Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2015/№29
Друкувати

Сплата ПДВ «повз» ПДВ-рахунок: розгрібаємо наслідки

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
Вітаю вас! Не можу добитися у ДФС відповіді на таке запитання: у період тестової роботи системи сплачували зобов’язання згідно з деклараціями не на свій електронний рахунок, а безпосередньо до Казначейства. Платіжки не поверталися, інспектор не телефонував, особовий — у порядку. А 01.07. — порожній ряд. 5 Витягу. Ліміт реєстрації ПН від’ємний. Мінус саме на ту суму, яка сплачена до бюджету, — 33000 грн. Так, припустилася помилки. Але ж має бути можливість виправити помилку, допущену в період тестової роботи?! Більше того, ця сума жодним чином не бере участі у формулі, і ми повинні двічі платити свої зобов’язання за півроку! Чи є якийсь варіант виправити цю ситуацію, оскільки робота підприємства заблокована?
СЕА ПДВ

Знайома проблема, яка, на жаль, стала досить поширеною на практиці.

Дійсно, якщо сплачувати ПДВ-зобов’язання «повз» ПДВ-рахунок, у конфлікт «із бюджетом» ми не вступатимемо. Адже недоїмки немає. А ось із лімітом реєстрації ПН за формулою матимемо проблему.

Дуже умовно. Припустимо, у звітному місяці ПЗ за вихідними зареєстрованими в ЄРПН ПН — 200 грн. (ряд. 6 Витягу з СЕА ПДВ). А ПК за вхідними зареєстрованими ПН — 100 грн. (ряд. 3 Витягу). Тоді ліміт реєстрації від’ємний (у ряд. 2 Витягу у нас стоїть «-100»). Адже вхідні ПН його збільшили на 100, а вихідні — зменшили на 200. Коли ми перераховуємо на ПДВ-рахунок кошти для погашення зобов’язань за декларацією, припустимо 100 грн. (ряд. 5 Витягу), ліміт реєстрації (ряд. 2) збільшується на цю суму. Якби ми так і зробили, ліміт реєстрації дорівнював би нулю. Якщо ж ми кошти перерахували «повз» ПДВ-рахунок, то ліміт так і залишився від’ємним. Хоча, знову ж таки, конфлікту з бюджетом у нас немає.

Коли СЕА працювала в тестовому режимі, на це можна було не звертати уваги. Але з 01.07.2015 р. від’ємний ліміт не дає нам реєструвати ПН/РК. І навіть якщо сума за ПН незначна, необхідною умовою для її реєстрації буде ліквідація мінуса + додатний ліміт на необхідну для реєстрації суму.

Що робити?

На підвищення ліміту реєстрації (значення ряд. 2 Витягу) грають:

— «закидання» коштів на ПДВ-рахунок. Не має значення, чим ми при цьому керуємося: «кидаємо» гроші чи то для погашення зобов’язань за декларацією, чи то просто, щоб збільшити ліміт реєстрації. Гроші з ПДВ-рахунка при цьому без нашого «наказу» списуватися можуть тільки для погашення ПДВ-зобов’язань за декларацією. При списанні ліміт не зменшується! Також гроші з ПДВ-рахунка можуть бути виведені за нашим «наказом» через додаток Д4 до ПДВ-декларації. Але вже зі зменшенням ліміту на відповідну суму;

— зареєстровані в ЄРПН вхідні ПН / збільшуючі РК;

— сплачений на митниці ПДВ;

— першолипневий «овердрафт» (так звана 1/12);

— «зараховані» ПДВ-переплати.

Тобто «закидання» коштів на ПДВ-рахунок — не єдине вирішення проблеми від’ємного ліміту реєстрації. Імовірніше, останнє — якщо ніщо інше не допомогло. Водночас у цій ситуації, очевидно, доведеться скористатися саме ним.

Тут ще потрібно врахувати такий момент.

Пункт 22 Порядку електронного адміністрування ПДВ* говорить таке: якщо коштів на ПДВ-рахунку бракує, щоб виконати «наказ» податківців на списання коштів з ПДВ-рахунка (для погашення ряд. 25 декларації), Казначейство:

* Затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

— перераховує кошти до бюджету в межах залишку на ПДВ-рахунку;

— несплачений залишок ПДВ-зобов’язань продовжує обліковувати до виконання в повному обсязі.

Таким чином, за ПДВ-рахунком нашого платника, як і раніше, значаться «хвости». Як тільки платник «закидатиме» кошти на ПДВ-рахунок (для збільшення ліміту реєстрації), вони одразу ж йтимуть до бюджету (при цьому збільшений при їх надходженні ліміт реєстрації при «надходженні» їх до бюджету не зменшується). А оскільки відповідні ПДВ-зобов’язання платник вже погашав («повз» ПДВ-рахунок), то відразу «вилазитиме» переплата.

Таку переплату потрібно вимагати повернути за правилами ст. 43 ПКУ (за заявою, а не за додатком Д4). Але знову ж таки, не факт, що податківці поспішать повертати ці кошти.

Таким чином, вирішення проблеми в цьому випадку бачиться тільки в погашенні мінуса через поповнення ПДВ-рахунка грошима. При заході на ПДВ-рахунок ці кошти «підтягнуть» ліміт реєстрації. При цьому вони відразу підуть до бюджету і «народять» переплату, яку платнику треба буде вимагати до повернення.

Надія вмирає останньою

Вирішити багато проблем платників, у тому числі проблему нашого читача, можна було б через обнулення формули на 01.07.2015 р. Не кажучи вже про продовження «експериментального» періоду до 01.01.2016 р.

Обнулення формули, нагадаємо, пропонував законопроект № 2173а (детальніше про нього — у статті «ПДВ по-липневому» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 27). Депутати навіть уключали його до порядку денного, але це йому ніяк не допомогло. Продовжити «експериментальний» період до 01.01.2016 р. пропонував законопроект № 2960. Здавалося б, він пішов зі сцени. Проте 14.07.2015 р. його включили до порядку денного. Але… знову результат нульовий. Ніхто його так і не розглянув.

Мало того, з’явився ще один «претендент» — законопроект № 2173а-1. У ньому є «щось середнє»: «експериментальний» період продовжити до 01.10.2015 р. Формулу відповідно обнулити на 01.10.2015 р.

Отже, «щось» відбувалося, тільки результату не було. При цьому вкрай обурюють висловлювання податківців про те, що видимих проблем з функціонуванням СЕА немає.

Однак все ж сподіваємося, що на парламентарів вплинуть протести бухгалтерів.

Важливо, що усі зазначені законопроекти знову були включені до порядку денного 16.07.2015 р. Тож не виключено, що коли ви триматимете в руках цей номер, абсурдна ситуація з «болячками» СЕА ПДВ буде вирішена.

o.sumcova@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам