Виплачуємо дивіденди нерезиденту
* Стаття «Виплачуємо дивіденди: податково-обліковий путівник» (журнал «Бухгалтер 911», 2018, № 6).
Дивіденди — нерезиденту — юридичній особі. Дивідендний авансовий внесок (ДАВ). Резидентові-емітенту — платникові податку на прибуток при виплаті дивідендів нерезиденту-юрособі потрібно буде сплатити дивідендний авансовий внесок (п.п. 57.11.2, 57.11.5 ПКУ). Зупинятися на порядку сплати і відображенні в декларації ДАВ сьогодні не будемо, адже це питання детально розглядалося в попередньому номері. Єдине, нагадаємо, що емітенти-єдиноподатники з 01.01.2018 р. звільнені від сплати ДАВ (п. 57.11.2 ПКУ).
Податок на репатріацію. Дивіденди є видом доходу, при виплаті яких резидент, що здійснює їх виплату, зобов’язаний утримати з нерезидента податок на репатріацію (п.п. «б». п.п. 141.4.1 ПКУ).
Обов’язок з утримання податку на репатріацію покладається і на єдиноподатників (п. 297.5 ПКУ).
Перерахувати податок на репатріацію до бюджету потрібно під час виплати доходу нерезиденту (п. 141.4.2 ПКУ). Податок утримується за рахунок доходу нерезидента.
Якщо дивіденди виплачуються в інвалюті, то потрібно визначити суму в еквіваленті, з якої утримується і сплачується податок на репатріацію, а також ДАВ. Податківці пропонують орієнтуватися на офіційний курс НБУ на дату виплати дивідендів (роз’яснення в категорії 102.18 ЗІР).
Податок на репатріацію утримується за ставкою 15 %, якщо інше не передбачене положеннями міжнародних договорів (п. 141.4.2 ПКУ).
Коротко розповімо про те, коли можна скористатися нормами міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Перелік держав, з якими Україна уклала такі договори, станом на 01.01.2017 наведений у листі ДФСУ від 24.01.2017 р. № 1414/7/99-99-01-02-02-17 (ср. ). Новий перелік (станом на 01.01.2018 р.) поки що не «оприлюднений».
Далі потрібно з’ясувати, чи передбачає договір звільнення або пільгові правила сплати податку з доходів. Більшість міжнародних договорів містять окрему статтю «Дивіденди». Потрібно звернути увагу і на коло осіб, на яких поширюються відповідні «пільгові» умови оподаткування.
Наприклад, у Конвенції, укладеній урядом України з урядом Італії від 26.02.1997 р., передбачено, що якщо одержувач фактично має право на дивіденди, то податок, який стягується, не повинен перевищувати:
a) 5 відсотків валової суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від партнерства) і ця компанія є власником принаймні 20 відсотків капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
Інакше кажучи, якщо дивіденди виплачуються резидентові Італії, то застосувати ставку податку 5 % можна в тому випадку, якщо (1) дивіденди виплачуються компанії (тобто юрособі) і ця юрособа володіє не менше 20 % капіталу компанії.
б) 15 відсотків валової суми дивідендів у всіх інших випадках (п. 2 ст. 10 Конвенції).
Але і це ще не все. Для застосування норм про уникнення подвійного оподаткування нерезидент повинен: 1) бути бенефіціарним (фактичним) одержувачем (власником) доходу (п. 103.2 ПКУ); (2) надати довідку, яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір.
Детальніше про вимоги до такої довідки:
1. Вона має бути видана компетентним органом країни (який це орган — передбачається міжнародним договором).
2. Довідка має бути легалізована. Легалізація довідки проводиться різними способами. Це може бути проставляння апостилю на документі або консульська легалізація. Також існує низка країн, з якими Україна домовилася про непроведення легалізації як такої.
Апостиль допускається в країнах, які є сторонами Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05.10.1961 р.
3. Довідка має бути перекладена українською мовою. Податківці наполягають на необхідності нотаріального засвідчення перекладу (102.18 ЗІР).
4. Довідка діє протягом календарного року, в якому вона видана (102.18 ЗІР).
Утриманий податок на репатріацію відображається в ряд. 23 і додатку ПН до декларації.
Єдиноподатники також подають цей додаток разом з декларацією з податку на прибуток (заповненим ряд. 23) — за результатами року, в якому виплачені дивіденди.
Дивіденди нерезиденту-фізособі. При виплаті дивідендів нерезидентам — фізичним особам емітент-резидент застосовує ті ж правила оподаткування, що й у відносинах з фізичними особами — резидентами. Тобто «дивідендний» авансовий внесок з них не сплачується (п.п. «а» п.п. 153.3.5 ПКУ). З доходів нерезидентів-фізосіб з джерелом їх походження з України не утримується податок на репатріацію, але вони обкладаються ПДФО і військовим збором.
При цьому військовий збір і ПДФО утримуємо за тими ж ставками, що і при виплаті дивідендів фізичним особам-резидентам (п.п. 170.10.1 ПКУ). Щоправда, стосовно ПДФО знову ж таки можемо скористатися звільненням або пільгою, якщо це передбачено міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування (детальніше про те, що при цьому потрібно врахувати — ми розповідали вище).
Виплату дивідендів нерезиденту-фізособі потрібно вказати у формі № 1ДФ. При цьому нерезиденту потрібний податковий номер (лист МГУ ДФС від 26.02.2016 р. № 4262/10/28-10-06-11).
Що ще потрібно врахувати. І ще звернемо увагу на такі важливий моменти:
1. Від платників, що застосували пільгові умови оподаткування «нерезидентних» дивідендів, податківці витребують також Звіт про суми податкових пільг (пільга — «Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно з міжнародними договорами України»).
2. Нацбанк забороняє купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвесторові дивідендів (п.п. 19 п. 6 постанови Правління НБУ від 13.12.2016 р. № 410). Виняток — виплата дивідендів за період до 2016 року (включно) у разі виконання умов, перелічених у п.п. 19 п. 6 постанови № 410. Як же виплачувати дивіденди нерезидентам, якщо підприємство не підпадає під зазначені винятки? Податківці вказують вихід: виплачувати дивіденди на інвестиційний рахунок нерезидента, відкритий в уповноваженому банку України (лист ГУ ДФС у м. Києві від 04.05.2016 р. № 10176/10/26-15-14-06-04-29).
Блоги 
