Валютний контроль банку: як знятися

У статті докладно роз’яснено, у який спосіб банки здійснюють валютний контроль за зовнішньоекономічними операціями своїх клієнтів і які документи регламентують цей порядок.  Які операції підпадають під такий контроль? Які умови необхідно виконати, аби ЗЕД-операцію було знято з банківського контролю?

Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», канд. юрид. наук, адвокат, аудитор, доцент кафедри цивільного та трудового права Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана

Зовнішньоекономічні операції несуть у собі певний зиск — іноземний, більш ліквідний в українського споживача товар, виручка у твердій валюті тощо. З іншого боку, ці операції є таким собі «джерелом підвищеної небезпеки», оскільки зумовлюють примусове спілкування з органом валютного контролю — банком. З’ясуємо, як зняти операцію з валютного контролю в банку

Валютний контроль банку: як знятися

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі — Закон № 185) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів із дати митного оформлення (виписування вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності — з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

А імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), яка імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку (ст. 2 Закону № 185).

В обох випадках НБУ має право на строк до шести місяців запроваджувати інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою статті 2 Закону № 185. Так, НБУ своєю постановою «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2016 № 140 встановив, що розрахунки за операціями з експорту й імпорту товарів, передбачені статтями 1 і 2 Закону № 185, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Операції, які підлягають валютному контролю

Відповідно до статті 12 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 (далі — ДКМУ № 15) до сфери валютного контролю віднесено валютні операції за участю резидентів і нерезидентів. При цьому стаття 1 ДКМУ № 15 до валютних операцій, окрім операцій, пов’язаних з переходом права власності на валютні цінності, й операцій, пов’язаних із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей, відносить також операції, пов’язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності.

Уповноважені банки, які отримали від НБУ генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, контролюють валютні операції, що їх проводять резиденти і нерезиденти через ці установи (п. 2 ст. 13 ДКМУ № 15).

Отже, з моменту вивезення за межі України товару на умовах відстрочення оплати чи проведення попередньої оплати на користь нерезидента такі валютні операції потрапляють у сферу здійснення валютного контролю і залишаються там аж до зняття з такого контролю. Якщо при цьому будуть перевищені строки для оплати поставленого нерезиденту товару чи поставки ним передплаченого резидентом товару, до резидентів* застосовують санкцію у вигляді стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості (ст. 4 Закону № 185). Загальний розмір нарахованої пені обмежено сумою неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У листі «Про порядок зняття операції з валютного контролю» від 14.09.2009 № 13-119/6074-17075 НБУ наголошує на тому, що застосування до резидентів санкцій, передбачених Законом № 185, належить до компетенції податкових органів. Ненадходження на адресу резидента у законодавчо встановлені строки розрахунків за товар за імпортною операцією та/або неповернення резидентові попередньої оплати вважається порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків. У цьому випадку банк має інформувати податкові органи про виявлені у звітному місяці факти ненадходження товарів у законодавчо встановлені строки. Тож досить актуальним є питання зняття ЗЕД-операції з валютного контролю.

Загалом підстави для зняття ЗЕД-операцій з валютного контролю можна поділити на два основних види:

• зняття у зв’язку з належним виконанням зобов’язань за ЗЕД-договором;
• зняття у зв’язку із застосуванням іншого способу припинення зобов’язання.

Розглянемо їх детальніше.

Належне виконання ЗЕД-зобов’язання

Належним виконання ЗЕД-договору, тобто зобов’язань за ним, є своєчасна оплата нерезидентом резидентові експортованого товару або своєчасна поставка нерезидентом на користь резидента товару, за який резидент здійснив попередню оплату чи виставив вексель.

Слід мати на увазі, що під здійсненням поставки розуміється (п. 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136; далі — Інструкція № 136):

–        оформлення митної декларації (далі — МД) у разі ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню; або

–        виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором, — в інших випадках. Наприклад, коли резидент продає товар за межами України без його ввезення на митну територію нашої країни.

Зрозуміло, що МД надають уповноваженому банку лише в тому випадку, коли її оформлюють.

Проте існують випадки, коли ЗЕД-договір виконується без оформлення МД. Так, згідно з пунктом 3.3 Інструкції № 136, окрім МД, підставою для зняття валютної операції з контролю також є:

• пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, — якщо для цього не використовується МД;
• пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), — в інших випадках.

ЗЕД-договори

Відповідно до пункту 1.12 Інструкції № 136 щодо імпортних ЗЕД-договорів підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної операції резидента за умови надання ним документів, необхідних банку для контролю своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами Інструкції № 136, може бути письмове повідомлення:

• митного органу, засвідчене підписом керівника (його заступника), а також копія МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування»), засвідчена у встановленому законодавством України порядку, надана на письмовий запит резидента (якщо немає інформації про цю МД у реєстрі МД);
• податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидента, про які банк надавав інформацію цьому податковому органу згідно з пунктом 5.9 Інструкції № 136. Таке повідомлення надсилають банку і засвідують підписом керівника (заступника керівника) податкового органу. У повідомленні, окрім іншого, має бути зазначено номер і дату договору, повне найменування нерезидента, країну його реєстрації, строк проведення перевірки або інформацію, яка є підставою для зняття експортної, імпортної операції з контролю.

експорт

Щодо експортних ЗЕД-договорів підставою для їх зняття з валютного контролю є зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента (п. 2.3 Інструкції № 136). Крім цього, такою підставою є письмове повідомлення іншого банку про:

• зарахування виручки за такою операцією на відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні має бути зазначено всю наявну у реквізитах платежу інформацію). Таке повідомлення надається на письмовий запит або самого резидента — отримувача коштів, або банку (з письмового дозволу резидента) і лише тому банку, що зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив такий запит;
• надходження реєстру МД за цією операцією резидента, засвідчене підписом відповідальної особи та відбитком печатки банку (у повідомленні надається вся наявна в реєстрі МД інформація). Таке повідомлення надається на письмовий запит резидента-експортера або банку (з письмового дозволу резидента) і лише тому банку, що зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит. Така ситуація виникає, коли резидент має валютний рахунок не в одному банку і бажає змінити уповноважений на здійснення валютного контролю банк.

ЗЕД-договори можуть не передбачати обов’язкового перетину товаром митного кордону України. Резидент має право купити товар за межами України й там його і продати. У такому разі згідно з пунктом 3.6 Інструкції № 136 уповноважений банк знімає з контролю операцію резидента винятково за наявності однієї з таких умов:

• зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу товару нерезидентові за межами України;
• подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються у міжнародній практиці й можуть вважатися договором.

За загальним правилом, первісний обов’язок контролю експортної операції, за якою продукцію, яку придбав резидент за імпортним договором без її ввезення на митну територію України, перепродають нерезидентові, покладається на той банк, через який проводили оплату цього імпортного договору.

бартер

Слід мати на увазі, що банки не здійснюють валютного контролю за виконанням бартерних ЗЕД-договорів. Проте, якщо такі бартерні ЗЕД-договори передбачають часткову оплату (або в ході виконання бартерного договору сторони домовляються про часткову оплату), то в частині такої оплати валютний контроль покладається на банк.

Якщо первісний ЗЕД-договір передбачав здійснення розрахунків, а згодом його сторони дійшли згоди про надання такому договору бартерного характеру, такий новий договір також має бути знятий з валютного контролю.

Якщо змінюються умови договору, який перебуває на контролі в банку, внаслідок чого нерезидент виконує зобов’язання за експортною операцією резидента повністю шляхом поставки товару, то після отримання банком від резидента копії документа, згідно з яким внесені зміни до цього договору, банк знімає цю експортну операцію з контролю (п. 2.5 Інструкції № 136).

Якщо ж умови зміненого договору передбачають часткову поставку товару і часткову оплату, банк контролює своєчасність розрахунків лише щодо тієї частини договору, яка передбачає розрахунки у грошовій формі.

Неналежне виконання ЗЕД-зобов’язання

Неналежним виконанням ЗЕД-договору слід вважати ситуацію, коли первісна сума оплати або поставки за ним змінюється. Банк має зняти таку валютну операцію з контролю в разі виконання такого зміненого зобов’язання.

Так, суму валютної виручки або вартість товарів може бути зменшено (п. 1.8 Інструкції № 136). Випадки такого зменшення систематизуємо у Таблиці.

Випадки зменшення вартості товару за ЗЕД-договором

^* Фізособі-резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов’язань за експортним договором резидента — суб’єкта підприємницької діяльності.

Імпортний ЗЕД-договір може бути розірваний, а сплачена резидентом на користь нерезидента попередня оплата повернена нерезидентом резидентові. У такому разі банк знімає цю операцію з валютного контролю після повернення попередньої оплати. При цьому дозволяється повернути попередню оплату не у повному обсязі. Так, суму попередньої оплати, повернену нерезидентом у зв’язку з невиконанням сторонами своїх зобов’язань, може бути зменшено на суму комісійних винагород, яку утримали банки-нерезиденти (п. 1.9 Інструкції № 136). Оплата комісійних винагород резидентом — отримувачем коштів має бути передбачена умовами імпортного договору і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена імпортним договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро або еквівалента цієї суми в іншій іноземній валюті).

Інструкція № 136 допускає зняття з валютного контролю експортних та імпортних договорів у разі припинення зобов’язань за ними в інший, ніж належне виконання, спосіб. Так, відповідно до пункту 1.10 Інструкції № 136 експортна, імпортна операція може бути знята з контролю за наявності належно оформлених документів про припинення зобов’язань за цими операціями зарахуванням. Нагадаємо умови правомірності такого зарахування.

• Вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями. Тобто не допускається зарахування зобов’язання перед одним контрагентом зобов’язанням іншого контрагента.
• Вимоги мають бути однорідними. Тобто не вважається зарахуванням зобов’язання сплатити певну суму коштів зобов’язанням надати певні послуги.
• Строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги. Не допускається зарахування зобов’язання, строк виконання якого настав у минулому, зобов’язанням, строк виконання якого настане у майбутньому.
• Між сторонами немає спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання тощо. Тобто наявність будь-якого спору стосовно одного чи обох зобов’язань унеможливлює їх зарахування.

Як здійснюється валютний контроль

Порядок здійснення контролю банками своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями клієнтів банку встановлений розділом 4 Інструкції № 136. Відповідно до нього банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими клієнти проводять через ці банки.

У разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних МД, банки зобов’язані вимагати від нього копії:

• договору з нерезидентом;
• актів та інших документів, що підтверджують експорт (імпорт) продукції, виконання робіт (надання чи отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності;
• інших документів, необхідних банку для контролю своєчасності розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів.

Зазначені валютні операції своїх клієнтів банк реєструє у спеціальних журналах, що їх зберігає упродовж 10 років.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого він був, має протягом трьох банківських днів із дня закриття рахунку надати банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), наявну в нього інформацію у довільній формі про незавершені експортні, імпортні операції цього резидента, які були поставлені банком на контроль.

Крім нового банку, банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, повідомляє у довільній формі податкові органи за місцем реєстрації резидента про його незавершені експортні/імпортні операції, які були на контролі в банку, у разі:

• закриття клієнтом-резидентом рахунку і переходу на обслуговування в інший банк (у т. ч. за відсутності в банку інформації про банк, до якого резидент переходить на обслуговування);
• закриття банком рахунку клієнта, якщо операцій на цьому рахунку не відбувається протягом трьох років поспіль і на ньому немає залишку коштів.

Банк, у якому резидент перебував на обслуговуванні, знімає операції резидента з валютного контролю наступного робочого дня після дня закриття рахунку.

* Крім суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на території проведення антитерористичної операції, на період її проведення.