Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, березень, 2015/№11
Друкувати

Штрафи за «трудові» порушення: нюанси, які зацікавлять кожного

Смердов Віталій, податковий експерт, v.smerdov@buhgalter911.com
Ви, імовірно, пам’ятаєте драконівські штрафи, які ВРУ встановила з 1 січня за порушення трудового законодавства. Незважаючи на те що часу з їх появи минуло вже достатньо, більшість цих штрафів залишаються темними конячками. Ця стаття допоможе вам розібратися з ними.
відносини з перевіряючими

Нагадаємо, що з 1 січня «трудова» відповідальність значно посилилася і переважно з двох причин.

Перша причина: доповнення КЗпП новою статтею ( ст. 265), що встановлює відповідальність за «трудові» порушення. Зокрема, за*:

* З переліком порушень, а також розміром штрафів ви могли ознайомитися у статті «Трудо-зарплатне і не лише: зміни та новинки» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 3.

— допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору / контракту, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплата зарплати/винагороди без сплати ЄСВ і податків — у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати на момент вчинення порушення. На хвилинку: якщо це порушення буде вчинено, наприклад, у липні 2015 року, штраф становитиме 36540 грн. (!);

— порушення інших вимог трудового законодавства (крім тих, які прямо названі в абз. 2 — 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП) — у розмірі мінімальної зарплати (на сьогодні та аж до 1 грудня 2015 року — 1218 грн.). Як-не-як також чимала сума ☹.

Вважаємо, що неповідомлення податківців про новоприйнятих працівників потрібно відносити до «інших» (штраф у розмірі «мінімалки»). І нагадуємо: поки порядок такого повідомлення не затвердили, ДФСУ визнає ним подання табл. 5 дод. 4 до Звіту з ЄСВ (у складі звітності за місяць, а не окремо за кожним працівником) — див. лист № 2627**.

** Лист ДФСУ від 29.01.2015 р. № 2627/7/99-99-17-03-01-17.

Під ці штрафи підпадають і юрособи, і підприємці. Накладає їх Держінспекція з праці (податківці цього робити не мають права). При цьому майте на увазі:

— порядок накладення таких санкцій має затвердити Кабмін;

КЗпП назвав їх фінсанкціями та прямо вказав, що вони не мають нічого спільного з адміністративно-господарськими санкціями за ГКУ. Запам’ятайте цей нюанс — він нам ще стане у пригоді.

Друга причина: посилення «трудової» відповідальності в КУпАП (нардепи доповнили його новими позиціями, а штрафи за деякими «старими» — підсилили).

Зокрема, за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору/контракту — штраф становить в загальному випадку від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.).

Протокол щодо таких порушень, як і раніше, складає Держінспекція з праці (податківці цього робити не мають права), а штраф накладає суд.

Суми штрафів, як бачите, великі. Це, у свою чергу, поставило ребром низку запитань, пов’язаних з їх застосуванням.

«Перехідне» запитання: порушення вчинено до 2015 року, а виявлено після

Спочатку розберемося із санкціями за ст. 265 КЗпП. Жодних перехідних норм в цій частині нардепи не передбачили. Отже, залишається орієнтуватися на загальні правила. І перше, що спадає на думку, — це правило ст. 58 Конституції України: «нормативка» не має зворотної сили в часі (крім скасування/зменшення відповідальності). Звичайно, в ідеалі, ця норма стосується лише фізосіб, але її здебільшого застосовують як універсальне правило для всіх — як для фізосіб, так і для юросіб (див., зокрема, лист Міндоходів від 26.11.2013 р. № 16087/6/99-99-1703-01-16, постанову ВСУ від 04.03.2014 р. у справі № 21-433а13).

Це означає: якщо порушення, яке підпадає під ст. 265 КЗпП, вчинене до 2015 року, «штрафанути» за нього за цією статтею не зможуть.

Однак не втрачайте пильність: на жаль, цей висновок стосується лише тих порушень, які почалися та закінчилися до 2015 року. Наприклад, якщо у 2014 році:

— на прохання директора йому не виплачувалася зарплата (до речі, дуже актуальна проблема для підприємств, які простоюють). Нагадаємо: так діяти не можна. Директор не має права відмовитися від отримання зарплати;

Можливим виходом із цієї ситуації може бути виконання управлінських функцій особисто засновником/власником — у такому разі виплата винагороди дійсно є необов’язковою***.

*** Про це ви могли також прочитати у статті «Підприємством керує особисто засновник/власник: чи можливо це?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 10.

— зарплата виплачувалася з порушенням строків або в розмірі менше мінімального.

Водночас, якщо порушення почалося до 2015 року, однак тривало й після, цей штраф усе ж зможуть застосувати.

Це є характерним для так званих триваючих правопорушень — вони полягають у тривалому, безперервному невиконанні будь-якого обов’язку (див. лист Мін’юсту від 01.12.2003 р. № 22-34-1465). Зауважте: до них, зокрема, можна віднести і неоформлення працівника, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час тощо.

Що стосується відповідальності за КУпАП (у частині нових порушень і нових штрафів), то тут діє, по суті, той самий принцип. Тим більше, що в ньому прямо зафіксовано згадане правило з Конституції про те, що закони, які встановлюють/підсилюють відповідальність, не мають зворотної сили в часі (ст. 8 КУпАП).

Однак, на жаль, ця «аналогічність» прослідковується і в частині триваючих порушень. Тобто, якщо порушення вчинене до 2015 року та після цього безперервно продовжувалося, у тому числі й після зазначеної дати, штраф буде накладений уже за новими правилами.

Чи існує строк для накладення штрафу?

Штрафи за КЗпП. Найбільше проблем виникає саме тут. На перший погляд, штраф за ст. 265 КЗпП — типовий приклад адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання. А тому тут має спрацьовувати «стара добра» ст. 250 ГКУ:

— адміністративно-господарські санкції можна застосувати протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але

— не пізніше ніж через 1 рік із дня вчинення порушення.

Закони можуть передбачати винятки із цього правила.

Цей підхід є здоровим зваженим і логічним. Проте, як ми вже попереджали на початку статті, ст. 265 КЗпП вказує, що ці штрафи не належать до адміністративно-господарських санкцій у розумінні гл. 27 ГКУ. Але чим же тоді вони є?

Нардепи повідомили, що це фінсанкції, але цього, звичайно ж, недостатньо. Якщо хочете запровадити новий вид відповідальності, так зробіть ласку, попрацюйте: змініть відповідні положення ГКУ, пропишіть правила накладення таких штрафів тощо. На жаль, нічого цього зроблено не було. Однак «удвічі, на жаль» від того, що це нічого не змінює ☹. Адже посилання нардепів є зрозумілим — штрафи за КЗпП не є адмінсанкціями, а тому відповідні норми ГКУ (у тому числі ті, що обмежують строк їх накладення, — див. вище) до них застосувати не вдасться.

Виходить, що строку для їх застосування немає. Отже, штраф за ст. 265 КЗпП можуть накласти і через рік, і через два, і через три з моменту вчинення порушення. Принаймні, упевнені, що перевіряючі ставитимуться до цього питання саме так.

Звичайно, якісь обмеження в цій частині можуть прописати в Кабмінівському порядку накладення цих штрафів (але, признаємося, ми в цьому дуже сумніваємося).

Упевнені, що багато хто захоче оспорити такий підхід у суді. І не безпідставно, адже, як ні крути, за своєю юридичною природою зазначені штрафи належать до адмінвідповідальності (до речі, до неї належать навіть податкові штрафи). Однак попереджаємо: передбачити підхід судів поки що не можна.

Підбиваючи підсумок щодо цього питання, зауважимо ще одне. Цілком імовірно, що хтось з вас почне шукати паралелі з «інвалідними» адміністративно-господарськими санкціями згідно із Законом № 875****. На перший погляд, ситуації схожі (адже і в Законі № 875 вказано, що на їх стягнення строк за ст. 250 ГКУ не поширюється). Однак це не так… Річ у тім, що «інвалідні» штрафи сплачуються підприємством самостійно, інакше — стягуються через суд. Тому тут «працюють» строки звернення до суду за КАСУ, а не за ГКУ (див. постанову ВСУ від 03.02.2015 р. у справі № 21-10а15).

**** Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.91 р. № 875-XII.

Штрафи за КУпАП. Що стосується строків застосування штрафів за КУпАП, то тут все по-старому. Оскільки «трудові» штрафи за ст. 41 КУпАП накладає суд, їх можуть застосувати (ст. 38 КУпАП):

Це не стосується штрафів за ст. 41 КУпАП за порушення законодавства про охорону праці.

— у загальному випадку — не пізніше ніж через 3 місяці з дня вчинення порушення,

— а в разі триваючих порушень (див. їх суть вище) — не пізніше ніж через 3 місяці з дня виявлення.

Отже, якщо перевіряючі/суд пропустять ці строки, зазначені штрафи застосувати не вдасться. Це є важливим моментом. Особливо, якщо врахувати мораторій на перевірки, встановлений на 2015 — 2016 роки. Нагадаємо: ця заборона встановлена законами № 76***** і № 71******. При цьому він охоплює, у тому числі, і Держінспекцію з питань праці. А це, у свою чергу, означає, що стосовно багатьох порушень, вчинених у 2015 році (для деяких суб’єктів — і у 2016 році), є реальний шанс уникнути відповідальності.

***** Закон України «Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

***** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Щоправда, на жаль, це стосується головним чином штрафів за КУпАП. Щодо штрафів за КЗпП, то чиновники, найімовірніше, застосовуватимуть їх без урахування будь-яких обмежень за строками.

ФОП: страждають двічі?

Суми «трудових» штрафів, як ви вже побачили, значні (причому як за КЗпП, так і за КУпАП). Тому й виникло запитання: який штраф чиновники накладуть на ФОП, якщо виявлять такі порушення, — за КЗпП чи за КУпАП? На жаль, але висока імовірність того, що обидва ☹. Нагадаємо, що є така ст. 61 Конституції України. Вона передбачає неможливість залучення однієї й тієї ж особи двічі до юридичної відповідальності одного виду. Але чи можна говорити про те, що відповідальність за КЗпП і КУпАП належить до одного виду?

Як ми вже говорили, судячи зі змісту ст. 265 КЗпП, цей штраф вважатимуть чим завгодно, але лише не адміністративно-господарською санкцією. Але навіть якщо з таким підходом не погоджуватися, подвійного штрафу, на жаль, не уникнути ☹.

Чому? Хоча Конституція і посилається на види юридичної відповідальності, на рівні законів вони чітко не розмежовані. При цьому практика, у тому числі судова, визнає одночасне накладення штрафів на ФОП за профільними законами (зокрема, за Законом про зайнятість) і за КУпАП. Нібито перші — це економічні/господарські санкції, а другі — адміністративні (див. ухвали ВАСУ від 12.06.2013 р. у справі № К/9991/31752/11 і від 24.04.2013 р. у справі № К/9991/35303/11). Аналогічним чином, найімовірніше, діятимуть і в цьому випадку.

Утім, у принципі, з таким підходом можна сперечатися. Принаймні, суди апеляційної інстанції визнавали неможливість одночасного застосування згаданих штрафів.

Виходить, якщо ФОП «упіймають», наприклад, на неоформленому працівнику, то потенційно загальний штраф для нього може скласти 53540 грн. Такі справи…

v.smerdov@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам