Штрафні (податок на прибуток) і перевірочні мораторії: на що сподіватися цього року

¹ Дивіться, зокрема, статті «ПДВ-новинки — 2016» і «Революція в реалізації палива — 2016: СЕА-2 і не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2); «Адміністрування податків: правки «косметичні» і не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

Перевірочний мораторій за  Законом № 71²

² Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ.

Мораторій на проведення перевірок³, який «подарований» цим Законом і запрацював з 01.01.2015 р., продовжує діяти і цього року. Розрахований він до кінця 2016 року. Нагадаємо його суть. Згідно з умовами мораторію перевірки підприємств, установ та організацій, фізосіб-підприємців з річним обсягом доходу до 20 млн грн. за попередній календарний рік контролюючі органи мають право здійснювати виключно: 1) з дозволу КМУ; 2) за заявкою суб’єкта господарювання стосовно його перевірки; 3) згідно з рішенням суду; 4) відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

³ Про нього ви могли прочитати у статті «Новий мораторій на перевірки: кому поталанило найбільше?» (журнал «Бухгалтер 911», 2015, № 5).

Зазначений мораторій не поширюється на (тобто можуть перевіряти):

— перевірки суб’єктів господарювання, які ввозять на митну територію України, та/або виробляють, та/або реалізують підакцизні товари (ті, на які ПКУ встановлені ставки акцизного податку);

— перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ;

Помилку, допущену авторами Закону № 71, так і не виправили. За всіма ознаками тут ідеться саме про п. 28, а не п. 27 (як свідчить п. 3 розд. ІІ Закону № 71).

— перевірки підприємців — платників єдиного податку (ППЄПів) груп 2 і 3, які повинні застосовувати РРО⁴, за винятком платників ЄП, визначених п. 28 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (тих, хто поставив РРО «заздалегідь», див. далі), з питань дотримання порядку застосування РРО.

⁴ Формально в  Законі № 71 ідеться про збереження мораторію для ППЄПів груп 2 і 3, які провадять діяльність на ринках, здійснюють продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі. У принципі, податківці можуть стверджувати, що тільки їх і не стосується мораторій у частині РРО-перевірок. Однак це не зовсім правильно. Оскільки підстави для незастосування РРО вже зовсім інші — дохід за календарний рік менше 1 млн грн. ( п. 296.10 ПКУ).

Для останніх діє особливе звільнення. Так, установлено, що ППЄПи груп 2 і 3 (ФОП), які з 01.01.2015 р. до 30.06.2015 р. включно почали застосовувати у своїй господарській діяльності зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування РРО до 01.01.2017 р. звільнені від проведення перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО. Таким чином, фактично для таких суб’єктів передбачений окремий мораторій такої самої тривалості, як і «основний», установлений Законом № 71.

Найважливішим у мораторії є те, що, як указують податківці (категорія 138.01 ЗІР), відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності (штраф за такий проступок установлений ст. 120 ПКУ), а також за порушення правил сплати податків (штрафи передбачені ст. 126 ПКУ) у період дії мораторію застосовують до тих платників, на яких не поширюється його дія. Отже, тим, хто опинився під його «прикриттям», такі штрафи не загрожують!

Цей мораторій стосується і перевірок, які проводяться органами ДФСУ, причому, як вказує саме відомство (категорія 136.06 ЗІР), підпадають під його дію всі види перевірок (камеральні, документальні (планові і позапланові; виїзні та невиїзні) і фактичні).

Обмеження на перевірки згідно із Законом № 4448⁵

⁵ Закон України «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» від 23.02.2012 р. № 4448-VI.

Якщо ви «пролітаєте» повз перевірочний мораторій, про який ішлося вище, ще не факт, що вас можуть перевіряти «будь-хто та будь-коли». Говоримо зараз про неподаткові перевірки у неплатників ПДВ — фізосіб-підприємців (загальносистемників та єдиноподатників) і юросіб-єдиноподатників, діяльність яких віднесена до середнього або низького ступеня ризику.

Закон № 4448 встановлює безстрокове обмеження на «візити» до таких суб’єктів (податківців не стосується). «Контролери» можуть «явитися» лише з плановою та позаплановою перевірками дотримання санітарного законодавства; законодавства про працю, зайнятість (у тому числі зайнятість і працевлаштування інвалідів); рекламного законодавства про вакансії (прийняття на роботу); законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати матеріального забезпечення, страхових виплат, надання соціальних послуг. Ще й органам захисту прав споживачів надано право проводити позапланові перевірки за скаргами споживачів.

Тож «малюки», яким не пощастило потрапити під мораторій із  Закону № 71, ще можуть «фільтрувати» перевіряючих, орієнтуючись на вимоги Закону № 4448.

Податок на прибуток — 2015: штрафів немає!

Податкова реформа — 2015 унесла кардинальні зміни до порядку обкладення податком на прибуток підприємств (далі — ППП), встановивши його на «бухгалтерські рейки». Щоб хоч якось «пом’якшити» такий перехід, у ПКУ передбачили штрафне «послаблення» ( п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Згідно з цим пунктом за результатами діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників ППП за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку та повноти його сплати не застосовують.

Зверніть увагу: діє воно лише для облікових наслідків 2015 року (тобто тих результатів, які ви, сподіваємося, вже показали у звітній декларації за минулий рік). Що ж до діяльності у 2016 році, то вже декларацію за І квартал цього року (чи усього року, якщо вашому підприємству пощастило залишитися «річним» платником) податківці перевірятимуть «суворо за законом».

Звільнення-2015 стосується порушення (1) порядку обчислення ППП; (2) правильності заповнення декларацій з ППП; (3) повноти сплати зобов’язань. Що з цього випливає?

По-перше, декларацію потрібно було подати. За неподання або несвоєчасне подання від штрафу згідно зі ст. 120 ПКУ нікуди не сховаєшся. Принаймні, високодохідним⁶ платникам ППП, адже низькодохідних навіть від такої зухвалості, імовірно, має врятувати перевірочний мораторій (про що йшлося вище).

⁶ Для поділу платників на високо- і низькодохідних тут і далі як критерій використовуємо обсяг доходів, отриманих за результатами року за даними бухобліку. Усі, у кого він вище 20 млн грн., — високодохідні; не вище — низькодохідні.

По-друге, для «квартальних» платників податку (маємо на увазі у 2015 році) під послаблення повинні потрапляти усі декларації, подані за звітні періоди цього року. Тобто, по-хорошому, на дрібні огріхи, допущені при їх складанні (у тому числі при розрахунку податкових зобов’язань), податківці повинні «закрити очі».

По-третє, п. 31 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ допускає «вільності» в частині повноти сплати зобов’язань. Традиційно податківці розуміють це так: якщо узгоджене зобов’язання повністю (!) не перераховане у встановлений строк і немає переплати, то штраф згідно з  п. 126.1 ПКУ «за прострочення» буде. Якщо зобов’язання усе ж таки було частково погашено у строк — цього штрафу не буде.

Ясна річ, передбачається звільнення від штрафу за донарахування податкових зобов’язань з ППП ( ст. 123 ПКУ).

Стосовно пені, очевидно, податківці займуть таку позицію: якщо у звільненні йдеться про штрафні (фінансові) санкції, то звільнення від пені немає! Така сама позиція, найімовірніше, існуватиме стосовно адміністративних штрафів (у цьому випадку можна говорити про адмінштраф за  ст. 163¹ «Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків» КпАП: від 85 до 170 грн., у разі повторного протягом року притягнення — від 170 до 255 грн.).

Отже, узагалі уникнути відповідальності може й не вдасться.

Податківці, очевидно, не поширюватимуть «прибуткову амністію» на пеню та адмінштраф.

«Бонус» для низькодохідних платників

Як ви встигли переконатися, низькодохідні платники ППП мають деякі привілеї порівняно зі своїми високодохідними «колегами». Наступне ж послаблення стосується усіх (а не тільки податково-прибуткових) «низькодохідників»⁷. Передбачено воно п. 35 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

⁷ З одним застереженням: підпадають під його дію ті низькодохідні платники, обсяг доходів «та/або операцій яких» за попередній (звітний) рік становив менше 20 млн грн. Якщо винести за дужки не зовсім зрозуміле застереження про «операції», то порівняно з «класичними» низькодохідниками в цьому випадку випадають ті, чий дохід дорівнює 20 млн грн.

Згідно з цим пунктом до 31.12.2016 р. включно «низькодохідним» платникам штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення у строки, визначені ПКУ, скасовують протягом 10 днів з дня сплати такого зобов’язання. Порядок такого скасування має встановити Мінфін⁸.

⁸ Поки, на жаль, Міністерство не впоралося з покладеним на нього завданням, що дає формальні підстави для неможливості застосування такої поблажки.

Для застосування цієї поблажки потрібно, щоб (1) суму податкових зобов’язань визначали податківці; (2) податкове повідомлення-рішення, прийняте ними, платник не оскаржив; (3) податкові зобов’язання, зазначені в ньому, платник сплатив.

Якщо штрафні санкції були скасовані внаслідок застосування зазначеної норми, то сплачене податкове зобов’язання не підлягає подальшому оскарженню.

Увага: така поблажка застосовується лише раз на рік щодо окремо взятого податку або збору. У разі ж повторного протягом року визначення податківцями суми зобов’язання з одного й того самого податку або збору вона не діє.

Позапланові документальні перевірки⁹: чи є істотними зміни?

⁹ Про зміну в деяких підставах для проведення таких перевірок ви могли довідатися у статті «Адміністрування податків: правки «косметичні» і не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

Це питання ДФСУ роз’яснила в листі № 3069¹⁰. Зводиться його зміст до того, що фактично для платників по суті нічого не змінилося. Перевіряти питання дотримання податкового законодавства на підставі п.п. 78.1.1 ПКУ податківці вже не мають права. Що, однак, не заважає їм робити це на підставі п.п. 78.1.4 ПКУ.

¹⁰ Лист ДФСУ від 01.02.2016 р. № 3069/7/99-99-22-04-02-17.

Крім того, ДФСУ звертає увагу (категорія 136.02 ЗІР), що на початку минулого року п. 78.2 ПКУ був доповнений новими нормами, згідно з якими контролюючим органам заборонено проводити документальні позапланові перевірки згідно з  пп. 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 і 78.1.11 ПКУ в разі, якщо предметом такої перевірки є питання, що порушувалися під час попередніх перевірок платника.

Останній надає податківцям можливість проводити перевірку в разі виявлення недостовірності даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків. При цьому обов’язковими для можливості проведення перевірки з цієї підстави є такі умови:

1) контролюючий орган направив письмовий запит платнику податків із зазначенням виявленого порушення. У листі № 3069 ДФСУ деталізує вимоги щодо змісту такого запиту. Зокрема, у ньому мають бути вказані (крім, власне, підстави для його направлення): (1) інформація, що містить дані про виявлений факт, який підтверджує недостовірність цих декларацій, (2) перелік інформації і (3) документи, які зобов’язаний надати платник податків;

2) останній не відреагував на такий запит протягом 10 робочих днів з дня його отримання.

Крім того, податківці не «гребуватимуть» і проведенням документальних позапланових перевірок з інших причин, які можуть бути підставою для її проведення (їх перелік наведений у  п. 78.1 ПКУ), про що ДФСУ заявила в згаданому листі.

Важливо: низькодохідних платників і від такого виду перевірок (як і від решти інших) має рятувати мораторій (крім виняткових випадків, про які ви читали на початку статті).

Заборона на проведення документальних позапланових виїзних перевірок стосовно достовірності сум бюджетного відшкодування (далі — БВ), заявленого у звітних періодах після 01.07.2015 р., встановлює п. 37 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Як виняток у ньому прямо зазначені випадки, визначені п. 200.11 ПКУ. Водночас дію цього пункту ( п. 200.11 ПКУ) з 01.07.2015 р. «заморожено».

«За компанію» з цієї саме дати зупинена дія п.п. 78.1.8, абз. 4 п. 82.4, а також дія п. 200.14 ПКУ в частині проведення документальних позапланових виїзних перевірок заявленого БВ.

Податкові накладні

Залишається невирішеним питання навколо податкових накладних (ПН) з помилками в обов’язкових реквізитах¹¹. Нагадаємо: з одного боку, у такому разі податківці повинні звернутися до платника з письмовим запитом згідно з  п. 73.3 ПКУ (і тільки в разі ігнорування запиту може «нагрянути» перевірка). З іншого — передостанній абзац п. 201.11 ПКУ зобов’язує їх провести документальну позапланову перевірку протягом 15 календарних днів з дня отримання скарги на продавця.

¹¹ Ми порушували це питання у статтях «ПДВ-новинки — 2016» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2), «ПН з помилками «у дрібницях»: право на ПК, штрафи, виправлення» і «Адміністрування податків: правки косметичні та не лише» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 3).

Вважаємо, що в разі, якщо продавець перебуває «під прикриттям» перевірочного мораторію, письмовий запит — максимум, що може йому загрожувати. Адже такі запити не є перевірками в розумінні ПКУ, тому від їх отримання мораторій захистити не може.

Не поширюється дія мораторію, нагадаємо, лише на перевірки дотримання норм законодавства з питань відшкодування ПДВ.

Але навіть якщо мораторій не захищає платника від перевірки, вважаємо, що без попереднього направлення на його адресу письмового запиту починати її податківці не повинні. Хоча, схоже, самі вони вважають інакше (у листі № 2511¹² говорять про отримання скарги як про підставу для перевірки).

¹² Лист ДФСУ від 05.02.2016 р. № 2511/6/99-99-19-03-02-15.

Ще одне питання — порушення строків реєстрації ПН. Лист № 2128¹³ податківців можна зрозуміти так, що штрафувати за це вони можуть лише за результатами проведення перевірок.

¹³ Лист ДФСУ від 02.02.2016 р. № 2128/6/99-99-19-03-02-15.

«А напоследок я скажу…»

Якщо ні перевірочний мораторій, ні будь-які інші «звільняючі» норми не рятують від перевірок, пам’ятайте про п. 11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Згідно з ним штрафні (фінансові) санкції за результатами перевірок, які проводять контролюючі органи, застосовують у розмірах, передбачених законом, що діє на день прийняття рішень щодо застосування таких санкцій.