Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, січень, 2016/№4
Друкувати

Готуємося до подання прибуткової декларації — 2015

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Для виконання звітного обов’язку деяким платникам податку на прибуток (далі — ППП) залишилося півмісяця (маємо на увазі квартальних платників за правилами 2015 року). Для решти платників (річних) запас часу також не дуже великий — трохи більше місяця. Щоб підійти до виконання цього обов’язку добре озброєним, пропонуємо ознайомитися з нашою публікацією.
податок на прибуток, декларування 2015 року

Насамперед звертаємо увагу на скасування «пільгового» строку для подання декларації з ППП1 річними платниками (говоримо «річний» — маємо на увазі платника, який за «старими» правилами, що діяли у 2015 році, «усередині» 2015 року деку не подавав). Відзвітувати їм необхідно не пізніше понеділка, 29 лютого (згідно з  п.п. 49.18.3 ПКУ; підкатегорія 102.20.01 ЗІР). Останній день для сплати визначених у ній податкових зобов’язань — четвер, 10 березня (згідно з  п. 57.1 ПКУ).

1 У загальних рисах з новою звітною формою ви могли ознайомитися у статті «Дека з прибутку, або Новорічний подарунок через 11 місяців» («Бухгалтер 911», 2015, № 49).

Норми, що дозволяли річним платникам звітувати до 1 червня, з  п. 57.1 ПКУ законодавець видалив (про що ви могли довідатися у тому числі з попереднього номера журналу)!

Квартальні платники (маємо на увазі тих, хто звітував «усередині» 2015 року; на нові правила поділу на річників/квартальників2 поки уваги не звертаємо) зобов’язані подати декларацію ще й раніше — не пізніше вівторка, 9 лютого (згідно з  п.п. 49.18.2 ПКУ, див. також лист ДФСУ від 04.01.2016 р. № 102/7/99-99-19-02-01-17). Граничний строк для сплати зобов’язань такими платниками — п’ятниця, 19 лютого.

2 Про них ви могли прочитати у статті «Податок на прибуток — 2016: «сухий залишок» змін» («Бухгалтер 911», 2016, № 1-2).

Інформація для підприємств, що простоюють: за відсутності об’єкта оподаткування та показників, які підлягають декларуванню, необхідності подавати декларацію немає. Підтвердження — у виданні «Вісник. Право знати все про податки та збори», 2015, № 8, с. 473. Знову ж таки, це не торкається тих, хто реалізує паливо та/або має діючу (у тому числі призупинену) ліцензію на право провадження діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню ( п. 49.21 ПКУ).

3 Детальніше — у матеріалі «Право на неподання декларації: правило винятками красно» («Бухгалтер 911», 2015, № 12).

Далі нагадаємо основоположні засади оподаткування, якими доведеться керуватися при заповненні декларації (а безпосередньо про заповнення декларації розповімо в іншій статті цього номера).

Негоспвитратам — бути!

Мабуть, найважливіший момент. Побоювання стосовно того, що витрати, не пов’язані з веденням госпдіяльності, в податковому обліку «не зіграють», на щастя, не виправдалися. І Мінфін свого часу погрожував «підреформувати» ПКУ в цій частині. І були сумніви, «невже податківці пропустять». Однак у результаті — no problem.

Отже, підхід, який ми відстоювали у статті «Негоспвитрати: чи доречна зайва скромність»? («Бухгалтер 911», 2015, № 47) є правильним! Його суть полягає в тому, що з 01.01.2015 р. негоспвитрати нарівні з усіма іншими витратами зменшують фінрезультат до оподаткування у бухобліку. При цьому різниць, які зобов’язують високодохідних платників (дохід за 2015 рік перевищує 20 млн грн.) «очищати» фінрезультат від таких витрат з метою визначення об’єкта обкладення ППП, розд. ІІІ ПКУ не містить! Отже, зовсім не доречна самодіяльність з віднесенням негоспвитрат безпосередньо на рахунок 44 (оминувши рахунок 79)! До речі, підтримує такий порядок і сама ДФСУ, що вона прямо підтвердила стосовно:

— питної води та наднормативних витрат ПММ понад норми ( лист від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-154);

4 Див. матеріал «Податок на прибуток: вивчаємо «мегалист» («Бухгалтер 911», 2015, № 28).

— неустойок ( лист від 05.10.2015 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15);

— безповоротної фіндопомоги ( лист від 16.11.2015 р. № 24342/6/99-99-19-02-02-155). Як мовиться, куди вже більш показовий приклад.

5 Його ми аналізували в публікації «Негоспвитратам — «зелене світло»…» («Бухгалтер 911», 2015, № 52).

Поворотна фіндопомога

Що стосується цього питання, то окремих норм для нього в Перехідних положеннях ПКУ так і не передбачили. Мабуть, не визнали за потрібне, оскільки вважали, що достатньо і нині чинного абз. 2 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, з посиланням на який це питання вирішують сьогодні6. Нагадаємо суть проблеми: після 01.01.2015 р. з ПКУ зникли особливі правила оподаткування поворотної фіндопомоги. Саме тому виникло запитання стосовно долі сум такої допомоги при її поверненні неплатнику ППП, якщо допомога була отримана до 01.01.2015 р. (і потрапила таким чином до доходу).

6 Див. статті «Поворотна фіндопомога: у пошуках плавного переходу» («Бухгалтер 911», 2015, № 5) і «Стара поворотна фіндопомога від неплатника: ДФСУ таки схаменулася!» («Бухгалтер 911», 2015, № 29).

Однак після довгих роздумів ДФСУ прийняла-таки правильне рішення, давши «зелене світло» зменшенню фінрезультату до оподаткування при поверненні фіндопомоги (через названу вище норму з  абз. 2 п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).

Так райдужно ситуація складалася не завжди. Спочатку ДФСУ посіла фіскальну позицію, не дозволяючи відносити суми поверненої неплатнику ППП «перехідної» фіндопомоги на зменшення фінрезультату до оподаткування7.

7 Про що ви могли прочитати в матеріалах «Перехідна» поворотна фіндопомога: податківці фіскалять» («Бухгалтер 911», 2015, № 6) і «Поворотна фіндопомога: облікові та звітні питання 2015 року» («Бухгалтер 911», 2015, № 18-19).

Ремонтні витрати — 2015

Про правила, якими керувалися ще при складанні декларації за 2014 рік, можна сміливо забути. Більше жодного ремонтного ліміту і рівноправ’я в податковому обліку ремонтів і поліпшень! З 01.01.2015 р. облік необоротних активів поставлений на бухгалтерські «рейки». З коригуваннями згідно зі ст. 139 ПКУ для високодохідних платників8.

8 Детальніше — у статті «Перехідна» амортизація: нараховуємо правильно» («Бухгалтер 911», 2015, № 7).

Цікавий нюанс: згідно з чинними правилами коригувати фінрезультат до оподаткування високодохідним платникам потрібно і на суми нарахованої, але не віднесеної на зменшення фінрезультату амортизації9.

9 Більше ви могли довідатися в матеріалі «Амортизаційні коригування — недоробка чи намір законодавця?» («Бухгалтер 911», 2015, № 41).

Важлива деталь: з 01.09.2015 р. в податковому обліку діє нова межа розподілу ОЗ/МНМА у розмірі 6000 грн.10 Орієнтуватися на неї необхідно при введенні в експлуатацію необоротних активів після зазначеної дати (!).

10 Змінам були присвячені статті «Поділ» ОЗ/МНМА по-новому: як настроїти облік» («Бухгалтер 911», 2015, № 34) і «Нова межа для ОЗ: чи обов’язково змінювати облікову політику?» («Бухгалтер 911», 2015, № 36).

Спроби «прищепити» заднім числом вартісну межу в розмірі 2500 грн. для введених необоротних активів для всього 2015 року так і залишилися нереалізованими задумками законодавців.

Така ж доля, на щастя, спіткала і задумки для малодохідників відносно «старих» ремонтних витрат (понесених до 01.01.2015 р.)11.

11 Нездійсненна задумка законодавців була такою: якщо у бухобліку ви капіталізували «ремонтні» витрати, понесені до 01.01.2015 р., продовжували їх амортизувати після 01.01.2015 р., а в податковому обліку до 01.01.2015 р. віднесли їх на витрати, то, щоб уникнути подвійного включення до витрат, потрібно було відкоригувати фінрезультат (збільшити) на величину таких витрат.

Облік резервів і забезпечень

Тут ситуація така, що створення та використання резерву відпусток у податковому обліку відображаються цілком і повністю за правилами бухобліку12. Коригування згідно з  п. 139.1 ПКУ на формування, використання та коригування такого резерву не поширюється.

12 З деякими подробицями в цій частині ви могли ознайомитися у статтях «Четвірка» питань про резерв відпусток» («Бухгалтер 911», 2015, № 23), «Резервне» питання: податковий облік — 2015» («Бухгалтер 911», 2015, № 46) і «Інвентаризація резерву відпусток: вже наближається час» («Бухгалтер 911», 2015, № 51).

А ось що стосується безнадійних боргів, то обнадійливі зміни, які повинні були внести в цій частині, так і залишилися на проектній стадії. Тому формально є підстави для збільшення фінрезультату на всю суму створеного резерву сумнівних боргів. А ось зменшити згідно з буквою закону (читай — ПКУ) фінрезультат можна лише на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ13.

13 Про такі випадки ми писали в статті «Інвентаризація «сумнівного» резерву: «закриваємо» рік, що минає» («Бухгалтер 911», 2015, № 52).

На жаль, ДФСУ у цьому питанні упирається та прямо заявляє, що у разі списання безнадійної дебіторки, яка відповідає вимогам п.п. 14.1.11 ПКУ, за рахунок резерву сумнівних боргів фінрезультат не підлягає зменшенню на суму такої списаної заборгованості ( лист від 22.12.2015 р. № 27433/6/99-99-19-02-02-15).

Щомісячні аванси

Що стосується таких авансів, то немає необхідності (а) їх сплачувати вже з 01.01.2016 р. (видалені відповідні норми п. 57.1, переписаний п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) і (б) розраховувати їх суми в декларації.

Виняток — авансовий внесок, який доведеться розрахувати та сплатити новим квартальникам за підсумками діяльності за 3 квартали 2016 року (передбачений п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Однак про нього поговоримо ґрунтовніше вже «ближче до справи».

Обкладення дивідендів

А ось що стосується «дивідендних» авансових внесків, то їх податкова mini-реформа не зачепила (чинні правила їх нарахування та сплати наведені в  п. 57.11 ПКУ). Таким чином, продовжують діяти норми, унесені податковою реформою — 201514. Головним позитивом таких правил є, поза сумнівом, те, що якщо об’єкт оподаткування за рік визначений, задекларований і сплачений і дивіденди не перевищують цієї суми, жодного додаткового внеску сплачувати не доведеться.

14 Детальніше про них ви могли прочитати у статтях «Дивіденди: важливі акценти» («Бухгалтер 911», 2015, № 2) і «Дивідендний авансовий внесок: визначаємо по-новому, сплачуємо по-старому» («Бухгалтер 911», 2015, № 8).

Авансовий внесок розраховують із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачують дивіденди, грошове зобов’язання за яким погашене. У разі наявності непогашеного зобов’язання авансовий внесок розраховують з усієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.

Гірше, якщо ви зважилися на виплату дивідендів посеред року за підсумками проміжних звітних періодів. Оскільки зменшувати у такому разі суму дивідендів, виходить, немає на що, то й сплатити внесок доведеться «на повну»15.

15 Детальніше про цю проблему ви могли довідатися з матеріалу «Диво-пастка» проміжних періодів: чи є панацея?» («Бухгалтер 911», 2015, № 17).

Нюанси щодо дивідендів отриманих (у тому числі від платників ЄП) див. у журналі «Бухгалтер 911», 2016, № 1-2, с. 11.

Збитки минулих періодів

Це — різниця16, яка може бути у пригоді як високо-, так і низькодохідним платникам (підтвердження тому — у  п.п. 134.1.1 ПКУ). Причому для того, щоб «старі» збитки не пропали, навіть низькодохідні платники повинні заповнити додаток РІ декларації. У такому разі фінрезультат до оподаткування, визначений за даними бухобліку, вдасться зменшити на суму збитків (зараз діє саме такий механізм їх «заліку»).

16 Саме різниця, адже передбачена вона п.п. 140.4.2 ПКУ. Їй присвячена стаття «Обліковуємо збитки з податку на прибуток правильно» («Бухгалтер 911», 2015, № 23).

Нерухомподаток

Ми вже говорили, що механізм, закладений розробниками декларації з ППП, тепер реалізований і на рівні ПКУ. Невикористане у звітному році зменшення податку на суму нерухомого податку в частині нежитлової нерухомості на наступні роки не переноситься. Підтвердження тому тепер в  абз. 2 п. 137.6 ПКУ. А ось згадка про те, що податок на нерухомість для можливості проведення такого заліку має бути не лише нарахований, а й сплачений, з ПКУ зникло! Отже, знімається питання з урахуванням частини нерухомподатку, сплаченої у наступному році (у тому числі у 2016-му) за попередній рік.

Нагадаємо: податківці вже спокійно сприймають факт «подвійного видалення» сплаченого рухомподатку за нежитловою нерухомістю (один раз через бухвитрати, інший — через безпосереднє зменшення суми ППП за п. 137.6 ПКУ )17.

17 Лист ДФСУ від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15. Наші пояснення з цього приводу знайдете в статті «Податок на прибуток: вивчаємо «мегалист» у журналі «Бухгалтер 911», 2015, № 28.

Ще законодавці хотіли «наказати» високодохідникам збільшувати фінрезультат на суму нерухомподатку в частині об’єктів нежитлової нерухомості в сумі, на яку зменшений ППП. Однак, на щастя, ці задумки «загубилися по дорозі».

y.tovstopyat@buhgalter911.com

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам