Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, травень, 2017/№22
Друкувати

«Первинна азбука»: зміни в Положення № 88

Сумцова Ольга, податковий експерт, o.sumcova@buhgalter911.com
«Дійшло». Реакція на «первинні» зміни до Закону про бухоблік нарешті «з’явилася на людях». Наказом Мінфіну від 11.04.2017 р. № 4271 затверджені зміни до Положення № 882. Огляду цих змін і присвятимо сьогоднішню статтю.
бухоблік, первинні документи

1 Набуває чинності з дня його офіційної публікації. Опублікувати його планується в бюлетені «Офіційний вісник України» від 26.05.2017 р. № 41.

2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.

Здебільшого зміни пов’язані з приведенням Положення № 88 у відповідність із недавніми правками, внесеними в Закон про бухоблік (які набули чинності 03.01.2017 р.)3. Але є й нові норми. Зокрема, на рівні Положення врегульовано питання: як відображати витрати за первинкою, що запізнюється від контрагента .

3 Детальніше — у статті «Первинні документи «по-новому»: розгадуємо «загадкові» зміни» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 4).

Вимоги до первинки

Визначення первинного документа. Так само як і в Законі про бухоблік, у Положенні № 88 підкоригували визначення первинного документа. У ньому прибрали згадку про його функцію підтверджувати здійснення госпоперації. Осучаснене визначення звучить так:

«первинні документи — це документи, створені в письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення».

Знову ж таки, який сенс закладався в нове визначення первинного документа, Положення № 88 не прояснює .

Фактично ж нове визначення може тільки зіграти на руку фіскалам. Адже наявність первинних документів вони можуть визнати недостатнім доказом для підтвердження факту операції.

Тому, окрім належним чином оформлених документів за правочином, потрібно бути готовим додатково підтверджувати іншими фактами реальність операції (але це тема для окремої розмови).

Дата складання. З Положення № 88, як і із Закону про бухоблік, прибрали вимогу про те, що первинний документ повинен складатися в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — відразу після її завершення.

На наш погляд, це зовсім не означає, що можна складати первинні документи, коли завгодно. Безпечніше датувати первинні документи саме датою здійснення господарської операції. Це відповідає і вимогам Закону про бухоблік (господарські операції повинні відображатися в обліку в періоді їх здійснення).

Та і податківці, наприклад, стосовно того ж ПДВ проти «перетягування» зобов’язань у наступні звітні періоди.

Обов’язкові реквізити. З числа обов’язкових реквізитів прибрали «місце складання первинного документа». Власне кажучи, необов’язковий цей реквізит ще з 03.01.2017 р.

Є один момент, який насторожив бухгалтерів, — це видалення згадки стосовно можливості підписання первинки електронним підписом. Так, у п. 2.4 Положення № 88 сказано, що первинний документ повинен містити «особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Але це зовсім не означає, що тепер не можна видавати первинні документи в електронному вигляді. Адже в Положенні № 88 збереглася норма про те, що електронний документ створюється з дотриманням вимог законодавства про електронні документи й електронний документообіг ( п. 2.12).

Водночас згідно зі ст. 3 Закону про ЕЦП4 при дотриманні ряду умов електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного.

4 Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 р. № 852-IV.

Запізніла первинка

Мабуть, одна з «вагомих» змін. Пам’ятаєте торішній «революційний» лист № 117055, у якому вказувалося, що якщо первинка від контрагента спізнюється, то підприємство має право показати госпоперацію, не чекаючи документів постачальника?

5 Лист Мінфіну від 22.04.2016 р. № 31-11410-06-5/11705.

Так ось, ідеї цього листа тепер «осіли» і в Положенні № 88 .

Нагадаємо суть проблеми. Закон про бухоблік (ст. 9) та П(С)БО (зокрема, п. 7 П(С)БО 16) вимагають, щоб господарські операції були відображені в обліку в тому звітному періоді, у якому вони здійснені. З іншого боку, госпоперації в обліку повинні відображатися на підставі первинних документів.

Тому виникає запитання: якщо первинний документ спізнюється, то як тоді виконати вимоги Закону про бухоблік про відображення операції в періоді її здійснення?

Тепер цей момент прояснений у п. 2.6 Положення № 88. У ньому передбачено, що в разі, якщо на момент складання фінзвітності підприємство не отримало від контрагента своєчасно первинний документ, воно має право (якщо це передбачено графіком документообігу) показати операцію в бухобліку на підставі:

«належним чином оформленого внутрішнього первинного документа (акта), складеного посадовою особою, відповідальною за прийом-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг».

По суті, підприємству надано право показати операцію на підставі свого внутрішнього первинного документа.

Про всяк випадок повторимо, що йдеться про ситуацію, коли первинка очікується, але поки що запізнюється (на дату закриття звітного періоду ще «не дійшла»).

Інакше, якщо її взагалі не намічається, то «малювати» собі таким чином витрати не рекомендуємо.

Вимоги до документа. Звернемо увагу, що як такий документ рекомендується складати акт. Нагадаємо: у вищезгаданому листі № 11705 говорилося, що таким документом, зокрема, може бути і бухдовідка. Це було не зовсім коректно. Адже бухдовідка — це документ, який складається бухгалтером. А оцінювати обсяг господарської операції (обсяг виконаних робіт, витрати) повинна особа, яка володіє інформацією про це, тобто є відповідальною за прийом-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг. Положення № 88 із цього приводу коректніше.

Оскільки в Положенні № 88 говориться про акт, це наштовхує на думку, що такий документ має бути ще і підписаний певною комісією, а не просто складений відповідальною особою.

Складається такий документ у довільній формі. Але він повинен містити всі обов’язкові реквізити первинного документа!

У Положенні № 88 сказано, що можливість відображення госпоперації без первинки контрагента на підставі внутрішнього документа має бути передбачена графіком документообігу. Радше за все, це означає, що графіком документообігу потрібно «поставити» в обов’язок відповідальної особи складати і подавати в бухгалтерію внутрішній документ, якщо первинка контрагента спізнюється.

В якій сумі визнавати витрати. У п. 2.6 Положення № 88 із цього приводу сказано, що госпоперація, наведена у внутрішньому первинному документі, оцінюється відповідно до П(С)БО або М(С)ФЗ.

Детальніше цей момент Мінфін пояснював у листі № 11705. У ньому говорилося, що у внутрішньому первинному документі повинна наводитися розрахункова сума витрат, яка має ґрунтуватися на актуальній, доступній і надійній інформації. Зокрема, в листі було вказано, що до джерел такої інформації можуть належати умови договорів; статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди; інформація про зміну тарифних ставок; інші джерела, визначені підприємством.

До речі, в листі Мінфін рекомендував підходи до визначення розрахункової суми закріплювати в обліковій політиці підприємства.

Відображення в обліку. Це питання досить дискусійне. Формально підприємству достатньо зробити звичайну проводку з визнання кредиторської заборгованості (яку б зробили при отриманні первинних документів від контрагента). Але тут є питання. По-перше, для відображення витрат у бухобліку суму потрібно оцінити достовірно ( п. 6 П(С)БО 16). А внутрішнім первинним документом сума витрат визначається лише розрахунковим шляхом (тому є сумніви, наскільки взагалі коректно робити пряму проводку за витратами, наприклад, Дт 92 — Кт 685).

Тому для нарахування витрат, за якими на момент складання фінзвітності не отриманий первинний документ, доцільним може бути відкриття додаткових субрахунків (про що говорив Мінфін у листі № 11705).

По-друге, чи не буде претензій податківців стосовно показаних витрат. Адже не виключено, що складений підприємством внутрішній первинний документ податківці можуть визнати недостатнім для відображення витрат.

У такому разі можна убезпечитися і створити під такі витрати забезпечення — адже, по суті, маємо справу із зобов’язанням, сума якого на дату балансу є невизначеною ( п. 4 П(С)БО 11). Хоча, правду кажучи, витрати за первинними документами, що запізнюються, не зовсім коректно визнавати забезпеченнями. Адже забезпечення створюються для відшкодування майбутніх витрат ( п. 13 П(С)БО 11).

І в М(С)БО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» (абз. «б» § 11) прямо вказано, що зобов’язання, за якими не були виставлені рахунки або суми за якими не були узгоджені з постачальниками, не є забезпеченням.

Водночас П(С)БО 11 подібного зауваження не має. Тому формально (враховуючи, що невизначеність у сумі заборгованості є) підприємство може створити забезпечення під витрати за первинкою, що запізнюється. Тим більше що це може допомогти уникнути і можливих претензій з боку податківців.

Так, наприклад, не отримавши рахунок за опалювання офісного приміщення, підприємство відразу не робитиме проводку: Дт 92 — Кт 685, а спочатку зробить запис: Дт 92 — Кт 474 (в оціночній сумі).

У податковому обліку з податку на прибуток високодохідники і «невідмовники від різниць» у цьому випадку покажуть забезпечення за ряд. 2.1.1 додатка РІ декларації з податку на прибуток. Читай — нівелюють відповідні бухвитрати (різниця з п.п. 139.1.1 ПКУ).

У звітному періоді, коли первинний документ від контрагента отриманий (тобто невизначеність у сумі зобов’язань знята):

— у бухобліку роблять запис: Дт 474 — Кт 685;

— у податковому обліку високодохідники і «невідмовники від різниць» заповнять ряд. 2.2.1 додатка РІ декларації з податку на прибуток (різниця з п.п. 139.1.2 ПКУ). Таким чином врахують витрати на суму раніше створеного забезпечення.

У результаті вдасться і вимоги бухобліку (про відображення операції в періоді її здійснення) виконати, і на претензії податківців не нарватися.

Якщо є розбіжності в сумі. Положення № 88 припускає, що визначена у внутрішньому первинному документі розрахункова сума може відрізнятися від фактичної суми.

Що важливо! Виходячи з п. 3.5 Положення № 88, у цьому випадку ми не коригуємо відображені раніше (на підставі внутрішнього первинного документа) витрати. А враховуємо тільки (!) різницю, причому у складі витрат поточного періоду (коли від постачальника фактично отримані первинні документи). Робимо це на підставі бухдовідки.

Якщо, наприклад, фактична сума витрат більша, ніж та, яка була розрахунково визначена на підставі внутрішнього первинного документа, то в поточному періоді робимо проводку (повертаючись до наведеного вище прикладу): Дт 92 — Кт 685.

Якщо в первинних документах, що надійшли, фактична сума витрат відрізняється від розрахункової, то виниклу різницю відображають у витратах поточного періоду.

Інші (несуттєві) зміни

1. Прибрали згадку про те, що записи в первинних документах можуть здійснюватися за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації. Усе це замінили на «електронні засоби».

2. «Осучаснили» норму з виправлення помилок у первинних документах і звітності, створених ручним способом. Так, уточнено, що такі помилки можуть виправлятися коректурним способом, способом «сторно», проведенням додаткових бухгалтерських проводок тощо.

3. Там, де йшлося про повноваження головного бухгалтера, додано «або особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку». Мабуть, на той випадок, якщо на підприємстві немає посади головного бухгалтера.

На цьому все! У наступному номері ми продовжимо початий нами сьогодні цикл статей, присвячених темі первинних документів.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам