Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


35501 Печатать

Застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки



  Застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки
 
Законодавча норма Сутність порушення Міра відповідальності Примітка
1 2 3 4
Граничну суму готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або декількома платіжними документами встановлено постановою Правління Нацбанку України
від 09.02.2005 р. N 32  "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку" у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, до них застосовуються:
Нормами постанови Правління Нацбанку України
від 15.12.2004 р. N 637  "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" (далі – Положення N  637) передбачено, що виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави п'ятої цього Положення.
за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах
(ст. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. N 436/95
"Про застосування штрафних санкцій за порушення норм
з регулювання обігу готівки")
фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день (ст. 1 Указу N 436/95)  
Банкам і підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств – юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Держфінпослуг України на здійснення переказу коштів
(пункти 2.7 та 2.8 Положення N 637)
     
Нормами Положення N  637 передбачено, що вся готівка, яка надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави четвертої цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або використанням розрахункових книжок (далі – РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО
(даних РК).
Підприємствам, яким Законом України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах
(п. 2.6 Положення N 637)
за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки
(ст. 1 Указу N 436/95)
фінансові санкції у вигляді штрафу у  п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми
(ст. 1 Указу N 436/95)
Згідно з роз'ясненням Нацбанку України
від 18.12.2006 р. N  11-115/4668-13627 з Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 19.02.2001 р. N  72 (була чинною до 14.02.2005 р., втратила чинність відповідно до постанови N  637), було вилучено відповідну норму, згідно з якою підприємства, що мали податкову заборгованість, могли здійснювати виплати, що пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості, виключно за рахунок коштів, отриманих в установах банків.
На сьогодні згідно з п. 2.9 Положення готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців) використовується ними для забезпечення будь-яких потреб, що виникають у процесі їх функціонування,
а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
У зв'язку з вищезазначеним штрафні санкції, визначені ст. 1 Указу N  436/95, за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, пов'язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості втратили свою актуальність і, на нашу думку, можуть застосовуватися контролюючими органами до підприємств у ході перевірок за попередні періоди, коли була чинною відповідна норма Положення, затвердженого постановою N  72
Нормами Положення N  637 передбачено, що готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).
Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення потрібних витрат до настання строків цих виплат
(п. 9 Положення N 637)
за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин – соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі здійснених виплат
(ст. 1 Указу N 436/95)
 
  одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості (ст. 1 Указу N 436/95)    
Нормами Положення N 637 передбачено, що видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі – під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України.
Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше ніж 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше ніж два робочих дні, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видано готівку як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видано готівку під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми (п. 2.11 Положення N 637)
(Див. додатково Закон N 889-IV)
за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів (ст. 1 Указу N 436/95) фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25% виданих під звіт сум (ст. 1 Указу N 436/95) Згідно з роз'ясненнями ДПА України від 30.12.2005 р. N 13363/6/23-8019 зазначена норма Указу передбачає застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій за порушення ним порядку відображення в облікових документах каси підприємства витраченої підзвітними особами готівки без подання ними підтвердних документів (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, інших письмових документів). Таким чином, вищезазначена норма Указу не стосується відносин між покупцями та продавцями товарів (робіт), послуг при проведенні ними розрахункових операцій
Нормами Положення N  637 передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями
із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів
(п. 3.1 Положення N 637)
за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів
(ст. 1 Указу N 436/95)
фінансові санкції у вигляді штрафу
у розмірі сплачених коштів
(ст. 1 Указу N 436/95)
 
  за використання одержаних
в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням
(ст. 1 Указу N 436/95)
фінансові санкції у вигляді штрафу
у розмірі витраченої готівки
(ст. 1 Указу N 436/95)
Згідно з роз'ясненням Нацбанку України від 01.03.2005 р. N 11-111/680-1907 ст. 2 Указу N 436/95 передбачено, що застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки – це прерогатива органів державної податкової служби. Водночас слід зазначити, що Указом визначено штрафні санкції за порушення чинних норм з регулювання обігу готівки національної валюти, встановлених нормативно-правовими актами Нацбанку України (ст. 1 Указу N 436/95).
Враховуючи, що на сьогодні Положенням N 637 скасовано норми щодо цільового використання готівки та встановлення банками лімітів каси підприємствам, то вважаємо, що і відповідні штрафні санкції за їх порушення (визначені Указом) не застосовуються
  Передбачені ст. 1 Указу N 436/95 штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством, та застосовуються органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів МВС України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Контроль за додержанням особами, зазначеними у ст. 1 цього Указу (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються Нацбанком України, здійснюють органи державної податкової служби, державної контрольно-ревізійної служби, МВС України та фінансові органи, а банками – Нацбанк України
Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб"
Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України, зокрема згідно
з пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону N 889-IV.
Відповідно до цього підпункту звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним податковим органом, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, в якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх надала, до або під час подання зазначеного звіту
(пп.  9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону N 889-IV)
якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого пп. 9.10.2, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку
(пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9)
сплачує штраф у розмірі 15% суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою пп. 9.10.1
(пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9)
Згідно з пп. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого пп. 9.10.3 строку, є особа, що надала такі суми, а саме:
а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.94 р. N 334/94-ВР  "Про оподаткування прибутку підприємств";
б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.
  якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк (пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9) така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту
(пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9)
Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а за недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку. Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то така сума податку утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а за недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.
      Якщо повне утримання такої суми податку
є неможливим внаслідок смерті платника податку або визнання його за рішенням суду безвісно відсутнім або померлим, то така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.
Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується
  Зазначені норми поширюються також на витрати, пов'язані з відрядженням чи виконанням окремих цивільно-правових дій, які були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або персональних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:
а) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою – платником податку отримувалася готівка, то платник податку подає звіт про використання наданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;
б) якщо при застосуванні платіжних карток під час службових відряджень відрядженою особою – платником податку здійснювалися розрахунки у безготівковій формі термін подання платником податку звіту про використання наданих на відрядження коштів – не пізніше 10 днів, а за наявності поважних причин працедавець (самозайнята особа) може його подовжити до 20 банківських днів (до з'ясування питань щодо виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами)

Підготувала Людмила СУШКО
«Вісник податкової служби» №39/2008




 

Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям