Denis@@@ писав: ↑19 червня 2024, 16:00
oksanasmm писав: ↑02 лютого 2024, 10:20
Яков писав: ↑02 лютого 2024, 10:08
Якщо працює за осн. місцем роботи, не особа з інвал., то так. Потрібно. А він, як ФОП за себе не буде сплачувати ЄСВ
Дуже дякую. Бо бачу здавали звіт за 3 кв. без донарахування до мінім. От халепа прийдеться коригувати та доплачувати. Дякую
Добрий день. В мене схожа ситуація. Працівник працював в одному підприємстві за основним місцем з повною занятістю та сплатою ЄСВ та в іншому підприємстві за сумісництвом.
В червні він звільнився з основного місця роботи та відкрив ФОП 3 группа (платить ЄСВ (думає)). А за сумісництвом залишився працювати.
Які його діїї з роботою за сумісництвом та сплатою ЄСВ? Звільнятися з сумісництва ? Переходити на цьму місці по основному місцю?
При оформленні сумісника роботодавець не повинен вимагати у нього документи про наявність основного місця роботи. Не просто не повинен, а не має права вимагати таких документів, оскільки це не передбачено чинним законодавством (ст. 24 і 25 КЗпП).
Простіше кажучи, трудове законодавство не містить обов’язку роботодавця за сумісництвом перевіряти, чи є у працівника основне місце роботи (лист Мінсоцполітики від 25.05.2015 р. № 198/06/186-15). Тобто роботодавець фактично має повірити працівнику на слово.
Звісно, для душевного спокою можна попросити працівника надати інформацію про його основне місце роботи. До речі, так рекомендує робити й Держпраці. За її роз’ясненнями, під час оформлення на роботу за сумісництвом потенційний роботодавець може попросити засвідчену за основним місцем роботи копію трудової книжки та довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу. КЗпП цього, звісно, не вимагає, але це допоможе правильно побудувати графік роботи такого сумісника і переконатися, що в нього є основне місце роботи (див. роз’яснення на сайті Держпраці у Дніпропетровській обл. dp.dsp.gov.ua/news-1909.html).
Зверніть увагу: попросити, а не вимагати. Тож працівник має законне право таку інформацію не надавати.
Буває й так, що працівник звільнився з основного місця роботи, але продовжував працювати за сумісництвом. У такому разі головне — не панікувати! Трудове законодавство не встановлює жодної відповідальності для роботодавця, якщо сумісник не повідомив його про звільнення з основного місця роботи. Ба більше, й у працівника немає обов’язку повідомляти такого роботодавця про звільнення з основного місця роботи (лист Мінсоцполітики від 09.06.2017 р. № 294/0/22-17/134).
Інша річ, що за відсутності в працівника основного місця роботи може постати питання про правильність нарахування ЄСВ. Адже податківці, на відміну від роботодавця, мають можливість перевірити, де працівник отримує доходи. Тому
вони можуть запідозрити приховування основного місця роботи через оформлення працівника як сумісника. А потім вимагатимуть доплатити ЄСВ — нарахувати мінімальний страховий внесок за кожен місяць. Тож, щоб довести свою правоту,
роботодавцю краще відразу запастись усіма можливими доказами того, що у працівника є основне місце роботи. Нагадуємо, що вимогу по сплату ЄСВ з МЗП виконує роботодавець, в якого працівник працевлаштований за основним місцем роботи. Тому за зовнішнього сумісника ЄСВ платимо з фактичного доходу.
