Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2015/№20
Друкувати

Як уникнути РРО?

Усе ближче і ближче година «Х», після якої загроза застосування РРО для багатьох стане реальністю. Ті, хто раніше не мав справи з касовими апаратами: єдиноподатники, підприємства, які надають роботи і послуги з використанням ПКО, не бажають зв’язуватися з купівлею та реєстрацією РРО.
Їх цікавлять можливі шляхи відходу від цієї процедури. Деякі підказки у цьому напрямі ми наведемо далі.
реєстратори розрахункових операцій, касові операції

Безнал від безналу різниться

Ми вже неодноразово підкреслювали на сторінках журналу «Бухгалтер 911», що «класичні» безготівкові розрахунки випадають зі сфери застосування РРО. Для тих, хто сумнівається, ще раз розставимо всі крапки над «і». Так, якщо ми говоримо про такі розрахунки, як перерахування на поточний рахунок отримувача певної суми з рахунка покупця; внесення покупцем готівкових коштів до каси банку для подальшого їх перерахування на поточний рахунок отримувача, то вони вважаються безготівковими, що не потребують застосування РРО ( ст. 3 Закону про РРО).

Тут головне зрозуміти, що не можна просто нав’язати комусь «повсюдне» застосування РРО. Якщо немає розрахунків, які згідно із Законом про РРО мають проводитися через РРО, то і встановлювати РРО не потрібно. Наприклад, ми проводимо виключно безготівкові розрахунки, про які зазначили вище. Для них РРО не потрібний. Це означає, що про встановлення РРО ми можемо навіть не замислюватися.

Інша справа розрахунки в безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів та інших замінників готівки. Їх уже потрібно проводити з використанням РРО*.

* Про ті випадки, коли покупець при оплаті використовує свою картку, але при цьому фізично з продавцем не контактує (оплата в Інтернеті або через термінал), прочитайте у статті «РРО в інтернет-магазині: «шифри» податківців» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 17.

Готівка до каси без РРО: коли це можливо?

У деяких випадках без РРО можна обійтися, якщо проводити розрахунки через касу з використанням ПКО. Щоправда, раніше можливостей проводити такі розрахунки було більше: до 01.01.2015 р. п. 1 ст. 9 Закону про РРО дозволяв обійтися без РРО підприємствам при прийнятті готівки за надані послуги (крім підприємств торгівлі та громадського харчування  — їм РРО у цьому випадку був потрібний).

З нового року всі послуги вже не потрапляють у сферу дії п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від РРО. Але РРО-штрафи за таке порушення (якщо готівка за послуги була проведена через касу з використанням ПКО) до 01.07.2015 р. не застосовуються.

А ось якщо прийняття готівки до каси відбувається за продану продукцію власного виробництва, підприємствам можна обійтися без РРО ( п. 1 ст. 9 Закону про РРО). Виняток  — підприємства торгівлі та громадського харчування. Також за бортом ФОП (на ЗС, а з 01.07.2015 р.  — і єдиноподатники групи 3), яких п. 1 ст. 9 Закону про РРО взагалі не стосується.

Є ще низка операцій, при яких, приймаючи готівку через касу, можна обійтися без РРО. Це так звані позареалізаційні операції, тобто безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). Зокрема, це погашення заборгованості за позиками, безоплатно отримані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум та інші надходження. З цим погоджуються і податківці. Відповідне роз’яснення є в категорії 109.03 ЗІР.

Зверніть увагу: щодо оренди податківці зовсім нещодавно змінили позицію. У зазначеному роз’ясненні вони в кінці дописали один абзац, в якому чітко зазначено: суб’єкт господарювання, який отримує платежі за надане в лізинг (оренду) майно, має застосовувати РРО при проведенні таких розрахункових операцій.

Також без РРО (з прийняттям готівки до каси та оформленням ПКО) можливий продаж основних засобів, які до продажу значилися на рахунку 10 («пішли» на субрахунок 286 з рахунка 10) (роз’яснення в категорії 109.02 ЗІР). Щоправда, у зазначеному вище роз’ясненні з категорії 109.03 ЗІР податківці натякають на те, що при продажу ОЗ РРО потрібний.

Без РРО взагалі і з РК зокрема

Вище ми пройшлися по п. 1 ст. 9 Закону про РРО, що звільняє від РРО. А взагалі, уся ст. 9 цього Закону присвячена випадкам, за яких РРО може не застосовуватися. Простудіюйте її, раптом ваша ситуація якраз потрапляє під звільнення!

Є ще один безРРОшний варіант, коли СПД потрапляє під звільнення від РРО за ст. 10 Закону про РРО. Під норму ст. 10 цього Закону затверджено Перелік видів діяльності, які можна здійснювати без РРО**. Але для тих, хто потрапляє до цього Переліку, є дві проблеми. Перша  — цілком можливо, що ст. 10 Закону про РРО (і відповідно Перелік № 1336) узагалі скасують або істотно підкоригують. Друга  — навіть якщо Перелік № 1336 (ср. ) продовжуватиме діяти в тому самому вигляді, для того, щоб не застосовувати РРО, потрібно при кожній розрахунковій операції користуватися розрахунковими квитанціями, заповнювати КОРО та виконувати низку інших вимог.

** Перелік, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336.

Легальне уникнення

Найпростіший, хоча і незручний спосіб уникнути РРО — це ситуація, коли покупець оплачує товар на підставі рахунка-фактури продавця самостійно в найближчому відділенні банку (така операція для продавця буде безготівковою).

Продавець у такому разі не зобов’язаний застосовувати РРО при видачі товару, оскільки в місці отримання товарів (надання послуг) операції за розрахунками в готівковій формі не здійснюються ( п. 12 ст. 9 Закону про РРО).

Є ще варіант: замість замовника (покупця) гроші вносить до банку стороння особа. Виглядає це так: замовник (покупець) доручає сторонній фізособі (це може бути і ваш працівник, але діяти він при цьому повинен не в межах трудового договору, а як стороння фізособа) оплатити отримані послуги (товари) на банківський рахунок підприємства-продавця. Між замовником (покупцем) і повіреним укладається договір доручення. Згідно з цим договором замовник (покупець) доручає повіреному оплатити отримані ним послуги (товар). Для виконання цього доручення видається довіреність (не нотаріальна), а також повіреному передаються гроші під розписку. Далі повірений перераховує кошти на рахунок підприємства. Готівкового розрахунку та РРО немає.

Насамкінець нагадаємо, що про ситуацію із законопроектами з «лібералізації» застосування РРО ми нещодавно писали в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 15. На жаль, жодних зрушень у цьому плані поки що не спостерігається.

e.savchenko@buhgalter911.com

Теги
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам