Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2015/№7
Друкувати

Роялті-2015: облік комп’ютерних програм та інші новинки

Казанова Марина, податковий експерт, m.kazanova@buhgalter911.com
Продовжуємо розбиратися з нововведеннями, унесеними до ПКУ в передноворічну ніч. Сьогодні обговоримо тему роялті. Законодавці змінили підхід до того, що вважати роялті. Є деякі зміни і в порядку їх обліку.
інтелектуальна
власність

Що таке роялті?

Нардепи підкоригували визначення роялті. Але суть платежу не змінилася. Як і раніше, це платіж, отриманий як винагорода за користування або надання права користування об’єктом інтелектуальної власності (п.п. 14.1.225 ПКУ).

Але увага! У ПКУ уточнили платежі, що не вважаються роялті. До них віднесли три нові позиції (раніше була тільки одна).

Які платежі не є роялті

 

Тепер пропонуємо познайомитися з «новачками» поближче.

1. Платежі за використання комп’ютерної програми, якщо:

умови такого використання обмежені її функціональним призначенням

і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання.

Як зазначено в ПКУ, це використання «кінцевим споживачем». Що ж сюди відноситься? Типовий приклад:  ви купуєте «бухоблікове» програмне забезпечення або інформаційно-аналітичну базу даних (у тому числі ліцензію на користування певною кількістю робочих місць) для використання у своїй госпдіяльності. У цьому випадку ви набуваєте права користування програмою як кінцевий споживач. При цьому нові правила чітко фіксують, що плата за таку програму — не роялті.

Що ж це тоді? Таку програму потрібно обліковувати як нематеріальний актив (далі — НМА) та амортизувати. В ідеалі так варто було діяти й раніше. Адже роялті прив’язується до використання об’єкта права інтелектуальної власності (або до надання права на його використання). При цьому перелік дій, які вважаються таким використанням, не дозволяє віднести до них користування програмою як кінцевий споживач (див. врізку).

До зазначених дій належать публікація, переклад, адаптація, продаж, публічне виконання та інші дії, встановлені законом (ст. 441 ЦКУ).

Запитання: до якої групи НМА їх відносити? Вважаємо, що найкраще для цього підходить група 6 — інші НМА (саме так варто було діяти і до 1 січня). Такий підхід максимально зближує в цій частині податковий і бухгалтерський облік. Адже, нагадаємо, Мінфін наполягав: комп’ютерні програми, на які в підприємства немає права власності (авторського права), потрібно обліковувати як інші НМА (див. листи від 22.02.2010 р. № 31-34000-10-16/3801, від 13.07.2009 р. № 31-34000-20-10/18896, ср. ). Тобто на субрахунку 127.

2. Придбання примірників об’єктів інтелектуальної власності, втілених в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання. Судячи з усього, це випадок, коли примірник об’єкта інтелектуальної власності (зокрема, тієї ж комп’ютерної програми) отриманий в електронній формі. Наприклад, шляхом скачування через Інтернет або електронну пошту. Якщо такий об’єкт призначено для кінцевого споживання (див. вище), його потрібно обліковувати як НМА.

Зокрема, це стосується випадку, коли в електронній формі скачується сама комп’ютерна програма або ж програма її установки (так званий дистрибутив). Але зауважте: коли ви купуєте можливість користуватися тим чи іншим ресурсом on-line, такі операції переважно варто обліковувати як купівлю послуг.

3. Придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені об’єкти інтелектуальної власності, перелічені в абз. 1 п.п. 14.1.225 ПКУ. Тут, імовірно, взяті до уваги випадки, коли об’єкти інтелектуальної власності розміщено на матеріальних носіях: дисках, флешках тощо. Причому, як бачите, п.п. 14.1.225 ПКУ робить акцент саме на таких носіях, а не на об’єктах інтелектуальної власності, зафіксованих у них. І навіть більше: по-хорошому, це правило має стосуватися тільки тих випадків, коли вартість матеріальних носіїв виділена окремо (обліковують їх, в основному, як «малоцінку» або МБП).

Роялті в бухобліку

Тут нічого не змінилося. Виплата роялті — це витрати. Причому вони потрапляють:

— або до собівартості — якщо виплату роялті можна віднести до конкретного об’єкта витрат. Наприклад, якщо товар виробляється під певною торговою маркою, за використання якої виплачуються роялті. Такі витрати відображаються одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції (п. 7 П(С)БО 16);

— або до складу адміністративних витрат (Дт 92), витрат на збут (Дт 93) чи інших витрат (Дт 94). У такому разі витрати відображаються в тому звітному періоді, в якому вони здійснені (абз. 2 п. 7 П(С)БО 16). Зокрема, в періоді підписання акта приймання-передачі ліцензійних прав.

Податок на прибуток

Зміни тут переважно викликані новим порядком розрахунку податку на прибуток. Нагадаємо, з 1 січня він визначається*:

1) для «малодоходних» підприємств (дохід за останній рік не перевищує 20 млн грн.) — на підставі фінрезультату до оподаткування (без коригувань, крім від’ємного значення попередніх податкових/звітних років);

2) для «високодоходних» (якщо дохід перевищує 20 млн грн.) — на підставі фінрезультату до оподаткування, збільшеного/зменшеного на різниці, передбачені розд. III ПКУ.

* Детальніше про це ви могли прочитати у статті «Податок на прибуток: фінрезультат усьому голова» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 4.

Як бачите, найважливіший тепер бухоблік, а в ньому роялті (без обмежень) уключають до витрат — залежно від напряму: до собівартості, адміністративних, збутових чи інших витрат (див. вище). Тобто в цілому, порівняно зі старим порядком, мало що змінилося.

Тепер про обмеження. Як ми вже зазначали, для «високодоходних» платників фінрезультат доведеться збільшувати/зменшувати на різниці згідно з розд. III ПКУ. Такі різниці передбачено і для роялті. Причому вони дуже схожі на обмеження, що діяли до 1 січня.

Зазначені платники повинні збільшити фінрезультат (або, інакше кажучи, об’єкт оподаткування) на суму роялті, нарахованих на користь нерезидента — у частині, що перевищує доходи від роялті, збільшені на 4 % чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) за даними фінзвітності за попередній звітний рік.

Ця вимога не «працює», якщо:

— операція є контрольованою і сума витрат відповідає рівню звичайних цін, що відображається в «контрольованому» звіті та документації згідно зі ст. 39 ПКУ;

— операція не є контрольованою і сума витрат підтверджується за правилами звичайних цін (згідно зі ст. 39 ПКУ), але без подання «контрольованого» звіту;

— роялті нараховує суб’єкт господарювання, який здійснює діяльність у сфері телебачення та радіомовлення. Але, на жаль, цей виняток сформульовано погано, а тому не виключено, що податківці закриють на нього очі.

Збільшити фінрезультат їм доведеться і при нарахуванні роялті на користь:

1) нерезидентів, зареєстрованих у державах/на територіях, зазначених у п.п. 39.2.1.2 ПКУ. Перелік таких держав ще повинен затвердити Кабмін;

2) нерезидента, який не є отримувачем/власником роялті бенефіціарів (фактичним). Крім випадку, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати роялті іншим особам;

3) нерезидента за об’єктами права інтелектуальної власності, що вперше виникли у резидента України;

4) нерезидента, який не підлягає оподаткуванню в частині роялті в державі, резидентом якої він є;

5) особи, яка сплачує податок на прибуток у складі інших податків (крім фізосіб, які оподатковуються згідно з розд. IV ПКУ). Ураховуючи «стару» позицію податківців, сюди вони, швидше за все, відноситимуть платників ЄП*;

6) юрособи, звільненої від сплати податку на прибуток згідно з ПКУ або яка сплачує його не за ставкою 18 %.

* Нагадаємо: з новинами в частині ЄП ви могли ознайомитися у статтях «Єдиний податок по-новому» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 3, а також «Сільгосп-ЄП: сплачуємо по-новому — НАБАГАТО більше» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 4.

Цього можна уникнути тільки в тому випадку, якщо сума роялті відповідає рівню звичайних цін — незалежно від того, є операція контрольованою чи ні.

Крім того, не забувайте про так званий податок на репатріацію. Якщо резидент або постійне представництво нерезидента виплачує роялті на користь нерезидента-юрособи, як і раніше, утримується податок на репатріацію (п.п. 141.4.1 ПКУ). Податок утримується із суми доходу за ставкою 15 % і сплачується до бюджету під час його виплати (якщо інше не передбачено міжнародними договорами про уникнення подвійного оподаткування).

Щоб застосувати положення міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування, нерезидент повинен (п. 103.2 ПКУ):

— надати вам, як податковому агенту, довідку про його приналежність до держави — учасника договору;

— бути бенефіціаром (фактичним) отримувачем/власником доходу.

ПДВ

У частині ПДВ все, як і раніше. Виплати роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом, — не об’єкт для ПДВ (п.п. 196.1.6 ПКУ).

Але врахуйте: якщо платіж не є роялті (наприклад, якщо суми сплачуються за об’єкт, умови використання якого дозволяють продавати/відчужувати його), він обкладається ПДВ за загальними правилами.

До речі, це саме стосується і комп’ютерних програм. Як ви побачили вище, тепер питання про облік їх придбання кінцевим споживачем вичерпане: це не роялті, такі операції потрібно розглядати як купівлю НМА. Отже, ця операція має обкладатися ПДВ, і ви при цьому можете розраховувати на податковий кредит (п. 198.1 ПКУ). Програмістські винятки містяться в п. 261 підрозд. 2 розд. XX ПКУ.

ПДФО, ЄСВ і ВЗ

Головна новина в цій частині — ПДФО з роялті утримується за ставкою 20 %. Причому незалежно від суми виплати. Робити це повинен, як і раніше, податковий агент — резидент, який нараховує фізособі роялті, у тому числі сплачує податок на прибуток способом, відмінним від загального (є платником ЄП), або зовсім звільнений від його сплати.

При відображенні цієї виплати в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ відображаєте ознаку доходу «103».

Що стосується ЄСВ, то він із суми роялті не утримується. Цей платіж не зазначений у числі виплат, що включаються до бази нарахування ЄСВ.

А ось військовий збір, на жаль, доведеться утримати. Адже з 01.01.2015 р. об’єктом його обкладення є всі «об’єктні» для фізосіб доходи згідно зі ст. 163 ПКУ. Ставка збору, як і раніше, — 1,5 %.

m.kazanova@buhgalter911.com

Теги
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам