Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, листопад, 2017/№49
Друкувати

ДФС не відображає дані про реєстрацію/розблокування податкової накладної: вирішуємо проблему нестандартно

Шевчук Михайло, податковий експерт, m.shevchuk@buhgalter911.com
Проблемами з некоректним/несвоєчасним відображенням даних у Єдиному реєстрі податкових накладних нікого не здивувати. «Підігрівається» це питання ще і «блокувальними» нюансами. У межах статті розглянемо трохи нестандартний варіант виходу із ситуації — подання запиту податківцям згідно із Законом № 29391.

1 Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI.

В електронному кабінеті не видно квитанцію про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, за якими комісією ДФС прийнято рішення про їх реєстрацію2? Чи просто в Єдиному реєстрі податкових накладних не відобразилися якісь інші дані? Якщо так сталося, знайте: ви не одні у своєму горі, адже, на жаль, ситуація має систематичний характер .

2 Хоча вона повинна одночасно направлятися постачальнику (продавцю) й одержувачу (покупцевю) — платникові податків, часто трапляється, що в продавців така інформація відображається некоректно.

Запит на інформацію — це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що перебуває в його володінні (згідно зі ст. 19 Закону № 2939).

Розпочнемо з того, що Закон № 2939 надає прекрасної можливості звернутися із запитом на інформацію до її розпорядника. Що стосується податкової інформації, то її розпорядником можуть виступати: ДФСУ, ГУ ДФС в областях, м. Києві, Міжрегіональне ГУ ДФС — Центральний офіс з обслуговування великих платників, митниці ДФС, спеціалізовані ДПІ, ДПІ в районах, містах, районах у містах (окрім м. Києва), об’єднані ДПІ. Водночас якщо йдеться про відображення податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, то звертатися потрібно буде в ДФСУ.

Запит на інформацію ви можете подати в усній, письмовій або іншій формі (а саме: поштою, факсом, телефоном, електронною поштою). При цьому, зі зрозумілих причин, на запити в усній формі сподіватися не рекомендуємо. Краще віддати пріоритет письмовій або електронній формі.

Письмовий запит подають у довільній формі, але з декількома обов’язковими реквізитами, які ми вкажемо далі (ч. 4 і 5 ст. 19 Закону № 2939). При цьому стосовно таких запитів податківцям ви для заощадження часу можете не «винаходити велосипед» , а скористатися формою з додатка до Порядку № 3093. До речі, вона розміщена на офіційному сайті податкової служби і на субсайтах органів ДФС.

3 Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, затверджений наказом Мінфіну від 10.03.2015 р. № 309.

При цьому, як ми вже зазначали, якщо ваш вибір ліг на форму запиту handmade, то вам потрібно буде включити в неї ряд обов’язкових реквізитів (з ч. 5 ст. 19 Закону № 2939 і п. 4 розд. ІІ Порядку № 309). А саме:

1) П. І. Б. (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назва, реквізити або зміст документа, стосовно якого зроблений запит, якщо запитувачеві це відомо;

3) підпис і дату — за умови подання запиту в письмовій формі.

При цьому зазначимо, що податківці у своїх роз’ясненнях підтверджують можливість платників:

— провести звіряння за інформацією, направленою в контролюючі органи дротовими або бездротовими каналами зв’язку (категорія 109.12 ЗІР);

— ознайомитися зі своєю обліковою справою (звітною частиною), яка зберігається в контролюючому органі за основним та/або неосновним місцем обліку (категорія 135.01 ЗІР);

— отримати (завірити) копію податкової звітності, яка була раніше надана в орган ДФС, у разі її втрати (категорія 135.02 ЗІР);

— отримувати копії податкових повідомлень-рішень або податкових вимог, актів камеральних перевірок, листів або інших документів, які надіслані суб’єктові господарювання і вважаються врученими (категорія 140.05 ЗІР).

Але цей перелік, вважаємо, не має бути вичерпним. Тому, на нашу думку, платник податків може отримати від податківців будь-яку інформацію, у тому числі з Єдиного реєстру податкових накладних, яка відповідає поняттю «Публічна інформація».

Публічною інформацією є відображена і задокументована будь-якими засобами і на будь-яких носіях інформація, яка була отримана або створена в процесі виконання органами ДФСУ своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка перебуває в їх володінні.

Якщо немає причин для відмови в задоволенні запиту (про які скажемо далі), податківці будуть зобов’язані надати відповідь на нього не пізніше 5 роб. дн. з дня отримання запиту. Такий строк установлений у ч. 1 ст. 20 Закону № 2939 і п. 1 розд. ІІІ Порядку № 309 (ср. ).

Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації4, то податківці можуть продовжити строк розгляду запиту до 20 роб. дн. з обґрунтуванням такого продовження. При цьому про таке продовження вам повинні будуть повідомити в письмовій формі не пізніше 5 роб. дн. з дня отримання запиту. Тобто після закінчення 5 роб. дн. з дня отримання запиту податківцями ви повинні мати або відповідь на запит, або ж повідомлення про аргументоване продовження строків його розгляду.

4 Чи потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Інформація на запит надається безкоштовно. Але якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більше 10 сторінок, то запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання і друк.

При наданні особі інформації про себе плата за копіювання і друк не стягується (згідно з ч. 4 ст. 21 Закону № 2939, п. 9 розд. І Порядку № 309).

Далі пропонуємо розглянути, в яких випадках запит на інформацію можуть не задовольнити. У ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 названі такі підстави:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, за якою зроблений запит. Як ми розуміємо, податківці можуть послатися на цю підставу й у тому випадку, якщо запит був поданий, наприклад, у ГУ ДФС або ДПІ, але запитуваною інформацією володіє ДФСУ;

2) інформація, яка запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом5 відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939;

5 Такою є конфіденційна (ст. 7), секретна (ст. 8) і службова (ст. 9 Закону № 2939) інформація.

3) особа, що подала запит на інформацію, не оплатила фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримані вимоги до запиту на інформацію, передбачені ч. 5 ст. 19 Закону № 2939 (у частині обов’язкових реквізитів — див. вище).

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі і повинна містити обов’язкові реквізити, вказані в ч. 4 ст. 22 Закону. Зокрема, в ній указують мотивовану підставу для відмови і порядок її оскарження.

Важливо: відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути отримана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації. Тобто, наприклад, указати вам, що запитувані дані ви і так можете побачити в електронному кабінеті, податківці не мають права (згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 2939).

Окрім відмови в задоволенні запиту, податківці можуть вдатися і до відстрочення в його задоволенні (понад зазначені вище строки). Рішення про відстрочення доводиться до відома запитувача в письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Але для цього податківці повинні мати вагомі підстави у вигляді настання обставин непереборної сили, як того вимагають ч. 6 ст. 22 Закону № 2939 і п. 2 розд. ІV Порядку.

Обов’язкові реквізити такого рішення наведені в ч. 7 ст. 22 Закону № 2939. Серед них — причини, у зв’язку з якими запит не може бути задоволений у встановлений строк.

Рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації ви можете оскаржити керівникові розпорядника, в найвищому органі або в суді.

При цьому особи, на думку яких їх права і законні інтереси порушені розпорядниками інформації (в цьому випадку податківцями), мають право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди в порядку, визначеному законом. Проблема лише в тому, що для цього платникові потрібно буде звернутися до суду й обґрунтувати розмір матеріального/морального збитку.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам