Праце-зарплатне і не тільки: зміни та новинки
увага!
Закон № 77* з 1 січня 2015 року вніс зміни до низки законодавчих актів, зачепивши, зокрема, і сферу трудових відносин. Їх головна мета — легалізація фонду оплати праці. Зараз дізнаємося, що зробили для її досягнення законодавці.
* Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.
Нове у трудових відносинах
Раніше трудовий договір вважався укладеним і тоді, коли наказ керівника не було видано, але працівника допустили до роботи. З 1 січня 2015 року такий номер не пройде.
Новоприйнятого працівника можна допустити до роботи тільки за дотримання двох умов:
1) укладено трудовий договір шляхом оформлення наказу (розпорядження) власника (з яким працівник ознайомлений під підпис) та у випадках, передбачених законодавством, у письмовій формі;
2) ДФСУ повідомлено про прийняття працівника на роботу. Порядок повідомлення повинен затвердити КМУ. На прийняття відповідного нормативно-правового документа Законом № 77 КМУ відведено 3 місяці. Вважаємо, що, поки він не з’явиться, повідомляти нікого не потрібно.
Причому зазначених вимог варто дотримуватися, зважаючи на чималі штрафи за їх порушення (див. розділ «Відповідальність за порушення трудового законодавства»).
Важливо! Скасовано реєстрацію в центрі зайнятості трудового договору між працівником і фізособою-підприємцем. Цілком імовірно, що це пов’язано з новою вимогою повідомляти ДФСУ про прийняття нових працівників.
Щоправда, урахуйте: як і раніше, підприємець зобов’язаний укласти трудовий договір з працівником у письмовій формі. Цю вимогу ніхто не скасував.
Згідно з усними роз’ясненнями фахівців ДЦЗ трудові договори, які були зареєстровані в центрі зайнятості до 01.01.2015 р., потрібно зняти з реєстрації в разі звільнення працівника.
Працівник, який виконував роботу без оформлення трудових відносин або працював на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи у повний робочий час, може звернутися за захистом своїх прав до суду. У разі прийняття рішення на його користь роботодавцю доведеться нарахувати та виплатити йому зарплату в розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності в регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої заробітної плати.
Відповідальність за порушення трудового законодавства
З 1 січня 2015 року введено фінсанкції для юросіб і фізосіб-підприємців за порушення законодавства про працю. КЗпП доповнили новою ст. 265, яку повністю присвячено відповідальності.
Фінансові санкції за порушення трудового законодавства мають право накладати органи Державної інспекції України з питань праці (далі — Держпраці). Порядок їх застосування має встановити КМУ. Виконувати постанови органів Держпраці буде Державна виконавча служба.
Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про працю несуть посадові особи підприємств і фізособи-підприємці. Рішення про накладення адмінштрафів, як і раніше, приймає суд.
Сплата фінансових санкцій не звільняє роботодавця від обов’язку усунути порушення законодавства про працю.
Фінансова та адміністративна відповідальність
|
№ з/п |
Порушення |
Фінансові санкції |
Адміністративні санкції |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Допуск до роботи без оформлення трудових відносин з виплатою зарплати (винагороди) без сплати ЄСВ і податків |
Штраф у розмірі 30 МЗП, установленої на момент виявлення порушення, за кожного працівника, чиї права порушено*(абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) |
Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.), при повторному порушенні протягом року, за яке на особу накладали адмінштраф, — від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) (ч. 3, 4 ст. 41 КпАП) |
|
2 |
Оформлення працівників на неповний робочий час при фактичному виконанні роботи повний робочий час |
Штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.), при повторному порушенні протягом року, за яке на особу накладали адмінштраф, а також якщо порушення здійснені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері, особи, яка їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, — від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) (ч. 1,2 ст. 41 КпАП) |
|
|
3 |
Порушення встановлених термінів виплати зарплати більш ніж за один місяць, виплата зарплати не в повному об’ємі |
Штраф у розмірі 3 МЗП, установлених на момент виявлення порушення (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП) |
|
|
4 |
Недотримання мінімальних держгарантій в оплаті праці |
Штраф у розмірі 10 МЗП, установлених на момент виявлення порушення за кожного працівника, чиї права порушено (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) |
|
|
5 |
Інші порушення трудового законодавства, крім зазначених у пп. 1 — 4 |
Штраф у розмірі 1 МЗП (абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП) |
|
|
6 |
Допуск до роботи іноземця або особи без громадянства без дозволу на працевлаштування |
Штраф за кожну таку особу в розмірі 20 МЗП, установлених на момент виявлення порушення (абз. 2 ч. 5 ст. 53 Закону про зайнятість**) |
Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) при повторному порушенні протягом року, за яке на особу накладали адмінштраф, — від 1000 до 2000 нмдг (від 17000 до 34000 грн.) (ч. 3,4 ст. 41 КпАП) |
|
*Накладається на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору і встановлення періоду такої роботи або роботи на умовах неповного робочого часу, у випадку, якщо не проводилася перевірка. ** Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.ср. |
|||
Посилили кримінальну відповідальність за грубі порушення законодавства про працю (див. таблицю).
Кримінальна відповідальність
|
№ з/п |
Порушення |
Ступінь відповідальності |
|
1 |
Незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів або у зв’язку з його повідомленням про порушення іншою особою вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 р. № 3206-VI |
Штраф від 2000 до 3000 нмдг (від 34000 до 51000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 3 років, або виправні роботи строком до 2 років (ч. 1 ст. 172 КК) |
|
2 |
Дії, зазначені в п. 1, вчинені повторно або щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда |
Штраф від 3000 до 5000 нмдг (від 51000 до 85000 грн.) або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до 5 років, або виправні роботи строком до 2 років, або арешт строком до 6 місяців (ч. 2 ст. 172 КК) |
Дитячі радощі: путівки та подарунки
«Турботливий» законодавець ненав’язливо запропонував роботодавцям самим розбиратися з питаннями оздоровлення дітей працівників і придбання дитячих новорічних подарунків. А щоб роботодавці не змогли відмовитися від такої пропозиції, відповідні доповнення було внесено до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про колективні договори та угоди» від 01.07.93 р. № 3356-XII і ст. 24 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 р. № 375VI. Зауважте, що Фонд соціального страхування такі заходи не фінансуватиме.
Достроковий вихід на пенсію згідно із законом про зайнятість: і не сподівайтеся
Ще в минулому році особи передпенсійного віку, які зареєструвалися в центрі зайнятості, могли розраховувати на достроковий вихід на пенсію при виконанні умов, перелічених у ст. 49 Закону про зайнятість. Тепер же про такий привілей можна забути — 1 січня законодавець відправив «у небуття» ст. 49 Закону про зайнятість.
А що буде з тими, хто встиг достроково вийти на пенсію до набуття чинності Законом № 76*? Якщо ці особи не працюватимуть, їм продовжать виплачувати пенсії. Інакше пенсія не виплачуватиметься.
* Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.
Село та молодь
Протягом тривалих років наша держава намагалася заманити молодих фахівців на роботу в села та селища. Але криза і дефіцит бюджетних коштів поставили крапку в цьому питанні. З 01.01.2015 р. із Закону про зайнятість вилучено ст. 28, що гарантувала державну підтримку молодим працівникам, залученим до роботи в селах і селищах.
Контроль за дотриманням законодавства про оплату праці
Закон № 77 звузив коло держорганів, які мають право здійснювати контроль за дотриманням роботодавцями законодавства про оплату праці. Тепер їх усього два: Держпраці та ДФСУ.
Профспілки та їх об’єднання з 1 січня 2015 року здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства про оплату праці (див. ч. 6 ст. 35 Закону про оплату праці**).
** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.
Такі «трудові» новації. Чи допоможуть вони спільно з іншими реформами вивести країну з глибокої кризи? Поживемо — побачимо, доживемо — дізнаємося.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)