Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2014/№4
Друкувати

Електронне адміністрування ПДВ: відповіді на ТОР-запитання

Казанова Марина, налоговый эксперт
От-от настане 2015 рік. Тому запитань на тему електронного ПДВ-адміністрування все більше (підсумки голосування на сайті buhgalter911.com тільки підтверджують це). У цій статті пропонуємо вам добірку відповідей на найактуальніші з них.
готуємося
до 2015 року
ПДВ-спецрахунки

Нагадаємо стисло суть новин:

1) з 01.01.2015 р. усі ПН потрібно буде складати в електронній формі;

2) усі ПН доведеться реєструвати в ЄРПН — незалежно від суми ПДВ у них і «підакцизності»/«імпортності» товару.

Зареєструвати їх можна буде тільки на обмежену суму. Вона визначатиметься за спеціальною формулою (п. 2001.3 ПКУ) — у ній це показник ∑Накл. З цією формулою ви, швидше за все, уже знайомі, а якщо ні — прочитайте статтю «Спецрахунки з ПДВ — як це буде?» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2. Якщо суми для реєстрації ПН виявиться недостатньо, постачальнику доведеться докинути суму коштів, якої бракує, на свій електронний ПДВ-рахунок.

Але врахуйте такий нюанс: сумовий критерій для реєстрації ПН має дотримуватися саме на день реєстрації ПН, а не на дату виникнення ПДВ-зобов’язань. Це, зокрема, означає, що на момент складання ПН (на дату виникнення податкових зобов’язань) потрібної для її реєстрації суми може й не бути. Але якщо постачальник устигне добрати її протягом наступних 15 днів, він зможе зареєструвати таку ПН.

Критерій для реєстрації ПН розраховуватиметься наростаючим підсумком з 1 січня 2015 року, а для платників, зареєстрованих після цієї дати, — з дати такої реєстрації (п. 11 Порядку № 569*). Причому в режимі реального часу. Наприклад, зареєстрували ви сьогодні ПН — в ідеалі, цієї ж хвилини вона має бути врахована і в показнику Накл.

* Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

Чи вистачить суми для реєстрації ПН: як визначити?

Суму, на яку ви зможете зареєструвати ПН (значення ∑Накл), визначатимуть податківці (п. 10 Порядку № 569). При цьому у вас буде право отримати від них ці відомості (п. 13 Порядку № 569). Отже, як бачите, самостійно возитися з цим не доведеться.

Але одразу виникає запитання: який механізм отримання цієї інформації? У Порядку № 569 про це жодного слова. Тому поки що напрошується один із двох варіантів: або цю інформацію розміщуватимуть в електронному кабінеті платника, або ж її доведеться отримувати за окремим запитом (у проекті змін порядку ведення ЄРПН виділено саме останній варіант). Але в будь-якому разі: чим швидше ці відомості дійдуть до вас, тим краще. Сподіваємося, незабаром це питання остаточно вирішиться.

Не виключаємо, що функцію визначення цього показника «прикрутять» і до бухгалтерського ПЗ.

І ще один момент: припустимо, для реєстрації ПН вам не вистачить суми і ви докинете її на ваш електронний ПДВ-рахунок. Як швидко після цього ви зможете зареєструвати ПН? На це запитання Порядок, на жаль, теж не відповідає. Поки ж можна очікувати, що така можливість у вас з’явиться не одразу. Адже врахуйте, що:

1) банку буде потрібен час для перекидання суми на ваш електронний ПДВ-рахунок. Для цього, швидше за все, використовуватимуть загальні строки для виконання платіжних доручень (вони передбачені Законом № 2346*). Тим більше, потрібно враховувати, що сьогодні не всі банки можуть проводити платежі «день у день»;

2) Казначейство має передати податківцям відомості про таке поповнення (п. 14 Порядку № 569). При цьому періодичність обміну інформацією між цими органами повинні ще затвердити (п. 3 Порядку № 569).

* Закон України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III.

Як бачите, чимало залежить від документів, які ще не затверджені. Отже, не залишається нічого іншого, окрім як чекати.

Унесли до ЄРПН помилкову ПН: як виправити?

Така ситуація зустрічається дуже часто (у тому числі судячи з дзвінків на нашу «гарячу лінію»). Найяскравіші приклади:

1) зареєстрували ПН, складену за другою подією (при тому, що за першою подією ПН була теж складена та зареєстрована);

2) зареєстрували ПН, що містить помилку, але виявили це в межах 15 днів. Щоб змінити ситуацію, склали та зареєстрували правильну ПН (з новим порядковим номером). Про помилкову ПН, у свою чергу, «забули» — у ПДВ-звітності її не показують.

У всіх подібних ситуаціях в ЄРПН утворюється «задвоєння». Зараз це не страшно (надмірні суми в ЄРПН не впливають на ваші ПДВ-наслідки), але з 1 січня все зміниться. Адже відомості в ЄРПН визначатимуть суму, на яку ви маєте право зареєструвати ПН. Отже, якщо таке «задвоєння» виникне: у постачальника це зменшить можливості з видачі/реєстрації ПН, а в покупця, навпаки, збільшить. Звичайно, це неправильно. Але як виправити цю помилку?

Зауважте: якщо суми на вашому електронному ПДВ-рахунку буде недостатньо для реєстрації ПН, «задвоєння» узагалі не зможе утворитися.

Доки контролери мовчать, напрошується один вихід: прибирати з ЄРПН «зайві» суми за допомогою розрахунку коригування (навіть незважаючи на те, що зараз податківці проти цього). Але в цьому випадку врахуйте, що з 1 січня «зменшуючі» РК, як і раніше, складатиме та видаватиме постачальник, але реєструвати їх доведеться покупцю (п. 16 Порядку № 569). Причому в деяких випадках швидка реєстрація такого РК на користь самого покупця — адже якщо постачальник залишить в ЄРПН помилкову ПН, покупець не зможе включити її до податкового кредиту.

Звичайно, ви можете зауважити, що помилкова ПН не є податковим документом, тому, в ідеалі, вона взагалі не повинна відображатися ані в ЄРПН, ані в ПДВ-звітності. Це правильно, але врахуйте: на етапі реєстрації ПН сервер податківців здатний виявити в ній далеко не всі помилки. Механізму ж вилучення помилкових ПН з ЄРПН поки що немає (податківці неодноразово про це повідомляли). І невідомо, чи буде...

«Перехідні» ПН: грудень — січень і січень — лютий

Зазирнемо в недалеке майбутнє. Припустимо, ПН буде складена наприкінці грудня, а зареєстрована тільки в січні 2015 року. Чи врахується вона в показнику ∑Накл, інакше кажучи, чи вплине вона на можливість реєстрації ПН постачальником/покупцем у 2015 році? Ні, і про це прямо зазначено в п. 19 Порядку № 569. При цьому очевидно, що постачальник має відобразити її в ПДВ-зобов’язаннях грудня. Покупець отримає право включити таку ПН до податкового кредиту у грудні або вже в січні (оскільки ПН зареєстрована, видимих перешкод немає і для її відображення в наступних періодах у межах 365-денного строку). До речі, аналогічний принцип працюватиме і для «квартальників»: у межах IV кварталу 2014 року — I кварталу 2015 року.

Цікаво, що РК до ПН, складених до 1 січня 2015 року, теж не враховуватимуться при визначенні показника ∑Накл. При цьому такі РК підлягатимуть обов’язковій реєстрації в ЄРПН (п. 19 Порядку № 569).

Тепер поглянемо на другу ситуацію: ПН буде складена в січні 2015 року, а зареєстрована в лютому. Для показника ∑Накл вона буде врахована тільки в лютому — як у постачальника, так і в покупця. Що стосується ПДВ-зобов’язань, то постачальник, як і зараз, повинен відобразити їх за датою першої події — у цій ситуації це січень. Покупець же зможе відобразити податковий кредит у січні або лютому (у наступних періодах у межах 365-денного строку).

1 січня настало: як зареєструвати першу ПН?

Уявимо, що 1 січня вже настало і ви здійснюєте перше постачання (що обкладається ПДВ на користь платника ПДВ). Щоб дозволити покупцю відобразити за такою операцією податковий кредит, вам, очевидно, потрібно зареєструвати ПН. Але як це зробити, якщо показника ∑Накл для цього недостатньо? При цьому припустимо, що після 1 січня ви ще не здійснювали купівель з «вхідним» ПДВ і/або сплати «імпортного» ПДВ (річ у тім, що в цьому випадку, якщо суми буде достатньо, ви б змогли зареєструвати ПН без проблем).

Як ми вже зазначали, цей показник розраховується з 1 січня, а для платників, зареєстрованих після цієї дати, — з дати такої реєстрації.

У цьому випадку вам потрібно поповнити електронний ПДВ-рахунок. Причому формально у вас на це 15 календарних днів, що настають за датою складання ПН (за фактом строк ще менший — про це ви могли прочитати вище). Якщо ви працюєте за передоплатою, то проблем немає — у такому разі поповните такою сумою електронний ПДВ-рахунок і зареєструєте ПН. До речі, саме тому при укладенні договорів після 1 січня краще передбачати передоплату (в ідеалі, не менше 20 % від суми операції). Отримавши її, постачальник зможе закинути її на свій електронний ПДВ-рахунок і зареєструвати ПН. Як-то кажуть, і вовки ситі, і вівці цілі...

Гірше, якщо умова договору передбачає подальшу оплату. У такому разі поповнюватися доведеться своїми грошима. Якщо ж коштів не вистачає, як варіант можете залучити ПФД у директора, засновника, дружнього підприємства тощо — тим більше, при користуванні такими коштами податкових наслідків, найчастіше, можна уникнути*. Джерела формування коштів, якими ви поповнюватимете електронний ПДВ-рахунок, хвилювати нікого не повинні (у тому числі податківців).

* З податковими наслідками за ПФД вам допоможе розібратися стаття «Поворотна фіндопомога: шпаргалка» у журналі «Бухгалтер 911», 2014, № 2.

Крім того, у цьому випадку можемо порекомендувати максимально «відтягувати» момент реєстрації ПН (у межах 15 днів, але з урахуванням часу, необхідного для отримання ПФД і перекидання суми на електронний ПДВ-рахунок). Річ у тім, що за цей час може відбутися купівля, що збільшить ваш показник ∑Накл, і в такому разі брати в борг доведеться вже меншу суму.

«Пільгові»/«нульові» ПН: чи потрібно реєструвати?

ПН, складені на ПДВ-пільговані чи «нульові» постачання, також доведеться реєструвати в ЄРПН (п. 11 підрозд. 2 розд. XX ПКУ в редакції від 1 січня). Але не засмучуйтеся: з ними проблем не буде. Адже для їх реєстрації сума показника ∑Накл не важлива. У таких ПН немає суми ПДВ, тому зіставляти з цим показником просто нічого.

З цієї ж причини реєстрація таких ПН не призводитиме до зменшення можливостей постачальника з реєстрації інших ПН. Але в будь-якому разі, навіть якщо їх не зареєструвати, покупцю від цього не буде ні холодно ні жарко.

ПН не видається покупцю: чи впливає вона на Накл?

Ідеться про ПН з умовного постачання (п. 198.5 ПКУ), постачання неплатникам ПДВ, нарахування ПДВ-зобов’язань при ПДВ-розреєстрації тощо. З 1 січня такі ПН теж доведеться реєструвати. І що найголовніше: суми ПДВ за ними зменшуватимуть ваші можливості з реєстрації інших ПН. При цьому, судячи з усього, суми за такими ПН повинні враховуватися в показнику ∑НаклВид, а не в ∑Перевищ. Це, у свою чергу, означає, що таке зменшення відбуватиметься вже на дату реєстрації ПН.

ПКУ передбачає, що при складанні ПН згідно з п. 198.5 цього Кодексу, а також при продажу товарів/послуг за «готівку» та бартерними операціями вам потрібно поповнити електронний ПДВ-рахунок (п. 2001.4 ПКУ). Водночас до кінця не зрозуміло, що буде, якщо цього не зробити. Адже таке поповнення не можна прирівнювати до сплати ПДВ-зобов’язань.

Але може виникнути думка: а що, якщо взагалі не реєструвати таку ПН? Адже покупець від цього не постраждає. Вважаємо, що це цілком можливо і, більше того, такий спосіб можна використовувати для тимчасової «оптимізації». Яким чином?

Такі висновки ґрунтуються на чинній «нормативці». Але не виключено, що в порядку ведення зазначеного Реєстру передбачать якісь особливі правила.

Погляньте: ПДВ-зобов’язання за такими ПН усе одно доведеться відобразити в ПДВ-декларації. У результаті вони потраплять до показника ∑Перевищ і все одно зменшать ∑Накл. Тобто у значенні показника, як бачите, нічого не зміниться. Але різниця в тому, що в першому випадку (якщо таку ПН зареєструвати) він зменшиться вже на дату реєстрації, а в другому — тільки після подання ПДВ-декларації. Отже, ця операція зменшить ваші можливості з реєстрації ПН пізніше.

Щоправда, не забувайте: якщо ви не зареєструєте ПН, податківці можуть оштрафувати вас за ст. 1631 КУпАП* — за порушення порядку ведення податкового обліку. Розмір штрафу — від 85 до 170 грн., а при повторному притягненні протягом року — від 170 до 255 грн.

* Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-Х.

Отримуємо чеки, квитки тощо: чи зростає Накл?

У формулі на збільшення показника ∑Накл, крім поповнення ПДВ-рахунку і «ввізного» ПДВ, грають тільки «вхідні» ПН (∑НаклОтр). Тому зазначені в запитанні документи не збільшать ваших можливостей щодо реєстрації ПН (до речі, у постачальника їх видача на цей показник також не вплине). Тим більше, що про це нічого не зазначено і в Порядку № 569. Отже, якщо суми в цих документах істотні, вимагайте від постачальника зареєстрованої ПН.

Але врахуйте: податковий кредит за такими документами ви, як і сьогодні, зможете відобразити (п. 201.11 ПКУ) — навіть незважаючи на те, що вони не враховуються у формулі. При цьому нагадаємо, що з 1 січня 2015 року платники будуть зобов’язані вести Реєстр виданих та отриманих документів — замінників ПН (п. 201.111 ПКУ).

m.kazanova@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам