З єдиного податку на загальну систему: «налаштовуємо» бухоблік

У чому відмінності

Форми фінзвітності. Перше, на що необхідно звернути увагу після зміни системи оподаткування, — це формат фінзвітності, що подається. Адже від цього «все танцює».

Більшість єдиноподатників подають фінзвітність відповідно до вимог П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Водночас платники єдиного податку можуть подавати різні форми фінзвітності, і не завжди після переходу на загальну систему вони змінюються (див. таблицю).

Форми фінзвітності, які подають платники єдиного податку

Привілеї облікової політики. Нагадаємо, що згідно з п. 8 розд. І П(С)БО 25 суб’єкти, які подають Спрощений фінзвіт (суб’єкти мікропідприємництва та єдиноподатники групи 3), мають право:

— обліковувати необоротні активи тільки за первісною вартістю (без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості);

— не створювати забезпечення майбутніх витрат і платежів (на виплату відпусток, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнавати відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення;

— поточну дебіторську заборгованість уключати до підсумку балансу в її фактичній сумі.

Тому якщо ви скористалися цими привілеями і підлаштували під них раніше свою облікову політику, а після переходу на загальну систему оподаткування право на привілеї втратили, потрібно внести зміни до облікової політики.

Ідеться про ситуацію, коли після переходу юрособа вже не відповідає критеріям суб’єкта мікропідприємництва. Якщо ж і після переходу на загальну систему юрособа продовжує залишатися суб’єктом мікропідприємництва, нічого змінювати не треба! Така особа, як і раніше, підпадає під привілеї з п. 8 розд. І П(С)БО 25.

Як змінити облікову політику?

Припустимо, ви потрапили до лав «щасливчиків», яким після переходу на загальну систему потрібно змінити облікову політику. Як це зробити?

За загальним правилом, зміни до облікової політики можна вносити на будь-яку дату, визначену підприємством, оскільки нормативні акти у сфері бухобліку не містять прямих вказівок щодо строків і періодичності змін облікової політики.

Це непрямо підтвердив і Мінфін у п. 3.2 Методрекомендацій № 635*, де сказано, що облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року. Тобто мається на увазі, що можуть бути винятки з цього правила.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635.

Розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за необхідності вносять зміни (п. 3.4 Методрекомендацій № 635). І тільки якщо до облікової політики внесли зміни, які за обсягом охоплюють більшу частину тексту або істотно впливають на його зміст, розпорядчий документ про облікову політику Мінфін рекомендує повністю переписати.

Дані облікові зміни навряд чи відповідають цим умовам, тому переписувати наказ про облікову політику не потрібно, достатньо видати наказ, яким до нього вносяться зміни.

Важлива деталь: зміни в обліковій політиці відображають двома способами — ретроспективним і перспективним. Пріоритет має ретроспективний спосіб, а перспективний застосовують у виключних випадках.

Ретроспективне застосування припускає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій і умов так, нібито ця політика застосовувалася завжди (п. 5 МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки»). У цьому випадку проводять такі облікові процедури:

1) коригують сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року. Якщо ж зміни в обліковій політиці впливають не лише на нерозподілений прибуток, коригують також інші статті фінансової звітності, яких стосуються зміни (лист Мінфіну від 13.01.2005 р. № 31-04200-20-10/508);

2) повторно надають порівняльну інформацію у фінансовій звітності.

Перспективне застосування змін в обліковій політиці передбачає, що нова облікова політика застосовується до операцій, інших подій та умов, які виникли після дати, з якої політику змінено.

У цьому випадку нові облікові правила застосовують тільки з моменту, на який припадають зміни в обліковій політиці, і жодні процедури з коригування фінансових показників у фінзвітності за попередні періоди не проводять.

Перспективний метод застосовують тільки у виняткових випадках — коли суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно ( п. 13 П(С)БО 6).

Такі ситуації детально описуються в МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки». Зокрема, згідно з п. 26 МСБО 8 ретроспективне застосування не використовують, якщо неможливо визначити кумулятивний вплив на суми в Звіті про фінансовий стан на початок і кінець періоду. Деякі випадки «незастосування» наведені в п. 5 МСБО 8.

Увага: у будь-якому разі передбачається, що зміну в обліковій політиці застосовують з початку поточного року, оскільки цей період є звітним, а квартальна фінзвітність — проміжною ( ч. 1 ст. 13 Закону про бухоблік).

Тому якщо після переходу на загальну систему потрібно внести зміни до облікової політики, вони повинні застосовуватися як мінімум починаючи з 01.01.2016 р. Для того щоб не проводити перерахунок більш ранніх показників фінзвіту (до 01.01.2016 р.), у розпорядчому документі про внесення змін до облікової політики можна зробити відповідні вказівки.

Перелік змін, які вносять до облікової політики, залежить від того, якими саме привілеями користувалася юрособа в попередніх періодах.

До відома: вказувати в наказі детально, які резерви створює підприємство, і наводити інші деталі внесених змін не потрібно. Адже після втрати права на привілеї юрособа потрапляє під загальні обов’язкові норми відповідних П(С)БО. А такі норми в наказі про облікову політику не наводять (п. 1.3 Методрекомендацій № 635). Але за резервом сумнівної заборгованості підприємство повинне згідно з пп. 2.1 і 2.10 Методрекомендацій № 635 навести в наказі метод розрахунку резерву сумнівних боргів (за необхідності — спосіб визначення коефіцієнта сумнівності).

Якщо облікова політика раніше містила всі привілеї, перелічені в п. 8 розд. І П(С)БО 25, можна в розпорядчому документі про внесення змін до облікової політики вказати про ці зміни.

Що буде, якщо все залишити як є

Якщо юрособа у своїй обліковій політиці використовувала привілеї з п. 8 розд. І П(С)БО 25, а після переходу на загальну систему таке право втратила, то внести відповідні зміни до облікової політики потрібно обов’язково.

Непроведення таких дій може свідчити про ведення бухобліку з порушенням встановленого порядку. За це порушення ст. 164² КпАП передбачений адмінштраф в розмірі від 136 до 255 грн.

Утім, застосувати цей штраф до звичайних суб’єктів господарювання практично неможливо, оскільки накладають його органи Держфінінспекції, які контролюють використання державних фінресурсів ( ст. 234¹ КпАП).

Перекручення показників фінзвітності за рахунок некоректного застосування облікової політики (зокрема, ненарахування відповідних резервів) можна трактувати і як надання недостовірних статистичних спостережень. За це порушення передбачений штраф за ст. 186³ КпАП у розмірі від 170 до 255 грн. Накладають його органи статистики ( ст. 244³ КпАП).

Оскільки сьогодні «прибутковий» податковий облік безпосередньо пов’язаний з бухгалтерським, за зазначені порушення можуть накласти ще й адмінштраф за ст. 163¹ КпАП як за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку в розмірі від 85 до 170 грн. Накладають ці штрафи податківці ( ч. 1 ст. 255 КпАП).

Ураховуючи цей штрафний «букет», зміни краще все ж унести.