Водна рента: сюрприз з орендою

* Лист ДФСУ від 10.10.2016 р. № 32993/7/99-99-12-03-04-17.

Думка фіскалів. Говоримо саме про «новітню» думку. Адже поки ані роз’яснень у категорії 121.01 ЗІР, ані УПК № 1180** до розряду недіючих не перевели.

** Узагальнююча податкова консультація про застосування положень Податкового кодексу України в частині використання води... для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, затверджена наказом ДПСУ від 21.12.2012 р. № 1180.

Отже, умови. Госпсуб’єкт — орендодавець приміщення уклав договір на постачання води з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання. Орендарі приміщень окремих договорів на постачання води не уклали.

Висновок фіскалів: передані обсяги води вважаються об’єктом обкладення рентною платою водокористувача-постачальника .

Пояснюють свою позицію податківці тим, що сам по собі факт передання приміщення в оренду (разом з можливістю отримувати воду) є госпдіяльністю. А тому воду, передану орендарю, орендодавець використовує для виробничих потреб!

Як має бути? Погоджуватися з такою позицією ДФСУ, що суперечить чинним досі її ж роз’ясненням, ми не збираємося. Сам факт передання приміщення в оренду ще не означає, що орендодавець зобов’язаний сплачувати водну ренту. Тільки-но уявіть: ДФСУ навіть не цікавить, на які цілі орендарі планують використати воду ! Але відповідь на це запитання повинна мати важливе, якщо не сказати ключове, значення***.

*** Детальніше про різні комбінації використання води на санітарно-гігієнічні та виробничі потреби ви могли прочитати у статті «Використання води: розповідь про санітарно-гігієнічні потреби» в журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 36.

Нагадаємо: якщо і орендодавець, і орендар(і) використовують воду виключно для задоволення питних та санітарно-гігієнічних потреб, то сплачувати водну ренту орендодавець не зобов’язаний.

Такі висновки підтверджують роз’яснення в категорії 121.01 ЗІР, а також запитання 2 «бородатої», проте все ще живої УПК № 1180.

Якщо ж орендодавець використовує воду виключно на питні та санітарно-гігієнічні потреби, а орендар цим похвалитися не може, тоді «відбувати» «за себе і того хлопця» дійсно доводиться орендодавцю. Причому за весь обсяг використаної води (а не тільки використаної орендарем).

Врахуйте: вихід є і в таких випадках! Ним може стати укладення орендарем окремого договору з підприємством, що надає послуги з централізованого водопостачання. У такому разі орендар буде зобов’язаний «розраховуватися» з бюджетом за водною рентою самостійно. Тобто не вмішуючи в це орендодавця. Останній же дістане можливість не сплачувати ренту в принципі.

Такий «рецепт» може стати «панацеєю» і для ситуації, описаної у листі.