Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№46
Друкувати

Інвентаризація: підбиваємо підсумки за запасами

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт, y.tovstopyat@buhgalter911.com
Продовжуємо особливо актуальну в передноворічний час тему інвентаризації1. Цього разу зосередимо вашу увагу на тому, як обліковувати нестачі, надлишки або ж пересортицю, виявлені при інвентаризації матеріальних активів, а саме запасів. Основними засобами і малоцінними необоротними активами займемося в наступному номері.
річна інвентаризація, документальне підтвердження, підсумки

1 Зав’язка — у статтях «Організаційні моменти річної інвентаризації: підводні камені» («Бухгалтер 911», 2017, № 44) і «Річна інвентаризація: «дебітора» і «кредиторка» («Бухгалтер 911», 2017, № 45).

Нестачі

Ключове значення має те, чи вписуються запаси, яких не вистачає, у норми природного убутку чи перевищують такі норми2. Але в будь-якому разі запаси, яких не вистачає, більше не відповідають критеріям визнання активами (з п. 5 П(С)БО 9), а тому мають бути списані з балансу.

2 Вам буде цікавою стаття «Хотіли як краще, а… скасували норми природного убутку» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 14).

Одночасно із цим збільшують суму інших операційних витрат (згідно з п. 20 П(С)БО 16). Причому зверніть увагу, що в дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» потрапляють нестачі запасів як у межах, так і понад норми природного убутку.

Суму нестачі понад норми природного убутку одночасно із цим відображають на забалансовому субрахунку 072 «Неповернені нестачі і втрати від псування цінностей».

Якщо встановлена особа, винна в нестачі, то це «сигнал» для відображення доходів одночасно із заборгованістю винної особи. При цьому складають кореспонденцію Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»3. Не залишається осторонь і забалансовий облік: із субрахунку 072 відповідні суми нестач списують.

3 Якщо захочете таку заборгованість пробачити — прочитайте статтю «Гаразд, проїхали…», або «Пробачення» нестачі» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 47).

Облік з податку на прибуток повністю відповідає бухобліку, причому як для мало-, так і для високодохідних платників. Усе тому, що жодних різниць у частині списання нестач запасів або доходів від їх відшкодування в розд. ІІІ ПКУ не знайти.

У тому числі до складу витрат потраплять і наднормативні нестачі запасів.

ПДВ-облік нестач не такий простий. У ньому-то і проявляється принципова відмінність між нестачами в межах норм природного убутку і понад такі норми.

У першому випадку за підприємством зберігається право на податковий кредит за придбаними з ПДВ запасами. У повній сумі згідно з отриманою податковою накладною.

Причина для такого висновку очевидна — відсутні підстави для нарахування податкових зобов’язань. Адже немає ні негосподарського використання запасів, ні будь-яких інших обставин, що вимагають нараховувати «компенсаційні» ПДВ-зобов’язання.

У другому випадку є всі підстави говорити про негосподарське використання запасів. Тобто якщо при їх придбанні платник мав право на податковий кредит, доведеться:

1) нарахувати «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ;

2) не пізніше за останній день ПДВ-періоду, в якому були списані товари, скласти і зареєструвати «самозведену» податкову накладну (з типом причини «13» і умовним ІПН «600000000000» (пп. 8 і 11 Порядку № 13074)5.

4 Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307.

5 Вам стане в нагоді стаття «Шпаргалка для податкових накладних: умовні ІПН, умовні коди (яких немає в УКТ ЗЕД)» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 12).

База оподаткування для нарахування «компенсуючих» податкових зобов’язань визначається виходячи з вартості придбання товарів (консультація в категорії 101.04 ЗІР).

Якщо підприємством установлений факт нестачі товарів, придбання і постачання яких звільнені від обкладення ПДВ, то податкові зобов’язання із цього податку нараховувати не потрібно.

І ще один момент. Стосується він ситуації, коли винна особа відшкодовує збиток. На нашу думку, така компенсація не повинна обкладатися ПДВ. Адже винні особи не придбавають такі товари, а просто компенсують їх вартість. Тобто немає факту постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ.

Але в податківців інша думка із цього приводу . Вони хочуть бачити нарахування ПДВ при отриманні компенсації від винної особи.

Фіскали зазначають, що кошти, які надходять платникові як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, розцінюються як компенсація вартості такого майна і, відповідно, включаються в базу ПДВ і підлягають обкладенню ПДВ на загальних підставах6. Тобто на їх вартість доведеться нарахувати податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (звичайно, якщо раніше відображали за ними податковий кредит з ПДВ) виходячи з вартості їх придбання (згідно з п. 189.1 ПКУ).

6 Вам буде корисна стаття «Чи обкладати ПДВ відшкодування збитків?» (журнал «Бухгалтер 911», 2016, № 50).

Вобночас якщо приймаємо цю логіку, то потрібно наполягати на тому, що нарахування за п. 198.5 цього Кодексу не здійснюється. Інакше в нас буде задвоєння податкових зобов’язань. Благо в схожій ситуації податківці повернулися до зваженої позиції7 .

7 Див. статтю «…2, 1, 1, 1, 1, 2, 1…», або Нарахування ПДВ при безкоштовній передачі» (журнал «Бухгалтер 911», 2017, № 21).

Надлишок

Порядок обліку надмірних запасів диктують причини виникнення надлишків. Ними можуть бути облікові помилки (запаси не були оприбутковані або були списані безпідставно) або паранормальні явища, тобто якщо причини надлишків не виявлені.

У першому випадку вихід із ситуації — виправлення допущених помилок. Технологія при цьому така:

якщо запаси вчасно не оприбуткували, складають такі кореспонденції:

1) Дт 20, 22, 26, 27, 28 — Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»;

2) Дт 641/ПДВ — Кт 63 (за наявності податкової накладної, складеної постачальником і зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних). При цьому якщо податковий кредит з ПДВ не був відображений, показати його можна в будь-якій поточній декларації (якщо з дати складання податкової накладної не минуло 365 к. дн.) або через уточнюючий розрахунок (діє строк у 1095 к. дн.);

— якщо запаси списані помилково:

1) у попередньому звітному році — Дт 20, 22, 26, 27, 28 — Кт 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)». Для виправлення помилки складіть бухдовідку;

2) у поточному звітному році — Дт 23, 90, 91, 92, 93, 94 — Кт 20, 22, 26, 27, 28 (методом «червоне сторно»);

— якщо походження надлишків запасів не встановлене, це відображають проводкою Дт 20, 22, 26,27, 28 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності». Про податковий кредит з ПДВ у цьому випадку говорити не доводиться, оскільки відсутні будь-які документи на товар.

Надлишки прибуткують: за чистою вартістю реалізації (для запасів, що підлягають реалізації) або в оцінці можливого використання (для запасів, використовуваних підприємством).

В обліку з податку на прибуток у будь-якому з описаних вище випадків не передбачено будь-яких різниць, тобто як у мало-, так і у високодохідних платників податку головує бухоблік.

Пересортиця

Тепер про вишуканіший варіант результату інвентаризації запасів. Пересортиця характеризується тим, що в ході інвентаризації одночасно виявлена наявність і нестач цінностей, і їх надлишків.

У такій ситуації підприємство має право провести взаємозалік надлишків і нестач у результаті пересортиці. Але зробити це можливо, тільки якщо виявлені в результаті інвентаризації надлишки і нестачі відповідають усім умовам:

1) виникли за запасами однакового найменування;

Проводити взаємний залік нестач і надлишків за запасами різних найменувань (навіть однорідних) заборонено.

2) тотожні (рівні) за кількістю;

3) утворилися за один і той же період, що перевіряється;

4) виявлені в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, що перевіряється.

Тобто нестача на одному складі (у віданні одного працівника) і надлишок на іншому складі (у віданні іншої матеріально відповідальної особи) запасів одного і того ж найменування — це не пересортиця, а щось інше .

Крім того, не вважають пересортицею ситуацію, коли виявлені надлишки і нестачі запасів однакового найменування в однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, але в різних періодах.

Зазвичай, вартість надмірних запасів вища або нижча тих, яких не вистачає, тому утворюються сумові різниці.

Якщо вартість надмірних запасів перевищує вартість тих, яких не вистачає, суму перевищення (позитивну сумову різницю) відносять до інших операційних доходів (поточного періоду). Одночасно збільшують облікові дані за тими рахунками і субрахунками обліку запасів, за якими виявлений надлишок.

Для позитивної сумової різниці характерна така система проводок:

1) Дт 20, 22, 28 (надмірні запаси) — Кт 20, 22, 28 (запаси, яких не вистачає) — на суму заліку;

2) Дт 20, 22, 28 (надмірні запаси) — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» — на суму доходу.

Інший варіант менш приємний. Якщо вартість запасів, виявлених у нестачі, перевищує вартість цінностей, виявлених у надлишку, від’ємну сумову різницю потрібно віднести на винних осіб .

Якщо такі особи не встановлені, сумову різницю розглядають як нестачу цінностей понад норми природного убутку. Відображають її у складі інших витрат операційної діяльності підприємства (дебет субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»).

У протоколі інвентаризаційної комісії при цьому наводять вичерпні пояснення причин, з яких негативні сумові різниці за пересортицею не можуть бути стягнені з матеріально відповідальних осіб.

Для від’ємної сумової різниці за пересортицею характерні такі проводки:

1) Дт 20, 22, 28 (надмірні запаси) — Кт 20, 22, 28 (запаси, яких не вистачає) — на суму заліку пересортиці;

2) Дт 947 — Кт 20, 22, 28 (запаси, яких не вистачає) — на суму втрат від пересортиці.

Важливо: за наявності надлишків і нестач запасів одного найменування спочатку здійснюють залік пересортиці, а тільки потім до незарахованої нестачі, що залишилася, застосовують норми природного убутку (усихання, утруски, бою тощо).

Норми природного убутку застосовують до «дельти» (пересортиці, що залишається після заліку), а не до всієї суми нестачі.

Облік з податку на прибуток не вимагає від високодохідних платників застосовувати будь-яких різниць у частині пересортиці (а від малодохідних він не вимагає цього апріорі).

А ПДВ-наслідки можуть бути сумними . Але можливо це лише у випадку: (1) виявлення від’ємної сумової різниці; (2) якщо запаси, яких не вистачає, були придбані з відображенням податкового кредиту з ПДВ.

За таких обставин доводиться нараховувати «компенсуючі» податкові зобов’язання з ПДВ виходячи із суми «дельти» на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.

Тобто в цій частині ПДВ-облік відповідає податковим наслідкам виявлення нестач запасів. Знову-таки, з нюансом, що стосується випадку, коли підприємством буде отримана компенсація від винної особи.

На цьому сьогодні все. У наступному номері проаналізуємо ситуацію з основними засобами і малоцінними необоротними активами.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам