Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


28.02.15
2536 1 Печатать

Призыв на военную службу и призыв на военные сборы: найдите отличия

   Заміховська Зоя, молодший юрист ЮК «Правовий Альянс»
   
   На жаль, війна зайняла провідне місце в нашому повсякденному житті. Нею наповнені повідомлення в ЗМІ, розмови пересічних громадян і наші думки. Не існує відповіді на питання, як ставитися до того, коли війна стукає до вас додому або в робочі кабінети. Однак юристи юридичної компанії «Правовий Альянс» знають, як використовувати можливості, надані законодавством України для забезпечення прав працівників на момент призову на військову службу у зв’язку з мобілізацією і як отримати належну соціальну й матеріальну компенсації після закінчення військової служби. У зв’язку з цим 19 лютого у форматі вебінару «Окремі трудові питання мобілізації співробітника» Зоя Заміховська, молодший юрист юридичної компанії «Правовий Альянс», поділилася з усіма бажаючими досвідом, який був акумульований юристами компанії «Правовий Альянс» в процесі підготовки правових висновків для своїх клієнтів.
   
   Розпочавши з питання призову, З. Заміховська закликала почувши слово «призов» не фокусуватися саме на військовій службі. «Якщо особа отримує відповідний документ (це може бути і мобілізаційне розпорядження, і повістка, і розпорядження з військкомату), це не обов’язково означає, що вона направляється для несення служби», — підкреслила спікер.
   
   Зокрема, метою виклику працівника можуть слугувати наступні підстави: відвідання військкомату для уточнення його облікових даних; проходження військових навчальних зборів; проходження військової служби або військово-лікарської комісії. Усі ці обставини не припиняють трудових відносин з працівником, натомість є підставою для максимального режиму сприяння з боку роботодавця, а відповідний час перебування обліковуватиметься як робочий.
   
   В ідеалі в мобілізаційному документі має бути вказівка, з якою метою викликають до військкомату, час та місце, куди має з’явитися особа. Однак, за словами юриста, на практиці такий документ може не містити інформації щодо мети виклику, а лише адресу та час, в який особа, що викликається, має з’явитися до зазначеного місця.
   
   Час виклику працівника до військкомату для уточнення його облікових даних або його відсутність у зв’язку з проходженням військово-лікарської комісії обліковуються в межах його трудової функції, тобто зберігається заробітна плата, а роботодавець сприяє тому, щоб він зміг відвідати військкомат і має сумлінно виконувати обов’язки щодо дотримання гарантій для працівника.
   Проходження військово-лікарської комісії є обов’язковим для мобілізації, проходження навчальних зборів і несення військової служби.
   
   ОСОБИ, ЗВІЛЬНЕНІ ВІД ПРИЗОВУ
   
   Вичерпний перелік осіб, звільнених від призову на військову службу під час мобілізації, встановлений ст. 23 Закону України від 21.10.1993 р. № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Однак, З. Заміховська зазначила, що щодо кожної з таких підстав треба бути уважним до деталей. На перший погляд, не викликають питань пункти «чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років», «чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є інвалідом I чи II групи, до досягнення нею 23 років». Однак, юрист наголосила, що ці підстави для звільнення від призову застосовуються лише за бажанням відповідної особи. Якщо вона все ж таки виявляє бажання служити, право нести службу надається їй за місцем перебування осіб, якими опікується така особа. Крім того, їм надається право у будь-який час повернутися до своїх підопічних.
   
   Для кожної з підстав для звільнення від призову слід мати документальне підтвердження, а також доведення відсутності інших осіб, які могли б виконувати дії, що є основою для звільнення від мобілізації. Ці 2 підстави є нероздільними.
   
   Окрему увагу спікер звернула на таку підставу звільнення від призову як — «інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках». «З одного боку, ми бачимо конкретний перелік підстав, але з іншого — досить загальне твердження щодо інших військовослужбовців, передбачених іншими законодавчими актами. Якими саме, не уточнюється», — зазначила З. Заміховська.
   
   На практиці прийнято вважати, що маються на увазі 2 законодавчі акти, а саме: Закон України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» та Закон України від 12.12.1991 р. № 1975-XII «Про альтернативну (невійськову) службу». Альтернативна служба є службою, яка запроваджується замість проходження строкової військової служби і має на меті виконання обов’язку перед суспільством. «Мобілізація — це зовсім інші обставини. Обставини, коли є військова загроза, під час якої терміново необхідно акумулювати військові сили», — зазначила З. Заміховська. Те саме стосується підстав для відстрочки або звільнення від військової служби, які передбачені Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» — мається на увазі несення служби у мирний час.
   
   У зв’язку з цим серед теоретиків і практиків виникає питання, чи можливо застосовувати положення цих законодавчих актів як додаткові підстави до тих, які наведені в профільному законі «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» для того, щоб особа змогла отримати відстрочку саме в період мобілізації?
   
   «Мушу сказати, що на сьогодні сформувалася певна судова практика, яка говорить не на користь таких аргументів. Зокрема, особи, які посилалися на закон «Про військовий обов’язок і військову службу», отримували від суду відмову, оскільки йдеться про різні за етимологією процеси — мирні та воєнні», — повідомила юрист.
   
   ЧАС, З ЯКОГО СПІВРОБІТНИК ВВАЖАЄТЬСЯ МОБІЛІЗОВАНИМ
   
   Що стосується часу, з якого співробітник вважається мобілізованим, то він встановлений ст. 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
   
   ДОКУМЕНТИ, ЯКИМИ ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ, ЩО СПІВРОБІТНИК БУВ МОБІЛІЗОВАНИЙ
   
   Документами, що підтверджують призов, встановлено повістку, мобілізаційне розпорядження і розпорядження військових комісарів. «Водночас наголошую, що цими документами підтверджується сам факт того, що особу викликано на мобілізацію і в них вказано строки, у межах яких проходитиме призов», — підкреслила З. Заміховська.
   
   Документом, який підтверджує проходження військової служби/навчальних зборів, є військовий квиток, у якому вказується специфіка діяльності особи, відмічаються її переміщення дислокації. Водночас участь мобілізованого працівника у бойових діях підтверджується посвідченням учасника бойових дій.
   
   ДОКУМЕНТИ, ЯКІ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ЗАТВЕРДИТИ РОБОТОДАВЕЦЬ У РАЗІ МОБІЛІЗАЦІЇ ПРАЦІВНИКА
   
   У разі неможливості встановити мету призову працівника до військового комісаріату для правильного оформлення його відсутності на роботі видається акт про неявку працівника, а в табелі обліку робочого часу його відсутність відображається з кодом «28» («НЗ») — неявка з нез’ясованих причин, або «30» («ІН») — неявка з інших причин. Коли особа з’являється, вона пише пояснювальну записку й надає копію мобілізаційного документа.
   
   У випадку призову працівника на навчальні збори видається наказ про його звільнення (мається на увазі увільнення) від роботи на час проходження навчальних військових зборів. Період відсутності працівника з цих причин у табелі обліку робочого часу відображається з кодом «22» («ІН») — «Інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул і т.ін.)». У випадку призову працівника на військову службу видається наказ про звільнення співробітника від роботи на час проходження військової служби під час мобілізації. Період відсутності працівника з цих причин у табелі обліку робочого часу також відображається з кодом «22» («ІН»). У всіх випадках заробітна плата за працівником зберігається.
   
   ЗБЕРЕЖЕННЯ РОБОЧОГО МІСЦЯ ЗА СПІВРОБІТНИКОМ
   
   На думку юриста, питання збереження робочого часу доцільно розділити на 2 аспекти залежно від обставин: у разі проходження навчальних зборів і несення військової служби.
   
   Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП України) і ч. 11 ст. 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігається робоче місце і середня заробітна плата на підприємстві, установі, організації, з якими військовозобов’язаний перебуває у трудових відносинах, незалежно від форми власності роботодавця. Тобто, тривалість таких гарантій дорівнює тривалості самих навчальних зборів.
   
   З. Заміховська звернула увагу на те, що до квітня 2014 р. ст. 36 КЗпП України передбачала, що підставами припинення трудового договору є у тому числі призов або вступ працівника на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу. Однак в редакції КЗпП України, що є чинною, призов працівника на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше 1 року, не є підставою для припинення трудового договору. Таким чином, попри можливість несення військової служби більше 1 року зазначені гарантії будуть зберігатися лише 1 рік.
   
   Крім того, відповідно до ст. 119 КЗпП України передбачено, що за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, але не більше 1 року, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, у яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.
   
   Виникає питання, що робити, якщо працівник продовжує нести військову службу після закінчення 1 року, протягом якого за ним зберігалися вищезазначені гарантії? «Якщо особа після закінчення 1 року продовжує несення військової служби у зв’язку з прийняттям на службу за контрактом, то гарантії щодо робочого місця, середнього заробітку та інші пролонгуються ще на рік. Це нововведення діє з 08.02.2015 р.», — звернула увагу юрист.
   
   Для поновлення демобілізованого працівника на роботі роботодавець має забезпечити:
   
   скасування наказу про звільнення (увільнення) працівника;
   внесення відповідного запису до трудової книжки (за її наявності на підприємстві, в установі, організації) та особової справи.
   
   ОФОРМЛЕННЯ ПРАЦІВНИКА, ЯКИЙ ПІШОВ ДОБРОВОЛЬЦЕМ
   
   За словами З. Заміховської, на відміну від практичного аспекту в законодавчому полі немає відповіді на те, чи прирівнюються за правовим статусом добровольці до військовослужбовців. Однак згідно з роз’ясненням Державної інспекції України з питань праці вищезазначені гарантії щодо збереження заробітної плати, робочого місця та посади також розповсюджуються й на працівників, які вступили на військову службу під час мобілізації за особистим бажанням. «Не існує такої окремої категорії, як доброволець. На практиці їх вважають військовослужбовцями і підпорядковуються вони Міністерству оборони України», — зазначила юрист.
   
   Крім того, спікер звернула увагу на законопроект про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 30.12.2014 р. № 1668, що на момент проведення вебінару вже пройшов перше читання. Цим проектом також запропоновано прирівняти у правову статусі добровольців та військовослужбців.
   
   ВИПЛАТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ МОБІЛІЗОВАНОМУ СПІВРОБІТНИКУ: ХТО І КОЛИ?
   
   Як уже було зазначено, з бюджету компенсується середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, призваним на військову службу працівникам. При цьому, яка зазначено у ст. 119 КЗпП України, виплата таких компенсацій з бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Урядом. Досі КМУ цей порядок не визначив.
   
   Щодо положень ст. 119 КЗпП України виникає питання, що саме мається на увазі. Чи то працівникам, які були призвані на військову службу у зв’язку з мобілізацією, середня заробітна плата виплачується роботодавцем, а в подальшому вказані виплати компенсуються з бюджету за порядком, який у майбутньому буде затверджений Урядом? Чи то встановлюється порядок, аналогічний до компенсації за перебування на військових зборах, — підприємства подають довідки в військкомат, який надалі виплачує гроші. «На практиці поки що це питання завмерло. Тобто роботодавці нараховують заробітну плату, але не сплачують її працівнику», — зауважила спікер.
   
   Що стосується виплати заробітної плати працівникові у випадку проходження ним навчальних зборів, то відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 23.11.2006 р. № 1644 «Про порядок і розмір грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» та п. 11 Інструкції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 12.03.2007 р. № 80, такі витрати підлягають компенсації роботодавцю військовими комісаріатами.
   
   Роботодавець повністю сплачує всю заробітну плату за відпрацьований час, до дати звільнення від роботи у зв’язку з такими обставинами, а також середню зарплату за перші півмісяця зборів. Під час перебування військовозобов’язаного на зборах решта заробітної плати виплачується на загальних умовах та в терміни, встановлені роботодавцем.
   
   Середня заробітна плата для оплати часу перебування на навчальних зборах розраховується, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують виклику на збори. Працівникам, які пропрацювали менше 2 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх 2 календарних місяців працівник не працював — виходячи з виплат за попередні 2 міс роботи.
   
   РОБОТА ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМ ДОГОВОРОМ І ГАРАНТІЇ ДЛЯ МОБІЛІЗОВАНОГО
   
   Чи розповсюджуються на особу, яка працює за цивільно-правовим договором, вищезазначені гарантії, встановлені для військовослужбовців? Відповідаючи на це питання, З. Заміховська нагадала, що цивільно-правовий договір — це договір, що укладається на підставі не трудового, а цивільного законодавства. «На жаль, для осіб, що працюють за цивільно-правовим договором, відповідні гарантії не будуть дійсними», — констатувала вона. У якості аргументу доповідач додала, що в чинному законодавстві прямо прописано, що особи, які входять до складу Збройних сил України, під час виконання своїх обов’язків користуються приписами трудового законодавства. Відповідно, якщо говорити про соціальні гарантії для них, то також буде використовуватися трудове законодавство.
   
   На завершення вебінару З. Заміховська відповіла на ряд питань, які були поставлені доповідачу протягом заходу. Організатори вебінару сподіваються, що з'ясували ключові аспекти законодавчого масиву і регуляторних процесів, які охоплюють трудові питання мобілізації працівника.
   
   Автор матеріалу: Катерина Горбунова
   
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • злой бух
01.03.15 08:25

Це все дуже добре розписано, аое коли ми побачимо від уряду дії щодо компенсації нарахувань і відрахувань у бюджет. На сьогоднійшній день це вже достатньо великі кошти і не всі підприємства можуть витримати ще одну таку хвилю мобілізації, бо не має кому працювати і звідки брати кошти на виплати. Мене цікавить, а хто як у себе проводить такі виплати і чи відображаєте у балансі як заборгованість бюджету?

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям