Инвентаризация на предприятии
    
   Кожне підприємство, установа щонайменше раз на рік перед складанням фінансової звітності повинно провести інвентаризацію власних активів і зобов'язань. Оскільки ця тема завжди є актуальною, у зазначеній статті розглянемо основні суттєві аспекти проведення інвентаризації небюджетних організацій. А щодо бюджетних установ, то основним документом, яким слід керуватися при інвентаризації у цьому випадку, є Інструкція № 90. У ній розглядаються особливості інвентаризації бюджетних установ і наводяться форми інвентаризаційних документів.
   
   Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації
   
   Пунктом 1 ст. 10 Закону про бухоблік встановлено, що підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань для перевірки їх наявності, стану і оцінки. Інвентаризація дає змогу забезпечити достовірність даних бухобліку та фінансової звітності.
   
   Об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно із законодавством (п. 2 ст. 10 Закону про бухоблік).
   
   Відповідно до п. 2 Інструкції № 69 власник (або керівник) підприємства повинен створити необхідні умови для її проведення та визначити об'єкти, кількість та строки інвентаризації, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим.
   
   Під об'єктами розуміють види активів і зобов'язань. Фактично інвентаризують активи і зобов'язання з систематизацією в розрізі рахунків бухгалтерського обліку підприємства, наприклад грошові кошти (рахунки 30, 31), незавершене виробництво (рахунок 23), основні засоби (рахунок 10), заборгованість підприємства перед бюджетом (рахунок 64) тощо. Все це – окремі види активів і зобов'язань, які і є об'єктами інвентаризації
   
   При обов'язковій інвентаризації перевіряють також активи, що не належать підприємству, та облік яких ведеться на позабалансових рахунках
(п. 5 інструкції № 69).
   
   Базові обов'язкові випадки проведення інвентаризації (окрім деяких винятків, про які йтиметься далі) наведено нижче в табл. 1. Основний з них – обов'язкова інвентаризація перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів – за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше ніж 20 % одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів (п. 2 табл. 1).
   
   Проте окремими нормативними документами, переважно рекомендаційного характеру, пропонується проводити інвентаризацію окремих видів активів частіше.
   
   Наприклад, п. 1.4 Методичних рекомендацій № 37 встановлено рекомендовані терміни проведення інвентаризації на підприємствах агропромислового комплексу. Якщо взяти до уваги той факт, що ці Методичні рекомендації враховують галузеву сільськогосподарську специфіку, то саме ними слід користуватися сільськогосподарським підприємствам при встановленні строків проведення інвентаризації. Проте такі строки не є обов'язковими, а лише рекомендованими.
   
   Обов'язкові передбачено Інструкцією № 69.
   
   Є окремий специфічний об'єкт обліку, обов'язкова інвентаризація якого здійснюється частіше, аніж передбачено Інструкцією № 69. Згідно з пп. 5.15 п. 5 Інструкції № 84 інвентаризація дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і виробів з них, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться у відходах і брухті, здійснюється два рази на рік: станом на 1 січня і 1 липня. Така інвентаризація проводиться на місці їх зберігання і безпосередньо на виробництві.
   
   Інвентаризація дорогоцінних металів, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється одночасно з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у строки, встановлені для їх інвентаризації відповідно до інструкції № 69.
   
   
Таблиця 1

   
   
Обов'язкові випадки проведення інвентаризації згідно з пунктами 3 та4 інструкції № 691

   
№ з/п Випадки обов'язкового проведення інвентаризації
1 У разі передання майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством
2 Перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилася не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз на три роки, а бібліотечних фондів – за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років або щороку з охопленням інвентаризацією не менше ніж 20 % одиниць бібліотечного фонду з обов'язковим завершенням розпочатої інвентаризації цього майна в структурному підрозділі (у матеріально відповідальної особи) протягом тридцяти днів
3 При зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ)
4 У разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів)
5 За судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. До останніх належить, зокрема, податковий орган (пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу). До речі, за цією підставою посадові особи відповідного органу можуть бути присутні при проведенні інвентаризації
6 У разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після їх закінчення)
7 При передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитись у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства
8 У разі ліквідації підприємства
   
   (1 Аналогічний перелік обов'язкової інвентаризації встановлено п. 12 постанови № 419.)
   
   Крім того, в п. 4 Інструкції № 69 зазначено, що при колективній (бригадній) матеріальній відповідальності проведення інвентаризації обов'язково у разі зміни керівника колективу (бригадира), вибуття з колективу (бригади) більше половини його членів, а також за вимогою хоча б одного члена колективу (бригади).
   
   Таким чином, наведено ще один з випадків обов'язкової інвентаризації.
   
   Щодо обов'язкової інвентаризації слід також зазначити, що згідно з пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу органи ДПС України мають право вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
   
   Таким чином, підприємство зобов'язане провести інвентаризацію на вимогу органів ДПС України. Як зазначається у листі № 6322/5/23-4016, інвентаризація повинна бути проведена в межах строків проведення податкової перевірки.
   
   У разі відмови від проведення інвентаризації може бути застосовано адміністративний арешт активів підприємства.
   
   
Види інвентаризації
   
   Повна або часткова

   
   Залежно від охоплення об'єктів інвентаризації бувають повні або часткові.
   
   При повній інвентаризації передбачається суцільна перевірка всіх активів і зобов'язань підприємства.
   
   Часткова інвентаризація охоплює окремі види об'єктів, наприклад лише запаси чи кошти. залежно від ситуації проводять одну з двох інвентаризацій.

   
   Зокрема, перед складанням річної фінансової звітності слід проводити повну інвентаризацію. Хоча здійснюватися вона може поетапно. Кожен із цих етапів буде частковою інвентаризацією, однак у підсумку вони становитимуть повну.
   
   При зміні матеріально відповідальної особи проводять часткову інвентаризацію тих об'єктів, які були в підзвіті цієї особи.
   
   
Планова або позапланова (раптова)

   
   Планову інвентаризацію проводять у заздалегідь встановлені терміни згідно із затвердженим керівництвом (засновниками) планом. Причому матеріально відповідальні особи, підзвітні цінності яких інвентаризуються, попередньо повідомляються про її проведення.
   
   Позапланову (раптову) інвентаризацію проводять без повідомлення матеріально відповідальних осіб, несподівано для них, з метою перевірки наявності конкретних цінностей. Раптову інвентаризацію можуть проводити за приписами слідчих органів, за вимогами ревізорів або перевіряючих органів. Переважно раптові інвентаризації проводять у касах, на складах або в інших місцях зберігання цінностей підприємств.
   
   
Вибіркові чи суцільні

   
   При суцільній інвентаризації перевіряють всі об'єкти відповідного виду. Наприклад, при перевірці складу перевіряють всі цінності, які там зберігаються. Більшість інвентаризацій – суцільні.
   
   Відповідно, при проведенні вибіркових інвентаризацій перевіряють тільки окремі цінності. Зокрема, у разі відмови постачальника задовольнити претензію щодо недовантаження товарів або при одержанні від покупця претензії щодо недовантаження товарів проводиться вибіркова інвентаризація тих товарів, на які заявлено зазначені претензії (п. 6 Інструкції № 69).
   
   Вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки в міжінвентаризаційний період проводять також постійно діючі інвентаризаційні комісії (пп. 11.3 п. 11 Інструкції № 69).
   
   
Організація проведення інвентаризації

   
   Особливості організації проведення інвентаризації встановлено у п. 11 Інструкції № 69. Розглянемо їх послідовно.
   
   
Створення постійно діючої інвентаризаційної комісії

   
   Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства (приклад складання наведено нижче) створюються постійно діючі інвентаризаційні комісії у складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, які очолюються керівником підприємства або його заступником.
   
   Оскільки комісія є постійно діючою, то і створюватися вона повинна на певний строк (наприклад на рік, два чи безстроково) до моменту звільнення чи іншого вибуття з підприємства когось із членів комісії.
   
   
Основні завдання постійно діючої інвентаризаційної комісії

   
   Основним завданням постійно діючої інвентаризаційної комісії є проведення інвентаризації безпосередньо на підприємстві (якщо не створено робочі інвентаризаційні комісії). Зауважимо, що робочі комісії або робочі інвентаризаційні групи не створюються, якщо на підприємстві малий обсяг проведення інвентаризаційних робіт.
   
   Окрім того, основні завдання постійно діючої інвентаризаційної комісії наведено в пп. 11.3 п. 11 Інструкції № 69, зокрема вони:
   
   • проводять профілактичну роботу із забезпечення збереження цінностей, заслуховують на засіданнях керівників структурних підрозділів щодо цього питання
   • організовують проведення інвентаризацій і здійснюють інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій
   • проводять контрольні перевірки правильності здійснення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у місцях зберігання та переробки у міжінвентаризаційний період. Основним завданням перевірок і вибіркових інвентаризацій у міжінвентаризаційний період є здійснення контролю за збереженням цінностей, дотриманням матеріально відповідальними особами правил їх зберігання і ведення первинного обліку
   • перевіряють правильність визначення інвентаризаційних різниць, обгрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх збереження
   • проводять за дорученням керівника підприємства повторні суцільні інвентаризації при встановленні серйозних порушень правил інвентаризації та в інших випадках
   • розглядають письмові пояснення осіб, які допустили нестачу чи псування цінностей або інші порушення, і свої пропозиції щодо регулювання виявлених нестач і втрат від псування цінностей, заліку внаслідок пересортиці відображають у протоколі. У протоколі зазначають відомості про причини і осіб, винних у нестачах, втратах і надлишках, та про вжиті до них заходи.
   
   
ТОВ "Автоп"
   Наказ № 3

   м. Полтава 3 січня 2011 р.
   
   «Про постійно діюч
   інвентаризаційну комісію»
   
   Для проведення інвентаризаційної роботи на підприємств
   наказую:
   
   1. Створити на підприємстві постійно діючу інвентаризаційну комісію у складі
   гол. комісії: заступник директора Филипенко Петро Миколайович
   чл. комісії: головний інженер Айвазов Петро Григорович
   головний бухгалтер Щвець Тетяна Петрівна
   технолог Феліпас Микола Васильович.
   
   2. На комісію покласти обов'язки, передбачені п. 11.3 та іншими нормами Інструкції № 69.
   
   3. Комісія створюється на строк два роки, до 31.12.2012 р. У випадку вибуття (звільнення тощо) когось із членів комісії до зазначеного строку склад комісії поновлюється – видається новий наказ.
   
   Директор ТОВ «Автоп» ____________
   (підпис) Кантерман П. В.
   
   З наказом ознайомлені
   Филипенко П. М. _________
   Айвазов П. Г. ____________
   Швець Т. П. _____________
   Феліпас М. В. ____________

   
   
Основні завдання робочих інвентаризаційних комісій

   
   На підставі пп. 11.2 п. 11 інструкції № 69 якщо на підприємстві значний обсяг інвентаризаційної роботи, яка не може бути забезпечена постійно діючою інвентаризаційною комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях збереження та виробництва (проведення інвентаризації на складах, дільницях, цехах) розпорядчим документом (наказом) керівника підприємства створюються робочі комісії. Склад робочих комісій може затверджуватися як окремим наказом, так і тим самим наказом, яким визначається проведення відповідної інвентаризації.
   
   Наприклад, керівником підприємства може бути видано наказ про проведення обов'язкової інвентаризації перед складанням річної фінансової звітності. Цим самим наказом може бути затверджено і склад робочих комісій. Форма наказу про призначення робочих комісій подібна до вищенаведеної для постійної комісії.
   
   Згідно з пп. 11.2 п. 11 Інструкції № 69 робочі комісії створюються у складі інженера, технолога, механіка, виконавця робіт, товарознавця, економіста, бухгалтера та інших досвідчених працівників, обізнаних з технологією та організацією виробництва, цінами, номенклатурою та веденням первинного обліку на підприємстві. Робочі комісії очолюються представником керівника підприємства, який призначив інвентаризацію. Представником керівника можуть бути працівники апарату управління підприємства (заступник директора, директор з виробництва, керівник відділу тощо). Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії з тих самих матеріально відповідальних осіб одного й того самого працівника два роки підряд.
   
   Основні завдання робочої комісії визначено пп. 11.4 п. 11 Інструкції № 69:
   
   • здійснення інвентаризації майна, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів і незавершеного виробництва у місцях зберігання та виробництва
   • участь разом з бухгалтерією підприємства у визначенні результатів інвентаризації і розробці пропозицій щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку
   • внесення пропозицій з питань упорядкування приймання, зберігання і відпуску товарно-матеріальних цінностей, поліпшення обліку та контролю за їх зберіганням, а також реалізації непотрібних підприємству матеріальних цінностей і майна
   • відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій відповідно до наказу керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, коштів і документів, цінних паперів і заборгованості в розрахунках
   • оформлення протоколу із зазначенням у ньому стану складського господарства, результатів інвентаризації і висновків щодо них, пропозицій про залік нестач та надлишків за пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормативних нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
   
   Робочі комісії складають також інвентаризаційні описи активів і зобов'язань.
   
   
Призначення інвентаризації

   
   Призначає проведення інвентаризації керівник чи власники підприємства своїм наказом (наприклад протоколом, на підставі якого може видаватися наказ керівника).
   
   У наказі зазначаються вид інвентаризації (повна, планова, суцільна, вибіркова, обов'язкова перед складанням річної звітності), її об'єкти (що саме слід перевіряти), кількість і строки проведення, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим (п. 2 Інструкції № 69).
   
   
Основні етапи проведення інвентаризації

   
   Призначені постійні (робочі) комісії проводять інвентаризацію, складають відповідні описи, протокол. Протокол, описи та інші інвентаризаційні документи надаються на розгляд таким комісіям. Останні також складають свій протокол.
   
   Усі інвентаризаційні документи надаються на розгляд керівника підприємства, який їх затверджує. затверджені документи передаються до бухгалтерії для відображення в обліку наслідків інвентаризації.
   
   Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року (пп. «г» пп. 11.12 п. 11 Інструкції № 69).
   
   Згідно з постановою № 158 існують певні специфічні особливості інвентаризації майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (повертається після закінчення строку дії договору оренди або його розірвання):
   
   • інвентаризація проводиться за рішенням державних органів приватизації (під час корпоратизації – органів, уповноважених управляти державним майном) чи орендодавців
   • інвентаризація проводиться на останнє число місяця, на яке здійснюється оцінка майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), чи майно яких передається в оренду (повертається з оренди)
   • за загальним правилом інвентаризацію слід провести за 15 календарних днів
   • узагальнення результатів інвентаризації, підготовка пропозицій і висновків інвентаризаційної комісії щодо врегулювання встановлених різниць проводиться у 5-денний термін після подання всіх інвентаризаційних описів (актів)
   • матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менш як у двох примірниках, один з яких подається державному органу приватизації (під час корпоратизації – органу, уповноваженому управляти державним майном) або орендодавцю, а другий залишається на підприємстві або організації і є підставою для відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку.
   
   
Основні завдання інвентаризації

   
   Основні завдання інвентаризації наведено в п. 7 Інструкції № 69, зокрема:
   
   • виявлення фактичної наявності основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі
   • установлення надлишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку
   • виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, застарілих фасонів і моделей, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються
   • перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних фондів
   • перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.
   
   Аналогічні завдання інвентаризації встановлено п. 4 постанови № 158, вимоги якої згідно з пп. 11.3 п. 11 Інструкції № 69 поширюються на всі випадки проведення інвентаризації: головною метою інвентаризації є визначення не тільки фактичної наявності майна, а й його стану (зношене чи незношене, придатне або непридатне) з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.
   
   Під час інвентаризації не тільки перевіряється фактична наявність майна та його відповідність обліковим даним, а й проводиться контроль за збереженням, дотриманням відповідальними особами правил збереження майна і ведення первинного обліку.
   
   
Відповідальність

   
   Згідно з п. 2 інструкції № 69 відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник підприємства.
   
   Крім того, відповідно до пп. 11.4 п. 11 Інструкції № 69 робочі інвентаризаційні комісії несуть відповідальність за своєчасність і дотримання порядку проведення інвентаризацій за наказом керівника підприємства, за повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів даних про фактичні залишки майна, матеріальних цінностей, коштів і документів, цінних паперів та заборгованості в розрахунках.
   
   
Адміністративна

   
   Адміністративна відповідальність згідно зі ст. 1642 КпАП настає за ведення бухгалтерського обліку з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій коштів і матеріальних цінностей, що тягне за собою накладення штрафу на винних осіб від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (136 – 255 грн.). За ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року, розмір адміністративних стягнень становитиме від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 340 грн.).
   
   Справи про зазначені адміністративні порушення розглядаються органами державної контрольно-ревізійної служби, які й приймають рішення про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
   
   
Дисциплінарна

   
   Згідно зі ст. 147 КЗпП до винного працівника за порушення трудової дисципліни можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного стягнення:
   
   • догана
   • звільнення.
   
   Наприклад, керівник підприємства зобов'язаний організувати проведення інвентаризації щонайменше раз на рік. Якщо він цього не зробить, то фактично порушить трудову дисципліну (покладені на нього обов'язки внаслідок виконання ним трудової функції керівника). Отже, засновники підприємства, які укладали з керівником трудовий договір, можуть застосувати до керівника один з наведених вище заходів стягнення.
   
   Те саме стосується членів інвентаризаційних комісій. Заходи стягнення стосовно них може застосувати керівник підприємства, який приймав їх на роботу.
   
   
Податкові перевірки

   
   Відповідно до пп. 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу якщо підприємство відмовиться проводити інвентаризацію на вимогу податкового органу під час податкової перевірки, застосовуються заходи з адміністративного арешту активів.
   
   
Порядок проведення інвентаризації

   
   Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії у присутності матеріально відповідальної особи (пп. 11.2 п. 11 інструкції № 69).
   
   Якщо склад комісій затверджено, наказ про проведення інвентаризації видано, то можна розпочинати інвентаризацію.
   
   Спочатку потрібно підготувати бланки інвентаризаційних описів. Форми бланків, які на сьогодні застосовуються, наведено в табл. 2.
   
   Комісією заповнюються бланки інвентаризаційних описів відповідної форми в одному примірнику, до яких заносяться дані про початок інвентаризації, дані про матеріально-відповідальну особу, у підзвіті якої проводиться інвентаризація, зазначено перелік членів інвентаризаційної комісії без зазначення даних бухгалтерського обліку.
   
   
Форми документів для обліку результатів інвентаризації

   
   
Таблиця 2

   
№ з/п Назва та номер форми; яким документом затверджено Коментар
1 2 3
Форми, затверджені постановою № 241
1 Інвентаризаційний опис основних засобів (форма № інв-1) Для інвентаризації основних засобів
2 Інвентаризаційний ярлик (форма № інв-2) Застосовується для обліку фактичної наявності сировини, готової продукції, товарів та інших матеріальних цінностей на складах в період проведення інвентаризації в тих випадках, коли за умовами організації виробництва інвентаризаційна комісія не має можливості одразу зробити підрахунок матеріальних цінностей і записати їх до інвентаризаційного опису.
Дані форми № інв-2 використовуються для заповнення наступної форми
3 Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-3) Застосовується для інвентаризації запасів (сировини, матеріалів, готової продукції, МшП тощо).
На виявлені при інвентаризації непридатні або зіпсовані запаси (матеріали, готові вироби тощо) складаються відповідні акти – у довільній формі
4 Акт інвентаризації товарів відвантажених (форма № інв-4) Призначається для відвантажених покупцям запасів (товарів), що перебувають у дорозі (ще не переданих покупцям).
Згідно з Інструкцією № 291 (преамбула розділу «Клас 2. Запаси») товари, що відвантажені, до переходу покупцеві ризиків і вигід, пов'язаних з правом власності на них, відображаються на окремих субрахунках відповідних рахунків обліку запасів. Умови поставок, передачі ризиків, права власності тощо встановлюються договором між продавцем і покупцем. Водночас зазначені умови формуються відповідно до базисів поставки, встановлених Міжнародними правилами щодо тлумачення термінів «Інкотермс"
5 Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання (форма № інв-5) Із назви форми зрозуміло, з якою метою її застосовують. Товарно-матеріальні цінності, що зберігаються на складах інших організацій, заносяться в опис на підставі документів, що підтверджують здачу цих цінностей на відповідальне зберігання
6 Акт інвентаризації матеріалів і товарів, що перебувають у дорозі (форма № інв-6) Застосовується для виявлення кількості і вартості матеріалів і товарів, які в момент інвентаризації перебувають у дорозі
7 Акти інвентаризації дорогоцінних металів і виробів з них (форма № інв-8) Для інвентаризації дорогоцінних металів і виробів з них у всіх місцях зберігання і безпосередньо у виробництві
8 Інвентаризаційний опис дорогоцінних металів, що містяться в напівфабрикатах, вузлах та деталях обладнання, приладах та інших виробах (форма № інв-8а) Застосовується при інвентаризації дорогоцінних металів, що містяться в напівфабрикатах, вузлах та деталях обладнання, приладах та інших виробах
9 Акти інвентаризації дорогоцінних каменів, природних алмазів і виробів з них (форма № інв-9) Застосовується для інвентаризації дорогоцінних каменів, природних алмазів і виробів з них у всіх місцях зберігання і безпосередньо у виробництві
10 Акт інвентаризації незакінчених ремонтів основних засобів (форма № інв-10) Застосовується при інвентаризації незакінчених ремонтів будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об'єктів основних засобів
11 Акт інвентаризації витрат майбутніх періодів (форма № інв-11) Складається на підставі виявлення за документами залишків сум, що обліковуються на рахунку 39
12 Акт інвентаризації наявності грошових коштів (форма № інв-15) Застосовується для відображення результатів інвентаризації фактичної наявності коштів і грошових документів (готівки, поштових марок тощо), що перебувають у касі підприємства
13 Інвентаризаційний опис цінностей і бланків документів суворої звітності (форма № інв-16) Ведеться облік відповідних цінностей і бланків
14 Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами (форма № інв-17) та Довідка до акта Застосовується для оформлення результатів інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами та кредиторами.
До акта повинна додаватися Довідка (додаток до форми № інв-17), яка є підставою для його складання. Довідка складається в розрізі синтетичних рахунків бухгалтерського обліку. Наприклад, щодо заборгованості за субрахунком 361 складається одна довідка, за субрахунком 631 – інша довідка і т. д.
Особливості інвентаризації розрахунків та оформлення документів розглянуто також у листі № 31-34000-10-10/18896:
кредитор направляє дебіторам скріплені підписом і печаткою виписки з регістрів аналітичного обліку у формі акта звіряння розрахунків, в яких зазначається номер договору, дата і сума перерахування коштів тощо;
дебітор повинен протягом десяти днів з дня отримання виписок повернути підписаний акт з підтвердженням заборгованості або з обґрунтованими запереченнями.
В окремих випадках, коли до кінця звітного року розбіжності залишилися не врегульованими, допускається відображення розрахунків з дебіторами і кредиторами кожною із сторін у своєму балансі в сумах, що випливають із записів у бухгалтерському обліку. Якщо дебітор і кредитор не узгодять розбіжності, то зацікавлена сторона зобов'язана передати матеріали про такі розбіжності для прийняття рішення до господарського суду.
На підставі Акта звіряння розрахунків інвентаризаційна комісія підприємства включає до Акта інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами дані про заборгованість, підтверджену і не підтверджену актами звіряння розрахунків
15 Звіряльна відомість результатів інвентаризації основних засобів (форма № інв-18) Застосовується для відображення результатів інвентаризації основних засобів, за якими виявлено відхилення від облікових даних
16 Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей (форма № інв-19) Застосовується для відображення результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, за якими виявлено відхилення від облікових даних
Форма, затверджена наказом № 193
17 Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей (форма № М-21) Застосовується для визначення на кінець звітного періоду залишку незавершеного виробництва і готової продукції підприємствами, які для складання фінансової звітності керуються нормами ПБО 25 (п. 2.5 р. ІІІ)
Форма, затверджена наказом № 732
18 Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (форма № НА-4) Застосовується для інвентаризації об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів
   
   Форми, затверджені Методичними рекомендаціями № 37, не наводяться.
   
   У додатках до цих Методичних рекомендацій наведено 19 форм інвентаризаційних описів для підприємств агропромислового комплексу, які враховують сільськогосподарську специфіку та сільськогосподарські інвентаризаційні об'єкти – поточні та довгострокові біологічні активи.
   
   Форми, затверджені Інструкцією № 90 для бюджетних установ, також не наводяться у таблиці.
   
   Затвердженими нормативними документами інвентаризаційні форми встановлено не для всіх можливих інвентаризаційних об'єктів. Наприклад, відсутні форми для окремих видів нематеріальних активів, коштів на банківських рахунках. У такому випадку доцільно розробити власні форми. За основу при цьому можна взяти існуючі, наприклад форму № НА-4 для нематеріальних активів, форму № інв-17 для коштів на банківських рахунках тощо.
   
   З підготовленим таким чином бланком комісія прибуває до місця проведення інвентаризації. Наприклад, якщо перевіряються цінності на складі, комісія прибуває на склад. Матеріально-відповідальна особа (комірник тощо) розписується у відповідному інвентаризаційному описі. Після чого власне і починається огляд, переважування, обмір, підрахунок цінностей. Усі дані заносяться до опису.
   
   Для різних об'єктів існують певні особливості проведення інвентаризації. Зокрема, для:
   
   • товарно-матеріальних цінностей, включаючи бібліотечні фонди (п. 11.8 Інструкції № 69)
   • незавершеного виробництва, незавершеного капітального будівництва і незавершеного ремонту (п. 11.9 Інструкції № 69)
   • витрат майбутніх періодів, забезпечення та резерву майбутніх витрат і платежів (п. 11.10 Інструкції № 69)
   • розрахунків (дебітори і кредитори) (п. 11.11 Інструкції № 69).
   
   Окрім того, особливості інвентаризації об'єктів (специфічних та інших) підприємств агропромислового комплексу зазначено в Методичних рекомендаціях № 37.
   
   Окремо слід зазначити про правила призупинення інвентаризації цінностей у приміщеннях, де вони зберігаються, якщо інвентаризація не закінчена протягом одного дня і має бути закінчена протягом наступних днів. Згідно з п. 12 постанови № 158 голова інвентаризаційної комісії опечатує приміщення пломбіром. Під час перерви в роботі комісії в цьому самому приміщенні повинні зберігатися і інвентаризаційні описи.
   
   Комісія після обрахування, вимірювання, зважування відповідних об'єктів заносить їх до відповідного інвентаризаційного опису, акта, після чого в описі, акті підбиваються підсумки – загальна кількість, вартість проінвентаризованих об'єктів, члени комісії ставлять власні підписи, підписується також і матеріально-відповідальна особа, зазначається дата закінчення інвентаризації.
   
   Окремі особливості заповнення інвентаризаційної відомості (опису) зазначено в пунктах 14 і 15 постанови № 158. По-перше, в інвентаризаційному описі найменування цінностей та їх кількість надається із зазначенням номенклатурного номера та в одиницях виміру, прийнятих в обліку (штуках, метрах, кілограмах тощо). По-друге, на кожній сторінці інвентаризаційного опису зазначається прописом число порядкових номерів цінностей та загальна кількість у натуральних вимірах усіх цінностей, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах тощо) їх відображено. По-третє, матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформлюються не менш як у двох примірниках (для майна державних підприємств, що приватизуються (корпоратизуються), або майна державних підприємств, яке передається в оренду).
   
   За даними бухобліку в описі, акті проставляють облікову кількість і вартість об'єктів. До речі, при проведенні інвентаризації комісія спочатку заносить до опису, акта фактичну кількість цінностей і тільки потім разом з бухгалтерією облікову, а не навпаки.
   
   Далі комісія разом з бухгалтерією підприємства:
   
   • відхилення за основними засобами записують до форми № інв-18, за товарно-матеріальними цінностями до форми № інв-19. Останні складаються бухгалтером і підписуються матеріально-відповідальною особою
   • за виявленими фактами відхилень фактичних даних від облікових отримують письмові пояснення матеріально-відповідальних осіб
   • розробляють пропозиції щодо заліку нестач і надлишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку.
   
   Насамкінець відбувається засідання інвентаризаційної комісії, результати якого оформляються протоколом. У протоколі слід відобразити всі суттєві аспекти проведеної інвентаризації. Наприклад, у протоколі зазначають стан складського господарства, результати інвентаризації і висновки щодо них, пропозиції про залік нестач та надлишків за пересортицею, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормативних нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам тощо. До протоколу додають усі інвентаризаційні документи.
   
   Якщо на підприємстві окрім робочих комісій діють постійні комісії, то протокол робочої комісії разом з доданими документами передається на розгляд постійної комісії. У свою чергу, постійні комісії розглядають протокол робочої комісії з доданими інвентаризаційними документами. Засідання постійних комісій також документується протоколом, разом з яким надаються всі інвентаризаційні документи, складені робочою комісією.
   
   Протоколи постійних комісій передаються керівнику підприємства, який у 5-денний термін повинен їх розглянути та затвердити (пп. «в» пп. 11.12 п. 11 інструкції № 69).
   
   Якщо на підприємстві діє однорівнева система комісій (лише постійні комісії, які одночасно виконують функції робочих), протоколи таких комісій (див. приклад) з доданими інвентаризаційними документами відразу передаються керівнику підприємства.
   
   Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року (пп. «г» пп. 11.12 п. 11 інструкції № 69).
   
   Згідно з п. 12 Інструкції № 69 у примітках до фінансової звітності відображаються відомості про результати проведених у звітному році інвентаризацій за формою, наведеною у додатку № 3 до цієї Інструкції.
   
   У додатку № 3 у розрізі видів майна (основні засоби, товари тощо) наводиться зведена інформація за виявленими інвентаризаційними різницями (нестачами, надлишками) та прийнятими щодо них рішеннями (скільки зараховано за пересортицею, скільки списано в межах норм убутку, віднесено на винних осіб чи на результати діяльності).
   
   
ТОВ «Автоп», код за ЄДРПОУ 25164878
   
   Протокол №
   загальних зборів інвентаризаційної комісії ТОВ «Автоп» 7 листопада 2011 р.

   
   м. Полтава
   
   Присутні:
   
   1. Голова комісії – заступник директора Филипенко Петро Миколайович
   Члени комісії
   2. Головний інженер Айвазов Петро Григорович
   3. Головний бухгалтер Щвець Тетяна Петрівна
   4. Технолог Феліпас Микола Васильович.
   
   Порядок денний
   Розгляд наслідків обов'язкової інвентаризації активів і зобов'язань ТОВ «Автоп», проведеної перед складанням річної фінансової звітності.
   
   Виступив
   Филипенко Петро Миколайович, який зазначив, що повну суцільну планову інвентаризацію проведено станом на 01.11.2011 р. згідно з наказом керівника підприємства від 24.10.2011 р. № 54. Інвентаризацію оформлено відповідними документами (див. додатки до цього Протоколу). Нестач, надлишків не встановлено.
   
   Вирішили
   Вважати інвентаризацію проведеною.
   
   Додатки до цього Протоколу
   1. Інвентаризаційний опис основних засобів
   2. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей
   3. Акт інвентаризації розрахунків з дебіторами та кредиторами і Довідки до Акта.
   
   Филипенко П. М. ______________
   Айвазов П. Г. _________________
   Швець Т. П. __________________
   Феліпас М. В. __________________
   
   «ЗАТВЕРДЖУЮ результати інвентаризації
   10.11.2011 р.
   
   Директор ТОВ «Автоп» _______________ Кантерман П. В.

   
   
Регулювання інвентаризаційних різниць і їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку

   
   Розходження фактичної наявності виявлених інвентаризацією цінностей з обліковими даними називається інвентаризаційними різницями. А приведення облікових даних у відповідність із фактичними даними називається регулюванням інвентаризаційних різниць. Розглянемо окремі види інвентаризаційних різниць.
   
   
Надлишки

   
   Якщо інвентаризацією виявлено цінності, які раніше не обліковувалися, матимемо так званий надлишок. Надлишок підлягає оприбуткуванню за дебетом рахунку відповідних цінностей (наприклад, якщо виявлено надлишки інших матеріалів – рахунок 209) і кредитом субрахунку 719.
   
   За якою вартістю? Наприклад, за аналогією з безоплатно отриманими активами (основними засобами, запасами тощо) – це може бути справедлива вартість (п. 10 ПБО 7, п. 12 ПБО 9).
   
   У податковому обліку оприбуткована сума надлишків, встановлених при інвентаризації, підлягає включенню до складу доходів, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку згідно з пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу (інші доходи платника податку за звітний податковий період), якщо підприємство є платником податку на прибуток.
   
   Надалі при використанні цих цінностей у господарській діяльності їх вартість може відноситися до складу податкових витрат (за оприбуткованими основними засобами у розмірі амортизації)
   
   Приклад 1
   
   За результатами інвентаризації на підприємстві виявлено надлишки інших матеріалів справедливою вартістю 70 грн. Згодом ці матеріали використано для адміністративних цілей.
   Бухгалтерський і податковий облік цих операцій наведено в табл. 3.

   
   
Нестачі

   
   Якщо виявлених цінностей буде менше, ніж перебуває в обліку, матимемо нестачу. Вибуття майна внаслідок нестачі відображається списанням з балансу згідно з Інструкцією № 291. Водночас вартість нестачі (за винятком нестачі в межах норм природного убутку) повинна бути стягнена з винних осіб у разі їх встановлення.
   
   Згідно з п. 11.12 інструкції № 69 вартість нестачі для стягнення з винних визначається відповідно до Закону про визначення розміру збитків (якщо виявлено нестачу дорогоцінних металів, каміння тощо) та постанови № 116 (якщо виявлено нестачу інших цінностей). Переважно визначена за цими нормативними документами сума збитку більша за фактичний збиток підприємства. Тому стягнена з винної особи сума збитку йде на погашення фактичного збитку підприємства, а перевищення над цією сумою перераховується до бюджету. Щодо особливостей застосування норм постанови № 116 (застосування Закону про визначення розміру збитків аналогічне), то у «Віснику» вже виходила стаття2, в якій детально описано особливості відображення нестач у бухгалтерському і податковому обліку.
   
   (2 Золотухін О. Визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей. Податковий та бухгалтерський облік // Вісн. подат. служби України. – 2011. – № 35. – С. 39 – 47.)
   
   Якщо нестачу виявлено за підакцизними товарами, потрібно нараховувати акцизний податок.
   
   Постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2011 р. № 1253 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань оцінки майна», яка набере чинності з дня офіційного опублікування, внесено зміни до постанови № 116.
   
   
Пересортиця

   
   Окрім нестачі і надлишку може бути такий вид інвентаризаційних різниць, як пересортиця.
   
   Визначення поняття пересортиці випливає зі змісту п. 11.12 Інструкції № 69, яким встановлено регулювання інвентаризаційних різниць.
   
   Пересортиця – це виявлений інвентаризацією надлишок цінностей одного найменування відповідного сорту, розміру, кольору тощо та нестача цінностей цього самого найменування, але іншого сорту тощо, які утворилися за один і той самий період, що перевіряється, у однієї і тієї самої особи, яка перевіряється.
   
   
Таблиця 3

   
№ з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Податковий облік
Дт Кт Сума, грн. Доходи Витрати
1 Оприбутковано надлишки матеріалів 209 719 70 70 -
2 Віднесено надлишок на фінансові результати 719 791 70 - -
3 Використано матеріали в адміністративних цілях 92 209 70 - 703
   
   (3 Згідно з пунктами 138.1, 138.5 та пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу.)
   
   Приклад 2
   
   При інвентаризації цінностей у однієї матеріально відповідальної особи за період, що перевіряється, виявлено нестачу борошна вищого гатунку 15 кг вартістю 43,50 грн. (ціна 2,90 грн. за 1 кг) і надлишок борошна першого гатунку 12 кг вартістю 33,60 грн. (ціна 2,80 грн. за 1 кг).
   
   Оскільки у однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи за один і той самий період, що перевіряється, виявлено як надлишок, так і нестача борошна, але різних гатунків, маємо пересортицю. Особливості регулювання пересортиці регламентовано п. 11.12 Інструкції № 69.
   
   Нестачі заліковуються надлишками у тотожній кількості. Тобто за даними другого прикладу 12 кг борошна вищого гатунку буде списано і оприбутковано 12 кг борошна першого гатунку.
   
   Якщо вартість нестачі буде більшою за вартість надлишку різниця відноситься на винних осіб у загальновстановленому порядку, який описано вище у підрозділі «Нестача».
   
   За даними другого прикладу вартість нестачі за кількістю, тотожною надлишку, становить 34,80 грн. (12 х 2,90). При заліку нестачі з надлишками утворюється різниця 1,20 грн. (34,80 – 33,60), яку слід віднести на винних осіб.
   
   Водночас якщо конкретних винних осіб не встановлено, зазначену різницю списують на інші витрати операційної діяльності (субрахунок 947).
   
   Але ж виявлена нестача більша за надлишок на 3 кг (15 – 12). Її вартість становить 8,70 грн. (3 х 2,90). За цією кількістю залік не проводять, а відразу відносять на винних осіб чи списують на витрати.
   
   Таким чином, за даними другого прикладу всього різниця між нестачею і надлишком, яку слід віднести на винних чи на витрати, становитиме 9,90 грн. (8,70 + 1,20). Крім того, якщо підприємство є платником ПДВ, на цю суму потрібно нарахувати ПДВ – 1,98 грн. (9,90 х 20 %).
   
   Бухгалтерський та податковий облік за даними другого прикладу наведено в табл. 4. Вважатимемо, що винних осіб не встановлено.

   
   Якщо при врегулюванні пересортиці вартість надлишку виявиться вищою від вартості нестачі, різниця відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей та інших операційних доходів.
   
   Приклад 3
   
   При інвентаризації цінностей у однієї матеріально відповідальної особи за період, що перевіряється, виявлено нестачу борошна першого гатунку 15 кг вартістю 42,00 грн. (ціна 2,80 грн. за 1 кг) і надлишок борошна вищого гатунку 12 кг вартістю 34,80 грн. (ціна 2,90 грн. за 1 кг).
   
   Насамперед зараховуємо нестачі з надлишками у тотожній кількості 12 кг.
   
   Тобто списуємо 12 кг борошна першого гатунку вартістю 33,60 грн. (12 х 2,80) і оприбутковуємо 12 кг борошна вищого гатунку вартістю 34,80 грн. Зазначену операцію відображаємо у бухгалтерському обліку таким чином: за дебетом і кредитом субрахунку обліку запасів, на якому обліковується борошно в сумі 33,60 грн., наприклад 201: Дт 201 (вищий гатунок) – Кт 201 (перший гатунок).
   
   А різницю 1,20 (34,80 – 33,60) відображаємо за дебетом субрахунку обліку запасів і кредитом субрахунку 719: Дт 201 (вищий гатунок) – Кт 719. Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то таку різницю слід включити до складу податкових доходів згідно з пп. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу.
   
   Далі відносимо на винних осіб чи списуємо на витрати перевищення нестачі над надлишками, яке становить 3 кг вартістю 8,40 грн. (3 х 2,80). ПДВ на перевищення становитиме 1,68 грн. (8,40 х 20 %).

   
   
Таблиця 4

   
№ з/п Зміст господарської операції бухгалтерський облік податковий облік
Дт Кт Сума, грн. Доходи Витрати
1 Відображено залік надлишків та нестач за пересортицею 201 (перший гатунок) 201 (вищий гатунок) 33,6 - -
2 Відображено загальну вартість нестачі (включаючи перевищення вартості нестач над надлишками при врегулюванні пересортиці) 947 201 (вищий гатунок) 9,9 - -
3 Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ 947 641 1,98 - -
   
   Бухгалтерський та податковий облік за даними прикладу 3 наведено в табл. 5. Вважатимемо, що винних осіб не встановлено.
   
   
Таблиця 5

   
№ з/п Зміст господарської операції бухгалтерський облік податковий облік
Дт Кт Сума, грн. Доходи Витрати
1 Відображено залік надлишків та нестач за пересортицею 201 (вищий гатунок) 201 (перший гатунок) 33,6 - -
2 Відображено перевищення вартості надлишків з вартістю нестач 201 (вищий гатунок) 719 1,2 1,2 -
3 Списано нестачу 947 201 (перший гатунок) 8,4 - -
4 Нараховано податкове зобов'язання з ПДВ 947 641 1,68 - -
   
   Олександр Золотухін
   Бухгалтер-експерт
   
   «Вісник податкової служби України», грудень 2011 р., № 47 (667)
   
   Дата підготовки 16.12.2011
 
По материалам: ЛИГА:ЗАКОН
 
 
Комментарии:
    Лилия
    10.02.2012 19:35:58
    Спасибо!!!
    Королева в пальто
    12.02.2012 20:44:01
    О-о... привет одногрупникам (Александра Золотухина имею ввиду - хотя в институте отличался исключительно стукачеством в деканат а равно и ректорат...) ...
    Королева в пальто
    12.02.2012 21:39:08
    Отношусь , стало быть , с очень , так сказать , осторожностью... учитывая кликуху - "ЗолоПухин" ...
    Ромуальд
    29.03.2012 13:51:34
    Автору респект, статья полезная. Жаль что на эту тему очень мало структурированной информации . У вас это получилось)

    ТоКоролева в пальто
    интересно,а что такого афтар стучал о вас лично? да еще и в ректорат? чем вы так интересны ректору? видать не зря вы сняли корону и одели пальто ))))
    Да и не королевское это дело переход на личности...


Имя
  
Опрос сайта
Как часто Вы пользуетесь услугами бесплатной консультационной линии бухгалтерских журналов?