Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, серпень, 2016/№34
Друкувати

Чергова податкова реформа — 2017: зондуємо ґрунт

Юрій Товстоп’ят • податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Рік 2015-й був «закритий» на мажорній ноті: великої податкової реформи не сталося. У 2016-й увійшли з mini-реформою, а «глибоке реформування» залишили на потім. То як, це «потім» уже настало? Про що йдеться в «задумах», нещодавно опублікованих Мінфіном*? В основному дійсно бачимо вдосконалення! Про це й поговоримо сьогодні.
податкова реформа, проект

1 Знайти можна тут: http://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-prezentuvav--hromadskosti-poperedniu-versiiu-zmin-do-podatkovoho-kodeksu?category=novini-ta-media.

Наразі все тільки на початковій стадії (точніше, на стадії громадського обговорення). І головний герой зараз — проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України». Причому, якщо вірити висловам члена Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики О. Продан, це вже доопрацьована редакція проекту. Пропонуємо пробігтися змінами, які він пропонує.

Адміністрування податків. Серйозний перерозподіл ролей очікує ДФСУ і Мінфін. Саме Мінфін надаватиме письмові, електронні, узагальнюючі податкові консультації платників відповідно до п.п. 192.1.9 і п. 52.4 ПКУ, тоді як за податківцями залишиться право на надання тільки усних консультацій.

Рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу більше бюджетного року також прийматиме Мінфін. І це тільки кілька прикладів.

У ПКУ планують закріпити поняття електронного кабінету платника податків2, а також низки понять, пов’язаних з його функціонуванням. Роботу цього сервісу передбачається підняти на новий рівень. Так, усе «спілкування» з податківцями платник податків за бажання зможе здійснювати в електронному вигляді через кабінет.

2 Вам буде цікавою стаття «Електронний кабінет платника: час заходити» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 31).

Методологом електронного кабінету при цьому виступатиме Мінфін.

Виключення з ДФСУ податкової поліції — тема для окремої розмови. Не даремно її ліквідації присвячено окремий законопроект.

Не повернені своєчасно платнику помилково та/або надміру сплачені кошти передбачається вважати бюджетною заборгованістю з нарахуванням на неї пені (прикро, що норма ця запрацює не одразу, а тільки через 2 роки).

Уточненням норми про неподання «порожньої» звітності Мінфін, очевидно, хоче пояснити податківцям, що єдиноподатники теж можуть нею користуватися.

Також передбачається уточнити, що предметом камеральної перевірки може бути в тому числі і своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або сплати погодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (оброблюються) у відповідних інформаційних базах.

При цьому камеральна перевірка згідно з новими правилами може бути проведена тільки протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації3.

3 Якщо така податкова декларація була подана пізніше — за днем її фактичного подання.

План-графік документальних перевірок публікуватиметься на офіційному сайті ДФСУ.

У загальному випадку подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, і її документальне підтвердження платникам податків та іншим суб’єктам інформаційних відносин доведеться протягом 15 робочих днів з дня отримання запиту (якщо інше не передбачено ПКУ).

При проведенні зустрічної звірки для подання відповідної інформації відведено 10 робочих днів з дня отримання запиту. При цьому документальне підтвердження цієї інформації може бути надане тільки з відома платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Нарешті безпосередньо в ПКУ передбачається уточнити, що податковими порушеннями є саме винні (!) діяння (дії чи бездіяльність). Відповідно якщо порушення сталося не з нашої вини (немає вини ані у формі наміру, ані у формі необережності — наприклад, «зменшуючий» розрахунок коригування нам надіслали із запізненням, і тому ми його своєчасно не зареєстрували тощо), відповідальності не буде.

Податок на прибуток. Планують зняти всі питання щодо звітного періоду для неприбутківців4, узаконивши на рівні ПКУ річний звітний період (новий п.п. 133.4.7).

4 До такої позиції ми схилялися й раніше, див. статтю «Неприбуткові організації: періодичність подання звіту і не тільки» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 17).

Тільки високодохідних платників і низькодохідних «добровольців» торкнуться певні зміни в порядку проведення коригувань. Так, тепер на рівні ПКУ закріплять позицію, якої податківці дотримуються вже давно ☹, про те, що для розрахунку податкової амортизації вартість основних засобів і нематеріальних активів приймають без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної в бухгалтерському обліку.

У частині невиробничих основних засобів і нематеріальних активів планують уточнити норми про коригування, установивши, що:

— на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію чи інші поліпшення таких активів (віднесену в бухобліку на витрати) фінрезультат до оподаткування доведеться збільшити;

— на суму первісної вартості таких активів, визначеної в бухобліку, у разі їх продажу фінрезультат до оподаткування можна буде зменшити (але не більше ніж на суму доходів від їх продажу).

Крім того, планують змінити коригування в частині списання безнадійної дебіторської заборгованості за рахунок резерву сумнівних боргів, що відповідає ознакам, визначеним у п.п. 14.1.11 ПКУ.

Хочуть ввести податкову різницю, що «викошує» витрати з податку на нерухомість, ураховані в бухобліку (новий п.п. 140.5.12 ПКУ), тобто можливості подвійного зменшення податку на прибуток на їх суму більше не буде.

Не обійдеться і без інших різниць, що підуть не на користь платникам податків ( пп. 140.5.10 — 140.5.13 ПКУ). Зокрема, фінрезультат до оподаткування доведеться збільшувати на суму визнаної неустойки (штрафів, пені).

Окремий пункт ПКУ планують присвятити особливостям податкового обліку в разі реорганізації або виділення платника податків.

Є у проекті і сміливі тимчасові ініціативи.

«П’ятирічка», протягом якої можливе застосування прискореної амортизації, повинна стартувати вже з нового року. Які активи і за дотримання яких умов можна буде амортизувати таким чином, уточнює п. 42 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Зауважимо тільки, що в разі невикористання основних засобів у власній господарській діяльності, у тому числі надання їх в оренду іншим особам5 або продажу об’єкта до закінчення чотирирічного періоду з дати його введення в експлуатацію, платник податку у звітному періоді, коли таке станеться, зобов’язаний буде провести коригування, що фактично перекреслюють застосування прискореної амортизації.

5 За винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна.

Планують внести ясність у частині доходів і витрат, відображених у податковому обліку до 01.01.2015 р. У разі їх відображення в бухгалтерському обліку після цієї дати при розрахунку фінрезультату до оподаткування їх вплив на нього доведеться нівелювати.

Деяку подібність податкових канікул, що діяли до 01.01.2016 р., планують закріпити п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Вони розраховані до 31.12.2021 р. і передбачатимуть застосування ставки оподаткування 0 % підприємствами, в яких річний дохід не перевищує 3 млн грн. і розмір нарахованої за кожен місяць зарплати (доходу) працівників буде не менше ніж 2 мінімальних зарплати. Такі платники повинні відповідати умовам, прописаним у зазначеному пункті.

ПДВ. «Якщо гора не йде до Магомета...» (у сенсі податківці не погоджуються з Мінфіном, що граничний строк реєстрації податкових накладних становить 365 календарних днів)6, Мінфін уже безпосередньо в ПКУ пропонує чітко зазначити, що строк реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 365 календарних днів.

6 Вам може бути корисною стаття «Обмежувальні» ПДВ-строки (180, 365, 1095): нюанси застосування» у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 33.

Відповідно, за порушення строку реєстрації в межах від 180 до 365 календарних днів буде передбачено штраф у розмірі 50 % суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних або розрахунках коригування.

При цьому штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування (накладатиметься, тільки якщо в цьому буде вина платника) пропонується поширити й на випадки, коли вони не видаються покупцю ☹.

Будуть уточнені шляхом унесення змін до п. 192.1 ПКУ деякі моменти щодо особи, зобов’язаної реєструвати розрахунки коригування до «старих» податкових накладних (складених до 01.02.2015 р. і до 01.07.2015 р.).

Платники податку, які застосовують касовий метод, отримають можливість формувати податковий кредит на підставі податкових накладних / розрахунків коригування до них, що зареєстровані несвоєчасно, протягом 365 (раніше 60) календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка.

Суму від’ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного періоду, при реорганізації (шляхом приєднання або злиття з іншим платником ПДВ) можна буде перенести до складу податкового кредиту правонаступника.

Реєстр заяв на бюджетне відшкодування ПДВ повинен залишитися тільки один.

Планують установити, що в обов’язковому порядку в податковій накладній мають бути зазначені перші 4 цифри коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Причому поширюється така вимога на всі товари (а не тільки на підакцизні та імпортовані). Для послуг зазначати доведеться перші 4 цифри коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції і послуг.

Можливість безштрафної реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних планують продовжити:

— для складених з 1-го по 15-й день (включно) календарного місяця — до останнього дня (включно) місяця, в якому вони були складені;

— для складених з 16-го по останній день (включно) календарного місяця — до 15-го числа (включно) місяця, що настає за тим, у якому вони були складені.

Про можливість відображення податкового кредиту за податковими накладними, що містять помилки в обов’язкових реквізитах, схоже, доведеться забути: останній абзац з п. 201.10 ПКУ планують видалити ☹.

До 90 днів планують продовжити строк реагування податківців на отримання скарги за формою Д8. При цьому робити це вони будуть шляхом проведення документальної перевірки продавця, причому порядок дій як контролерів, так і продавця, який перевіряється, повинні уточнити на рівні ПКУ.

ПДФО. Граничний розмір добових, що не включаються до місячного оподатковуваного доходу, за кожен день закордонного відрядження планують змінити з 0,75 мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року, на 40 €7.

7 За офіційним змінним курсом гривні до євро, установленого НБУ.

Підприємці на загальній системі. Змін зазнає перелік витрат, на які вони зможуть зменшити суму отриманих доходів. Головне нововведення — можливість відносити до складу витрат нараховану амортизацію основних засобів і нематеріальних активів, що використовуються в діяльності підприємця. Але для її реалізації підприємцю доведеться вести своєрідний податковий облік амортизації (з дотриманням правил, наведених у пп. 177.4.6 — 177.4.10 ПКУ). При цьому не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення, як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості і легкові та вантажні автомобілі.

Також планують прямо прописати можливість уключати до складу витрат підприємців суми «роздрібного» акцизного податку, сплачені при роздрібній торгівлі підакцизними товарами.

Індивідуальна діяльність (підприємництво без реєстрації). Уже не вперше робиться спроба вивести з тіні діяльність осіб, які займаються, зокрема, роздрібною торгівлею, наданням побутових послуг населенню, традиційними народними промислами.

Особливості оподаткування такої діяльності (без необхідності реєстрації підприємцем, але з обліком у податковій) передбачається прописати у ст. 1771 ПКУ.

Це буде певний аналог минулого фіксованого податку, з тією різницею, що діяльність не обмежується територією ринку.

Ставку оподаткування в розмірі 10 % мінімальної зарплати, установленої на 1 січня податкового (звітного) року, для них планують установити п. 167.6 ПКУ.

Єдиний податок. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку — фізособою, згідно з оновленою редакцією п.п. 291.4.1 ПКУ не враховуватимуться працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Під рештою ж змін маються на увазі виправлення недоліків у чинній редакції гл. 1 розд. ХIV ПКУ.

Акцизний податок. Роздрібна реалізація палива у споживчій тарі ємністю не більше 2 л8 «каратися» необхідністю реєстрації платником «лівопаливного» акцизу (і дотриманням вимог ст. 231 і 232 ПКУ щодо електронного адміністрування) не буде. Плюс «реалізаторів» відповідної продукції планують звільнити від відповідних штрафів за минулі періоди.

8 Що не передбачає фізичного відпуску палива з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції.

Для алкогольних напоїв іноземного походження буде скасовано умову про відповідність суми акцизу, позначеної на акцизній марці, сумі податку, визначеній на дату розливу цієї продукції.

Рентна плата за спецводокористування. Із числа платників планують виключити вторинних водокористувачів. Крім того, подавати декларацію з водної ренти згідно з оновленим п.п. 257.3.4 ПКУ за місцем податкової реєстрації продовжать тільки суб’єкти, які використовують воду для потреб водного транспорту. Інші водокористувачі подавати декларацію будуть за місцем знаходження водного об’єкта.

Податок на нерухомість. Господарські (присадибні) будівлі повинні вивести з числа об’єктів оподаткування шляхом унесення доповнення до п.п. 266.2.2 ПКУ.

Транспортний податок. Визначитися з тим, чи підлягає оподаткуванню той чи інший автомобіль, стане легко, адже Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті буде зобов’язане розміщувати відповідний перелік.

Робити це міністерство буде зобов’язане щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

Земельний податок. Буде уточнено, що платниками земельного податку (крім власників земельних ділянок і паїв) є постійні землекористувачі. Відповідно об’єкт оподаткування — земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні.

Важливі уточнення внесено в частині сплати плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також будівлі, що належать до них, споруди та прибудинкові території. Перераховувати її до бюджету буде зобов’язаний податковий агент.

Власники та/або орендарі квартир і нежитлових приміщень (їх частин) у житловому будинку (у тому числі багатоквартирному) сплачувати податок за такі площі (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території) будуть податковому агенту.

Закон на базі розглянутого проекту набуде чинності очікувано з 01.01.2017 р. (судячи з розд. ІІ «Перехідні положення» проекту). Єдиний виняток, що стартує тільки через 2 роки з цієї дати, — новий п. 43.7 ПКУ (щодо неповернення та/або несвоєчасного повернення сум надміру або помилково сплачених грошових зобов’язань).

А ще дуже хотілося б побажати, щоб усі подробиці змін в остаточному вигляді сталі відомі не в новорічну ніч.

Теги
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам