02.12.14
Печатать
Сотрудничество с нерезидентами - нюансы налогообложения
Дана стаття не розглядає взаємовідносини із офшорними підприємствами та з особами, які не є бенефіціарними (фактичним) отримувачами (власниками) такої плати за послуги.
Бухгалтерський облік відносин підприємств із нерезидентами не є складним, більшість питань щодо такої співпраці виникає у податковому обліку. Саме їх ми і будемо розглядати.
Розпочнемо із визначення нерезидентів, нерезиденти відповідно до 14.1.122, 14.1.193 ПКУ — це:
1) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їхні зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
2) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
3) фізичні особи, які не є резидентами України.
Кожна транзакція є основою для оприбуткування ТМЦ,робіт, послуг та їх оплати, і тому перед підприємством у податковому обліку, постає 2 блоки питань :
- оподаткування виплат нерезидентам (оподаткування доходів нерезидентів).
- включення сум до податкових витрат.
Оподаткування виплат нерезидентам регулюються ст..160 ПКУ. Даний податок ми ще звикли називати податком на репатріацію. Одне з основних правил виплат нерезидентам – основна ставка податку 15% (крім доходів, перерахованих у пунктах 160.3 — 160.7 ПКУ). В разі, якщо ж між Україною та Країною резидентності контрагента існує Угода про уникнення подвійного оподаткування, слід застосовувати ставки із Угоди. Перелік країн та ставки податку на деякі виплати ви можете знайти тут. Відповідно до ст.103.2 НКУ та Порядку № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до Порядку No470 або згідно із законодавством такої країни. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності1. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування. Від обов’язку утримання/сплати податку на репатріацію не звільнено платників єдиного податку – юридичних осіб. Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які виплачують доходи нерезиденту не вважаються податковими агентами нерезидента щодо таких доходів, тому сплачувати податок на репатріацію не повинні. Підґрунтя – визначення податкового агента та нерезидента у ст.160 та 133 ПКУ.
Відповідно до пп. 139.1.6 ПКУ, самі суми податків на репатріацію, установлених ст. 160 ПКУ, не відносяться до витрат платника-резидента.
Щодо включення сум до податкових витрат не слід забувати про те, що є контрольованими господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами (п. 39.2.1.1 ПКУ) та господарські операції, з нерезидентом , зареєстрованим у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні (ст. 39.2.1.2). Самі ж витрати можуть бути включені у податковому обліку або за загальними правилами для витрат, або ж діють спеціальні обмеження для операцій,при яких постачальником послуг є нерезидент (розглянуто нижче в таблиці).
Щодо документального підтвердження витрат, платник податку має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
В таблиці наведено деякі види операцій, оподаткування виплат за такими операціями та можливість включення до податкових витрат.
Слід пам’ятати, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові (крім фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок), зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Бухгалтерський облік відносин підприємств із нерезидентами не є складним, більшість питань щодо такої співпраці виникає у податковому обліку. Саме їх ми і будемо розглядати.
Розпочнемо із визначення нерезидентів, нерезиденти відповідно до 14.1.122, 14.1.193 ПКУ — це:
1) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їхні зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;
2) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;
3) фізичні особи, які не є резидентами України.
Кожна транзакція є основою для оприбуткування ТМЦ,робіт, послуг та їх оплати, і тому перед підприємством у податковому обліку, постає 2 блоки питань :
- оподаткування виплат нерезидентам (оподаткування доходів нерезидентів).
- включення сум до податкових витрат.
Оподаткування виплат нерезидентам регулюються ст..160 ПКУ. Даний податок ми ще звикли називати податком на репатріацію. Одне з основних правил виплат нерезидентам – основна ставка податку 15% (крім доходів, перерахованих у пунктах 160.3 — 160.7 ПКУ). В разі, якщо ж між Україною та Країною резидентності контрагента існує Угода про уникнення подвійного оподаткування, слід застосовувати ставки із Угоди. Перелік країн та ставки податку на деякі виплати ви можете знайти тут. Відповідно до ст.103.2 НКУ та Порядку № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 до Порядку No470 або згідно із законодавством такої країни. Податок сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності1. Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року. У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування. Від обов’язку утримання/сплати податку на репатріацію не звільнено платників єдиного податку – юридичних осіб. Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку, які виплачують доходи нерезиденту не вважаються податковими агентами нерезидента щодо таких доходів, тому сплачувати податок на репатріацію не повинні. Підґрунтя – визначення податкового агента та нерезидента у ст.160 та 133 ПКУ.
Відповідно до пп. 139.1.6 ПКУ, самі суми податків на репатріацію, установлених ст. 160 ПКУ, не відносяться до витрат платника-резидента.
Щодо включення сум до податкових витрат не слід забувати про те, що є контрольованими господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами – нерезидентами (п. 39.2.1.1 ПКУ) та господарські операції, з нерезидентом , зареєстрованим у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсоткових пунктів нижчою, ніж в Україні (ст. 39.2.1.2). Самі ж витрати можуть бути включені у податковому обліку або за загальними правилами для витрат, або ж діють спеціальні обмеження для операцій,при яких постачальником послуг є нерезидент (розглянуто нижче в таблиці).
Щодо документального підтвердження витрат, платник податку має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
В таблиці наведено деякі види операцій, оподаткування виплат за такими операціями та можливість включення до податкових витрат.
| Вид доходу, що нараховується/сплачується резидентом на користь нерезидента | Оподаткування виплат нерезиденту | Включення до витрат платника (резидента) | |||
|---|---|---|---|---|---|
| ставка | підстава | ставка | підстава | ||
| а) | проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом; | 15% | 160.1, | Формула для п-в, 50% та більше статутного фонду (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів) | 141.2 |
| 0% | 160.4 | 138.10.5 | |||
| 141.1 | |||||
| б) | дивіденди, які сплачуються резидентом нерезиденту | 15% | 160.1 | не є витратами | |
| в) | роялті | 15% | 160.1 | ≤4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному) | 140.1.2 |
| г) | фрахт | 6% | 160.5 | немає обмежень | |
| доходи від інжинірингу | 15% | 160.1 | ≤5%митної вартості обладнання крім 139.1.15 | 139.1.14 | |
| 139.1.15 | |||||
| ґ) | лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди | 15% | 160.1 | немає обмежень | |
| д) | доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента | 15% | 160.1 | немає обмежень | |
| е) | прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу | 15% | 160.1 | немає обмежень | |
| є) | доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України | 15% | 160.1 | 136.1.3. | |
| 136.1.9 | |||||
| 136.1.14 | |||||
| 153.14 | |||||
| ж) | винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України | 15% | 160.1 | 139.1.1 | |
| з) | брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів | 15% | 160.1 | 139.1.2 | |
| и) | внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України | 15% | 160.1 | 140.1.6 | |
| і) | доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї) | 15% | 160.1 | 139.1.1 | |
| ї) | доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів | 15% | 160.1 | ≤4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року | 138.10.6 |
| й) | інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, в т.ч.: | 15% | 160.1 | ||
| - реклама | 20% | 160.7 (податок не утримується, а сплачується за власний рахунок) | ≤4% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передує звітному) | 139.1.13 | |
| - консалтинг, маркетинг | 0% | 160.1 | |||
| - товари, роботи послуги, крім перелічених вище | 0% | 160.1 | можуть бути обмеження як і при придбанні у резидента | ||
Слід пам’ятати, що особа, яка виплачує доходи нерезидентові (крім фізичних осіб-підприємців, які сплачують єдиний податок), зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
По материалам: Сервиском Аудит
Рубрика:
- Прочее
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Комментарии
Блоги 
