Курсові різниці у платників єдиного податку: чи буде дохід

Основні поняття

Курсові різниці виникнуть внаслідок того, що спочатку в бухобліку операції в інвалюті відображаються на дату їх здійснення у гривнях за курсом НБУ. А у процесі подальшої госпдіяльності доводиться проводити їх перерахунок ( п. 8 П(С)БО 21*): (1) на дату проведення госпоперації; (2) на дату балансу.

* П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджений наказом Мінфіну від 10.08.2000 р. № 193.

А оскільки курс НБУ постійно коливається, то виникають курсові різниці. Причому вони можуть бути як додатними, так і від’ємними (хоча і взагалі їх може не бути).

І тут у платника ЄП виникає закономірне запитання: чи вплинуть такі різниці на його дохід? На жаль, у ПКУ, зокрема у ст. 292, прямої відповіді на нього немає. Тому, як завжди, податківці фіскалять.

Позиція податківців

Згідно з думкою податківців (категорія 108.01.02 ЗІР):

— платник ЄП групи 3 (ЮРЄП) повинен уключати до складу доходів платника ЄП додатне значення курсових різниць від перерахунку інвалюти;

— а ось від’ємне значення — базу обкладення ЄП зменшити не може.

Перше твердження вони засновують на тому, що з метою складання фінзвітності ЮРЄПи визнають доходи та витрати згідно з вимогами П(С)БО ( п. 10 П(С)БО 25**). Тобто вони зобов’язані розраховувати курсові різниці за монетарними статтями в інвалюті згідно з П(С)БО 21.

** П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39.

ППЄПи групи 3 бухоблік не ведуть, тому від визначення курсових різниць їх узагалі звільнено (лист ГУ ДФС у Харківській області від 14.04.2016 р. № 181/ФОП/20-40-13-02-15, категорія 107.04 ЗІР).

Водночас заборону на зменшення ЄП-доходу в разі від’ємного значення курсових різниць податківці пояснюють лише тим, що в ЄП-декларації не передбачено відображення витрат.

З такою позицією можна було б погодитися, якби йшлося не про курсову різницю, а про різницю між курсом МВРУ та курсом НБУ при продажу інвалюти.

У цьому випадку додатковим доходом ЮРЄПа є додатна різниця між сумою, отриманою від продажу валюти на МВРУ (за курсом МВРУ), і вартістю цієї валюти, за якою вона значилася в обліку у ЮРЄПа (за курсом НБУ на день отримання цієї валюти). Це гривневий дохід, отриманий ЮРЄПом на рахунок, тому він відповідає визначенню доходу єдиноподатника зі ст. 292 ПКУ.

Однак стосовно застосування такого підходу при перерахунку валюти на дату балансу можна посперечатися. Особливо, якщо йдеться про інвалютні кредити, отримані платником ЄП. Судіть самі. Згідно з п.п. 3 п. 292.11 ПКУ суми кредитів і позик, у тому числі отримані в інвалюті, не включаються до ЄП-доходу.

Але (!) оскільки ця заборгованість є монетарною статтею, то, дотримуючись позиції податківців, платник ЄП зобов’язаний проводити за нею перерахунок курсових різниць (запитання 5 УПК № 574***): на дату балансу та на дату погашення кредиту. Природно, додатні різниці потрібно включити до доходу, а про від’ємні — забути.

*** Узагальнююча податкова консультація щодо визначення курсових різниць від перерахунку операцій в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти, затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 574.

Виходить, що платник ЄП (навіть якщо він фактично не встиг скористатися кредитом) при коливанні курсу НБУ вже отримає дохід, який йому ще і доведеться обкласти ЄП. У цьому випадку більш логічною виглядає друга позиція.

Позиція «логічна»

Є підстави стверджувати, що курсові різниці (чи то позитивні, чи то від’ємні) на дохід платника ЄП не впливають.

Так, дійсно, ЮРЄПи ведуть облік доходів і витрат за допомогою спрощеного бухобліку. І якщо виконувати вимоги П(С)БО, то їм необхідно визначати курсові різниці та включати їх до інших операційних доходів. Але в податковому обліку такі різниці не вважатимуться доходом, і ось чому:

1. Дохід в інвалюті потрібно перераховувати у гривні за офіційним курсом НБУ на дату отримання такого доходу ( п. 292.5 ПКУ).

2. Датою ж отримання доходу платника ЄП є ( п. 292.6 ПКУ):

— дата надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі — у загальному випадку;

— чи дата підписання платником ЄП акта приймання-передачі — при безоплатному отриманні товарів (робіт, послуг).

Однак при перерахунку монетарних статей на дату балансу, тобто при визначенні курсових різниць, фактично на поточний рахунок платника ЄП гроші не надходять. І безоплатних товарів (робіт, послуг) також немає.

Вважати ж курсові різниці доходом, отриманим у нематеріальній формі, також неправильно. Адже особливості формування такого ЄП-доходу чітко прописані в п. 292.3 ПКУ. А про курсові різниці там ані слова.

Як діяти

Незважаючи на наведені вами аргументи, навряд чи податківці відмовляться від своєї точки зору. Тому дотримуватися другої позиції — це шлях до спору з податківцями. У зв’язку з цим, якщо вже й озброюватися нею, то радимо отримати індивідуальну податкову консультацію. І якщо відповідь фіскалів вас не задовольнить — оскаржити її в судовому порядку.

Це, так би мовити, більш легкий варіант «боротьби» (порівняно з тим, коли за результатами перевірки буде прийнято податкове повідомлення-рішення).