Ризиковість платника: прозорість та ефективність процедур

За власною ініціативою, Радою бізнес-омбудсмена проведено рослідування щодо роботи системи блокування податкових накладних. 

За досвідом РБО, однією з найбільш поширених підстав для прийняття негативних рішень з боку податкових органів у СМКОР є сумніви останніх до певної частини операцій платника ПДВ (щодо його вхідного кредиту ПДВ чи операцій з формування такого кредиту його покупцям). Ці сумніви стають причиною прийняття рішень і щодо відмови в реєстрації ПН/РК, і неврахування таблиць, і включення в перелік ризикових.

Але крім того, що платнику часто не відомо про ці сумніви податківців протягом тривалого часу, наслідки від їх застосування бувають явно непропорційні.

Через універсальність використання та можливість обрахунку РБО допускає можливість створення в СМКОР додаткового показника - т.зв. ΣСумнівні операції, який буде обраховуватися як сума ПДВ за сумнівними, на думку податкової, операціями платника.

На підставі значення цього показника, держава має чітко розмежовувати наслідки для бізнесу залежно від сумнівів податкового органу та контролювати пропорційність і тривалість їх існування (тобто на підставі одного рівня сумнівів недопустимими мають бути різні наслідки для різних платників).

За певних умов, ще до того, як до платника будуть застосовані негативні наслідки, доцільним вбачається визначення правової процедури спростування сумнівів податкового органу (в рамках адміністративного чи судового провадження).

В продовження логіки, наведеної у рекомендації №8, на переконання РБО, під час включення до ризикових з причин здійснення сумнівних, на думку податкової, операцій, має відбуватися лише тоді, коли такі сумнівні операції становлять суттєвий обсяг в структурі операцій платника (відсотково або у грошовому виразі).

Незрозумілими є ситуації, коли, наприклад, через сумніви на 2% вхідного кредиту платника (на незначну суму ПДВ) його включають до переліку ризикових і таким чином зупиняють усі вихідні операції на неспівставно більші обсяги або фактично припиняють діяльність назавжди (що вбачається у більшості випадків).

Наприклад, РБО вважає, що включення платника до ризикових має відбуватися лише за умови, що обсяг ПДВ за показником ΣСумнівні операції, перевищує 10% обсягу податкового кредиту та/або податкових зобов'язань платника в структурі його податкового кредиту та/або податкових зобов'язань відповідно за останні 6 місяців, або коли у грошовому виразі такий обсяг становить більше 500 тис. грн.

Аналогічно, підстави включення до ризикових (ΣСумнівні операції) може бути використаний для розробки ефективного засобу правового захисту.

На думку РБО, неприйнятною є поточна ситуація, коли чи не єдиним варіантом дій для платника є коригування податкової звітності (відмова від кредиту, який податкова вважає сумнівним, або самостійне нарахування податкових зобов’язань з метою доплати ПДВ до бюджету) без ефективної та прозорої правової процедури спростування сумнівів податкової.

У випадку включення до переліку ризикових у платника має бути можливість ініціювати процедури підтвердження реальності операцій на відповідний показник ΣСумнівні операції, в той час як його поточна діяльність має продовжуватися у звичайному порядку.

Зокрема, допустимим вбачається варіант, коли для виключення з числа ризикових платник може тимчасово зменшити свій ліміт на відповідну суму показника ΣСумнівні операції. В такому разі йому має бути забезпечено:

1. можливість працювати далі не в статусі ризикового;
2. можливість ініціювати окрему процедуру підтвердження реальності сумнівних, на думку податкової, операцій (наприклад в рамках ініціації податкового аудиту). Відповідно, в разі спростування сумнівів по спірних операціях, ліміт платника має бути відновлено, а показник ΣСумнівні операції - оновлено.

Відсутність у платників інформації про актуальні показники, що оцінюються податковими органами при прийнятті негативних рішень, не дозволяє бізнесу розуміти підходи податкових органів та оперативно реагувати, спростовуючи ті чи інші їхні сумніви, або, за необхідності, відкоригувати свою діяльність задля уникнення можливих негативних наслідків.

У зв’язку з цим, варто забезпечити доступність платникам інформації про таргетовані для нього показники, які, у разі невідповідності, можуть опосередковано вплинути на прийняття негативного рішення стосовно нього.

Зокрема, з досвіду РБО, такими показниками можуть бути: ΣСумнівні операції, середня кількість співробітників на підприємстві; середній розмір з/п на одного працівника у галузі в Україні та по регіону; середній розмір податкового навантаження по галузі в Україні та у регіоні (по коду КВЕД компанії), тощо. Зазначені показники рекомендується надавати в електронному кабінеті платника із наведенням медіани, верхніх і нижніх квартилів помісячно/поквартально/щорічно.