Критерії ризиків для блокування податкової накладної: до чого готуватися?

Вони вже є. На сайті ДФСУ. Але поки що лише на стадії проекту*.

* З текстом проекту можна ознайомитися на офіційному сайті ДФСУ в розділі «Регуляторна політика».

Відразу зазначимо, що заздалегідь панікувати не варто. Фактично до 01.07.2017 р. призупиняти реєстрацію податкових накладних / розрахунків коригування не будуть ( п. 57 підрозд. 2 розд. XX ПКУ)!

Потрібно розуміти, що після того, як Мінфін затвердить критерії ризиків, платникам надходитимуть повідомлення, що сигналізують про виявлення критеріїв, достатніх для зупинки реєстрації.

До речі, вже зараз деяким платникам при реєстрації податкової накладної приходять квитанції приблизно такого змісту :

«Відповідно до п. 74.2 ПКУ з 01.04.2017 р. в тестовому режимі працює система моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР). За результатами опрацювання ПН/РК СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах відповідно до УКТ ЗЕД…».

Але податкові накладні / розрахунки коригування реєструються.

Знову ж таки, якщо немає фактичного призупинення реєстрації, незрозуміло, чи будуть податківці в тестовому періоді запитувати в платників документи/пояснення.

Але якщо так, у чому ж тоді полягатиме тестовий режим?

Схоже, перевірятимуть, як працює система, який відсоток платників / податкових накладних може потрапити під блокування. Також, очевидно, «обкатуватимуть» роботу з «Таблицею платника податків», про яку буде сказано нижче.

Потрібно розуміти, що критерії з проекту ще «допилюватимуть». Адже навіть текст проекту, який розміщений на сайті ДФСУ, за деякими моментами значно відрізняється від «неофіційного» тексту, який з’явився незадовго до його обнародування на сайті ДФСУ.

Це ще раз підкреслює, що все ще обговорювано.

Кого блокування не торкнеться. Розпочнемо з випадків, коли податкові накладні / розрахунки коригування чіпати (блокувати) не будуть. Зараз проектом наказу передбачені такі «звільняючі» випадки (достатньо потрапити в якийсь один):

1. Якщо в поточному місяці сукупна сума ПДВ (саме ПДВ, а не загальна сума) в усіх зареєстрованих платником податкових накладних, з урахуванням останньої поданої на реєстрацію, не перевищує 50 тис. грн.

«Зелену хвилю» «дрібним» платникам, які реєструють упродовж місяця податкові накладні / розрахунки коригування із сукупною сумою ПДВ не більше 50 тис. грн. !

Щоправда, при цьому потрібно дотримуватися ще однієї умови — директор не повинен очолювати, окрім вашої, ще 3 і більше фірми.

Мало того, ця умова формально означає ще й те, що навіть якщо ви не такий «дрібний» платник, то все одно під блокування не потраплятимуть ті «перші» податкові накладні / розрахунки коригування, за якими ви в поточному місяці ще не набрали 50 тис. грн. ПДВ.

Наприклад, якщо ви реєструватимете спочатку місяця, скажімо, дві податкові накладні із сумою ПДВ по 20 тис. грн. (тобто ще не буде досягнута межа в 50 тис. грн.), то їх реєстрацію не заблокують.

А ось вже всі інші податкові накладні (коли вже з початку місяця платник набрав 50 тис. грн. ПДВ) перевірятимуться на відповідність критеріям ризиковості.

2. Також, судячи з проекту, «спокійно спати» зможуть ті платники, які платять багато податків і ЄСВ . Зокрема, якщо за 2016 рік платником заплачено ЄСВ та інших податків (включаючи ПДВ) у цілому більше 5 млн грн. Щоправда, таке «благо» планується ввести лише тимчасово — з 01.07.2017 р. по 01.01.2018 р.

У цю суму включаються ЄСВ + усі податки, які платяться як до державного, так і до місцевих бюджетів**.

** Проект наказу оперує поняттям «зведений бюджет». У свою чергу, згідно зі ст. 6 БКУ це сукупність показників бюджетів усіх рівнів.

3. Під звільнення потрапляють і платники, які дотримуються «податкового навантаження». Так, потрібно «вписатися» в таку формулу:

(ЄСВ + Усі сплачені за останні 12 місяців податки) : (Загальна сума постачання за останні 12 місяців) > 0,08.

Грубо кажучи, величина ваших сплачених податків (у тому числі і ПДВ) / ЄСВ має бути більше 8 % від обсягу поставок у податкових накладних, що реєструються.

Але цей критерій працює, тільки якщо на момент реєстрації податкової накладної загальна сума ПДВ у зареєстрованих у поточному місяці податкових накладних не перевищила: «найбільшої місячної суми ПДВ у податкових накладних, зареєстрованих платником за останні 12 місяців, помноженої на 1,3».

Наприклад, найбільша місячна сума ПДВ за зареєстрованими платником податковими накладними склала 100 тис. грн. Межа в цьому випадку складатиме 130 тис. грн. У поточному місяці ви зареєстрували 10 податкових накладних, у яких сукупно сума ПДВ складає 120 тис. грн. А далі в цьому ж місяці ще реєструєте податкову накладну із сумою ПДВ 20 тис. грн. Так ось вона і випробує на собі «тяготи» перевірки на ризиковість.

Критерії ризиковості. Якщо ви не потрапляєте під вищеназвані «звільняючі» випадки, то податкові накладні / розрахунки коригування, що реєструються вами, тестуватимуться на предмет ризиковості. За якими ж критеріями?

Перший — це невідповідність кількості/обсягів або відсутність придбань товару / отримання послуги при фактичній реалізації такого товару/послуги . Але! Виходячи з проекту, цей критерій працюватиме, тільки якщо податковий кредит сформований більш ніж на 20 % за рахунок кодів УКТ ЗЕД, указаних у додатку 2 до проекту наказу.

Це означає, що навіть якщо у вас є невідповідність придбань/продажів, але немає покупок «ризикових» товарів, названих у таблиці 2 (точніше, покупки можуть бути, але податковий кредит за ними не повинен перевищувати 20 %), то податкову накладну блокувати не повинні.

А що ж це за «ризикові» товари, наведені в таблиці 2? Судячи з усього, це ті товари, які, на думку Уряду, найчастіше беруть участь у «скручуваннях». Цей перелік доволі переконливий. І в нього входять товари, які часто використовуються виробниками, зокрема, харчових продуктів.

Для них же апріорі не дотримуватиметься відповідність придбань/продажів. І якщо більше 20 % податкового кредиту сформовано за рахунок «ризикового» товару, вони автоматично потрапляють у зону ризику . Який же вихід? Їм пропонується вже (!) після того, як податкову накладну заблокують, подати «Таблицю платника податків» (додаток 1 до проекту наказу), у якій перерахувати товари/послуги, що на постійній основі придбаваються і виробляються платником.

Один раз подавши таку Таблицю, виробник на певний час зможе позбавити себе проблем з блокуванням.

Якщо в поданій Таблиці значаться «спіймані» системою коди, яких немає на «вході», блокування внаслідок невідповідності «входу»/«виходу» не буде.

Саме впродовж тестового періоду, очевидно, виробникові є сенс обкатати «роботу з таблицями».

Не менше запитань виникає і в тих, хто продає «ризикові» товари. Адже вони могли бути придбані ще до того моменту, коли було введено поголовне кодування товарів. І взагалі, як бути з передплатою, яка отримана ще до того, як товар фактично закупили?! Загалом, ситуація тут доволі неоднозначна.

Тому, вважаємо, цей критерій ще можуть і відкоригувати.

Другий істотний критерій — це відсутність документів, які засвідчують право суб’єкта господарювання на здійснення певного виду діяльності (дозвільні документи, ліцензії). Інакше кажучи, якщо у вас у податковій накладній засвітиться код УКТ ЗЕД товару або послуги, на постачання яких потрібна ліцензія, а у вас її немає, то це підстава для блокування податкової накладної.

Тому, не маючи ліцензії (наприклад, якщо ви посередник), краще в податковій накладній коди товарів/послуг, що «ліцензуються», не проставляти.

Ще один критерій ризиковості — реєстрація в поточному місяці розрахунків коригування на неплатників із загальною сумою ПДВ (рахує наростаючим підсумком) на 50 тис. грн. і більше. Якщо у вас за місяць набереться таких коригувань (зверніть увагу: не податкових накладних на неплатника, а саме розрахунків коригувань до них), у яких сукупна сума ПДВ перевищуватиме 50 тис. грн., то всі податкові накладні, які реєструватимуться в поточному місяці після того, як досягнута ця межа, підпадатимуть під блокування .

Є й такі критерії, які стосуватимуться зовсім вузького кола осіб:

1) наявність у контролюючого органу інформації про те, що ЕЦП, яким підписана податкова накладна, що реєструється, виготовлений з порушенням законодавства. Тобто його видав не АЦСК, а хтось підробив;

2) посадова особа платника податків або підприємця визнана судом винною у скоєнні злочину за ст. 205 і 209 ККУ, якщо судимість за цей злочин не була знята.