Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, лютий, 2017/№7
Друкувати

Перевірочні зміни — 2017: у чому «обмежені» перевіряючі

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Продовжуємо рухатися в перевірочному «фарватері». З «худим» мораторієм розібралися в попередньому номері1. Сьогодні на черзі — зміни до Закону № 8772. Які «гирі» законодавець навісив на ноги контролерам (причому навіть таким маститим, які раніше в бік цього Закону навіть не дивилися)? Розбираємося.
податкові, «трудові» та інші перевірки, штрафи, мораторій

1 Маємо на увазі статтю «Крах старих мораторіїв (перевірочних і штрафних): нехай живе новий!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 5).

2 Закон України «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 р. № 877-V.

«Нумо всі разом...»

Отже — перед нами Закон № 877. Спочатку під його «парасольку» хотіли загнати більшу частину контролерів, щоб «крокували» вони на перевірки «однією правильною шеренгою» . Тільки ось з часом «не києм, так палицею» найбільш маститі з-під цієї «парасольки» і повискакували. Зараз же зроблено чергову спробу повернути ці «блудні» душі у сім’ю. Тобто саме час заново поглянути, кого стосується Закон № 877. Точніше, кого не стосується.

Дивимося... О диво, контрольних заходів податківців і «трудовиків» у списку винятків уже немає . Але не все так просто.

Ці товариші повернулися в лоно Закону № 877 на «пільгових умовах». Тепер їх контрольні заходи повинні проводитися в установленому Законом № 877 порядку, але з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами.

Так само «переграли» і «підлеглість» цьому документу деяких інших органів (наведених, зокрема, у ч. 4 ст. 5 Закону № 877).

Але «не все коту масляна». За тими самими «пільговиками» у ч. 5 ст. 2 Закону № 877 чітко перелічено норми цього Закону, обов’язкові до виконання для таких органів. Тобто в тому числі «обов’язкові межі» визначені для органів Держпраці і ДФСУ (крім митного контролю на кордоні).

Статті 1, 3, ч. 1, 4, 6 — 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 і 14 ст. 4, ч. 1 — 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 — 4 і 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 Закону № 877 — ось ті обов’язкові норми.

Загальне — корисне

Тепер визначено, що всі невідповідності в законах і підзаконній нормативці повинні тлумачити на користь того, хто перевіряється . Саме це передбачає принцип презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання, передбачений абз. 15 ст. 3 і зміненою ч. 7 ст. 4 Закону № 877.

Крім того, з’явився принцип недопущення встановлення планових показників3 про залучення суб’єктів господарювання до відповідальності і застосування до них санкцій.

3 Або будь-якого іншого планування.

Перевіряючі повинні затверджувати свої плани перевірок на рік (можливість поквартального планування виключено). Причому без права на зміни4 (ч. 1 ст. 5 Закону № 877).

4 Крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання і виправлення технічних помилок.

Знову ж таки, згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 877 частота планових перевірок залежить від ступеня ризику, до якої віднесено «об’єкт перевірки».

Уточнили, що протягом року здійснення більше одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самий органом державного нагляду (контролю) не допускається.

Що стосується позапланових заходів, то виняткові підстави для їх проведення перелічено в ч. 1 ст. 6 Закону № 877. І вони піддалися змінам.

Знову ж таки, ця норма не є «непорушною» для «привілейованих» контролерів. Тієї ж ДФСУ, що зорієнтована на ПКУ, і «трудовиків».

Зокрема, «фейсліфтинг» спіткав такий привід для перевірок, як звернення «ображеної» фізособи. Нова редакція — звернення фізособи (фізосіб) про порушення, що викликає шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, довколишньому середовищу або безпеці держави. При цьому тут є «незрозумілість», яка, як ми зазначили вище, повинна трактуватися на користь того, хто перевіряється , але чи буде?

Стосується вона перевіряючих, які не підпадають під дію перевірочного мораторію5. Чи торкається їх норма про необхідність погодження позапланового перевірочного заходу на підставі звернення фізособи з центральним органом, уповноваженим на проведення перевірочного заходу?

5 Дивіться статтю «Крах старих мораторіїв (перевірочних і штрафних): нехай живе новий!» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 5).

Формально на 2017 рік необхідність такого погодження «виключено» завдяки Закону № 17286 .

6 Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 р. № 1728-VIII.

Але чи дійсно цього хотіли законодавці або вони просто збиралися усунути конфлікт щодо контролерів, які підпадають під дію мораторію? Незрозуміло.

Так чи інакше обов’язок пред’явити копію рішення з погодженням тому, хто потенційно перевіряється, формально повинен виконуватися (цю норму не припинили). Отже, можна на випадок чого «хапатися й за цю соломинку».

Важливо знати: з нового року права суб’єкта господарювання під час здійснення щодо нього заходів контролю (нагляду) не тільки уточнили, а й розширили (ст. 10 Закону № 877). Зокрема, тепер підставами для недопуску перевіряючих до перевірки (крім тих, що існували раніше) можуть бути:

— неотримання повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю);

— невнесення запису посадовою особою органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);

— перевищення встановленої граничної тривалості позапланового або планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарної тривалості таких заходів протягом року;

— повторне проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (тими самими фактами), який був (які були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю);

— незатвердження та неоприлюднення органом держнагляду (контролю) на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

Причому Держрегуляторна служба зазначає, що достатньою підставою для недопуску може бути неоприлюднення на сайті (навіть за наявності затвердженої форми акта)7.

7 http://www.drs.gov.ua/state_supervision/pozytsiya-drs-shhodo-mozhlyvosti-provedennya-organamy-derzhavnogo-naglyadu-kontrolyu-perevirok-sub-yektiv-gospodaryuvannya-bez-nayavnosti-zatverdzhenyh-ta-oprylyudnenyh-na-vlasnyh-ofitsijnyh-veb-sajta/.

— ненадання посадовими особами копії погодження центрального органу виконавчої влади8 на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в передбачених законом випадках.

8 Або відповідного державного колегіального органу.

Але останнє, як ви вже знаєте, «палиця, що два кінці має».

Важливе доповнення внесли до ч. 11 ст. 7 Закону № 877. Вона дозволяє уникнути санкцій (як фінансових, так і адміністративних) суб’єкту господарювання та його посадовим особам. Можливо це при виконанні в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення або іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю).

Мало того, санкція, що застосовується до суб’єкта господарювання при першому порушенні, згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 877 не може бути вище за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (знову ж таки, це не обов’язково для «привілейованих» контролерів: тієї самої ДФСУ і «трудовиків»).

Також ані фізособа-підприємець, ані посадові особи юрособи не несуть відповідальності за відмову давати пояснення щодо діяльності суб’єкта господарювання.

Ще одна приємна новина, що стосується відповідальності: ст. 19 Закону № 877 передбачено деякий аналог податкових консультацій, але надавати їх можуть інші органи державного нагляду (контролю). Такі консультації можуть бути загальними або індивідуальними. Причому в будь-якому разі консультація може бути:

1) підмогою під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з цими органами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду;

2) звільненням від притягнення до відповідальності в разі, якщо особа діяла згідно з консультацією органу державного нагляду (контролю). Навіть після зміни або скасування індивідуальної чи загальної консультації.

Індивідуальні консультації повинні надати (надіслати) суб’єктам господарювання протягом 15 календарних днів після отримання запиту.

Також слід зазначити, що протягом 2017 року КМУ повинен забезпечити створення і введення в дію інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Розібравшись із загальними нововведеннями, розглянемо те, що зараз, поза сумнівом, найактуальніше.

Питання стосовно Держпраці

Як ми вже з’ясували, з нового року Держпраці також підкоряється вимогам Закону № 877. Але в обов’язковому порядку — тільки переліченим у його ч. 5 ст. 2.

Як діє цей принцип, пропонуємо з’ясувати на «життєвому» прикладі.

Отже, до вас з перевіркою завітали представники територіального органу Держпраці. Чи повинен працівник Держпраці вносити запис до книги реєстрації перевірок?

Тут «вимальовується» така ситуація. Вимога до перевіряючого до початку перевірки внести запис до журналу міститься в ч. 12 ст. 4 Закону № 877 (ср. ). Ця норма «випадає» з обов’язкового до застосування Держпраці переліку.

Водночас у ст. 10 цього Закону, вимоги якої «трудовики» повинні дотримувати, зазначено, що платник може вести журнал реєстрації заходів державного нагляду (контролю) і вимагати від посадових осіб контролерів внесення до нього записів про проведення таких заходів до початку їх проведення.

Зважаючи на можливість двоякого трактування ситуації «розрулити» її повинна ч. 7 ст. 4 Закону № 877. Вона зобов’язала трактувати норми закону на користь суб’єкта господарювання, якщо такі норми допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов’язків суб’єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Виходить, якщо той, хто перевіряється, вимагає, то перевіряючий з Держпраці зобов’язаний внести запис до книги (журналу).

Логічно виникає запитання: як цього року Держпраці проводитиме планові та позапланові перевірки?

Що стосується планових перевірок, то більшість із вас, поза сумнівом, уже знайома з планами з цього приводу регіональних управлінь Держпраці9. Якщо ви знайшли себе / своє підприємство у цьому списку, то чекайте письмового повідомлення про проведення планового заходу не пізніше ніж за 10 днів до дня його початку.

9 https://buhgalter911.com/news/news-1026046.html.

На виконання ч. 4 ст. 5 Закону № 877 таке повідомлення повинне містити:

— дату початку і дату закінчення здійснення планового заходу;

— найменування юрособи або П. І. Б. фізособи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

— найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилають рекомендованим листом та/або електронною поштою або вручають особисто під розписку керівнику10 юрособи, її відокремленого підрозділу, фізособі-підприємцю10.

10 Або уповноваженій особі.

Не знайшли себе у відповідних списках? Чудово !

Але не кваптеся плескати в долоні, адже набагато більшу загрозу, як правило, таять у собі позапланові перевірки. А як показує практика, кількість таких перевірок у рази перевищує кількість планових заходів .

Нагадаємо, як на планові, так і на непланові перевірки Держпраці та її територіальних органів мораторій із Закону № 1728 не поширюється .

Для їх проведення необхідна наявність хоча б однієї з підстав, наведених у ст. 6 Закону № 877.

Той, хто перевіряється, повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу і отримати копію відповідного посвідчення (направлення) (ч. 3 ст. 6 Закону № 877).

Ми ж побажаємо, щоб як «трудові» (планові і тим більше позапланові), так і будь-які інші перевірки вас оминали !

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам