Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


16.02.14
1362 3 Печатать

Недостатки оформления как основание для отмены налоговых уведомлений-решений

   Через високу завантаженість податкових органів, оформлення актів, які складаються ними в результаті проведення податкових перевірок, не завжди відповідає законодавчо встановленим формі та змісту.
   
   Зокрема, у багатьох актах податкової перевірки обґрунтування позиції податкового органу зводиться лише до цитування норм Податкового кодексу України, після чого йде короткий висновок на кшталт: «Таким чином, платником занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток». Акти податкової перевірки часто взагалі не містять фактичного змісту допущених порушень, відтак не завжди зрозуміло, у чому саме полягали такі порушення та які фактичні обставини стали підставою для їх установлення.
   
   З огляду на це, юристам, які займаються податковими спорами, доводиться не лише апелювати до порушень, установлених в акті податкової перевірки, а й усіляко розтлумачувати вираз «таким чином» та здогадуватися, у чому полягає зміст установлених порушень.
   
   Недотримання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо форми та змісту акта податкової перевірки є порушенням норм чинного законодавства, на що платнику податків слід звернути увагу під час розгляду податкового спору в суді.
   
   Вимоги щодо оформлення актів податкової перевірки містяться в нормативно-правових актах залежно від виду перевірки, які є обов’язковими до виконання податковими органами.
   
   Зокрема, вимоги щодо оформлення результатів документальних перевірок містяться в Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року.
   
   Відповідно до пункту 6 розділу І Порядку «факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів».
   
   У свою чергу, Порядок оформлення результатів камеральних перевірок податкової звітності з податку на прибуток установлений, зокрема, Листом Державної податкової адміністрації України № 11920/7/15-0217 від 27.04.2011 року «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств».
   
   Додаток до цього листа містить вимоги щодо порядку заповнення податковим органом, зокрема, пункту 2 Акта перевірки – «Порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток».
   
   У пункті 2 Акта перевірки орган, що провів перевірку, повинен зазначити «стислий опис помилок, допущених при визначенні податкового зобов’язання, з обов’язковим посиланням на статті Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» або статті Податкового кодексу України після набрання чинності розділу III цього Кодексу та інших нормативно-правових актів».
   
   У багатьох актах податкових перевірок неможливо виділити як чітко, об’єктивно та в повній мірі встановлені факти виявлених порушень податкового законодавства, так і стислий опис помилок, допущених при визначенні податкового зобов’язання.
   
   Як свідчить остання судова практика, адміністративні суди підтримують позицію платників податків щодо неправомірності оформлення актів податкових перевірок податковими органами і скасовують податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі необґрунтованих актів податкових перевірок.
   
   Показовим рішенням є постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 року у справі № 826/5845/13-а, у якій суд вказав таке: «…проте всупереч зазначеним вимогам, податковий орган не зазначив в акті перевірки фактичного опису помилок, які допустив позивач при визначенні податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств. Між тим, без фактичного обґрунтування вчинених порушень, відповідач у висновку до акта перевірки вказав, що платником занижено грошове зобов’язання з податку на прибуток … відповідач не досліджував суть господарських операцій позивача, що здійснювалися ним у період, що перевірявся, … та не вивчав відповідну первинну документацію».
   
   Урешті суд встановив, що «з огляду на необґрунтованість зазначених висновків акта податкової перевірки, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення … було прийняте з порушенням податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню».
   
   Важливо зазначити, що самостійне встановлення змісту порушень судом у ході судового засідання і в судовому рішенні, без попереднього зазначення податковим органом суті таких порушень в акті перевірки є, на нашу думку, порушенням чинного законодавства, а саме – виходом суду за межі власних повноважень.
   
   Суди як органи судової влади зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені для судів Конституцією та законами України. Зокрема, у справах щодо оскарження податкових повідомлень-рішень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
   
   Проте часто адміністративні суди фактично виконують роботу податкових органів: самостійно надають повну правову оцінку діям платників податків, встановлюють суть тих порушень, які начебто здійснили платники податку і які не були встановлені податковим органом в акті перевірки.
   
   На нашу думку, платники податків повинні звертати увагу судів на необґрунтованість актів податкових перевірок, на невідповідність оформлення таких актів законодавчо встановленим вимогам, оскільки такі дії податкових органів можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
   
   Сподіваємося, що судова практика на користь платників податків у аналогічних справах позитивно вплине на діяльність податкових органів, а саме стане стимулом для підвищення рівня їхньої професійності при оформленні актів податкових перевірок платників податків.
   
   Тетяна Мацюк
   Юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери»
   
   Юридична Газета
По материалам Частный предприниматель
Рубрика:

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • Владимир
17.02.14 06:25

Бла, бла.. покажите решение суда где оспорен Акт, не ссылайтесь на дело где НУ - решения оспариваются.. акт можно оспаривать веря в нарушение процедур только недопустив контролера к проверке, и идти быстренько оспаривать действия контролера при выходе на проверку.. и то можете не успеть контролер вернется в стены ГНИ, сделает отметку о не допуске, акт превратит в не выездной, в стенах и НУ - решения вынесет, и конечно же сошлется что первичка не была предоставлена значит ее не было и весь оборот снимет и до начислит.. Тогда Вам действительно придется очень убеждать суд что вы имели право не допускать и посему не предоставили первичку.. Глупости это, как мы знаем надеюсь все акт не меняет прав и обязанностей плательщика налогов, а те кто еще не пробовали свои силы в обжалованиях действий контролера при проверке, желаю удачи.. когда есть НУ-решения, сами действия отходят на задний план, и стремиться дать им правовую оценку, я бы назвал тратой времени. Если доков нет, теряйте, отдавайте на ответ хранение, в общем порождайте те самые так любимые окружным судом «обстоятельства не зависящие от воли налогоплательщика», тем временем приводите первичку в порядок и в суд! Другого пути нет. Удачи.

Ответить
  • Крым
17.02.14 08:17

Владимир, обстоятельно, спасибо. Я тоже считаю, что это пустая трата времени, лучше обжаловать НУ по существу.

Ответить
  • Александр Зарайский
18.03.14 15:00

Чаще всего указанные недостатки акта можно использовать как дополнительный аргумент. Например при выстраивании линии защиты где начисление связано с Налоговыми ямами и транзитерами. В других случаях отсылка к недостаточной аргументации нарушения может и не сработать. Учитывая что дело на которое ссылается автор еще не прошло касацию делать какие-то выводы основываясь на одном материале на мой взгляд преждевременно.

Ответить
Комментирование новости отключено
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям