ЄСВ-урізання: уточнюємо правила гри

ЄСВ, зарплатні питання

Обмеження для претендентів

Вам уже відомо, що правом на застосування понижуючого коефіцієнта можуть скористатися і юрособи (їх відокремлені підрозділи), і фізособи-підприємці, і «незалежні професіонали», і звичайні фізособи, які використовують працю інших фізосіб на умовах трудового договору / контракту.

Важливо: скористатися понижуючим коефіцієнтом можуть роботодавці, які були створені або почали фінансово-господарську діяльність у 2014 році. Підприємства, створені у 2015 році, а також фізособи, які почали свою підприємницьку діяльність з використанням найманої праці у 2015 році, — не можуть.

У будь-якому разі не мають права застосовувати понижуючий коефіцієнт:

— військові частини та органи, що виплачують грошове забезпечення (ставка 34,7 %);

— підприємства, установи, організації при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні інвалідів (ставка 8,41 %);

— підприємства та організації всеукраїнських громадських організацій інвалідів УТОГ і УТОС (ставка 5,3 %);

— підприємства та організації громадських організацій інвалідів (ставка 5,5 %);

— усі роботодавці при утриманні ЄСВ (ставки 3,6 %; 6,1 %; 2,6 %; 2 %; 2,85 %).

Умови застосування понижуючого коефіцієнта

Як бачимо з таблиці, усі показники, необхідні для того, щоб визначити право на понижуючий коефіцієнт, розраховуються без урахування працівників-інвалідів і нарахованих їм виплат. Це пояснюється тим, що до ставки ЄСВ у розмірі 8,41 %, за якою нараховують внесок на зарплату, лікарняні та декретні інвалідів, які працюють у юросіб, застосувати понижуючий коефіцієнт не можна.

ФОП на виплати працівників-інвалідів нараховують ЄСВ за ставкою згідно з класом профризику виробництва. Тому при визначенні права на коефіцієнт до розрахунку необхідних показників вони приймають і кількість працівників-інвалідів, і нараховані їм виплати.

Розрахунок коефіцієнта

У разі якщо виконуються одночасно всі умови, коефіцієнт (К) розраховуйте за формулою:

К = СмБН(зо)2014 : БН(зо).

Якщо розрахункова величина менша або дорівнює 0,4, то К = 0,4, якщо ж вона перевищила 0,4, то К = розрахунковій величині. Розміри коефіцієнта та ЄСВ (ставка ЄСВ х К) округляйте до трьох знаків після коми.

Якщо виконуються умови 1 і 3, але не виконується умова 2, розмір ставки ЄСВ з урахуванням коефіцієнта (Рєсв) розраховуйте так:

Рєсв = СмП(зо)2014 : БН(зо) х 100*.

* На нашу думку, застосовувати понижуючий коефіцієнт при невиконанні однієї з необхідних умов ризиковано. Рекомендуємо щодо цього питання отримати індивідуальну податкову консультацію у своїй ДПІ. Більше того, запропонована формула підійде лише страхувальникам, які і в 2014 році, і у звітному місяці 2015 року нараховували ЄСВ за однією ставкою. — Прим. ред.

Таким чином, роботодавець, який не виконав умову 2, може скористатися правом на скорочення витрат на ЄСВ.

Роботодавець має право застосовувати понижуючий коефіцієнт при нарахуванні ЄСВ на зарплату, лікарняні, декретні і основних працівників, і сумісників.

Розмір коефіцієнта визначайте щомісяця. При цьому незмінними залишатимуться показники за 2014 рік. Показники звітного місяця можуть змінюватися, за рахунок чого коефіцієнт коливатиметься.

Приклад. У квітні 2015 року підприємство підвищує зарплату на 30 %. У результаті загальна база нарахування ЄСВ за квітень 2015 року дорівнює 36000 грн. (у тому числі зарплата працівника-інваліда — 2000 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ без урахування коефіцієнта — 12836,60 грн. (у тому числі на зарплату інваліда — 168,20 грн.). Кількість застрахованих осіб, яким нараховані виплати у квітні, — 11 (у тому числі один інвалід). Роботодавець визначив, що загальна база нарахування ЄСВ за 2014 рік становила 332300 грн. (у тому числі виплати інваліду — 18300 грн.), загальна сума нарахованого ЄСВ — 118535,43 грн. (у тому числі на виплати інваліду — 1539,03 грн.), загальне число застрахованих осіб, яким нараховані виплати у 2014 році, — 132 (у тому числі інваліди — 12). Ставка ЄСВ у частині нарахувань — 37,26 % (умовно).

Визначимо необхідні показники:

СмК(зо)2014 = (132 особи - 12 осіб) : 12 міс. = 10 осіб.

СмБН(зо)2014 = (332300 грн. - 18300 грн.) : 12 міс. : 10 осіб = 2616,67 грн.

БН(зо) = (36000 грн. - 2000 грн.) : 10 осіб = 3400 грн.

Перевіримо, чи виконується умова 1: (3400 грн. : 2616,67 грн.) х 100 - 100 = 29,94 %.

Як бачимо, БН(зо) перевищує СмБН(зо)2014 більш ніж на 20 %, кількість застрахованих осіб не змінилася. Тобто умови 1 і 3 виконали, переходимо до розрахунку коефіцієнта.

Розрахуємо коефіцієнт: 2616,67 грн. : 3400 грн. = 0,770.

Далі визначаємо СП(зо)м у квітні та порівнюємо його із СмП(зо)2014, щоб переконатися, чи виконано умову 2 (див. таблицю):

СмП(зо)2014 = (118535,43 грн. - 1539,03 грн.) : 12 міс. : 10 осіб = 974,97 грн.

СП(зо)м = ((12836,60 грн. - 168,20 грн.) х 0,770) : 10 = 975,47 грн.

Отже, СП(зо)м за квітень 2015 року перевищує СмП(зо)2014. Таким чином, підприємство може застосовувати понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,770:

— при нарахуванні ЄСВ на зарплату працівників (крім інваліда) — розмір ЄСВ становитиме 28,690 % (37,26 % х 0,770);

— при нарахуванні ЄСВ на лікарняні та декретні — розмір ЄСВ складе 25,564 % (33,2 % х 0,770);

— при нарахуванні ЄСВ на винагороди за ЦПД за роботи/послуги — розмір ЄСВ становитиме 26,719 % (34,7 % х 0,770).

Пам’ятайте: роботодавець, який застосував коефіцієнт, але не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, позбавляється права в майбутньому застосовувати його до повної сплати такої недоїмки (заборгованості). Право на застосування коефіцієнта поновлюється з місяця, в якому було сплачено недоїмку.