«Невіртуальне» питання, або Як інтернет-магазинам застосовувати РРО
Одразу зауважимо, що питання вкрай неоднозначне. Закон про РРО податківці «подружили» з інтернет-торгівлею нашвидкуруч. Через що багато його норм з «віртуальними» операціями не в’яжуться. Тому сьогоднішня стаття — це швидше погляд на проблему, так би мовити, станом на сьогодні.
Надалі, сподіваємося, чи то за допомогою законодавця, чи то за допомогою податківців ми матимемо яснішу картину. Але для цього має пройти час, якого не так уже й багато.
Звідки «ноги ростуть»
Одіозні зміни, що стосуються розширення сфери застосування РРО, набули чинності з 01.01.2015 р. Зі ст. 9 Закону про РРО було вилучено п. 13, що раніше звільняв від РРО операції з продажу «товарів у системах електронної торгівлі (комерції)». Що маємо в результаті? Інтернет-магазини разом з іншими суб’єктами господарювання тепер зобов’язані застосовувати РРО тоді, коли це необхідно. А коли це необхідно?
Відповідь дає оновлена ст. 3 Закону про РРО — РРО застосовується у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг при проведенні розрахункових операцій за товари, роботи чи послуги:
— у готівковій формі та/або
— у безготівковій формі — а саме з використанням платіжних карт, платіжних чеків, жетонів тощо.
Також РРО повинен застосовуватися при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого її перерахування. Але нас цей випадок сьогодні не цікавить.
Щоб привабити клієнтів, інтернет-магазини прагнуть використовувати якомога більше варіантів розрахунків.
Давайте розберемося, як ці розрахунки «розходяться» з РРО.
З 01.07.2015 р. власників інтернет-магазинів уже можуть штрафувати за порушення порядку застосування РРО ( п. 9 розд. II Закону про РРО).
Приймання карток / інтернет-еквайринг
Якщо інтернет-магазин бажає приймати на своєму сайті оплату платіжними картками, йому потрібно скористатися послугами інтернет-еквайрингу. Благо, суб’єктів, які надають такі послуги, достатньо. Оплата приходитиме на поточний рахунок підприємства. «У руки» картку покупця ми не братимемо. Звідси логічне запитання — а чи потрібний тоді РРО?
Якщо ми звернемося до визначення розрахункової операції, то побачимо, що цей термін дійсно включає приймання платіжних карток ( ст. 2 Закону про РРО).
«розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернений покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця»
Але з іншого боку… де «приймання від покупця картки за місцем реалізації товарів»? Де «оформлення відповідного розрахункового документа про оплату… банком покупця» при розрахунку банківською платіжною карткою?
Схоже, контролерів такі «нестиковки» не зупинять і вони без зусиль усе це «переосмислять» для «віртуального» середовища. Підшукати в тих самих договорах з еквайєрами потрібні електронні аналогії не проблема.
У зв’язку з цим дуже ймовірно, що логіка контролерів буде такою: якщо при оплаті товару задіяно картку покупця, то РРО потрібний.
Не виключаємо й ліберальний підхід, але сподіватися на нього не рекомендуємо.
Таким чином, якщо покупці оплачують ваш товар за допомогою банківської платіжної картки, натискаючи на сайті кнопку «Оплатити», вам доведеться придбати РРО.
Той факт, що виручку від того ж еквайєра ви отримаєте на поточний рахунок, нічого не змінює, оскільки від ваших покупців ви приймали для оплати платіжні картки.
Але знову ж таки, а в який момент потрібно вибивати чек РРО?
Оскільки нам нічого не залишається, як «підлаштовуватися» під «невіртуальні» розрахунки, ми схиляємося до того варіанта, що в разі розрахунку карткою чек РРО потрібно вибивати при отриманні від еквайєра позитивного результату авторизації за зареєстрованим (з присвоєнням унікального номера) в інтернет-магазині замовленням.
Тобто проводимо аналогію з «картковим» розрахунком у звичайному магазині, де чек закриваємо після оформлення «відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця» (квитанції POS-термінала) ( ст. 2 Закону про РРО).
При цьому вважаємо, що має бути якесь ліберальне роз’яснення податківців про можливий час, протягом якого можна «запізнитися» із застосуванням РРО. Адже ми маємо справу не зі стандартною ситуацією, де авторизація відбувається на очах у касира.
Якщо приймання карток немає
Інтернет-магазин може не вдаватися до послуг інтернет-еквайрингу, а просто зазначати реквізити свого рахунка, куди покупець повинен перерахувати кошти. Тобто приймання платіжних карт до оплати, по суті, організовано не буде. А ми матимемо справу зі звичайними безготівковими розрахунками, що не вимагають застосування РРО.
Тобто РРО в такому разі не знадобиться. Той факт, що замовлення/оплата товару були здійснені через Інтернет, значення не має.
Розрахунки за допомогою електронних грошей
Більшість електронних грошей, що перебувають у «віртуальному» обігу, формально не можуть використовуватися на території України. Хоча за фактом використовуються.
Теж питання далеко не тривіальне.
Електронні гроші, як роз’яснює НБУ, не можуть бути прирівняні до статусу грошової одиниці України. По суті, маємо справу з борговими зобов’язаннями емітента електронних грошей. Розрахунки за допомогою електронних грошей — негрошові.
З іншого боку, «розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.».
Відповідно, якщо дивитися на електронні гроші як на замінники стандартних грошових одиниць, які ховаються під словом «тощо», то РРО потрібний.
І вибивати чек формально потрібно на момент надходження електронних грошей до нашого електронного гаманця.
Єдиноподатникам застосування електронних грошей протипоказане.
Тут потрібно зазначити, що ті ж WebMoney, крім класичного, пропонують і інші варіанти розрахунків. Перший спосіб називається «Без гаманця, з договором». Покупець перераховує електронні гроші не торговцю, а фінансовій компанії платіжної системи. Вона повідомляє про надходження таких грошей продавця, він відвантажує товар і отримує на свій рахунок безготівкові кошти (за вирахуванням комісії). При цьому сам підприємець не може розпоряджатися отриманими електронними грошима. Ще один спосіб роботи — «Без гаманця, без договору». Ви просто даєте на сайті свого інтернет-магазину посилання на сайт платіжної системи, а точніше на спеціальну форму «Адресний (банківський) платіж». Через неї клієнт дає доручення на переказ електронних грошей зі свого гаманця на рахунок торговця, а як відправник переказу значитиметься банк. Це схоже на розрахунки за товар/послугу шляхом внесення грошей до банківської каси.
У таких випадках, оскільки інтернет-магазин не приймає електронні гроші, можна говорити про відсутність необхідності застосування РРО.
Але знову ж таки, що про це думають податківці, невідомо.
Післяплата
Оплата товару післяплатою через службу доставки теж досить популярний спосіб розрахунків в інтернет-магазинах.
Тут уже є перші роз’яснення від податківців (консультація з категорії 109.02 ЗІР). Якщо отримані від покупця кошти служба доставки перераховує продавцю на поточний рахунок (безготівковий розрахунок), то про РРО не йдеться.
Потрібно тільки додати, що в такому разі покупцю слід вкласти у відправлення розрахунковий документ (на виконання вимог п. 11 ст. 8 Закону про захист прав споживачів*), що засвідчує факт купівлі, з відміткою про дату продажу. У цьому випадку це буде не чек РРО, а, наприклад, накладна, товарний чек.
* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 р. № 1023-XII.
При цьому не факт, що пізніше податківці не заявлять, що РРО в цьому випадку повинен застосовуватися для обліку реалізації товарів.
Але якщо кур’єрська служба передасть/перекаже продавцю саме готівку, то РРО вже потрібний. У такому разі можна:
— або при передачі товару кур’єру чи поштою разом з товаром передати не чек РРО, а інший документ, що підтверджує факт купівлі-продажу товарів (накладну тощо). А чек РРО вибивати тільки тоді, коли готівка надійде продавцю;
— або піти за схемою застосування РРО при продажу у кредит. Мабуть податківцям сподобається саме цей варіант, оскільки раніше вони тяжіли до нього у випадках з відстроченими розрахунками.
Нагадаємо, що при продажу у кредит спочатку вибивається перший чек за відділом «кредит». Коли приходить готівка, вибивається другий чек — «погашення кредиту».
Оплата «в руки» кур’єру
Якщо товар доставляється кур’єром, то його продаж, по суті, відбувається в момент передання товару з рук кур’єра в руки покупцю (ст. 334 ЦКУ). При цьому покупець розраховується за товар готівкою. А отже, у кур’єра обов’язково має бути РРО.
Хоча є й обхідні шляхи. Наприклад, у публічному договорі на сайті зазначити, що перехід права власності на товар здійснюється в момент підтвердження замовлення. Це можна зробити згідно зі ст. 334 ЦКУ. Далі діяти так, як при оплаті післяплатою (видаємо кур’єру заздалегідь чек РРО, роздрукований як «продаж у кредит», а коли він привезе гроші — пробиваємо їх через РРО як «погашення кредиту»).
Ще варіант, як кур’єру обійтися без РРО. Отримуючи від покупця гроші, він може одразу складати договір доручення: мовляв, покупець доручає фізособі (кур’єру), тільки не як працівнику інтернет-магазину, а як звичайній фізособі, сплатити від його імені n-ну суму на рахунок інтернет-магазину. Є сенс дати кур’єру пачку готових бланків договору, в які потрібно тільки вписати суму та паспортні дані покупця.
Потім кур’єр іде до банку і відносить отримані гроші до каси банку для перерахування на поточний рахунок магазину (від імені та за дорученням покупця). Усі такі платежі безготівкові, тому РРО взагалі не потрібний.
Блоги 
