Гуляти на повну губу... КМУ рекомендує!
У 2016 році 1 січня припадає вдало — на п’ятницю, а ось 7 січня — це четвер, тобто в п’ятницю після свята йти на роботу. У такій ситуації, самі розумієте, аж проситься п’ятницю 8 січня зробити вихідним. Те саме можна сказати і про жіноче свято 8 березня. Воно припадає у 2016 році на вівторок. Ну якось це неправильно виходити після вихідних на один день 7 березня на роботу, щоб потім знову піти «в загул». «Ось узяти б і зробити 8 січня та 7 березня у 2016 році вихідними днями, — замислиться якийсь директор. — Тільки як це оформити, щоб нічого не порушити?» Ми зараз все розповімо.
Перенесення за КМУ
Щороку КМУ рекомендує переносити окремі робочі дні, які передують або настають за святковими та неробочими днями. Можливість такого перенесення передбачена ч. 4 ст. 67 КЗпП. Однак за традицією, що склалася, ці рекомендації дуже запізнюються.
Згідно з КЗпП КМУ повинен надавати рекомендації про перенесення робочих днів не пізніше ніж за три місяці до такого перенесення.
З чим пов’язане запізнення — незрозуміло, а ось завчасність пов’язана з тим, що роботодавець, який застосовуватиме рекомендації КМУ, повинен:
— по-перше, погодити перенесення вихідних і робочих днів на підприємстві з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);
— по-друге, видати наказ (розпорядження) про перенесення робочих днів не пізніше ніж за два місяці до перенесення.
І о диво… «порушник строків» (він же КМУ) нарешті видав розпорядження «Про перенесення робочих днів у 2016 році» від 11.11.2015 р. № 1155-р. Ним для працівників, яким установлений п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, рекомендується перенести робочі дні з:
п’ятниці 8 січня — на суботу 16 січня;
понеділка 7 березня — на суботу 12 березня;
понеділка 27 червня — на суботу 2 липня.
Ну гаразд, березень, червень 2016 року — погодимо, видамо наказ, але із січнем виходить уже «пролетіли» за строками! Як оформити перенесення?!
Пропонуємо діяти так. По-перше, отримайте згоду всіх працівників на перенесення. Інакше є імовірність, що якийсь «сексот» з числа працівників вирішить звернутися до органу Держпраці за захистом своїх прав. Мовляв, не попередили — порушили ст. 67 КЗпП… Так що краще перестрахуватися. До речі, не забудьте отримати таку згоду у працівників, які перебували у відпустці або хворіли. Якщо немає їх письмової згоди, то невихід на роботу в день, на який перенесли робочий день, для них не можна вважати прогулом.
Згоду отримали? Тоді переходимо до «по-друге» і видаємо наказ (розпорядження) про перенесення робочих днів.
Якщо ви переноситимете робочі дні, як запропонував у своєму розпорядженні КМУ, то майте на увазі, що:
— тривалість робочого дня в суботу 12 березня та 2 липня має дорівнювати тривалості робочого дня, за який проводиться відпрацювання (тобто 7 березня та 27 червня відповідно);
Оскільки 7 березня та 27 червня у 2016 році — дні, що передують святковим, то тривалість роботи в такі дні скорочується на одну годину. Отже, у суботу 12 березня і 2 липня ваші працівники повинні працювати на годину менше.
— у червні та липні зміниться норма робочого часу. Тому всі дії, які стосуються надання відпусток, виходу на роботу, розрахунку лікарняних, повинні відбуватися на підставі зміненого у зв’язку з перенесенням робочих днів графіка роботи підприємства.
При перенесенні робочих днів у табелі обліку використання робочого часу 8 січня, 7 березня та 27 червня позначайте як вихідні (поля таких днів можна залишати незаповненими або проставляти в них прокреслення). А дні, на які перенесені робочі дні, відповідно як робочі (проставляються години (дні) роботи).
Якщо працівник, який знав про перенесення робочих днів, відсутній на роботі у встановлені робочі дні з поважної причини, він повинен підтвердити це відповідним документом (наприклад, надати листок непрацездатності).
Відсутність на роботі у встановлений робочий день без поважної причини можна кваліфікувати як прогул.
Невинувата я, він сам прийшов… із заявою
Ні для кого не секрет, що гульма гуляти на святах бухгалтерам заважають звіти. Але є працівники, яким у перед/післясвяткові дні робити нічого. Припустимо, працює на фірмі менеджер із продажів. Загальне перенесення робочих днів на фірмі не практикують. Та ось одна печаль: 8 січня з цим менеджером контрагенти працювати не хочуть — вони відпочивають. Але запрошують попрацювати в суботу 16 січня. Що робити? Чи можна для нього перенести робочі дні? Так, можна, якщо не постраждає виробничий процес і, звичайно ж, не буде проти такого перенесення роботодавець.
Звісно, таке перенесення має бути належним чином оформлене.
Адже «все мы люди, все мы человеки». Повеселився на відпочинку — впав — травма. Як потім роботодавцю довести, що вона не виробнича, якщо за паперами цей працівник працював за повною програмою, а не відпочивав? Тому документальному оформленню приділяємо особливу увагу.
Оскільки в нашому випадку ініціатива виходить від працівника, то він подає на ім’я керівника заяву з проханням перенести конкретні робочі дні на такі самі конкретні вихідні дні. На підставі заяви працівника керівник видає наказ (розпорядження) про перенесення робочих днів.
З Нового року до Різдва — гуляй, Грицю!
Багато госпрозрахункових підприємств, та й підприємці вважатимуть за краще дружно відпочивати всім колективом з 1 по 10 січня. Як такі новорічні «канікули» оформити документально? Розглянемо можливі варіанти, які не ображають працівників (тобто відпустку «за свій рахунок» не пропонуємо!).
Варіант 1. Усі у щорічну відпустку! Якщо працівники «за» відпочинок, вони можуть подати роботодавцеві заяви з проханням надати щорічну відпустку тривалістю 4 календарні дні з 4 січня 2016 року (з урахуванням того, що 7 січня — неробочий день, який до тривалості щорічної відпустки не зараховується). У цей період підприємство не працюватиме, а працівники насолоджуватимуться відпочинком.
Варіант 2. Передбачити в колективному (трудовому) договорі надання працівникам «новорічно-різдвяної» оплачуваної відпустки. Попри те, що така відпустка не підпадає під жодну з передбачених ст. 4 Закону про відпустки*, можливість її встановлення в колективному (трудовому) договорі передбачена ч. 2 ст. 4 цього Закону.
* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР.
Оформлення виходу у відпустку є традиційним. Працівник подає роботодавцю заяву (якщо, звичайно, такий вихід не передбачений графіком відпусток). Останній видає відповідний наказ (розпорядження).
Варіант 3. Граємося з нормою. У колдоговорі можна застерегти можливість встановлення меншої нормальної тривалості робочого часу в окремі тижні (місяці) календарного року ( ч. 2 ст. 50 КЗпП). Зверніть увагу, що нормальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.
Припустимо, що колдоговором підприємства передбачена можливість встановлення меншої нормальної тривалості робочого часу для січня.
При п’ятиденному робочому тижні в січні 2016 року норма тривалості робочого часу становить 151 годину. Якщо робота не проводитиметься 4 — 6 і 8 січня, то тривалість робочого часу в січні 2014 року становитиме 120 годин (151 - 31). Про встановлення норми робочого часу на січень 2016 року видаєте наказ (розпорядження) керівника.
Важливо! Встановлення меншої тривалості робочого часу є, по суті, зміною режиму роботи, тобто зміною істотних умов праці. Про таку зміну працівників слід було попередити не пізніше ніж за два місяці (див. ч. 3 ст. 32 КЗпП). Якщо ви цього не зробили, отримайте згоду усіх працівників на зменшення тривалості робочого часу. У такому разі двомісячного строку попередження дотримуватися не потрібно.
І на закінчення оплатні моменти. У разі встановлення на підприємстві меншої нормальної тривалості робочого часу оплата праці повинна здійснюватися в повному розмірі, тобто за повною тарифною ставкою або за повним окладом.
Працівник, прийнятий на ставку, відпрацювавши встановлену йому норму часу, повинен отримати повну ставку, а не її частину.
Як бачите, перенести робочі дні та організувати новорічні канікули не важко. Головне — заручитися згодою роботодавця і своєчасно попередити працівників.
Блоги 
