Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

З А К О Н У К Р А Ї Н И

    Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності

    ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 46-47, ст.403 )

    { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 2180-III ( 2180-14 ) від 21.12.2000, ВВР, 2001, N 4, ст.21 - набирає чинності з 01.01.2001
   N 2272-III ( 2272-14 ) від 22.02.2001, ВВР, 2001, N 17, ст.80
   N 2921-III ( 2921-14 ) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114
   N 2980-III ( 2980-14 ) від 17.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.124
    N 660-IV ( 660-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 26, ст.192 }
    { Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду
   N 1-рп/2004 ( v001p710-04 ) від 27.01.2004 }
    { Із змінами, внесеними згідно із Законами
   N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19,ст.267
   N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420
   N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96 N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
   N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234
   N 424-V ( 424-16 ) від 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67
   N 435-V ( 435-16 ) від 12.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.71
   N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
   N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.292
   N 996-V ( 996-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.439
   N 1000-V ( 1000-16 ) від 03.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.441
   N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - зміни діють по 31 грудня 2008 року
   N 309-VI ( 309-17 ) від 03.06.2008, ВВР, 2008, N 27-28, ст.253 }
    { Установити, що у 2006 році відповідно до цього Закону у разі
    встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що
    ушкодження здоров'я настало не лише з причини, що залежить від
    роботодавця, а і внаслідок порушення потерпілим нормативних
    актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги підлягає
    зменшенню, але не більш як на 50 відсотків, у порядку,
    визначеному Правлінням Фонду, згідно із Законом N 3235-IV
    ( 3235-15 ) від 20.12.2005 }
    Цей Закон відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР ) та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування ( 16/98-ВР ) визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку).

    Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

    РОЗДІЛ I

    ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    Стаття 1. Завдання страхування від нещасного випадку

    Завданнями страхування від нещасного випадку є:

    проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, викликаним умовами праці;

    відновлення здоров'я та працездатності потерпілих на виробництві від нещасних випадків або професійних захворювань;

    відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей.

   { Додатково див. Закони N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005 } { Абзац четвертий статті 1 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Стаття 2. Сфера дії Закону

    Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

    Особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. ( Статтю 2 доповнено частиною другою згідно із Законом N 2272-III ( 2272-14 ) від 22.02.2001 )

    Стаття 3. Гарантії забезпечення прав застрахованим у страхуванні від нещасного випадку

    Держава гарантує усім застрахованим громадянам забезпечення прав у страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

    Стаття 4. Законодавство про страхування від нещасного випадку

    Законодавство про страхування від нещасного випадку складається із Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Кодексу законів про працю України ( 322-08 ), Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та інших нормативно-правових актів.

    Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством про страхування від нещасного випадку, то застосовуються норми міжнародного договору.

    Стаття 5. Основні принципи страхування від нещасного випадку

    Основними принципами страхування від нещасного випадку є:

    паритетність держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням від нещасного випадку;

    своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком;

    обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності;

    надання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав;

    обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків;

    формування та витрачання страхових коштів на солідарній основі;

    диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;

    економічна заінтересованість суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці;

    цільове використання коштів страхування від нещасного випадку.

    Стаття 6. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку

    Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик.

    Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник).

    Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи.

    Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків).

    Об'єктом страхування від нещасного випадку є життя застрахованого, його здоров'я та працездатність.

    Стаття 7. Роботодавець

    Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається:

    власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю;

    власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародних), філії або представництва, який використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

    Стаття 8. Особи, які підлягають обов'язковому страхуванню від нещасного випадку

    Обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

    1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту);

    2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

    3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

    Стаття 9. Страхування зародка та новонародженого

    Заподіяння шкоди зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, у зв'язку з чим дитина народилася інвалідом, прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Така дитина відповідно до медичного висновку вважається застрахованою, та до 18 років або до закінчення навчання, але не більш як до досягнення 23 років їй подається допомога Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

   { Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1000-V ( 1000-16 ) від 03.05.2007 }

    Стаття 10. Процедура страхування працівників та взяття на облік страхувальників страховиком

   { Назва статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

    Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

    Взяття на облік Фондом соціального страхування від нещасних випадків юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ), не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - в день отримання від них відповідної заяви. { Частина третя статті 10 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Роботодавці набувають статусу страхувальників:

    юридичні особи - з дня взяття їх на облік;

    фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, - у день одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у встановленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем та найманим працівником;

    фізичні особи, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - з дня взяття на облік.

   { Частина четверта статті 10 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Повідомлення про взяття на облік роботодавця як платника страхових внесків та страхове свідоцтво надсилаються роботодавцю наступного робочого дня з дня взяття на облік. Форма повідомлення та страхового свідоцтва встановлюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. { Частина п'ята статті 10 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Зняття з обліку роботодавця як платника страхових внесків здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, а фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, - за їх заявою після розірвання останнього трудового договору з найманим працівником та проведення передбачених законодавством перевірок роботодавця, звірення розрахунків з ним і проведення остаточного розрахунку. { Частина статті 10 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Внесення змін до особових справ страхувальників проводиться на підставі відповідних повідомлень державних реєстраторів і заяв роботодавців не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей або заяв. { Частина статті 10 в редакції Закону N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006 }

    Стаття 11. Добровільне страхування від нещасного випадку

    Добровільно від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися: { Абзац перший частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    1) священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;

    2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства; { Пункт 2 частини першої статті 11 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    3) громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

    Особи, зазначені в частині першій цієї статті, укладають з Фондом соціального страхування від нещасних випадків договір про добровільну участь у страхуванні від нещасних випадків. { Частина друга статті 11 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Порядок укладення та зразок договору про добровільне страхування затверджуються правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків. { Частина третя статті 11 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Стаття 12. Свідоцтво про страхування від нещасного випадку

    Особам, які підлягають страхуванню від нещасного випадку, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів страхування та є документом суворої звітності.

    Порядок видачі та зразок свідоцтва про соціальне страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

    Стаття 13. Страховий ризик і страховий випадок

    Страховий ризик - обставини, внаслідок яких може статися страховий випадок.

    Страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у статті 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

    Професійне захворювання є страховим випадком також у разі його встановлення чи виявлення в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів.

    Нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення нормативних актів про охорону праці застрахованим, також є страховим випадком.

    Порушення правил охорони праці застрахованим, яке спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.

    Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".

    Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

    Стаття 14. Нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання

    Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

    Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

    В окремих випадках, за наявності підстав, Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим нещасний випадок, що стався за обставин, не визначених передбаченим частиною другою цієї статті переліком.

    До професійного захворювання належить захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов'язаних з роботою.

    Перелік професійних захворювань за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

    В окремих випадках Фонд соціального страхування від нещасних випадків може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, передбаченого частиною п'ятою цієї статті, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним.

    РОЗДІЛ II

    УПРАВЛІННЯ СТРАХУВАННЯМ ВІД НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ

    Стаття 15. Фонд соціального страхування від нещасних випадків

    Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

    Фонд соціального страхування від нещасних випадків є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також емблему, яка затверджується його правлінням.

    Фонд соціального страхування від нещасних випадків набуває прав юридичної особи з дня реєстрації статуту у спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади.

    Фонд соціального страхування від нещасних випадків знаходиться у місті Києві.

    Стаття 16. Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків

    Управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

    Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

    Стаття 17. Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків

    До складу правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків включаються представники трьох представницьких сторін:

    держави;

    застрахованих осіб;

    роботодавців.

    Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України, а представники застрахованих осіб і роботодавців обираються (делегуються) об'єднаннями профспілок та роботодавців, які мають статус всеукраїнських. Порядок виборів (делегування) представників визначається кожним об'єднанням самостійно.

    Від кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті, призначається і обирається (делегується) по 15 членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків з вирішальним голосом та по 5 їх дублерів, які за тимчасової відсутності членів правління за рішенням голови правління цього Фонду виконують їх обов'язки.

    Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків створюється на шестирічний строк.

    Строк повноважень членів правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків закінчується в день першого засідання новоствореного його правління.

    За невиконання своїх обов'язків члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків за рекомендацією органів державного нагляду можуть бути позбавлені своїх повноважень органом, який їх делегував у склад правління Фонду.

    Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків:

    1) обирає із своїх членів строком на два роки голову правління Фонду та двох його заступників. При цьому забезпечується почергове представництво на цих посадах кожної із трьох представницьких сторін, зазначених у частині першій цієї статті;

    2) спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; щорічно, а також у разі потреби заслуховує звіти директора виконавчої дирекції Фонду про її діяльність;

    3) створює на паритетних засадах для вирішення найбільш важливих завдань Фонду постійні та тимчасові комісії з питань профілактики нещасних випадків, виконання бюджету, призначення пенсій тощо;

    4) щорічно готує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо галузевих тарифів внесків на соціальне страхування від нещасних випадків;

    5) визначає кадрову політику;

    6) призначає директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та його заступників;

    7) затверджує:

    статут Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зміни до нього;

    регламент роботи правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

    річні бюджети Фонду та звіти про їх виконання, порядок використання коштів бюджету та коштів резерву Фонду;

    Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків; ( Абзац п'ятий пункту 7 частини сьомої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

    структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, схеми їх посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики); ( Абзац шостий пункту 7 частини сьомої статті 17 в редакції Закону N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

    річні програми робіт та звіти про їх виконання;

    Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань( v0024583-01 );

    Положення про порядок використання коштів лікувально-профілактичними, навчальними та іншими закладами, які надають Фонду соціальні послуги, та контроль за їх цільовим використанням;

    { Абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 виключено на підставі Закону N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 }

    Положення про навчально-інформаційні центри; { Пункт 7 частини сьомої статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Порядок призначення, перерахування та проведення страхових виплат; { Пункт 7 частини сьомої статті 17 доповнено абзацом згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду;

    8) розпоряджається майном, яке перебуває у власності Фонду;

    9) створює резерв коштів для забезпечення виконання завдань страхування від нещасного випадку, передбачених статтею 1 цього Закону;

    10) виконує інші функції, передбачені статутом Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

    11) готує подання щорічних звітів про діяльність Фонду.

    Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків проводить свої засідання відповідно до затвердженого ним плану, але не рідше двох разів на рік. Позапланові засідання правління Фонду можуть проводитися за ініціативою його голови або за пропозицією більшості членів однієї з трьох представницьких сторін правління чи на вимогу однієї третини членів правління Фонду.

    Члени правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків та їх дублери виконують свої обов'язки, передбачені статутом Фонду, на громадських засадах, крім випадків, коли вони беруть участь у засіданнях правління Фонду або виконують інші завдання правління Фонду. У цьому разі членам правління та їх дублерам Фонд відшкодовує витрати на проїзд і проживання, а також фактично втрачений у зв'язку із виконанням цих обов'язків заробіток за місцем роботи та внески з нього на соціальне страхування.

    Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні дві третини складу кожної представницької сторони.

    Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість присутніх на засіданні членів правління. У разі рівного розподілу голосів голос голови правління Фонду є вирішальним.

    Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

    Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов'язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. { Статтю 17 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Стаття 18. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків

    Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.

    Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.

    Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює матеріально-технічне забезпечення роботи наглядової ради та правління Фонду. { Статтю 18 доповнено частиною згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків входить до складу правління Фонду з правом дорадчого голосу.

    Робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. { Частина п'ята статті 18 в редакції Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    Керівників управлінь і відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків призначає директор виконавчої дирекції Фонду за погодженням з правлінням Фонду.

    Стаття 19. Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків

    Матеріально-технічне забезпечення Фонду соціального страхування від нещасних випадків, включаючи будівництво або придбання службових та виробничих приміщень, здійснюється за рахунок коштів, що надходять до Фонду.

    Стаття 20. Майно Фонду соціального страхування від нещасних випадків

    Джерелами формування майна, яке перебуває у власності Фонду соціального страхування від нещасних випадків, є майно, придбане ним за рахунок коштів, що надходять до цього Фонду, а також майно, передане йому у власність іншими власниками.

    Майно, що передається Фонду соціального страхування від нещасних випадків для провадження страхової діяльності, використовується ним у порядку, встановленому законодавством України.

    РОЗДІЛ III

    ОБОВ'ЯЗКИ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ

    Стаття 21. Соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків

   { Назва статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

    1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

    а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

    б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

    в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

    г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

    д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

    { Підпункт "е" пункту 1 частини першої статті 21 виключено на підставі Закону N 717-V ( 717-16 ) від 23.02.2007 }

    є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;

    2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

    3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

    4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

    5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:

    а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;

    б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

    в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;

    г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

    д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).

    З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування;

    6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

    7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;

    8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

    9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

    10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;

    11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

    12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

    Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадк