Нова межа для ОЗ: чи обов’язково змінювати облікову політику?

* Цим змінам була присвячена стаття «Поділ» ОЗ/МНМА по-новому: як настроїти облік?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 34. Із загальною ж характеристикою Закону № 655, що вніс, у тому числі, і ці новації, ви могли познайомитися в статті «Нижче тиск»: ОЗ, штрафи, перевірки» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 33.

Давайте відразу встановимо чітку межу між бухгалтерським і податковим обліком. Так, саме дані першого починаючи з 2015 року є основою для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток, але все ж таки ставити знак «дорівнює» між двома видами обліку, як і раніше, не можна. Тому послідовно розберемося, яким чином нещодавні законодавчі зміни вплинули на обидва види обліку.

Податковий облік

Зміни Законом № 655** були внесені безпосередньо до ПКУ, тобто «Біблії» податкового обліку. Тому зважати на них доведеться і без будь-яких додаткових дій з вашого боку.

** Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17.07.2015 р. № 655-VIII.

Інша річ, що застосовувати норми, які стосуються податкового обліку ОЗ, доведеться далеко не всім. Тому залежно від обсягу ваших доходів цього року ви повинні визначити, яким чином необхідно враховувати 6-тисячний критерій.

Низькодохідних платників, які мають намір прийняти / прийняли рішення не коригувати об’єкт обкладення податком на прибуток на податкові різниці, передбачені ПКУ***, новий критерій для ОЗ не зацікавить.

*** Крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих років, за якими право вибору не передбачене, про що детальніше ви могли довідатися у статті «Обліковуємо збитки з податку на прибуток правильно» в журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 23.

Уся річ у тім, що враховувати його при визначенні об’єкта оподаткування зобов’язує п. 138.3 ПКУ, який жодним чином не стосується низькодохідних платників. Стаття 138 цього Кодексу регулює податкові різниці, що виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, а низькодохідним ці різниці ні до чого.

Але! Що стосується ПДВ-обліку, то тут відносити активи до ОЗ (і відповідно нараховувати зобов’язи в разі їх самовільної ліквідації згідно з  п. 189.9 ПКУ) з оглядкою на новий критерій доведеться і низькодохідним платникам. Але це — тільки плюс, адже раніше керуватися в цьому аспекті доводилося 2,5-тисячним критерієм. Отже, тепер «під приціл» потрапить менша кількість активів. При цьому, знову ж таки, як ми неодноразово зазначали, нову «межу» потрібно застосовувати тільки до об’єктів, введених в експлуатацію з 01.09.2015 р. За введеними до цієї дати орієнтуємося на старий 2,5-тисячний критерій.

Тут, до речі, порядок один і той самий як для низько-, так і для високодохідних платників податків, адже для цілей обкладення ПДВ обсяг доходів (точніше кажучи, досягнення/недосягнення 20-мільйонної межі) не має значення.

А ось щодо податку на прибуток, то тут високодохідні платники**** до нового критерію мають найбезпосередніше відношення. Їм-то його застосовувати доведеться незалежно від того, бажають вони цього чи ні. Норми ст. 138 ПКУ (зокрема, п. 138.3) саме їм і адресовані.

**** А також ті низькодохідні суб’єкти, які нехтуватимуть своїм правом не застосовувати податкові коригування.

Щоб «нівелювати» вплив на об’єкт обкладення податком на прибуток різниць між податковим і бухгалтерським обліком ОЗ і МНМА, бажано «підігнати» бухоблікові правила до недавніх змін у ПКУ. Для цього потрібно внести зміни до облікової політики. Про це — у наступному підрозділі статті.

Бухгалтерський облік

Як думаєте: чи здатні зміни в ПКУ якимось чином вплинути на облік бухгалтерський? Звичайно ж, не здатні. Без супутніх їм змін до Закону про бухоблік та/або НП(С)БО такі правки в податковому законодавстві для бухобліку — ніщо.

А яка сьогодні склалася ситуація з бухобліком, ви, сподіваємося, добре знаєте. Тут критерій для віднесення необоротних активів до складу ОЗ/МНМА ви маєте право встановити самостійно (згідно з  п.п. 5.2.7 П(С)БО 7). При цьому будь-яких обмежень бухоблікове законодавство не містить*****!

***** Детальніше про це ви могли прочитати у статті «2,5-тисячний критерій для ОЗ: бути чи не бути?» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 8.

Малоймовірно, що раніше в наказі про облікову політику вашого підприємства був установлений саме 6-тисячний критерій. Як же вирішити ситуацію, що склалася?

Високодохідним платникам податків рекомендуємо «підправити» наказ про облікову політику так, щоб новий критерій розподілу ОЗ/МНМА в ньому становив рівно 6 тис. грн. Чому? Тим самим ви практично гармонізуєте два види обліку та зведете розрахунок коригувань згідно зі ст. 138 ПКУ до формальності.

Якщо ви цього ще не зробили — покваптеся! 1 вересня вже позаду, і новий критерій у бухобліку краще було встановити починаючи саме з цієї дати.

Зміни в обліковій політиці в цій ситуації — це не що інше, як зміна облікової оцінки. Підстави так вважати надає П(С)БО 6, що підтверджує і Мінфін (лист від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004). Важливо: значить, перерозподіляти «старі» необоротні активи (введені в експлуатацію до зміни облікової політики) необхідності немає.

Низькодохідним платникам же ми вже давно радили підняти 2,5-тисячну «планку» вище**. Якщо ви це успішно «провернули», тоді щось змінювати варто лише у тому випадку, якщо зафіксована в обліковій політиці вашого підприємства межа все ще нижче 6 тис. грн. Та й то це — не обов’язок, а ваше право (і на ваше ж благо — адже так ви зможете більше віднести на витрати у вигляді амортизації МНМА, введених після змін облікової оцінки).

Ті ж, хто раніше «соромився» підвищувати вартісну межу ОЗ/МНМА, тепер отримали «добро» навіть від ВРУ. «Дають — бери»!, як говорять у нашій країні.

Тому наостанок загальна (для усіх категорій платників) порада: хочете змінити щось в бухобліку необоротних активів — саме час уносити зміни до облікової політики! Інакше подарунок від авторів Закону № 655 може вас оминути.

m.shevchuk@buhgalter911.com