Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, грудень, 2015/№50
Друкувати

Сплата податків «з кишені» директора: чи можливо це?

Залога Інеса, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Ураховуючи брак коштів на поточному рахунку підприємства, директор має намір використати власні кошти для поповнення ПДВ-рахунка, виплати зарплатних податків (ПДФО, ЄСВ і ВЗ). Чи можна таке робити? Якщо так, то як це правильно оформити? Зараз все пояснимо.
сплата податків за чужий рахунок

У бізнесі бувають ситуації, коли «вільних» грошей немає, а вони потрібні прямо зараз. Наприклад, для сплати податків. У таких ось критичних ситуаціях директор може влити у фірму свої особисті кошти. Чи є це законним? Цілком законним — головне, усе правильно оформити.

1. Як допомогти. Існує як мінімум чотири способи передання коштів від директора фірмі:

1) директор може внести гроші до статутного капіталу (для одноразових та/або незначних операцій цей спосіб є недоцільним — насамперед, ураховуючи складність і тривалість його оформлення);

2) директор може надати підприємству безповоротну фіндопомогу. Але підприємству на цю суму доведеться збільшити дохід;

3) підприємство може взяти позику у директора (утім, як і у будь-якого іншого працівника чи навіть непрацівника). Нагадаємо, що фізособа (ФО) має право надати гроші в позику (під проценти або без них) на підставі договору позики, жодних ліцензій для цього не потрібно (постанова ВАСУ від 18.07.2012 р. у справі № 6-79цс12). Також зверніть увагу, що передачу позики, в ідеалі, має супроводити видача розписки, в якій слід зафіксувати, зокрема, зобов’язання щодо повернення таких коштів і дату їх отримання (див. постанову ВСУ від 11.11.2015 р. у справі № 6-1967цс15);

Нагадаємо декілька нюансів щодо позик. По-перше, договір має бути укладений у письмовій формі, якщо сума позики перевищує 170 грн. ( ст. 1047 ЦКУ). При цьому від імені ЮО при підписанні договору повинен виступити не директор, а хтось інший, наприклад, його заступник (це пов’язано з «представницькою» забороною, встановленою ч. 3 ст. 238 ЦКУ). По-друге, отримання поворотної фінансової допомоги не створює для підприємства наслідків з податку на прибуток.

4) директор може сплатити суму податку зі своєї кишені. Цей варіант виглядає найпростішим, але потребує коментарів.

У межах останньої ситуації відразу виникає запитання: хіба може ФО внести особисті гроші на сплату податків за юрособу (ЮО)? Суворо кажучи, ні — податкові обов’язки платник повинен виконувати особисто. За нього це формально може зробити лише представник чи податковий агент ( п. 36.4 ПКУ). Щоб обійти це обмеження, директор повинен діяти не від свого імені, а від імені підприємства. У такому разі вважатиметься, що він вчиняє дії в майнових інтересах підприємства ( ст. 1158 ЦКУ). Як аналогію можна згадати ситуацію, коли працівник купує щось для підприємства, а воно потім компенсує йому відповідну суму. І ще одне: операція поповнення ПДВ-рахунка, з формальної точки зору, — ще не сплата податку. Але в цьому випадку ми рекомендуємо діяти у такий самий спосіб.

Про те, що грошові зобов’язання повинні погашатися особисто платником, повідомляють і податківці. Щоправда, вони вказали: якщо цю суму перерахує інший платник, то вона потрапить до оподатковуваного доходу особи, за яку була сплачена. При цьому відповідальність за такі дії не передбачена (див. категорію 135.04 ЗІР).

При цьому, щоб повернути гроші, він зобов’язаний при першій нагоді повідомити про це ЮО та відразу ж подати їй звіт про свої дії. Якщо звіт поданий, то ФО має право вимагати від ЮО відшкодування фактично понесених витрат ( ст. 1160 ЦКУ). Що ж це за звіт та як його заповнити?

2. Як відзвітувати та повернути гроші. Форма такого звіту законодавством не встановлена. Але щоб не винаходити велосипед, для цих цілей можна використати авансовий звіт (форма затверджена наказом Мінфіну від 28.09.2015 р. № 841). І нехай вас не бентежить, що він розроблений для випадків, коли гроші працівнику видаються заздалегідь. Його використовують і тоді, коли працівник з’їздив у відрядження або придбав щось для підприємства за свій рахунок (див. категорію 109.14 ЗІР, лист Міндоходів від 01.10.2013 р. № 4878/Т/99-99-17-02-01-14).

Подати такий звіт слід, в ідеалі, до закінчення 5-го банківського дня після того, як директор унесе кошти на сплату податків ( п.п. 170.9.2 ПКУ). Однак ДФСУ погоджується, що у такому разі (тобто при витрачанні особою власних коштів) фінансові санкції за порушення цього строку не застосовуються. Про це див., зокрема, згадану вище консультацію в категорії 109.14 ЗІР.

В авансовому звіті працівник (директор) не заповнює графи попереднього отримання авансу, а тільки вказує суму грошей, унесену на рахунок ЮО. До звіту додається банківська квитанція (оригінал) про зарахування готівки на поточний рахунок підприємства.

До речі, щоб комар носа не підточив, радимо оформити ще й наказ по підприємству про те, що «у разі, якщо директор П. І. Б. здійснить витрачання власних грошових коштів у майнових інтересах підприємства, йому проводиться компенсація витрачених коштів після затвердження Звіту про використання коштів, виданих на відрядження чи під звіт».

Після того як звіт буде затверджений, директору можна видати витрачені ним гроші. Така сума не включається до його оподатковуваного доходу.

3. Готівкові обмеження. Якщо директор уносить до каси банку кошти для сплати податків за ЮО (4-й варіант), то жодних обмежень за сумою немає. Зокрема, тому, що на розрахунки з бюджетами такі обмеження взагалі не поширюються ( п. 2.3 Положення № 637). Якщо ж директор вирішить допомогти ЮО, обравши варіант безповоротної фіндопомоги, позики чи внеску до статутного капіталу, то такі обмеження доведеться все ж урахувати. Але тільки у тому випадку, якщо такі кошти вноситимуться до каси підприємства. Якщо ж він унесе їх на поточний рахунок підприємства (шляхом перерахування з поточного рахунка ФО або через касу банку), то у такому разі готівкові обмеження не діятимуть.

Що стосується відшкодування йому грошей підприємством, то в такому разі готівкові обмеження безпечніше все ж ураховувати. Таким чином, якщо кошти видаватимуться з каси підприємства, то робити це варто в сумі не більше 150 тис. грн. на день. Цей підхід продиктований традиційно фіскальним поглядом чиновників на це обмеження. Зауважимо, що в категорії 109.13 ЗІР податківці запропонували ліберальний підхід з цього приводу, але ми б на нього особливо не сподівалися (зокрема, тому, що в запитанні йшлося про 10-тисячне обмеження).

Щоб уникнути проблем з готівкою, ЮО може повернути гроші директору, перерахувавши їх на його картку (при цьому краще в такому разі не використовувати зарплатну картку — лист НБУ від 01.10.2014 р. № 25-110/55892).

buhgalter911@mail.ua

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам