Компенсація середнього заробітку мобілізованих: «А ДФСУ проти...»

Історія питання

Зберігати середній заробіток за мобілізованими працівниками було поставлено в обов’язок роботодавцям з 18.03.2014 р. При цьому оновлена редакція ст. 119 КЗпП обіцяла їм, що такі виплати компенсують з бюджету. Проте обіцяного довелося чекати цілий рік (тішить, що не відмовили зовсім). А доки чекали, роботодавцям довелося виплачувати середній заробіток «солдатам підприємства» за рахунок своїх коштів. Та ще й оподатковувати таку виплату, незважаючи на те, що законодавці «нібито подбали» про її неоподаткування. Як так вийшло?

Підпунктом «и» п.п. 165.1.1 ПКУ з 18.03.2014 р. компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників виключили з числа доходів, що обкладаються ПДФО (відповідно і ВЗ) і згідно з  ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ — з числа виплат, з яких справляється ЄСВ. Проте податківці зайняли жорстку позицію: доки немає Порядку компенсації з бюджету, середній заробіток мобілізованих працівників — це звичайна зарплата. Тому роботодавець зобов’язаний був нараховувати ЄСВ, утримувати ПДФО, ВЗ і ЄСВ.

Безумовно, залишалося сподіватися на появу такого «рятівного» від оподаткування Порядку.

Позиція ДФСУ

Але кабмінівський Порядок з’явився, а проблема не зникла.

Річ у тім, що відповідно до Порядку № 105* роботодавець нараховує виплати мобілізованим працівникам у розмірі середнього заробітку, виплачує їх у строки, установлені ст. 115 КЗпП, а потім отримує з бюджету компенсацію фактично понесених витрат. Фахівці Мінсоцполітики в усних консультаціях підтверджують, що саме так потрібно робити.

* Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 04.03.2015 р. № 105.

На думку податківців, Порядок № 105 не узгоджується з  п.п. «и» п.п. 165.1.1 ПКУ, згідно з яким не включаються до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Тобто вони вважають, що відповідно до зазначеної норми ПКУ не оподатковується тільки компенсація середнього заробітку з бюджету, що виплачується працівнику після надходження на рахунок роботодавцю. Тому роботодавці не повинні за рахунок власних коштів виплачувати середній заробіток, а зобов’язані чекати надходження компенсації з бюджету, щоб потім її виплатити.

А якщо роботодавець нараховує та виплачує за рахунок власних коштів середній заробіток мобілізованим, як того вимагає Порядок № 105, не чекаючи надходження компенсації з бюджету? У такій ситуації ДФСУ вважає, що цей роботодавець виплачує середній заробіток а-ля звичайна зарплата. Отже, його треба обкласти ПДФО і ВЗ і сплатити суми податку і збору до бюджету при його виплаті. І тільки коли на рахунок підприємства «зайде» компенсація, оподатковуваний середній заробіток трансформується в неоподатковувану компенсацію з бюджету. А значить, ви зможете відсторнувати в обліку раніше утриманий ПДФО і ВЗ.

Абсурд! Адже мобілізований працівник отримує тільки одну виплату в розмірі свого середнього заробітку. І те, що така виплата здійснюється через роботодавця з подальшою компенсацією, не означає її розділення на два доходи. Але таку офіційну позицію ДФСУ викладено чорним по білому в листі від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15.

Що з цим робити?

Сподіватися, що податківці одумаються.

Комітет Незалежної асоціації банків України з питань оподаткування та обліку звернувся в офіційних листах до керівництва Мінфіну та Мінсоцполітики з проханням сприяти скасуванню роз’яснень ДФСУ, зокрема, наданих у листі від 24.04.2015 р. № 8720/6/99-99-17-03-03-15. Не факт, що це допоможе, але надія вмирає останньою.

А поки що тим, хто вирішить виконувати вимоги ДФСУ, доведеться при нарахуванні середнього заробітку мобілізованому працівнику утримувати, при його виплаті — сплачувати, а після отримання компенсації з бюджету — сторнувати ПДФО і ВЗ. Так в усних консультаціях рекомендують робити податківці. Доволі клопітно та безглуздо, однак у податківців не буде претензій і спроб покарати роботодавця.

Зауважте: чекати компенсації з бюджету і тільки потім виплачувати середній заробіток не вихід. У такому разі підприємству загрожує штраф згідно зі ст. 265 КЗпП, а його посадовим особам — згідно зі ст. 41 КпАП (див. листи Мін’юсту від 24.09.2014 р. № 486-0-2-14/7.2 та Мінсоцполітики від 18.09.2014 р. № 1301/13/84-14).

Що буде, якщо «забити» на дивні роз’яснення податківців?

Якщо найближчим часом вони не відмовляться від таких роз’яснень, то є небезпека штрафу за ст. 127 ПКУ з пенею в цьому випадку. Хоча на наш погляд, при кожному отриманні компенсації оподатковуваний, на думку податківців, середній заробіток мобілізованих перетворюватиметься на неоподатковувану компенсаційну виплату, і з роботодавця не візьмеш нічого.

Зазначимо, що з ЄСВ таких глобальних проблем немає. Коректне формулювання ч. 7 ст. 7 Закону про ЄСВ дозволяє стверджувати, що роботодавець, який спочатку виплачує середній заробіток, а потім отримує компенсацію з бюджету, однозначно не нараховує та не утримує ЄСВ. Це підтверджують фахівці ДФСУ в усних консультаціях.

Увага! Якщо роботодавець з будь-яких причин не отримує компенсацію з бюджету, то на середній заробіток мобілізованих працівників потрібно нараховувати ЄСВ, утримувати з нього ПДФО, ВЗ і ЄСВ.

Залишається тільки додати: зате не нудно!

e.skripkina@buhgalter911.com