Реєстрація прав власності за 2 години

   Зважаючи на дуже гостре сприйняття та постійне обговорення протягом січня 2016 року нововведень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, окремо зупиняюся на строках та розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію прав (обтяжень).
   
   Пройшов вже місяць, як нова редакція Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» почала діяти на всій території України, проте, на превеликий жаль, офіційних роз’яснень та будь-яких початкових Методичних рекомендацій від Міністерства юстиції України щодо застосування його окремих норм до цього часу не надано та не розроблено.У зв’язку з чим виникають певні труднощі при застосуванні нових норм законодавства. Саме про це буде моя наступна стаття.
   
   Проте спочатку окреслю саме строки державної реєстрації прав (обтяжень) на нерухоме майно, а також розміри адміністративного збору за проведення такої державної реєстрації.
   
   Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує 5 робочих днів, крім державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, що проводиться у строк, що не перевищує 14 робочих днів.
   
   Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться у строк, що не перевищує 24 години, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви.
   
   Водночас, у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом реєстрація проводиться після завершення такої дії у межах строків, зазначених вище.
   
   Таким чином, закон не забороняє провести державну реєстрацію права на нерухоме майно у результаті вчинення нотаріальної дії відразу після її вчинення.
   
    Після внесення відомостей до Державного реєстру прав державний реєстратор за допомогою програмних засобів ведення цього Реєстру формує інформацію, що розміщується на веб-порталі Мін'юсту для її перегляду заявником, враховуючи строк державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, оплату її завантаження і друку. Також, інформація з Державного реєстру прав за бажанням заявника може бути надана у паперовій формі уповноваженою особою суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріусом або його помічником з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, шляхом її друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора (саме це є дуже складним на даний час для сприйняття заявниками після завершення процедури реєстрації, оскільки люди ще не звикли сприймати звичайний аркуш паперу без жодної печатки як підтверджуючий документ їх законного права володіння).
   
   Положення абзаців першого та другого цього пункту щодо надання інформації з Державного реєстру прав з урахуванням строку державної реєстрації, за який сплачено реєстраційний збір, не застосовується у разі проведення державної реєстрації прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва (п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
   
   
   Щодо адміністративного збору за державну реєстрацію прав (обтяжень) на нерухоме майно необхідно зазначити, що, насамперед, розмір збору залежить як від «виду», об’єкту та «обсягу» реєстраційних дій, так і від строку їх проведення.
   
   Розмір адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс), у тому числі за державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна:
   
   
   
   Розмір адміністративного збору у разі проведення державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс:
   
   
   
   Якщо необхідно провести державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності (крім випадків державної реєстрації прав на підприємство як єдиний майновий комплекс), законодавством встановлено наступні строки та розмір адміністративного збору:
   
   
   
   За державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс адміністративний збір повинен бути сплачений у наступному розмірі:
   
   
   
   За державну реєстрацію обтяжень, проведену у строк, що не перевищує 24 годин з моменту прийняття заяви, крім вихідних та святкових днів, адміністративний збір дорівнює 0,05 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 69 грн. Якщо необхідно провести державну реєстрацію протягом 2 годин сума адміністративного збору дорівнюватиме 690 грн. (0,5 розміру мінімальної заробітної плати).
   
   Крім цього, сума адміністративного збору за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, становить 60 грн. (0,04 розміру мінімальної заробітної плати).
   
   Водночас, діючим законодавством встановлено перелік осіб, які звільняються від сплати адміністративного збору.
   
   Так, відповідно до ст. 34 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до таких осіб належать:
   
   1) фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
   
   2) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
   
   3) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше 2 років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше 3 років;
   
   4) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
   
   5) інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
   
   6) інваліди I та II груп;
   
   7) Національний банк України;
   
   8) органи державної влади та місцевого самоврядування;
   
   9) інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб'єкта державної реєстрації прав.