Суммы НДС, уплаченные при возврате товара в Украину в режиме реимпорта, не включаются в налоговый кредит

   Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 № 2а-1870/7501/12
   
   На думку суду апеляційної інстанції, безпідставними є позовні вимоги підприємства про визнання недійсними податкових консультацій з питання правомірності включення до податкового кредиту сум ПДВ, які були сплачені при поверненні товару на митну територію України в режимі реімпорту.
   
   Як було встановлено судами, згідно з експортними контрактами, укладеними з юрособою–нерезидентом, підприємство здійснило поставку товару за кордон залізничним транспортом. Але у зв’язку з поставкою товару неналежної якості, частину товару, що містила підкарантинні об’єкти, було повернуто на митну територію України та поміщено в режим реімпорту. При поверненні товару на митну територію України підприємством було сплачено ПДВ у розмірі 20% від вартості товару, вказаної в митній декларації на повернення товару, про що свідчать відповідні митні декларації та платіжні доручення.
   
   Тому підприємство і попросило податківців надати податкову консультацію, зокрема, з питання: чи має право компанія включити суму ПДВ, сплаченого при поверненні товару на митну територію України до податкового кредиту за відповідний податковий період? На що податківці відповіли: підприємство не має права на віднесення сплачених при реімпорті сум ПДВ до податкового кредиту при поверненні товару на митну територію України. Свою позицію податковий орган обгрунтовував тим, що відповідно до норм Податкового кодексу України поняття «імпорт» та «реімпорт» у розділі V «Податок на додану вартість» тотожні, тому застосовуються під терміном «імпорт».
   
   Суди погодились з таким висновком контролюючого органу, керуючись ще й тим, що оскільки повернення товару в режимі «реімпорту» згідно з абзацом 3 частини 2 статті 78 Митного кодексу України не є придбанням або виготовленням товарів (у т. ч. при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, то відповідно у платника податків відсутнє право на включення таких сум ПДВ до податкового кредиту.
   
   Крім цього, суд зауважив, що податкові консультації за своїм змістом не створюють і не припиняють права чи обов’язки особи, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов’язкові дії позивачу вона не приписує, та відповідно не порушує права, свободи та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин.