особою про наявність конфлікту інтересів. Чинним на сьогодні законом № 3602 за відповідне порушення передбачено штраф у розмірі від 170 грн. до 2550 грн. Відповідно ж до змін, запропонованих законом № 1700-VII, розмір штрафу залежатиме від характеру та частоти відповідного порушення. Так, за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів накладатиметься штраф від 1700 грн. до 3400 грн., за невчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів — штраф від 3400 грн. до 6800 грн., а за повторне порушення протягом року — від 6800 грн. до 13600 грн.
   
   Адміністративна відповідальність буде передбачена також й за невиконання законних вимог Національного агентства. Так, у Кодексі України про адміністративні правопорушення з’явиться нова стаття (ст. 18846), відповідно до якої невиконання законних вимог (приписів) Національного агентства щодо усунення порушень законодавства про запобігання і протидію корупції, ненадання інформації, документів, а також порушення встановлених законодавством строків їх надання, надання завідомо недостовірної інформації або не в повному обсязі передбачатиме накладення штрафу від 1700 грн. до 4250 грн., а вчинення таких дій повторно протягом року — штрафу від 3400 грн. до 5100 грн.
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Вячеслав
23.11.14 06:21

Граждане партнеры, юристы и пр...Ну вот на кой вы это писали? Ну процитировали кое-какие статьи...Открыли Америку в плане введения должности спецуполномоченного по противодействию...Открою тайну - на госпредприятиях давно (с 01.01.2014) введены должности этих уполномоченных...Статья - ни о чем и абы шо...

Ответить
  • hpd56
23.11.14 12:45

В Україні роблять спроби боротись з наслідками корупції(відповідальність за корупційні дії) ,замість того, щоб боротись з причинали корупції(створення умов які сприяють корупції) Боротьба з наслідками як показує приклад Китаю(смертна кара) не приносить результатів (по рівні корупції Китай випереджує Україну)

Ответить
  • Ангелина
24.11.14 08:26

Я скажу так-попытки по борьбе с коррупцией связаны с введением в штат госпредприятий дополнительных единиц - уполномоченных по борьбе с коррупцией. А что изменилось? Как заключались контракты со "спецфирами"(которые "выигрывают" тендера) так и заключаются. Борьба с коррупцие должна начинаться с замены "на верху" а не с трудоустройства дополнительных единиц на предприятиях-которые ничего по сути не делают.

Ответить
  • Дмитрий
24.11.14 12:28

Как сказал классик - я борюсь с коррупцией, но я на стороне победителя!

Ответить
  • normal
24.11.14 12:47

Коротко говоря, коррупция - это сращение власти с капиталом. И кто у нас во власти? Представители крупного капитала. И что, они будут сами с собой бороться? Никуда коррупция не денется.

Ответить
  • Да уж...
24.11.14 14:45

Бороться с причинами коррупции ТАМ никто и не собирается. Это как пчелы против меда.

Ответить
  • яся
24.11.14 16:04

офанареть..нужен третий майдан

Ответить
  • Алиса
24.11.14 16:48

Да хоть пятый майдан-что это даст.разрушим все и что дальше.Сколько статей о тех же тендерах и что?-никто не реагирует.А должны.В наших верхах просто неуемные аппетиты.Ляшко правдолюб-покупает шикарную квартиру за лимон дол и что ?И как с этим бороться.

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям