Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, липень, 2016/№30
Друкувати

Помилки в податковій накладній: коли важливо виправити, коли ні

Ольховик Ольга, податковий експерт, buhgalter911@mail.ua
Помилки, допущені в податковій накладній, частіше помічає покупець. Це і зрозуміло, адже такі помилки можуть поставити під загрозу його право на податковий кредит. Ось чому покупець при перевірці ПН максимально уважний. Але постачальнику помилки теж ні до чого. Адже деякі з них можуть призвести до викривлення суми податкових зобов’язань. А там і до штрафів недалеко. Водночас пам’ятайте: є такі помилки, на які і покупець, і постачальник можуть не звертати уваги. Які помилки важливо виправити, а про які можна забути? Про це — прямо зараз.
ПДВ, податкова накладна, розрахунок коригування, додаток Д8

Перш за все зазначимо: помилками, на які точно варто закрити очі і постачальнику, і покупцю, є помилки в необов’язкових реквізитах податкової накладної. До них належать такі реквізити:

— табличка у верхньому лівому кутку;

— «№ з/п» (гр. 1 розділу Б);

— «Одиниця виміру товару/послуги» (гр. 4, 5 розділу Б);

— «Код пільги» (гр. 9 розділу Б);

— «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість» (гр. 10 розділу Б);

— рядки V — X розділу А.

Отже, якщо ви раптом виявили помилку в одному з цих реквізитів, просто не звертайте уваги на неї. Жодних негативних наслідків така помилка не спричинить.

Не небезпечною також є помилка в реквізитах особи, яка склала податкову накладну. Ідеться про ситуацію, коли електронний цифровий підпис, накладений на податкову накладну при її реєстрації, і П. І. Б. особи, яка її склала, належать різним особам.

Податківці хоча і зазначають, що це є порушенням правил заповнення та реєстрації податкової накладної, але одразу ж заспокоюють: воно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту за нею (див. лист ДФСУ від 04.02.2016 р. № 2363/6/99-99-19-03-02-15).

Більш загрозливою виглядає ситуація, коли помилку допущено в обов’язковому реквізиті. Проте і в цьому випадку виправлення необхідні далеко не завжди. Усе тому, що останній абзац п. 201.10 ПКУ з 01.01.2016 р. дозволяє покупцю відносити до податкового кредиту суми податку за податковими накладними з помилками в обов’язкових реквізитах (крім коду УКТ ЗЕД) за умови, що вони не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що поставляються), період, сторони та суму податкових зобов’язань. Розглянемо, які з помилок в обов’язкових реквізитах важливо виправити і чим зумовлена ця важливість для постачальника та покупця.

Виправлення помилок для постачальника

Зрозуміло, що будь-яка помилка, виявлена до реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, може бути виправлена шляхом внесення змін до помилкової податкової накладної — складати розрахунок коригування в такому разі необхідності немає. Така помилка ані постачальнику, ані покупцю нічим не загрожує.

Якщо ж помилку виявлено вже після того, як податкова накладна зареєстрована, то виправляється вона шляхом складання розрахунку коригування. Але далеко не всі помилки постачальнику важливо виправити, адже далеко не всі несуть для нього небезпеку.

Які з помилок небезпечні для постачальника?

Перш за все це сумові помилки (помилки в сумі ПДВ). Адже вони не тільки перекручують показники формули з п. 2001.3 ПКУ, а й можуть призвести до перекручення суми задекларованих податкових зобов’язань. А це може призвести до вельми неприємних наслідків.

Якщо ж суму в податковій накладній помилково завищено, унаслідок чого задекларовані зайві податкові зобов’язання — штрафи постачальнику не загрожують. Але така ситуація (причому одразу після реєстрації завищеної податкової накладної в Єдиному реєстрі) призведе до необґрунтованого заниження реєстраційного ліміту.

Як наслідок, може виникнути необхідність зайвий раз поповнити ПДВ-рахунок.
Більше того, автоматично після подання зменшуючого уточнюючого розрахунку ситуація не вирівниться: задекларована в ньому переплата не ляже на електронний рахунок. Повернути її можна буде тільки в загальному порядку, передбаченому ст. 43 ПКУ.

А якщо помилка в обов’язковому реквізиті не сумова? Чи важливо її виправити?

Важливо, якщо виконані обидві такі умови:

1) помилкову податкову накладну виписано на покупця — платника ПДВ;

2) помилка, на думку покупця, ставить під загрозу його право на податковий кредит.

Зверніть увагу: оцінюючи вплив помилки, допущеної в обов’язковому реквізиті, на право покупця на податковий кредит, краще відштовхуватися саме від його побажань, а не від вимог останнього абзацу п. 201.10 ПКУ.

Чому? Та тому, що абз. 17 п. 201.10 ПКУ дозволяє покупцю скаржитися на будь-яку помилку, допущену в обов’язкових реквізитах податкової накладної. А отже, будь-яка податкова накладна з помилкою в обов’язковому реквізиті, неістотність якої викликає в покупця сумніви, може бути зазначена ним у додатку Д8.

У такому разі податківці надсилають постачальнику запит (п.п. 4 п. 73.3 ПКУ) і виправити помилку все одно доведеться.

Якщо ж платник на такий запит не відреагує та/або не надасть документальне підтвердження (через те, що помилку виправлено), то в податківців з’явиться привід прийти на перевірку* (п.п. 78.1.9, передостанній абзац п. 201.10 ПКУ). Тут уже постачальнику гарантовано штраф у розмірі 170 грн.**

* Щоправда, якщо ваш дохід за 2015 рік менше 20 млн грн. і ви не імпортер/виробник/реалізатор підакцизної продукції, то у 2016 році такі перевірки, а відповідно і штрафи, вам теоретично не загрожують.

** Цікаву інформацію з цього питання знайдете у статті «Штраф за помилки в обов’язкових реквізитах ПН: нове повідомлення «ПН» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 27).

Крім того, якщо помилку не буде виправлено, то йому загрожує додаткова відповідальність у розмірі від 10 до 100 % суми ПДВ, зазначеної в помилковій накладній (п. 1201.4 ПКУ).

Отже, або переконаєте покупця в тому, що помилка на його «податково-кредитне» право ніяк не впливає, або краще виправте її одразу.

А ось несумову помилку, допущену в податковій накладній, що покупцю не видається, можна не виправляти.

Щоправда, урахуйте: у такому разі велика імовірність того, що помилка з податкової накладної «перекочує» і до декларації. Так, наприклад, якщо в податковій накладній, виписаній на неплатника, ви помилково зазначили індивідуальний податковий номер покупця «600000000000», то до додатка Д5 сума за такою накладною теж швидше за все потрапить до рядка з цим номером.

Адже місце їй — у рядку з індивідуальним податковим номером «100000000000». Але така помилка ані в податковій накладній, ані в декларації платнику нічим не загрожує.

Причому адміністративна відповідальність до посадових осіб підприємства згідно зі ст. 1631 КУпАП тут, швидше за все, теж не застосовується, адже до перекручення суми задекларованих податкових зобов’язань помилка не призвела.

Виправлення помилок для покупця

Важливість податкової накладної як документа, що підтверджує право на податковий кредит, сумнівів ні в кого не викликає. Якщо ж в обов’язковому реквізиті допущено помилку, що не підпадає під дію останнього абзацу п. 201.10 ПКУ, то відобразити податковий кредит за такою податковою накладною покупець не може. Які з помилок можна віднести до таких, що «не підпадають»? Ми вважаємо, що до них слід віднести помилки в таких реквізитах: дата складання податкової накладної; індивідуальний податковий номер продавця і покупця; опис (номенклатура) товарів/послуг; код товару згідно з УКТ ЗЕД; сума ПДВ.

Тому якщо хоча б в одному з цих реквізитів зазначено помилкові дані, то відображати податковий кредит за такою податковою накладною покупець не має права.

Помилка в будь-якому іншому обов’язковому реквізиті (порядковий номер, назва продавця і покупця, кількість (обсяг), ціна постачання без ПДВ, ставка податку, загальна сума грошових коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ) не позбавляє покупця права на податковий кредит.

Водночас урахуйте: думка податківців з цього питання може різнитися. Адже конкретні реквізити в останньому абзаці п. 201.10 ПКУ не перелічені.

Тому цілком можливо, що будь-яку неістотну, на наш погляд, помилку вони розцінюватимуть як істотну.

Так, наприклад, помилку в загальній сумі грошових коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ, вони можуть визнати помилкою, яка заважає ідентифікувати здійснену операцію.

Доводити свою правоту в такому разі платнику доведеться в суді. Тож, якщо сумніваєтеся в неістотності якоїсь помилки, а сперечатися з податківцями бажання немає — краще попросіть постачальника її виправити. Якщо він відмовився, пам’ятайте: спонукати його можна за допомогою заяви-скарги (абз. 17 п. 201.10 ПКУ).

Ну і насамкінець нагадаємо: останній абзац п. 201.10 ПКУ діє з 01.01.2016 р. До зазначеної дати подібної пом’якшувальної норми в ПКУ не було. Тому напевно податківці «викошуватимуть» податковий кредит за старими податковими накладними з незначними помилками, відображеними в декларації до 01.01.2016 р.

Водночас суди і раніше говорили про те, що помилки в перелічених неістотних обов’язкових реквізитах не впливають на «податково-кредитне» право покупця.

Отже, якщо виявили помилку в обов’язковому реквізиті податкової накладної, що була відображена у складі податкового кредиту до 01.01.2016 р., не засмучуйтеся — захищайте свої права в суді.
Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам