Лікарняні: розраховуємо середньоденну зарплату

Наш «лікарняний гід» — Порядок № 1266*.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

Цікаво, що середньоденну зарплату і для лікарняних, і для декретних обчислюють за єдиними правилами за допомогою ось такої простої формули:

ЗП_сер = ЗП : К_рп,

де ЗП_сер — сума середньоденної зарплати;

ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати;

К_рп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.

Далі «крокуємо» разом.

Крок 1. Визначаємо розрахунковий період. Тобто період, за який здійснюємо розрахунок середньої зарплати для оплати днів тимчасової непрацездатності. Чому він дорівнює? Відповідь на це питання — у таблиці нижче.

Правила визначення розрахункового періоду

Закономірне запитання: який місяць уважати місяцем настання страхового випадку? Той, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю і пологами.

Важливо! Якщо працівник — сумісник, розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом визначаємо окремо!

Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), прибираємо з розрахункового періоду. Вичерпний** перелік таких причин наведений у п. 3 Порядку № 1266 (ср. ). Це: 1) тимчасова непрацездатність; 2) відпустка у зв’язку з вагітністю і пологами; 3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком; 4) відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом.

** Зазначимо, що Мінсоцполітики відносить до поважних ще одну причину — період проходження військової служби мобілізованими працівниками у 2014 — 2015 роках, за який роботодавці отримали компенсацію середнього заробітку з бюджету (див. лист від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15).

Замінювати при цьому вилучені з розрахункового періоду місяці новими не треба!

Крок 2. Підраховуємо календарні дні. Після того, як визначили розрахунковий період, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку не враховуємо дні, на які припадає дія перелічених вище поважних причин.

Усі інші дні, не відпрацьовані працівником у розрахунковому періоді з якихось причин (наприклад, дні щорічної відпустки), а також вихідні, святкові і неробочі дні, що припадають на розрахунковий період, беруть участь у підрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді.

Приклад 4. Працівниця хворіла з 10 по 17 лютого 2017 року. Розрахунковий період — лютий 2016 року — січень 2017 року (366 к. дн.). У розрахунковому періоді вона:

— з 1 по 29 лютого перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, а з 1 по 4 березня 2016 року хворіла (4 к. дн. березня);

— з 18 по 31 липня 2016 року перебувала у відпустці «за свій рахунок» (14 к. дн.);

— з 8 по 31 грудня 2016 року — у щорічній відпустці.

Лютий 2016 року був повністю не відпрацьований з поважної причини (декрет). Тому ми цей місяць «викидаємо» з розрахункового періоду, і він у нас звужується до березня 2016 року — січня 2017 року (337 к. дн. (366 к. дн. - 29 к. дн.)).

Далі «прибираємо» дні в місяцях розрахункового періоду, які також не були відпрацьовані з поважних причин (хвороба і відпустка «за свій рахунок»).

А ось дні щорічної відпустки залишаємо.

Тепер підрахуємо кількість календарних днів у розрахунковому періоді, які візьмуть участь у розрахунку лікарняних: 337 - 4 - 14 = 319 (к. дн.).

Крок 3. Розбираємося з виплатами. У розрахунку середньої зарплати беруть участь нараховані в розрахунковому періоді виплати, які ввійшли до бази стягнення ЄСВ у складі заробітної плати ( пп. 3 і 32 Порядку № 1266). Підказка . Їх суми вказані в графі 18 таблиці 6 Звіту за формою № Д4.

А ось лікарняні і допомога по вагітності та пологах не беруть участі в розрахунку середньої зарплати попри те, що відомості про такі суми вказують у Звіті за ЄСВ. Чому? Усе просто: дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами не беруть участі в розрахунку лікарняних / допомоги по вагітності та пологах. А значить, і виплатам, нарахованим за такі дні, там місця немає.

Приклад 5. Використовуючи умови прикладу 4, припустимо, що працівниці в розрахунковому періоді березень-2016 — січень-2017 були нараховані:

— зарплата за фактично відпрацьований час у загальній сумі 23150,00 грн.;

— відпускні — 2426,88 грн.;

— матеріальна допомога до відпустки — 3000,00 грн.;

— лікарняні — 393,44 грн.

Визначимо суму виплат, що беруть участь у розрахунку лікарняних:

23150,00 + 2426,88 + 3000,00 = 28576,88 (грн.).

Середньоденна зарплата дорівнює: 28576,88 : 319 = 89,58 (грн.).

Також викидаємо із загальної суми зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді, зарплатні виплати, які були нараховані в місяцях, повністю не відпрацьованих з поважних причин.

Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, розрахунок лікарняних (декретних) за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом проводите окремо виходячи з виплат, нарахованих за кожним місцем роботи!

За всіма сумісниками врахуйте, що сумарна зарплата, з якої розраховують лікарняні (допомогу по вагітності та пологах), за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази стягнення ЄСВ.

А як бути, якщо в розрахунковому періоді працівник з поважних причин (див. вище) не відпрацював жодного дня?

У цьому випадку середньоденну зарплату знаходимо, розділивши тарифну ставку (оклад) або її частину, встановлену працівникові на день настання хвороби, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Тарифна ставка (оклад) працівникові не встановлена? Тоді розрахунок здійснюємо виходячи з розміру мінімальної зарплати (або її частини), встановленої законом на день настання страхового випадку, і середньомісячної кількості календарних днів (30,44).

Крок 4. Враховуємо обмеження. Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальної величини бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день. Її знаходимо, розділивши розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Виходить, що за страховими випадками, що настали:

— у січні — травні 2017 року, середньоденна зарплата не може перевищувати 1314,06 грн. (40000,00 грн. : 30,44);

— у червні — грудні — 1383,05 грн. (42100,00 грн. : 30,44).

Приклад 6. Працівник, який був прийнятий на роботу з 16 січня 2017 року, захворів 28 січня. Оклад працівника — 40000,00 грн. Заробітна плата за фактично відпрацьовані в січні до початку хвороби 10 днів — 20000,00 грн.

Розрахунковий період — з 16 по 27 січня 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 12. Середньоденна зарплата дорівнює: 20000,00 : 12 = 1666,67 (грн.).

Її розмір (1666,67 грн.) перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день (1314,06 грн.). Тому з урахуванням обмеження середньоденна зарплата дорівнює 1314,06 грн.